Підмодуль 3 Морфологія і анатомія вегетативних органів

1. всмоктування*

2. кореневого чохлика

3. поділу

4. укріплення

5. росту

Зона всмоктування або зона кореневих волосків, становить 5-20 мм, знаходиться під зоною росту. Характеризується наявністю всисної тканини епіблеми і кореневих волосків – трубчастих виростів клітин епіблеми (трихобластів), які всмоктують із грунту воду і мінеральні речовини. Волоски функціонують протягом 10-20 днів, відмирають і замінюються новими. У цій зоні завершується диференціація клітин первинних тканин і формується первинна анатомічна будова.

94. На молодих пагонах евкаліпту кулястого листки супротивні, яйцевидні, на старих чергові видовжені, на найстаріших – серповидно зігнуті, шкірясті. Як називається це явище?

1. гетерофілія*

2. гетеростилія

3. гетероталізм

4. гетеротрофність

Гетерофілія – явище різнолистності в однієї рослини. Прикладом може бути евкаліпт, у якого молоді рослини мають округле супротивне листя. З віком форма листка рослини змінюється. Листки дорослого евкаліпта мають серповидну форму.

95. В мезофілі хвоїнок ялини виявлені порожнини, вистелені зсередини живими товстостінними клітинами, які виконують захисну і водоутримуючу функцію. Це тканина - …

1. ендодерма

2. кристалоносна обкладка

3. гіподерма*

4. коленхіма

5. склеренхіма

Хвоя вічнозелених рослин відрізняється наявністю пристосувань до зменшення випаровування, перенесення низьких температур. У хвоїнок соснових епідермальні клітини товстостінні, вкриті багатошаровою кутикулою. Продихи численні, розміщені повздовжніми рядами, добре помітні з поверхні як світлі смуги на темному тлі, оскільки передній дворик продиху заповнений білуватою зернистою речовиною. Під епідермою міститься гіподерма – опорно-захисна і водонакопичувальна тканина, яка переривається під продихами. Мезофіл представлений складчатою паренхімою.

96. В центральному циліндрі стебел дводольних рослин серцевина:

1. завжди відсутня

2. розвинута слабо, не має чітких обрисів

3. завжди зруйнована

4. займає незначну площу або відсутня

5. є, добре розвинута і окреслена*

У стебел дводольних рослин серцевина буває виповненою однорідною чи не однорідною, а також може бути порожнистою( селерові, гвоздичні, губоцвітні).

97. При порівнянні надземних органів трав’янистих рослин впевнились, що у дводольних однорічників переважає…

1. кореневище

2. система додаткових коренів

3. система головного кореня*

4. цибулина

5. бульбоцибулина

Сукупність усіх коренів рослини складає її кореневу систему. Головний та бічні корені формують стрижневу систему. Вона притаманна більшості двосім’ядольних і голонасінних рослин.

98. Зв’язок кори з деревиною і серцевиною, а також тимчасове резервування крохмалю забезпечують:

1. судини

2. ситовидні трубки

3. молочники

4. серцевинні промені*

5. луб’яні волокна

У радіальному напрямку центральний циліндр пронизують серцевинні промені, які забезпечують горизонтальне переміщення речовин, з’єднують центральну і переферійні частини стебла, резервують крохмаль.

99. На зрізі розпізнані: серцевина, широкі кільця вторинної ксилеми і флоеми з вузьким кільцем камбію між ними. Це зріз ..

1. стебло однодольної

2. стебла дводольної*

3. кореня однодольної

4. кореневище однодольної

5. стебла голонасінних

Для анатомічної будови стебла дводольної рослини характерна наявність відкритих колатеральних пучків навколо серцевини, які розділені серцевинними променями.

100. Для первинної анатомічної будови кореня характерним типом провідної системи пучка являється…

1. центрофлоемний

2. центроксилемний

3. колатеральний

4. біколатеральний

5. радіальний*

Радіальний тип будови пучка, коли ксилема і флоема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний провідний пучок. В залежності від кількості ділянок ксилеми він буває дво-, три-,чотири-, п’яти,шести і багатоархний. У двосім’ядольних променів ксилеми більше шести, а в односім’ядольних їх більше (пучок поліархний).

101. Розглянутий зріз центрального циліндру квітконосного стебла. Визначено, що навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу.

1. бріопсиди ( листостеблові мохи)

2. ліліопсиди (однодольні)

3. магноліопсиди (дводольні)*

4. еквізетопсиди (хвощевидні)

5. поліподіопсиди ( папоротевидні)

Навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу магноліопсиди (дводольні).

102. У корені пограничною тканиною між первинною корою та центральним циліндром є ендодерма. Її функція …

1. регуляція ближнього транспорту*

2. запасання поживних речовин

3. зміцнення центрального циліндра

4. ріст кореня в товщину

5. утворення бічних коренів

Ендодерма – крайній внутрішній шар первинної кори кореня. Клітини ендодерми щільно прилягають одна до одної. внутрішні та радіальні стінки їх дуже потовщені і просякнуті суберином. В шарі клітин ендодерми є окремі клітини, стінки яких не потовщуються. Це так звані пропускні клітини.

103. На поперечному зрізі осьового органа рослини було виявлено, що первинна кора займає більшу його частину. Це є доказом, що даний орган …

1. корінь первинної будови*

2. стебло первинної будови

3. листок

4. хвоя

5. стебло вторинної будови

В корені однодольних клітини ендодерми потовщуються, корковіють, дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітини у вигляді підкови чи букви U. Серед мертвих клітин ендодерми навколо променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини. Флоема і ксилема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний пучок. В односім’ядольних їх більше 6(пучок поліархний).

104. Основна паренхіма голковидного листа хвойних жива, з внутрішніми петлеподібними виростами оболонки, вздовж якої розташовані хлоропласти. Така паренхіма характерна для листків, будова яких …

1. ізолатеральна однорідна

2. ізолатеральна неоднорідна

3. дорзовентальна однорідна

4. дорзовентальна неоднорідна

5. радіальна*

Радіальний або центричний, тип характерний для голкоподібних листків хвойних і схожих з ними листків ксероморфних квіткових, у яких низьке співвідношення поверхні до об’єму.

105. В барбарису звичайному утворюються колючки, які є видозмінами …

1. листків*

2. прилистків

3. черешків

4. стебел

5. рахісів

Метаморфози листка і його частини пов’язані з функціями захисту, збереження вологи, збільшення фотосинтезуючої поверхні, зменшенням транспірації. На колючки можуть перетворюватися прості листочки барбарису.

106. Нижні стеблові листки Leonurus cardiaca надрізані до середини на 3 або 5 долей, тобто листки …

1. трійчасто або пальчастороздільні*

2. трійчасто або пальчасторозсічені

3. трійчасто або пальчастоскладні

4. непарно-перистоскладні

5. непарно-перистороздільні

Стеблові листки Leonurus cardiaca кропиви собачої родини Lamiaceae (прикореневі листки яйцевидні), п’яти-розділені на широкі, видовжені, зубчасті долі ,зелені, голі.

107. Для листів односім ядольніх рослин характерний такий тип жилкування…

1. дугове*

2. перистосітчасте

3. перистопетельне

4. пальчатосітчасте

5. перистокрайове

Для листків однодольних характерне дугове жилкування: кожна жилка проходить уздовж листової пластинки і з’єднується лише на верхівці пластинки.

108. Видозмінами пагона є бульба кореневище та цибулина. Назвіть докази того, що бульба не є видозміненим коренем.

1. наявність бруньок вічок на бульбах*

2. наявність у бульбах крохмалю

3. наявність столонів з бульбами

4. наявність верхівкової бруньки

5. наявність додатковіх коренів

Підземні бульби резервують у підземних частинах видозмінених пагонів. Вони можуть розвиватися з верхівкових бруньок бічних підземних столонів (кортопля, топінамбур) із пазушних бруньок кореневищ (хвощ)і здатні формуватись вналідок розростання гіпокотилю і розеткових межвузлів (ріпа) . Наявність листкових рубців- брівок з пазушними бруньками- вічками.

109. В складних листках термопсису прилистки великі розташовані на верхівці черешка. Ці листки:

1. трійчастоскладні*

2. пальчатоскладні

3. двічіперистоскладні

4. парноперистоскладні

5. непарноперистоскладні

Для термопсису ланцетовидного характерні листки: черешкові, трійчасті, прилистки великі, довгасто-яйцевидні.

110. З досліджених підземних органів різних рослин відібрані метаморфози кореня в саме...

1. коренеплоди моркви*

2. бульби картоплі

3. кореневище конвалії

4. цибулини часнику

5. бульбоцибулини шафрану

Коренеплоди моркви- відмінною рисою потовщених коренеплодів є розростання запасаючої паренхіми у лубі (селерові).

111. При морфологічному вивчені рослин , відмічено, що в основі складного листка є парні колючки, що є видозміною...

1. прилистків*

2. листочків

3. рахісів

4. черешків

5. приквітків

Прилистки- парні бічні вирости при основі, а зрідка в пазусі листка(гречкові) котрі захищають його в бруньках на ранній стадії розвитку.Прилистки можуть бути вільними, прирослими до черешка оподаючими(тоді листки лишаються безприлистків) шкірястими, розрослими у маленькі чи великі фотосинтезуючі листоподібні пластинки.

112. Листки пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини листовоі пластинки вона охоплює міжвузля і називається листовою...

1. піхвою*

2. розтрубом

3. філодієм

4. кладодієм

5. калусом

Піхва – розширена, трубкоподібна або жолобчаста нижня частина черешка або пластинки листка, що більш-менш повно обгортає стебло. Піхва захищає молоді ростучі частини стебла або пазушні бруньки, інколи збільшує міцність стебла.

113. У рослин, що виростають на грунтах з надмірним зволоженням і нестачею кисню, розвивається коріння, при анатомічному дослідженні якого виявляється добре розвинена аеренхіма, це:

1. дихальне коріння*

2. повітряне коріння

3. корені-присоски

4. коренеплоди

У рослин зволожених, збіднених киснем місцезростань (мангрові дерева, болотні кипариси) з підземних коренів відростають верхівками вертикально угору дихальні корені – пневматофори з тонкою корою і великими сочевичками.

114. Для мікроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має...

1. столон

2. бульба

3. цибулина*

4. коренебульба

5. бульбоцибулина

Цибулина – видозмінений підземной пагін з укороченим потовщеним стеблом – денцем, внутрішніми м’ясистими і зовнішніми сухими плівчастими листками – лусками. Служать для накопичування запасних речовин та вегетативного розмноження. Розрізняють цибулину просту або основну, та складну, що складається з кількох цибулинок-зубців, розміщених в пазухах основної цибулини.

115. Порівняльний аналіз поперечних зрізів кореневищ лікарських рослин – марени красильної (клас дводольних) і пирію повзучого (клас однодольних) дозволив виділити їх спільну ознаку – наявність .

1. камбію

2. епідерми з трихомами

3. радіального пучка

4. первинної кори і центрального циліндра*

Кореневища первинної будови характеризуються наявністю трьох систем тканин – покривної, первинної кори і центрального циліндра.

116. До складного підземного органа кульбаби звичайної входить стрижневий корінь, гіпокотиль та нижня вкорочена і здерев’яніла частина пагонів. Усі разом вони утворюють...

1. стеблокоренеплід

2. багатоголове кореневище

3. кореневі бульби, або шишки

4. стеблокорінь або каудекс*

Стеблокорінь або каудекс – багаторічний запасаючий орган пагонового походження, що формується з нижньої здерев’янілої частини пагонів, гіпокотиля і стрижневого кореня

117. У більшості ефемероїдів на цибулинах, бульбах, кореневищах виявлені контрактильні корені, які здатні до...

1. інтенсивного росту в товщину

2. поздовжнього розтягування і заглиблення в грунт

3. поздовжнього скорочення і заглиблення в грунт*

4. значного галуження

5. асиміляції

Контрактильні корені (втягуючі) здатні до повздовжнього скорочення завдяки певним анатомічним і фізіологічним особливостям. Це забезпечує заглиблення в грунт цибулин, бульб, кореневищ або пристиснення до грунту листових розеток, а цим самим захищає зимуючі підземні органи від різких температурних коливань, сприяє формуванню і розвитку додаткових коренів.

118. Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...

1. епідерма, відкриті провідні пучки

2. перидерма, річні кільця у деревині*

3. епідерма, закриті провідні пучки

4. перидерма, відкриті провідні пучки

Для багаторічних стебел деревних рослин характерна вторинна безпучкова будова. Виділяють кору – сукупність тканин, що над камбієм (покривна тканина, паренхіма кори, луб), деревину що під камбієм і серцевину. Покривні тканини – перидерма з сочевичками. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.

119. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав’янистій дводольній рослині, має вторинну, перехідну будову, оскільки...

1. пучки відкриті, приблизно однакові за розміром, відділені серцевинними променями

2. пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою

3. пучки закриті, розкидані по всьому центральному циліндру*

4. пучки відсутні

Перехідний тип будови виникає, якщо є міжпучковий камбій, який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. Великі основні і дрібніші за них додаткові пучки при розростанні можуть поступово змикатися. При цьому ксилема утворює широке кільце, нерівномірне за товщиною, а флоема – більш чи менш вузьке, нерівномірне кільце. Інколи ситовидні трубки розташовуються ділянками, відокремленими паренхімою, склеренхімою чи склереїдами. Перетворення пучкового типу будови через перехідний до непучкового характерний для стебел рослин родин айстрові, бобові, губоцвіті, капустяні та ін.

120. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореневища встановлено: покривна тканина – перидерма; клітини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального циліндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина із чіткими межами. Така анатомічна будова свідчить, що рослина...

1. однодольна

2. дводольна*

3. голонасінна

4. папоротевидна

Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колатеральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.

121. При мікроскопічному аналізі кореневища виявлені відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані по колу, що може свідчити про приналежність родини до класу ...

1. дводольних*

2. однодольних

3. папоротевидних

4. хвойних

5. гнетових

Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колаткральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.

122. Спостереження за проростанням зародка насінини довели, що із зародкового корінця розвивається головний корінь і росте донизу, тобто йому властивий ...

1. позитивний геліотропізм

2. позитивний геотропізм*

3. негативний геотропізм

4. негативний геліотропізм

Головний корінь розвивається із зародкового корінця під час проростання насінини і росте донизу (позитивний геотропізм).

123. Із серії зрізів, зроблених зі стебел злаків, відібрані ті, що мають в середині порожнину і належать до типу ...

1. пальмового

2. соломини*

3. лілійного

Розташування тканин у стеблах злаків – порожнисте стебло типу соломини, в якому провідні пучки розташовані у 2-3 кола по периферії. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, чисельніші, а в центральній частині крупніші і їх кількість менша.

124. При морфологічному опису шавлії мускатної студенти звернули увагу на яскраві приквітники. Вони слугують для приваблення комах опилювачів і являють собою видозміну:

A. листка*

B. андроцея

C. пагона

D. квітконіжки

E. квітколожа

Видозміни листка, яскраві приквітники, у Шавлії мускатної (Salvia sclarea) слугують для приваблення комах опилювачів.

125. На вік дерева вказала кількість річних кілець приросту в ...

A. деревині*

B. лубі

C. пробці

D. серцевині

E. первинній корі

За кількістю річних кілець приросту в деревині визначають вік дерева. Річні кільця приросту утворюються у деревині внаслідок сезонної діяльності камбію, і складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.

126. При дослідженні багаторічної лікарської рослини-напівпаразита омели білої виявлено, що її зародковий корінець заглиблюється в тканини стебла вищої рослини і доходить до провідної системи. Такий тип коренів називається…

A. гаусторії*

B. асиміляційні корені

C. дихальні корені

D. контрактильні корені

E. повітряні корені

Гаусторії – це органи живлення та прикріплення до субстрату у паразитичних рослин або рослинних форм, що не здатні до самостійного існування, які проникають в інші клітини і виконують всисну функцію.

127. Розглянувши підземний орган Polygonatum odoratum виявлено, що він розміщений горизонтально, рівномірно потовщений з вузлами та міжвузлами і округлими вдавленнями, має верхівкову бруньку. Отже це …

A. кореневище*

B. головний корінь

C. коренеплід

Dкоренева бульба

E. підземний столон

Кореневище – підземний, більш чи менш довговічний, видозмінений пагін багаторічних трав, чагарників, що слугує для запасання поживних речовин, вегетативного поновлення та розмноження. Зовні схожий на корінь, але відрізняється від нього наявністю рудиментарних листків, рубців від опалих листків, бічних і верхівкових бруньок, додаткових коренів і відсутністю кореневого чохлика.

128. При вивченні рослини капусти кольрабі, студенти звернули увагу на надземний метаморфоз головного пагона з потовщеними здутими м’ясистими меживузлями. Це:

A. стеблоплід*

B. коренеплід

C. цибулина

D. кореневище

E. бульба

Основною ботанічною і біологічною особливістю кольрабі є те, що рослини її формують кореневу систему переважно в орному шарі ґрунту. У перший рік культури стебло укорочене і розростається в ширину, внаслідок чого утворюється стеблоплід. На ньому розріджено утворюються листки, в їхніх пазухах закладаються бруньки, з яких формуються репродуктивні пагони.

129. При морфологічному опису барвінку малого встановлено, що він має пагін, який стелиться по землі і вкорінюється. Це дозволяє охарактеризувати пагін, як:

A. повзучий*

B. лежачий

C. виткий

D. лазячий

E. чіпкий

Повзучий пагін – це пагін, який стелиться по землі і вкорінюється у вузлах або по всій довжині.

130. У ялини верхівковою брунькою росте головний пагін, а з бічних бруньок – бокові пагони. Ці ознаки притаманні такому типу галуження:

A. моноподіальному*

B. дихотомічному

C. симподіальному

D. колоновидному

E. несправжньодихотомічному

Моноподіальне – це таке галуження, при якому верхівковим може бути лише один пагін. При втраті або загибелі верхівкового пагона ріст вгору фактично припиняється.

131. Назвіть приклад надземних видозмін пагона, які розвиваються з бічних бруньок, знаходяться у пазухах листків, або у суцвіттях та беруть участь у вегетативному розмноженні.

A. повітряні цибулини*

B. надземні бульби

C. кладодії

D. вусики

E. колючки

Повітряні цибулини – надземний видозмін пагона, який розвивається з бічних бруньок, знаходиться у пазухах листків, або у суцвіттях та бере участь у вегетативному розмноженні.

132. Під час мікроскопічного дослідження стебла рослини виявлено провідні пучки закритого типу, що дифузно (безсистемно) розташовані у центральному циліндрі. Така будова провідної системи притаманна....

A. односім’ядольним*

B. моховидним

C. хвощевидним

D. двосім’ядольним

E. папоротеподібним

Односімядольним притаманна провідна система з провідними пучками закритого типу, дифузно (безсистемно) розташовані у центральному циліндрі. Один із двох класів покритонасінних рослин, для яких характерно: зародок з однією сім’ядолею; коренева система мичкувата, жилкування паралельнн або дугове, будова осьових органів частіше первинна, провідні пучки закриті, розміщені в 2-3 кола або розсіяно, квітки тричленні.

133. Діагностичною ознакою цього органу є наявність первинної ксилеми, яка радіально розташується в центрі з двома – п’ятьма променями. Назвіть цей орган.

A. корінь*

B. стебло

C. листок

D. квітка

E. плід

Ксилема – тканина наземних рослин, що служить для проведення води і мінеральних солей від коріння вгору по рослині до листя. У центрі кореня знаходиться первинна ксилема. Для коренів характерні радіальні пучки: ди- , гексаархні для дводольних і поліархні для однодольних.

134. Вкорочене здерев’яніле денце характерне для видів Allium cepa. Воно є частиною видозміненого пагона, що має назву:

A. цибулина*

B. бульба

C. філокладій

D. вусик

E. кореневище

Цибулина (лат. bulbus) – спеціалізований видозмінений укорочений підземний, іноді надземний пагін, який служить для запасання поживних речовин, води, перенесення несприятливих періодів року і для вегетативного розмноження. Для їх будови характерна наявність видозміненого вкороченого сплющеного стебла – денця злусковидними м’ясистими, соковитими скупченими листками на верхньому Від денця відходять додаткові корені.

135. При дослідженні деревини хвойної рослини встановлено, що вона складається з клітин з загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками, які мають облямовані пори. Отже, ця тканина хвойних представлена лише:

A. трахеїдами*

B. судинами

C. ситовидними трубками

D. клітинами супутницями

E. луб’яними волокнами

Трахеїди - видовжені, мертві, порожні, зі здерев'янілими стінками клітини деревини рослин з лійкоподібними отворами (ямками), які входять один в одний, з’єднуючи клітини; проводять воду і мінеральні солі, виконують опорну (механічну) функцію.

136. При мікроскопічному аналізі кореня встановлено, що його будова первинна, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести.

Така будова кореня характернадля рослин ...

1. однодольних покритонасінних

2. дводольних покритонасінних

3. голонасінних хвойних

4. голонасінних гнетових

5. папоротеподібних

Однодольні покритонасінні рослини мають корні первинної будови, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести. (поліархний).

137. У листках рослини виділяється центральна жилка, від неї відходять бічні, які в свою чергу багаторазово галузяться, утворюючи мережу дрібних жилок. Таким жилкування листків – ...