Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MV_Kursovy_proekt_El_postach_APK_KPI_2014.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
623.1 Кб
Скачать

5. Розрахунок струмів короткого замикання

Вихідною величиною для розрахунку струмів к.з. є потужність к.з. на шинах 10 кВ РТП.

Розрахунок струмів к.з. необхідний для перевірки вибраної апаратури на термічну і динамічну стійкість, чутливості релейного захисту і для узгодження характеристик релейного захисту лінії 10 кВ з характеристиками запобіжників ТП - 10/0,4 кВ.

У курсовому проекті необхідно визначити струми к.з. на шинах 10 кВ районної трансформаторної підстанції, на шинах 10 кВ розрахункової (заданої) та найбільш віддаленої споживчих підстанцій.

Розрахунок струмів к.з. можна виконувати у відносних або іменованих одиницях. Оскільки струми к.з. розраховуються у мережі одної напруги, зручніше користуватися іменованими одиницями.

Струм трифазного к. з. на шинах 10 кВ РТП обчислюють за формулою:

,

де SКЗ – потужність к. з., мВА; UБ – базисна напруга, кВ (UБ = 10,5 кВ).

Ударний струм:

.

Діюче значення ударного струму к.з.:

,

де КУ – ударний коефіцієнт ( 1 < КУ < 2 ).

Струм трифазного к.з. в інших точках мережі

,

де ZКЗ – опір кола к.з. до розрахункової точки, Ом.

.

Опір системи:

.

Повні активний та індуктивний опори лінії

; ,

де r0i, x0i – питомі активний та індуктивний опори 1 км проводу лінії, Ом/км; Lі – довжина ділянки лінії 10 кВ, км.

Струм двофазного к.з. визначається:

6. Вибір електричної апаратури розподільного пристрою 10 кВ

Апаратуру вихідної комірки лінії електропередачі 10 кВ і заданої споживчої підстанції вибирають за номінальною напругою, струмом та конструктивним виконанням (зовнішнє, внутрішнє або інше), класом точності (для трансформаторів струму) і струмом вимикання (для вимикачів).

Таблиця 9. Умови вибору апаратів (вимикачів)

Параметри вимикача

Умови вибору

Номінальна напруга

Номінальний струм

Допустимий струм вимикання

Струм динамічної стійкості

Струм термічної стійкості

UНВ > UН

ІНВ > ІР.МАКС

ІД.ВИМ > IР.ВИМ

іМАКС > іУ

tН > ()2tК (*)

(*) – tН – номінальний час термічної стійкості вимикача при протіканні струму Іt, ( tН = 4 с);

tК = tСВ +tРЗ + Та;

tСВ – час спрацювання вимикача ( tСВ = 0,2 с) ; tРЗ – час спрацювання релейного захисту , с (див. розділ 7); Та – постійна часу затухання аперіодичної складової струму к.з. (для сільських мереж рекомендується Та = 0,185 с).

Вибрану апаратуру перевіряють на термічну та динамічну стійкість при дії струму к.з. При виборі апаратури рекомендується складати таблицю, порівнюючи розрахункові та паспортні дані апаратів. Для вимикачів і роз'єднувачів теж необхідно вибирати привод.

Дані електричної апаратури наведено в додатках Д.7, Д.8 та Д.9.

Вибір роз'єднувачів виконується аналогічно (не враховується тільки допустимий струм вимикання).

Таблиця 10. Вибір трансформаторів струму

Параметри трансформатора струму

Умови вибору

Номінальна напруга

Номінальний первинний струм

Номінальний вторинний струм

Клас точності

Номінальна вторинна потужність

Кратність струму:

термічної стійкості КttН1

динамічної стійкості КД = іМАКС/(ІН1)

UНТ > UН

ІН1 > ІР.МАКС

ІН2 = 5 А

(*)

SН2 >S2

(КtІН1)2>()2tК

ІН1КДУ

(*) - у відповідності з приєднуваними приладами.

Клас точності трансформаторів струму, до яких приєднують лічильники електричної енергії для комерційного розрахунку, повинен бути 0,5; для технічного обліку електроенергії допускається клас точності 1,0. Для приєднання реле і різноманітних пристроїв достатніми є класи точності 3,0 і 10,0.

Щоб забезпечити задану точність вимірювання, потужність S2 приладів, приєднаних до вторинної обмотки трансформатора, не повинна перевищувати зазначене в паспорті трансформатора струму номінальне вторинне навантаження SН2. Залежно від класу точності знаходять номінальну вторинну потужність SН2.

Навантаження трансформаторів струму

S2 = SПР + (RПРОВ + RКОН),

де – номінальний вторинний струм (у більшості випадків 5 А); SПР – сумарна потужність послідовно ввімкнених приладів (лічильників, амперметрів), ВА; RПРОВ – опір з'єднувальних провідників, Ом; RКОН – опір контактів (RКОН = 0,1 Ом).

Допустимий опір провідників обчислюється, виходячи з умови S2 = SН2:

.

Отже, необхідний переріз з'єднувальних провідників:

,

де ρ – питомий опір металу з'єднувальних проводів, (Ом·мм2)/м; LР – розрахункова довжина проводів, м (2,5...3м).

За результатом розрахунку приймають ближчий стандартний перетин, але не менше 2,5 мм2 для мідних проводів, або 4мм2 для алюмінієвих.

У комірках лінії 10 кВ РТП-35/10 кВ, як правило, встановлюється один електронний лічильник електричної енергії, наприклад, типу «Каскад» (SПР = 2,5 ВА). Для вимірювання струму використовують один амперметр типу Е-335 (SПР = 0,5 ВА) або Е-378 (SПР = 0,1 ВА).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]