Загальні положення

Удосконалення організації виробничої практики студентів є найважливішою частиною підготовки кваліфікованих спеціалістів провізорів-косметологів. У відповідності з навчальним планом виробнича практика зі стандартизації, контролю якості та стандартизації парфумерно-косметичних засобів проводиться в IX-Х семестрах. Робочий день студентів під час проходження практики при 5-денному робочому тижні триває 7 годин 12 хвилин.

Базовими закладами для проходження практики є аптеки, сертифіковані лабораторії з контролю якості парфумерно-косметичної продукції, контрольно-аналітичні лабораторії, відділи технічного контролю підприємств, що відповідають вимогам програми практики.

Відповідальність за організацію, проведення та контроль практики покладається на керівників ВНЗ (факультету). Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює керівник практики, який підпорядковується першому проректорові з учбової роботи. Навчально-методичне керівництво практикою здійснюють викладачі кафедри фармацевтичної хімії.

Загальне керівництво виробничою практикою в аптечних закладах, сертифікованих лабораторіях, контрольно-аналітичних лабораторіях та відділах технічного контролю підприємств здійснюється завідуючим або його заступником. Обов’язки щодо керівництва виробничою практикою безпосередньо на робочих місцях покладаються наказом завідуючого закладу на досвідчених працівників.

Мета та завдання виробничої практики

Мета виробничої практики: закріплення одержаних у навчальному процесі теоретичних знань, практичних умінь і навичок з методології розробки та оцінки якості лікарських і парфумерно-косметичних засобів на основі загальних та спеціальних закономірностей фармацевтичної і косметичної хімії для вирішення конкретних задач практичної діяльності провізора-косметолога в умовах аптек, сертифікованих лабораторій, контрольно-аналітичних лабораторій, відділах технічного контролю підприємств тощо.

Задачі виробничої практики: засвоєння базових принципів системи організації стандартизації та сертифікації лікарських та парфумерно-косметичних засобів в Україні, знайомство з обов’язками провізора на робочому місці; знайомство з організацією і технічною оснащеністю робочого місця провізора; проведення контролю якості лікарських та парфумерно-косметичних засобів; оформлення і користування аналітичною нормативною документацією з контролю якості ліків та парфумерно-косметичних засобів: ДФУ, АНД та НТД (ДСТУ, ТУ, ТС).

Студент до початку практики повинен знати:

• питання фармацевтичної біоетики стосовно моральних, правових, соціальних, екологічних, юридичних проблем, що виникають при виробництві, реалізації лікарських та парфумерно-косметичних засобів для населення;

• державні принципи та положення, що регламентують якість лікарських та парфумерно-косметичних засобів;

• структурі, фізичні та хімічні властивості лікарських і парфумерно-косметичних засобів;

• основні положення аналізу згідно з АНД (ДФУ, ДСТУ, ТУ, ТС): структура фармакопеї та фармакопейної статті, монографії; структура Державного стандарту України, галузевого стандарту, технічних умов; номенклатуру лікарських та парфумерно-косметичних засобів, мета їх призначення, умови зберігання тощо;

• загальні методи ідентифікації лікарських та парфумерно-косметичних засобів;

• загальні методи випробування на граничний вміст домішок у лікарських та парфумерно-косметичних засобах;

• методи визначення фізичних та фізико-хімічних констант лікарських та парфумерно-косметичних засобів;

• титриметричні та фізико-хімічні методи аналізу;

• загальні положення аналізу лікарських та парфумерно-косметичних засобів;

• інструментальні методи аналізу лікарських та парфумерно-косметичних засобів;

• питання стабільності лікарських та парфумерно-косметичних засобів.