- •1Кріопреципітат.
- •1Лейкопенія з нейтропенією.
- •1Мієломна хвороба.
- •1Хронічний мієлолейкоз.
- •1Препарати заліза per os.
- •1Еритремія
- •1Идіопатична тромбоцитопенічна пурпура.
- •1Інфекційний мононуклеоз.
- •1Мазок із зеву.
- •1Природжена гемолітична анемія.
- •1Рак шлунка з mts.
- •1Стернальна пункція.
- •1Стернальна пункція.
- •1Накопичення пропіонової та метил-малонової кислот.
- •1Аутоімунний гемоліз.
- •1В12-дефіцитна анемія.
- •1Стернальну пункцію.
- •1Аутоімунна тромбоцитопенія.
- •1Мієломна хвороба.
- •1Аутоімунна тромбоцитопенічна пурпура.
- •1Визначення осмотичної стійкості еритроцитів.
- •1Мієломна хвороба.
- •1Стернальна пункція.
- •1Стернальна пункція.
- •1Збільшення кількості ретикулоцитів.
- •1Еритремія.
- •1Кріопреципітат.
- •1В12-дефіцитна анемія.
- •1Апластична анемія.
- •1Вміст тромбоцитів.
- •1Глюкокортикоїди.
- •1Хронічний мієлолейкоз.
- •1Хронічний мієлолейкоз, бластний криз.
- •1Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура.
- •1Зниження інтелекту.
- •1Пункція лімфовузла.
- •1Біопсія лімфовузла.
- •1Кріопреципітат.
- •1Гіпопластична анемія.
- •1Накопичення пропіонової і метилмалонової кислот.
- •1Продукція антитіл до гастромукопротеїну.
- •1Порушення диференціювання еритроїдних клітин.
- •1Гострий лейкоз.
- •1Апластична анемія.
- •1Дієтичне харчування, курсовий прийом препаратів заліза.
- •1Гострий лейкоз.
- •1Аутоімунний гемоліз.
- •1Постгеморагічної анемії.
- •1Дослідження фзд, узд черевної порожнини.
- •1Бронхоспастичний.
- •1Ціанкобаламін в/м, еритроцитарна маса в/в крапельно.
- •1Виснаження.
- •1Усе переліковане.
- •1Гідроксисечовину (гідреа)
- •1Глюкокортикоїди.
- •1Глюкокортикоїди.
- •1Пробу Кумбса.
- •1Аутоімунна гемолітична анемія.
- •1У літньому віці.
- •1Гострий гепатит
- •1Переважанням гранулоцитів.
- •1Геморагічний васкуліт.
- •1Відсутність бластних клітин у крові.
- •1Аутоімунна гемолітична анемія.
- •1Продукція антитіл до гастромукопротеїну.
- •1Глюкокортикоїди.
- •1Проба Кумбса.
- •1Сидеропенічний.
- •1Направити пацієнта до гематолога.
- •1Постгеморагічна анемія.
- •1Біопсію лімфатичного вузла.
- •1Діагноз підтверджується позитивною пробою Кумбса.
- •1Анемія Мінковського – Шоффара.
- •1Анемічна кома.
- •1Переважання мегалобластів.
- •1Хронічна постгеморагічна анемія.
- •1Порушення диференціювання еритроїдних клітин.
- •1Гострий лімфобластний лейкоз.
- •1Автоімунний гемоліз.
- •1Інфаркт селезінки.
- •1Постгеморагічної анемії.
- •1Мієломна хвороба.
- •1Тардиферон.
- •1Поліхіміо- і променева терапія.
- •1Віл-інфекція.
- •1Кровопускання.
- •1Автоімунний гемоліз.
- •1Лейкоцитоз.
- •1Дефіцит VIII фактора згортання крові.
- •1Лейкоцитурією.
- •1Зміна часу згортання крові.
- •1Відсутність перехідних форм.
- •1Обширні крововиливи на шкірі з ділянками некрозу.
- •1Еритремія.
1Тардиферон.
#
Хворий Н., 18 років, скаржиться на пітливість, озноб, схуднення. Об’єктивно: t тіла – 39,10 С, на шиї зліва пальпуються з навколишніми два лімфовузла діаметром 2,0 см, малорухомі, не спаянітканинами, пульс 118 на 1 хв., печінка, селезінка не збільшені. При флюорографіїзнайдено збільшення лімфовузлів коренів легень. Ан. крові: Е-3,2*1012/л, Нb-114 г/л, КП-1, Л-11,4х109/л, е-7%, п–10%, с-71%, л-7%, м-5%, ШОЕ-41 мм/год. Діагностованолімфогранулематоз ІІ Б ст., синдром пухлинної інтоксикації. Ваша тактика лікування:
1Поліхіміо- і променева терапія.
#
У хворого на гемофілію на фоні генералізованої лімфаденопатії та рецидивуючого кандидозного стоматиту виникла пневмоцистна пневмонія, коефіцієнт Тх/Тс<N. Яка найімовірніша причина маніфестації опортуністичних інфекцій:
1Віл-інфекція.
#
Хворий О., 65 p., який декілька років спостерігався дерматологом з приводу настирливогосвербіння шкіри, останнім часом відчуває головний біль.Об'єктивно: багрово-ціанотичний кольор обличчя, AT-170/100 мм рт. ст. В аналізі крові: Е-7,5*1012/л, НЬ-220 г/л, Л-7,8*l09/л, Т-264,0*109/л, ШОЕ-1 мм/год. Який метод лікування може бути призначений хворому:
1Кровопускання.
#
У хворого на хронічний лімфолейкоз збільшилась загальна слабкість, з'явилась жовтушність шкіри та склер. В аналізі крові: НЬ-65г/л, ретикулоцити-10%. Білірубін загальний-80,3 мкмоль/л, некон'югований-65,3 мкмоль/л. В аналізі сечі жовчні пігменти не визначаються, уробілін підвищений. Пряма проба Кумбса позитивна. Який патогенетичний механізмспричинив поглибленняанемії:
1Автоімунний гемоліз.
#
У хворого К., який тривалий час приймає аспірин з приводу ІХС, стали з’являтися петехії та екхимози. При обстеженні час кровотечі підвищений. Гематолог зв’язав ці порушення з антитромботичним ефектом аспірину і рекомендував повторити дослідження часу кровотечі після відміни аспірину. Який час зберігається дія аспірину після його відміни:
1-5-10 діб.
#
У хворої М., 67 років, з гепатолієнальним синдромом протягом 2 років відмічається збільшення периферичних лімфовузлів, які при пальпації мають м'яку консистенцію, рухомі. В аналізі крові: Л -120,0х109/л, п/я-1%, с/я-9%, л -87%, м-3%. ШОЕ-40 мм/год. Назвіть заходизагального характеру, які доцільно рекомендувати хворій:
0
Режим праці та відпочинку.
0
Достатній вміст вітамінів у їжі.
0
Заборонені інсоляції та перегрівання.
0
Уникати контакту з хворими на грип.
1
Усі перелічені.
#
Хвора Т., 32 років, зниженого харчування, вегетаріанка, звернулася в поліклініку зі скаргами на задишку, запаморочення. При огляді: шкірний покрів блідий, сухий, “заїди” у кутах роту. Після лабораторного дообстеження була діагностована залізодефіцитна анемія. Що з наведеного є типовим для залізодефіцитної анемії:
1Спотворення смаку.
#
35-річна жінка скаржиться на різку слабкість, запаморочення. Об'єктивно: різка блідість шкіри, на шкірі передпліч та стегон крововиливи, пульс-100/хв., АТ-90/60 мм рт. ст., печінка та селезінка не збільшені. В аналізі крові: Е-1,6*1012/л, НЬ-52 г/л, КП-0,8, ретикулоцити-0,1%, Т-40,0*109/л, Л-2,1*І09/л, е-1 %, п/я-1 %. с/я-45 %, л-51 %, м-2 %, ШОЕ-46 мм/год. Причинами розвитку даної анемії є всі зазначені, за винятком (назвіть):
Крововтрати.
#
Хвора Д., 33 років, скаржиться на загальну слабкість, ламкість нігтів, випадіння волосся.Відзначає значні та тривалі менструації. Об’єктивно: блідість шкіри, ЧСС – 110 за 1 хв., АТ 90/60 мм рт ст. Що знаведеного не є характернимдля даної хворої: