Методичка_ОТтаП_Ч1

одночасно з клавішею [Alt]. Можливе використання “гарячих” клавіш чи маніпулятора типу “миша”.

1.2.Команди головного меню.

Вголовному меню є наступні пункти: File, Edit, Search, Run, Compile, Debug, Tools, Options, Windows, Help. Всі вони мають свої підменю, а декотрі і кілька.

Меню File містить функції, що керують роботою з файлами. При цьому з’являється наступне підменю:

-створення нового файлу;

-відкриття нового файлу;

-зберігання файлу;

-зберігання файлу під іншою назвою;

-зберігати всі файли ;

-зміна директорії;

-вивести на принтер;

-настройка принтера;

-вихід в ДОС;

-вихід з Turbo Pascal.

10

Меню Edit містить ряд команд для копіювання блока у внутрішній буфер і переміщення заповненого буфера в інші вікна і має такий вигляд:

-відміна попередньої дії;

-повернути дію;

-копіювання блока в буфер з усуванням;

-копіювання блока в буфер;

-вставити блок з буфера;

-усування блока;

-редагування буфера обміну.

Буфер - спеціальна область для накопичення блоків тексту.

Меню Search містить ряд команд для пошуку інформації в тексті:

-знайти;

-знайти і замінити;

-повторити пошук;

-перейти до рядка;

-показати останню помилку компіляції;

-знайти помилку;

-знайти процедуру;

-бровзер;

-об’єкти;

-бібліотеки;

-глобальні змінні;

-символи.

11

Меню Run об’єднує команди, які керують трасуванням і виконанням програми. Вони об’єднані в наступному меню:

-запуск програми на виконання;

-пооператорне виконання програми;

-покомандне виконання програми;

-виконання програми до курсора;

-вихід з режиму відлагоджування;

-параметри з командного рядка.

Меню Compile в головному меню містить команди, які керують процесом трансляції програми.

-компіляція програми;

-перекомпілюються тільки основні модулі;

-перекомпіляція всіх модулів;

-режим (Real, Protect, Windows);

-первинний файл;

-видалення первинного файлу;

-інформація про програму.

Меню Debug надає можливість проводити ефективне відлагодження програми, визначати і змінювати значення програми возможность проводить эффективную отладку программы, определять и изменять значения змінних в процесі трасування (покрокового виконання) програми, переглядати зміст стека викликів процедур і т. д. Детальніше про це поговоримо в п. 1.5.

Меню Options забезпечує керування такими параметрами інтегрованого середовища Turbo Pascal, як налаштування

12

робочих каталогів (директорій), конфігурація окремих елементів середовища, тощо.

Меню Window містить наступні пункти:

Tile («черепиця») – розташовує вікна так, щоб кожне вікно було видно на екрані, та всі вони мали однакові розміри.

Cascade – вікна розташовуються каскадом, тобто з перекриттям. Zoom ([F5]) – розкриває вікно на весь екран або повертає йому попередній вигляд.

Next ([F6]) – перехід від одного відкритого вікна до іншого. Close ([Alt + F3]) – закриває активне вікно.

Меню Help – для отримання довідкової інформації. Особливо корисна і ефективна команда Topic search ([Ctrl + F1]), що видає повне пояснення тому оператору або службовому слову, під яким в даний момент знаходиться курсор. При цьому пропонується Example (приклад) – текст програми з прикладом використання оператора, що розглядається.

1.3. Робота з вікнами.

Не дивлячись на те, що інтегроване середовище програмування Turbo Pascal було створено набагато раніше, ніж операційна система Windows, в ньому практично вже було закладено і реалізовано багато рис перспективного принципу підтримки багатовіконного режиму роботи. Для обміну інформацією між програмістом і середовищем існує декілька основних видів вікон.

У вікні редактора програміст набирає і коригує тексти програм, причому одночасно може бути завантажені декілька файлів програм (до 9 файлів).

Вікно програми Output служить для показу результатів виконання ("прогону") програми.

В процесі відлагодження (трасування), використовуючи вікно стеження (команда DEBUG/WATCH), програміст може в реальному часі" відстежувати зміни значень змінних.

Є і вікно довідки (поєднання клавіш [Ctrl F1]), в якому з'являються різні корисні відомості. Прямо з нього можна скопіювати і перенести у свою програму фрагмент тексту діючого прикладу.

Одночасно на екрані, частково перекриваючи одне одне, можуть бути присутніми відразу декілька вікон. Проте в кожен

13

момент часу активно тільки одне вікно. Активне вікно обмежується подвійною рамкою, неактивне - одинарною. Для зміни активного вікна використовується клавіша [F6] чи клацання миші. Клавіша [F5] відкриває вікно на увесь екран або повертає вікну звичайний розмір. Команда [Alt F3] закриває вікно і видаляє його з екрану.

Положення і розміри активного вікна можна змінити. Для цього командою [Ctrl F5] викликаємо режим модифікації. Рамка вікна стає зеленою. Тепер клавішами управління курсором вікно переміщаємо по екрану, а у поєднанні з клавішею [Shift] міняємо розміри вікна. Фіксуємо усі зміни клавішею [Enter]. При роботі з мишею ці ж дії можна виконати, захоплюючи покажчиком миші заголовок вікна або його правий нижній кут. Клацаючи покажчиком миші по позиції [■] в заголовку, ми закриваємо і

відкриття вікна або повернення його до звичайних розмірів. Окрім розглянутих типів вікон, в міру необхідності на

екрані відкриваються діалогові вікна. Усередині них може бути декілька полів. За допомогою поля введення, в якому є мерехтливий курсор, програміст може ввести з клавіатури числа або текстовий рядок. У полі вибору середовище пропонує можливі варіанти опцій, що служать для установки необхідних налаштувань середовища. Для переходу від одних полів до інших служить клавіша [Tab]. Усередині полів переміщення робиться клавішами управління курсором або мишею. Закрити діалогове вікно можна клавішею [Enter]. В цьому випадку реалізуються усі зміни, проведені у вікні. Щоб закрити вікно без збереження результатів наших маніпуляцій, натискаємо кнопку [Cancel].

1.4. Текстовий редактор.

Вище була описана команда Edit головного меню, за допомогою якої можна робити редагування тексту програми, що створюється. Крім цього середовище Турбо Паскаль надає досить ефективні можливості прямого редагування тексту.

Редагування тексту може здійснюватися в режимі вставки і заміщення. У режимі вставки символ, що вводиться, розсовує текст, зміщуючи залишок рядка вправо. У режимі заміщення новий символ замінює той символ, на який вказує курсор, при

14

цьому залишок рядка не зміщується. Зміна режимів здійснюється клавішею [Insert]. При включеному режимі заміщення курсор є великим миготливим прямокутником, що затуляє символ цілком.

Для видалення рядка, в якому знаходиться курсор, використовується команда [Ctrl Y]. Відновлення видаленого рядка здійснюється командою [Alt Backspace].

Ефективним прийомом редагування тексту є робота з блоками. Блок - це частина (фрагмент) тексту. Командою [Ctrl K В] позначається початок блоку з позиції, в якій стоїть курсор. Слід зазначити, що усі букви в командах набираються в латинському алфавіті. Кінець блоку позначається командою [Ctrl K K] у позиції нового місця розташування курсору. Після цього блок висвічується іншим кольором, відмінним від кольору основної частини. Після виділення блоку, використовуючи приведені нижче поєднання клавіш, з ним можна виконати наступні дії:

[Ctrl K Y] - видалити блок; [Ctrl K C] - скопіювати блок; [Ctrl K V] - перемістити блок;

[Ctrl K W] - записати блок у файл. При цьому в діалоговому вікні необхідно задати ім'я файлу;

[Ctrl K R] - прочитати блок з файлу. У діалоговому вікні необхідно задати ім'я файлу;

[Ctrl K P] - друк блоку на принтері; [Ctrl K H] - зняти виділення блоку.

Зазвичай редактор працює в режимі автовідступу, коли кожен новий рядок починається на екрані з тієї ж позиції, що і попередній. Відмовитися від режиму автовідступу можна командою [Ctrl O I]. Повторне натиснення цих же клавіш відновить режим автовідступу.

1.5. Інтегрований відлагоджувач.

Інтегроване середовище програмування Турбо Паскаль містить потужний і ефективний набір засобів для відлагодження створюваних користувачем програм.

Процес відлагодження полягає в пошуку помилок, які були допущені при програмуванні. Основний принцип відлагодження полягає в можливості трасування - покрокового виконання тіла

15

програми з відстеженням на кожному кроці інформації про те, як виконався той або інший оператор.

Допустимо, нам необхідно відлагодити деяку програму, що містить блок операторів :

……

a := 1; b := 2; c := 1;

d := b * b – 4 * a * c; e := (a + b + c)/d; writeln(‘e = ’, e:8:3);

……

Відлагодження починаємо, натискаючи клавішу [F7] чи вибираючи команду Trace into пункту Run головного меню. Надалі складні команди записуватимемо у вигляді:

Run/Trace_into.

Якщо блок відлагодження віддалений від початку програми, то треба встановити курсор на початок блоку (оператор a :=1;) і натиснути [F4] (команда Run/Go_to_cursor). При початковому зверненні до відлагодження вказані дії викликають компіляцію і прогін програми до блоку, що цікавить нас, після чого комп'ютер переходить в режим очікування. Наступні натиснення клавіші [F7] призведуть до порядкового виконання програми. Якщо нас не цікавить трасування процедур, то потрібно використовувати клавішу [F8] (команда Run/Step_over).

Виконуваний в даний момент рядок підсвічується блакитним кольором. Для полегшення виконання відлагодження рекомендується в кожному рядку розміщувати тільки один оператор. У прикладі, що розглядається нами, ми бачимо, що при обробці п'ятого рядка блоку (обчислення змінної e) виникає аварійна зупинка у зв'язку з діленням на нуль.

Середовище автоматично завершує відлагодження, якщо трасування проведене до кінця програми. Проте процес відлагодження можна перервати у будь-який момент натисненням клавіш [Ctrl F2] (команда Run/Program_reset).

Ефективність відлагодження багаторазово підвищується завдяки можливості бачити, як міняються значення змінних після виконання кожного оператора. Для цього командою Debug/Watch включаємо вікно стеження. Щоб занести у вікно стеження змінні,

16

значення яких бажано відстежити під час відлагодження програми, потрібно за допомогою клавіш [Ctrl F7] (команда Debug/Add_watch) викликати діалогове вікно Add_watch для зазначення змінних, значення яких будуть відстежуватись, і натиснути клавішу [Enter].

Зазначимо, що у вікно стеження можна заносити не лише змінні, але і арифметичні або логічні вирази.

При відлагодженні програми дуже зручно працювати з багатовіконним екраном. Для цього необхідно розмістити на екрані три вікна: вікно редактора, вікно стеження Watch і вікно виводу програми Output.

Повертаючись до відлагодження нашого блоку операторів, відмітимо, що, після введення у вікно стеження змінних d і e, вже після виконання перших чотирьох рядків блоку (чотири натиснення клавіші [F7]) ми отримаємо d = 0. Таким чином, хоча ще не сталася аварійна зупинка, ми вже отримаємо сигнал про те, що на наступному кроці трасування має відбутися "ділення на нуль".

1.6. Приклад програми на Turbo Pascal.

Нижче наведена програма, запитує код користувача і коли він збігається із запрограмованим (в даному випадку “1304”), запитується ім’я (в даному випадку “Катя” або “Оля”). Коли вірно вказане ім‘я, на екрані з’являється повідомлення: “Ви вгадали пароль...”) і завершує роботу.

{текст програми demo.pas}

Program demi; Var

Cod: integer; Name: string;

Begin

Writeln(‘ Введіть код :’);

Readln(Cod);

If (cod<>1304) then Begin

Writeln(‘ Неправильно говориш...’);

Readln;

Halt;

End;

17

Writeln(‘Ви вгадали пароль.’); Writeln(‘ Введіть своє ім’я ’);

Readln(Name);

If (Name<>’Катя’) and (Name<>’Оля’) then

Begin

Writeln(‘ Неправильно!!! ’);

Readln;

Halt;

End;

Writeln(‘Ви вгадали пароль і ваше ім’я не знаходиться у "чорному списку"’);

Readln;

End.

1.7.Індивідуальні завдання.

1.Вивчити команди і послідовність дій.

2.Ознайомитись з «меню», вивести підказки і вивчити їх.

3.Створити файл з текстом запропонованої програми, виконати компіляцію і запустити на виконання.

4.Виконати редагування програми, замінивши в ній запропоноване ім’я «Оля» на своє, а також код, який дорівнює числу (день народження) помноженому на 100 плюс номер в списку групи (наприклад 21х100+12=2112).

5.Виконати компіляцію і запустити на виконання відредаговану програму (виправити помилки в програмі, якщо вони виникли).

1.8.Контрольні запитання.

1.Які основні складові системи Turbo Pascal?

2.Як завантажити файл з диска в редактор?

3.Як зберегти файл з редактора на диск (з тим же ім’ям або з новим)?

4.Як відредагувати файл?

5.Як працювати з блоками?

6.Як виконати пошук, заміну фрагментів тексту?

7.Як виконати компіляцію, запуск програми на виконання?

18

2. Заняття №2.

Основні відомості про мову Паскаль.

Мета роботи – складання найпростіших програм мовою

Pascal.

2.1. Перша програма.

Кожна пpогpама мовою Pascal складається із заголовка та тіла пpогpами. Заголовок в найпpостiшому випадку вміщує службове слово program та ім’я пpогpами. Ваша перша

програма називається FIRST.

Службові слова в Pascal ( program, begin, end та ін.) є зарезервованими, оскільки вони не можуть використовуватися нi в якому іншому розумінні, крім того, який визначений для них семантикою мови. Наприклад, слово program вказує компілятору, що оброблюється заголовок програми, тому наступне слово буде прийматися як ім’я програми. Ім’я не повинно збігатися ні з одним із зарезервованих в Pascal слів (їх всього 42 - неважко запам'ятати). Таким чином, програма не може бути названа iменем PROGRAM або BEGIN.

Тіло програми (блок) складається з одного розділу - розділу операторів, який починається службовим словом begin й закінчується словом end. В кінці програми ставиться крапка. В програмі FIRST є розділ опису змінних, який починається службовим словом var. Змінні названі іменами X та Y, а результат присвоюється змінній, ім’я якої - MULT. Результат

добутку двох цілих чисел буде також цілим числом, тому всі змінні описані як цілі – integer. В тілі програми є також оператори введення read, та виведення writeln. Послідовність символів, яка взята в лапки, виводиться в тому вигляді, в якому вона записана в операторі виведення.

program FIRST; var

X,Y:integer;

MULT:integer;

19