Ліквідація нещаcних випадків і надання першої допомоги
• При виникненні пожежі негайно загаcіть газові пальники, вимкніть електронагрівальні прилади, приберіть уcі горючі речовини і cклянки з горючими речовинами, швидко заcипте піcком або накрийте вовняною ковдрою оcередок пожежі. Великі оcередки пожежі гаcіть вогнегаcником. Водою можна гаcити лабораторні меблі (cтоли, полиці, табуретки, шафи і т.д.). Ефір, бензин, бензен, металічний натрій заливати водою ні в якому разі не дозволяєтьcя.
• Якщо на працюючому загоритьcя одяг, негайно на нього накиньте вовняну ковдру, пальто чи піджак дуже поливайте водою.
• У випадку термічного опіку до обпеченого міcця негайно прикладіть вату, змочену етиловим cпиртом, 5%-ним розчином марганцевокиcлого калію або 5%-ним розчином таніну, потім накладіть мокру пов’язку з такого ж розчину. При дуже cильних опіках обпечене міcце піcля обробки cпиртом покрийте ватою, змоченою льняним маcлом або маззю від опіків.
• При опіках киcлотами або їдкими лугами, cпочатку добре промивають обпечене міcце великою кількіcтю води з-під крану, потім, у випадку обпечення киcлотою, промивають 3%-ним розчином бікарбонату натрію, а коли попадає луг - 2%-ним розчином оцтової киcлоти. При cильних опіках шкіри киcлотами або лугами піcля промивання накладають пов’язку, змочену розчином марганцевокиcлого калію або таніну, чи змазують маззю від опіків або вазеліном.
• При попаданні киcлоти в очі їх промивають великою кількіcтю води, а потім 3%-ним розчином бікарбонату натрію. У випадку попадання лугу очі cпочатку промивають великою кількіcтю води, а потім наcиченим розчином борної киcлоти, піcля чого закапують в очі краплю каcторового маcла.
• При опіках шкіри бромом необхідно негайно змити бром великою кількіcтю води або cпирту і змазати обпечене міcце маззю від опіків або обтерти гліцерином. Фенол із шкіри змивають cпиртом або бензеном.
• При отруєнні хлором чи бромом необхідно вдихати пари cпирту або аміаку, а потім вийти на cвіже повітря.
• При порізах cклом обов’язково вийміть оcколки cкла з рани, змажте поранене міcце 3%-ним cпиртовим розчином йоду і накладіть пов’язку.
• У вcіх випадках поранення, опіків і отруєння піcля надання першої допомоги, негайно направте потерпілого в поліклініку.
• У лабораторії повинна бути аптечка з бинтом, гігроcкопічною ватою, 3%-ним розчином йоду, 1%-ним розчином оцтової киcлоти, 3%-ним розчином бікарбонату натрію, наcиченим розчином борної киcлоти, наcиченим розчином марганцевокиcлого калію, маззю від опіків, колодієм, гліцерином, вазеліном, етиловим cпиртом, каcторовим маcлом, і т.д.
ХІмІчний посуд і допомІжнІ пристроЇ
До основного лабораторного хімічного посуду відносяться колби, склянки, пробірки, чашки, лійки, холодильники, дефлегматори й інший посуд різноманітних конструкцій. Найчастіше його виготовляють зі скла різних марок. Такий посуд відрізняється стійкістю до впливу більшості хімічних реагентів, прозорий, легко миється.
а б в г ґ
д е є ж з и
Рис. 1. Колби:
а — круглодонна; б — плоскодонна; в — круглодонні з двома і трьома шийками під кутом; г — конічна (колба Ерленмейєра); ґ — колба К'єльдаля; д — грушоподібна; е — гостродонна; є — круглодонна для перегонки (колба Вюрца); ж — гостродонна для перегонки (колба Кляйзена); з — колба Фаворського; и— колба з тубусом (колба Бунзена)
Колби в залежності від їхнього призначення виготовляють різної місткості і форми (рис. 1.1). Круглодонні колби призначені для роботи при високій температурі, для перегонки при атмосферному тискові і для робіт під вакуумом. Використання круглодонних колб із двома й більше шийками дозволяє в процесі синтезу одночасно виконувати кілька операцій: застосовувати мішалку, холодильник, термометр, краплинну лійку тощо. Плоскодонні колби придатні тільки для роботи при атмосферному тискові і для зберігання рідких речовин.
Конічні колби широко використовують для кристалізації, тому що їхня форма забезпечує мінімальну поверхню випаровування.
Товстостінні конічні колби з тубусом (колби Бунзена) застосовують під час фільтрування у вакуумі до 1,33 кПа (10 мм рт. ст.) для приймання фільтрату.
Рис. 2. Хімічний посуд: а — склянка; б — бюкс
Рис. 3. Чашка для хіміко-лабораторних робіт
Склянки (рис. 2, а) призначені для фільтрування, випарювання (при температурі не більше 100 °С) і приготування розчинів у лабораторних умовах, а також для проведення окремих синтезів, при яких утворюються щільні осади, що важко виймаються з колб. Не можна використовувати склянки під час роботи з низькокиплячими чи вогненебезпечними розчинниками.
Бюкси, або склянки для зважування (рис. 2, б), застосовують для зважування і зберігання летких, гігроскопічних і тих речовин, що легко окиснюються на повітрі.
Фарфорові чашки (рис. 3) використовують при випарюванні, кристалізації, сублімації, сушінні та інших операціях.
Пробірки (рис. 4) випускають різної місткості. Пробірки з конусним шліфом і відвідною трубкою застосовують для фільтрування невеликих об'ємів рідин у вакуумі.
Рис. 4. Пробірки:
а — циліндрична з розгорнутим краєм; б — циліндрична без відгину; в — гостродонна (центрифужна); г — із взаємозамінними конусними шліфами; ґ —з конусним шліфом і відвідною трубкою
До скляноголабораторногоустаткування відносятьтакож лійки (лабораторні, ділильні, крапельні, фільтрувальні), крапельниці, спиртівки, водоструменеві насоси, ексикатори, холодильники, дефлегматори, з'єднувальні елементи (переходи, алонжі, насадки, затвори) та ін.
Лійки в хімічній лабораторії служать для наливання, фільтрування і розділення рідин.
а б в г
Рис. 5. Лійки:
а — лабораторна; б — фільтрувальна з впаяним скляним фільтром; в — ділильні; г — краплинна з бічною трубкою для вирівнювання тиску
Лійки лабораторні (рис. 5, а) використовуються при наливанні рідин у посудини з вузькими шийками і для фільтрування розчинів через паперовий складчастий фільтр.
Лійки зі скляними фільтрами (рис. 5, б) застосовують для фільтрування агресивних рідин, що руйнують паперові фільтри.
Лійки ділильні (рис. 5, в) призначені для розділення рідин, що не змішуються, при екстрагуванні й очищенні речовин.
Лійки крапельні (рис. 5, г) застосовують для регульованого приливання (додавання) рідких реагентів у ході проведення синтезу. Вони схожі на ділильні лійки, але їхнє різне призначення визначають деякі конструктивні особливості. У крапельнихлійках відвід трубки звичайно довший, а кран розташовується під самим резервуаром. їхня максимальна місткість не перевищує 0,5 л.
Ексикатори (рис. 6) використовують для висушування речовин під вакуумом і для зберігання гігроскопічних речовин.
Рис. 6. Ексикатори: а — вакуум-ексикатор; б—звичайний
Чашки або склянки з речовинами, що підлягають сушінню, встановлюють у комірках фарфорових вкладишів, а на дно ексикатора поміщають речовину для вбирання вологи.
Холодильники (рис. 7) лабораторні скляні застосовують для охолодження і конденсації пари.
Холодильники повітряні (рис. 7, а) використовують для кип'ятіння і перегонки висококиплячих (Ткип> 150 °С) рідин. Охолоджувальним агентом служить навколишнє повітря.
Холодильники з водяним охолодженням відрізняються від повітряних наявністю водяної оболонки (охолоджувальний агент — вода).
Рис.7. Холодильники і дефлегматор: а — повітряний; б —із прямою трубкою (Лібіха); в — кульковий; г — спіральний; ґ — Димрота; д — дефлегматор.
Водяне охолодження застосовують для конденсаціїпарівприперегонціречовин зТкип <150 °С, причому в інтервалі 120—150 °С охолоджувальним агентом служить непроточна, а нижче 120 °С — проточна вода.
Холодильник Лібіха (рис. 7, б) використовують для перегонки рідин.
Кульковий і спіральний холодильники (рис. 1.7, в—ґ) найчастіше застосовують як зворотні при кип'ятінні рідин, тому що мають велику охолоджувальну поверхню.
Дефлегматори (рис. 7, д) служать для більш ретельного розділення фракцій суміші при її дробній (фракційній) розгонці.
З'єднувальні елементи (рис. 8) призначені для складання на шліфах різноманітних лабораторних установок.
Рис. 8. Найважливіші з'єднувальні елементи: а — переходи; б —алонжі; в — насадки; г — трубки з'єднувальні; ґ —затвори
У лабораторній практиці для робіт, пов'язаних з нагріванням, застосовують посуд з фарфору: склянки, випарні чашки, тиглі, човники та ін. (рис. 9).
Для фільтрування і промивання осадів під вакуумом використовують фарфорові нутч-фільтри — лійки Бюхнера (рис. 9, б).
Ступки з товкачиками (рис. 9, г) призначені для подрібнення та змішування твердих і в'язких речовин.
Рис. 9. Фарфоровий посуд: а — чашка випарна; б — лійка Бюхнера; в — тигель; г — ступка і товкачик; ґ — ложка; д — склянка; е — човник для спалювання; є — шпатель
Для складання і закріплення різних приладів у хімічній лабораторії користуються штативами з наборами кілець, держаків (лапок) і затискачів (рис. 10).
Рис. 10. Лабораторний штатив з набором комплектуючих частин: а — штатив; б — кільця; в — затискачі; г — держак
Для фіксації пробірок використовують штативи з нержавіючої сталі, сплавів алюмінію або пластмаси, а також держаки ручні (рис. 11).
Рис. 1.11. Штатив і держаки для пробірок: а — штатив; б — держаки ручні
Герметичність з'єднання складових частин лабораторних приладів досягається за допомогою шліфів (рис.12), а також гумових чи пластикових пробок. Пробки підбирають за номерами, які дорівнюють внутрішньому діаметру шийки посудини, котра закривається, або отвору трубки.
Найбільш універсальним і надійним способом герметизації лабораторного приладу є з'єднання його окремих деталей за допомогою конусних шліфів через стикування зовнішньої поверхні керна з внутрішньою поверхнею муфти.
Рис. 12. Конуснішліфи:
а — керни; б— муфта
Кваліфіковане виконання хіміком-експериментатором практичних робіт неможливе без знання техніки проведення основних операцій. Тому треба вивчити й освоїти найчастіше застосовувані в лабораторії органічної хімії операції: нагрівання, охолодження, розчинення, висушування, здрібнювання, перемішування та ін. їх правильне, ретельне й акуратне виконання необхідне також для забезпечення безпечних умов праці.