MetodMechanics (1)
.pdfзначення до значення ω2. Яку середню потужність розвивають сили, що діють на циліндр?
Відповідь: = |
( − )/4 . |
№ 4.11. Однорідна куля масою = 5,0 кг зкочується без ковзання по похилій площині, яка утворює кут = 30 з горизонтом. Знайти кінетичну енергію кулі через = 1,6 с після початку руху.
Відповідь: |
|
|
|
|
g |
sin = 0,11 |
кДж. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
№ 4.12. |
Дзиґа= |
|
|
|
|
до |
|||||||
|
|
масою |
= 0,50 |
кг, вісь якої похилена під кутом |
= 30 |
||||||||
вертикалі, процесіює під2 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
дією сили тяжіння. Момент інерції дзиґи відносно її |
||||||
осі симетрії |
= 2,0 |
г·м , кутова швидкість обертання навколо цієї осі |
= |
||||||||||
рад/с, |
|
|
|
|
|
= 10 |
|
|
|||||
|
|
відстань від точки опори до центру мас дзиґи |
см. Знайти: |
||||||||||
350а) кутову швидкість прецесії дзиґи; |
|
|
|
б) модуль та напрям горизонтальної складової сили реакції, що діє на дзиґу в точці опори.
Відповідь: a) |
= g / |
= 0,7 |
рад/с, |
||
б) |
|
мН. Ця сила напрямлена в сторону, |
|||
протилежну |
|
= |
sin = 10 |
|
|
|
нахилу дзиґи. |
|
|
|
60
5. Гармонічні коливання. Осцилятор
Рівняння гармонічних коливань і його розв’язок:
x + ω02x = 0, x = Acos(ω0t + α ),
де ω0 − власна частота коливань
Рівняння згасаючих коливань і його розв’язок:
x + 2β x + ω02x = 0, x = A0e−β t cos(ωt + α ),
де β − коефіцієнт згасання, ω − частота згасаючих коливань:
ω = |
ω02 − β 2 |
Логарифмічний декремент згасання λ та добротність Q : |
|
λ = βT , |
Q = π λ , |
де T = 2π ω − період згасаючих коливань.
Рівняння вимушених коливань і його усталений розв’язок:
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
− ϕ ), |
|
|
де |
x |
+ 2β x + ω0 x = f0 cosωt, x = Acos(ωt |
|
|
||||||||||
|
|
|
f0 |
|
|
|
2βω |
|
|
F0 |
|
|||
A = |
|
|
|
|
, |
tgϕ = |
, |
f0 = |
. |
|||||
|
|
|
|
|
ω02 − ω 2 |
|
||||||||
|
|
2 |
− ω |
2 |
) |
2 |
2 2 |
|
|
|
|
m |
||
|
(ω0 |
|
|
+ 4β ω |
|
|
|
|
|
|
* * *
Приклад 5.1.
Обчислити період малих коливань ареометра (див. рис.), якому надали невеликого поштовху в вертикальному напрямі. Маса ареометра m = 50г, радіус його трубки
r = 3,2мм, густина рідини ρ = 1,00г/см3 . Опір рідини нехтовно малий.
Розв’язання.
До поштовху була рівновага, тобто
mg = ρ gπ r2 h ,
де h − початкова глибина занурення ареометра.
Після занурення на невеличку глибину x на ареометр діяла сила вгору:
F = ρ gπ r2 (h + x).
Різниця
F − mg = ρ gπ r2 x .
F − mg дорівнює виштовхувальній (додатковій) силі −mx. Отже,
61
|
+ ρ gπ r |
2 |
x =0 |
|
|
+ |
ρ gπ r2 |
x =0 , |
|||
|
m |
||||||||||
x |
|
x |
|||||||||
звідки |
|
|
|
|
|
|
|
2π 2 |
|
|
|
|
|
ρ gπ r2 |
|
2 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
=ω 0 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
m |
T |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
T = ρ4πgrm2 = 2,5c.
При клад 5.2.
Однор дний стрижень поклали на два блоки, які ш видко обертаються, як показано на рисун у. Відстань між осями блока l =20см. Коефіцієнт тертя
між стрижнем і блоками k = 0,18. Показати, що стрижень буде виконувати гар монічні коливання. Знайти їх період.
Розв’язання. |
(1) |
+ = g. |
Для моментів с л відносно осі O маємо:
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
(2) |
|
З (2) о римуємо |
= |
|
|
|
|
. |
|
|
|
||
Підставляємо це в (1): |
|
|
|
|
|
+ |
|
||||
|
|
|
|||||||||
а оскільки l1 +l2 =l , то g = |
1+ |
|
|
= |
|
|
, |
||||
|
|
||||||||||
звідки |
g = |
|
|
, |
|
|
|||||
|
|
|
|||||||||
Анало ічно, |
= |
|
g |
. |
(3) |
6 2
= |
g |
. |
(4) |
Для сил тертя маємо:
ТР
ТР
= |
= |
g |
|
|
, |
(5) |
|
|
|||||
= |
= |
g |
|
. |
(6) |
|
|
Сили тертя напрямлені протилежно одна одній. Тому сумарна сила |
||||||||||||||||||
тертя |
|
|
= |
|
ТР − |
ТР |
|
= |
|
|
|
g |
( − ). |
(7) |
||||
Але (див. рисунок) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
= ⁄2 + , |
= ⁄2 − |
, тому |
|
− |
g |
|
= 2 . Отже, (7) переходить в |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
2 . |
|
|
|
|||||
Отже, |
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
2 |
|
g |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
= |
2 |
g |
|
, |
|
|
|
|
|
|||
|
|
= |
2 g |
, |
= |
2 |
|
= |
|
2 |
= 1,5 . |
|
||||||
Приклад 5.3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
g |
|
||||||||
Є потік частинок маси |
m , які рухаються з однаковою швидкістю υ |
|||||||||||||||||
паралельно деякій осі OO′ . За площиною P, |
перпендикулярною до цієї осі: |
F = −xr , x − відома стала. Знайти найменшу відстань l від площини P до точки на осі OO′ , яку будуть перетинати всі частинки.
Розв’язання.
Сила F = −xr – гармонічна сила. Період коливань проекції зміщення будь-якої частинки на площину P є
T = 2π |
m . |
|
x |
63
Найменший час, потрібний для зустрічі частинки з віссю OO′ дорівнює
чверті періоду, тобто |
π |
m |
. За цей час частинка пройде відстань уздовж |
||
осі OO′ : |
2 |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l = υ |
π |
m |
|
|
|
|
2 |
x |
Приклад 5.4.
Невеличкий брусок починає ковзати по похилій площині, що утворює кут α з горизонтом. Коефіцієнт тертя залежить від пройденого шляху s за законом k =as , де a − стала. Знайти час руху бруска до зупинки.
Розв’язання.
На брусок діють дві сили: 1) скочуюча mg sinα , 2) тертя kmg cosα або, за умовою задачі, asmg cosα .
Рівняння руху бруска в лабораторній (інерціальній) системі відліку: |
( ) |
mω = mg sinα − asmg cosα |
1 |
Коли б не було тертя, то брусок скачувався б з прискоренням |
|
ω0 = g sinα . |
|
Тепер перепишемо (1) так: |
|
mω = mω0 − asmg cosα , |
|
або |
(2) |
m(ω − ω0 ) = −asmg cosα . |
Очевидно, що ω − ω0 = ωвідн − прискорення бруска в системі відліку,
яка рухалась разом з бруском у відсутності сили тертя. В цій системі єдиною силою залишається тепер сила тертя. А оскільки вона пропорціональна −s , то в такій системі брусок буде гармонічно коливатися з частотою
ωвідн = |
ag cosα , |
||
або з періодом |
2π |
||
|
|
||
T = |
|
|
. |
|
ag cosα |
Час від початку руху до зупинки дорівнюватиме найменшому проміжкові часу між двома станами спокою, тобто половині періоду:
|
π |
|
t = |
|
. |
ag cosα |
Приклад 5.5.
Уявімо собі шахту, що пронизує Землю вздовж її осі обертання. Вважаючи Землю однорідною кулею та нехтуючи опором повітря, знайти:
64
а) рівняння руху тіла, що впало в шахту; б) час, потрібний для того, щоб тіло досягло протилежного кінця шахти; в) швидкість тіла в центрі Землі.
|
Розв’язання. |
|
|||||||||
а) |
Нехай x − координата тіла відносно центра Землі, m − маса тіла, |
||||||||||
R − радіус Землі. На тіло діє сила з боку тієї частини Землі (кулі), радіус |
|||||||||||
якої дорівнює x . Маса цієї кулі M (x) = ρ |
4 π x3 , де ρ − густина Землі. |
||||||||||
|
|
|
|
M з |
|
|
3 |
||||
Якщо M з − маса Землі, то ρ = |
|
|
|
|
, а тому |
||||||
|
(4 3)π R3 |
||||||||||
|
|
|
|
||||||||
|
M (x) = M |
|
|
x3 |
. |
|
|
1 |
|||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
з Rз3 |
|
|
( ) |
|||
За другим законом Ньютона, |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
γ M (x)m |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
, |
(2), |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
mx = − |
|
x |
2 |
|
||||||
де знак мінус означає, що сила |
γ M (x)m напрямлена до центру Землі. |
||||||||||
|
|
|
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
Узявши до уваги (1), останнє рівняння перепишемо так:
x + γ M3зx = 0 .
Rз
Оскільки нормальне прискорення вільного падіння
g = γ M з , Rз2
то рівняння руху тіла набере вигляду
|
|
|
g |
|
(3) |
||
|
|
R x = 0. |
|||||
|
|
x + |
|||||
|
|
|
|
з |
|
||
б) |
Одержано диференційне |
рівняння гармонічного |
коливання, |
||||
частота коливань якого ω0 = |
g Rз , а період |
(4) |
|||||
|
T = 2π Rз g . |
||||||
Тому час проходження між двома крайніми точками шахти буде |
|||||||
|
t = T |
=π |
|
Rз |
= 42 хв. |
|
|
|
|
|
|
||||
|
2 |
|
g |
|
в) Запишемо для тіла рівняння гармонійного коливання в звичайній формі:
x = Rcos 2Tπ t
65
(амплітуда зміщення дорівнює радіусу Землі Rз ). Величину швидкості знайдемо, взявши похідну:
υ = − |
2π R |
sin 2π t . |
|
||||||
T |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
T |
|
||
Оскільки час руху тіла до центра дорівнює T 4 , то з останньої рівності |
|||||||||
дістанемо |
2π Rз |
|
2π T |
|
|||||
υ = |
|
x |
|
= |
|
|
|||
|
|
||||||||
|
|
|
|
sin |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
T |
|
T 4 |
|
і, згідно з (4), |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|||||
υ = gRз = 7,9км/год. |
|
||||||||
Приклад 5.6. |
|
|
|
|
|
||||
Однорідний стержень маси m і завдовжки l |
здійснює малі коливання |
навколо горизонтальної осі, що проходить через його верхній кінець. Знайти середню за період коливання кінетичну енергію стержня, якщо в початковий
момент його відхилили від вертикалі на кут θ0 |
|
і надали йому |
кутову |
|||||||
швидкість θ 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання. |
|
|
|
|
|
|
||
|
Оскільки з умовою коливання малі, то вони є |
|
|
|||||||
|
|
|
||||||||
|
гармонічними. А для гармонічних коливань середня |
|
|
|||||||
|
за період кінетична (як і потенціальна) енергія |
|
|
|||||||
|
дорівнює половині повній енергії коливання. Повна |
|
|
|||||||
|
енергія складається з потенціальної в момент |
|
|
|||||||
|
початкового відхилення та кінетичної, наданої |
|
|
|||||||
|
стержневі |
в цей момент. Потенціальна |
енергія |
|
|
|||||
|
En = mgh , |
де h − висота підйому |
центра |
|
мас |
|
|
|||
|
маятника (стержня) над точкою рівноваги |
O (див. |
|
|
||||||
|
рис.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З рисунка видно, що |
|
|
|
θ |
|
|
|
|
|
|
|
h = a(1 − cosθ0 ) = 2asin |
|
|
|
|||||
|
|
2 |
|
0 |
, |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
а оскільки коливання за умовою малі, то (при малих кутах відхилення) |
|||||||||
|
можна синус змінити даним кутом. Так що |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
h = 2a |
θ 2 |
aθ 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 = |
0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
2 |
|
|
|
|
mglθ 2 |
|
|
Оскільки стержень однорідний, то a = l 2 , тому |
E = mgh = |
||||||||
|
|
0 . |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
66
Iθ 2
Початкова кінетична енергія Ek = 20 . Момент інерції стержня
відносно його кінця |
I = |
1 |
ml |
2 |
, тому кінетична енергія E |
= |
1 |
2 |
2 |
, а |
|||||
|
|
|
ml θ |
0 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
k |
|
6 |
|
|
|
|
|
mglθ02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
повна – E = |
+ |
1 |
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
6 |
ml θ0 . |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середня ж кінетична енергія за період коливання:
|
mglθ02 |
|
1 |
2 |
|
2 |
|
||
E = |
|
+ |
|
|
ml θ |
0 |
. |
||
k |
8 |
|
12 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 5.7.
Два кубики з масами m1 і m2 з’єднали невагомою пружиною з
жорсткістю x і покласти на гладеньку горизонтальну площину. Потім кубики трохи зблизили і одночасно відпустили. Знайти власну частоту системи.
Розв’язання.
За третім законом Ньютона: |
|
|
|
|
|
|
(1) |
|||||||||||
|
|
|
F2 = − F1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
За другим законом Ньютона: |
|
|
|
|
|
(2) |
||||||||||||
|
F1 = m1r1, |
|
F2 = m2r1, |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Згідно з (1), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Далі, |
|
|
|
m2r2 |
= −m1r1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r2 − r1 = r |
(див. рисунок) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
r2 |
− r1 = r , або (згідно з (2) і (1)) |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F2 |
|
|
F1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r = r2 − r1 = |
|
|
− |
|
|
|
= F2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m2 |
|
|
m1 |
|
|
|
||
Але F2 = − xr , тому |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= − xr m |
|
+ m |
. |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
|
||||||||
|
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
2 |
|
||||
Позначимо |
+ |
|
= |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
m |
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
μ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
+ |
|
. |
m |
m |
||
2 |
1 |
|
(3)
μ називається зведеною масою двох взаємодіючих частинок. Тепер (3) запишемо у вигляді:
|
|
x |
|
(4) |
|
+ |
μ r = 0. |
||||
r |
Остання формула є рівнянням гармонічного осцилятора. З (4) видно, що
67
x |
= ω 2 |
або |
ω |
0 |
= |
x |
. |
|
|
||||||
μ |
0 |
|
|
|
μ |
||
|
|
|
|
|
Приклад 5.8.
Точка здійснює згасаючі гармонічні коливання з частотою ω = 25c-1 . Знайти коефіцієнт згасання β , якщо в початковий момент швидкість точки дорівнює нулю, а її зміщення з положення рівноваги в η = 1,020 рази менше від амплітуди?
Розв’язання.
Запишемо рівняння згасаючого коливання: x(t) = A0e−β t cos(ωt + α ).
За початковою умовою,
x(0) = A0 η = A0 cosα .
Диференціюємо (1) по t . Дістаємо швидкість частинки: v(t) = −β x(t) − ω A0e− β t sin(ωt + α ).
За умовою v(0) = 0 , отже з (3) виходить:
0 = −β x(0) − ω A0 sinα ,
звідки, оскільки β > 0 ,
β = ω A0 sinα x(0)
або, враховуючи (2),
β = ω η 2 − 1 = 5c-1 .
(1)
(2)
(3)
Приклад 5.9.
Математичний маятник здійснює коливання в середовищі, для якого логарифмічний декремент згасання λ0 = 1,50. Яким буде значення λ , якщо
опір середовища збільшити в n = 2,00 рази? У скільки разів слід збільшити опір середовища, щоб коливання стали неможливими?
Розв’язання.
Як відомо з теорії згасаючих коливань, логарифмічний декремент може
бути виражений формулою: |
|
(1) |
||||
|
|
λ = β T , |
|
|||
де β − коефіцієнт згасання, T − період коливання, |
який визначається |
|||||
формулою β = |
r |
, де r − опір середовища. Отже можемо записати: |
||||
2m |
||||||
|
|
r |
|
|
||
|
|
λ = |
T . |
|
||
|
|
2m |
|
|||
|
|
|
|
|
68
Відношення декрементів згасання того самого маятника в двох середовищах 2 і 1 таке:
|
λ2 |
|
= |
r2 |
|
T2 |
. |
(2) |
|
λ |
r |
|
|||||
|
|
|
T |
|
||||
1 |
|
1 |
1 |
|
|
|||
Позначивши r2 r1 = n , запишемо: |
= n T2 . |
|
||||||
|
λ2 |
(3) |
||||||
|
λ |
|
|
T |
|
|||
1 |
|
|
1 |
|
|
З теорії згасаючого маятника відомо, що залежність його циклічної частоти ω від β виражається формулою:
ω 2 = ω 2 |
− β 2, |
(4) |
0 |
|
|
де ω0 − частота незгасаючих вільних коливань (власна частота). Узявши до уваги (1), останню рівність перепишемо так:
ω 2 = ω02 − |
λ 2 |
, або, оскільки ω = |
2π |
, |
4π 2 |
= ω02 − |
λ 2 |
, нарешті, |
||
|
T 2 |
|
|
|
T |
|
T 2 |
|
T 2 |
|
|
|
|
1 |
(4π 2 |
+ λ 2 )= ω02. |
|
(5) |
|||
|
|
|
2 |
|
||||||
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
Таким чином, ми бачимо, що вираз T12 (4π 2 + λ 2 ) є інваріантною
величиною, тобто такою, що не залежить від середовища. Тепер можемо записати:
|
|
1 |
(4π 2 + λ12 )= |
1 |
|
(4π 2 + λ22 ), |
|||||||||
|
|
|
T 2 |
|
T 2 |
||||||||||
звідки |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
T1 |
|
|
2 + λ 2 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
= |
4π |
, |
||||||||
|
|
|
|
2 |
4π |
|
|
|
|
|
2 |
||||
|
|
|
|
|
T 2 |
|
2 + λ 2 |
|
|||||||
або, зважаючи на (2), |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|||||
|
4π 2 + λ 2 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 λ |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
= |
|
|
|
|
2 , |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
4π 2 + λ 2 |
|
|
|
n2 λ |
2 |
|||||
звідки неважко дістати: |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
а) λ2 = |
|
nλ1 |
|
= 3,3 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 − λ12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
(n2 − 1) 4π 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
б) Коливання стануть неможливими при |
λ2 = ∞ , або коли знаменник |
||||||||||||||
рівний нулю: |
|
|
1 − λ12 (n2 − 1) |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
4π 2 = 0 , |
звідки можна знайти
69