Відомість обліку витрат на виконання замовлення

Замовник ____________________ Номер замовлення __________________

Вид роботи __________________

Дата ________________________

Підрозділ 1

Прямі витрати на матеріали			Прямі витрати на оплату праці			Виробничі накладні витрати
Дата	№ документа	Сума	Дата	№ документа	Сума	Дата	Сума

Підрозділ 2

Прямі витрати на матеріали			Прямі витрати на оплату праці			Виробничі накладні витрати
Дата	№ документа	Сума	Дата	№ документа	Сума	Дата	Сума

Загальні витрати
Витрати	Підрозділ 1	Підрозділ 2	Разом
Матеріали
Зарплата
Накладні витрати
Разом:

За допомогою системи нумерації замовлень (шифрові позначення) зазначається вид, призначення продукції і джерело покриття витрат на замовлення.

Зразкова схема групування замовлень:

А) за видами продукції;

• основна товарна продукція;

• роботи й послуги виробничого характеру;

• підготовка та освоєння виробництва продукції;

• виготовлення інструменту загального призначення;

• виготовлення спеціального інструменту і пристроїв;

• ремонт устаткування та інших основних засобів;

• модернізація устаткування і транспортних засобів;

• непромислові роботи й послуги;

Б) за призначенням продукції:

• продукція (послуги), що постачається стороннім організаціям;

• продукція (послуги), що постачається непромисловим господарствам свого підприємства (відділ капітального будівництва, житлово-комунальний відділ, бази відпочинку, підсобне господарство);

• продукція (послуги), що постачається у порядку внутрішньовиробничої кооперації;

В) за джерелами покриття витрат, тобто витрати покриваються за рахунок:

• господарських договорів і відносяться до собівартості продукції;

• прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, і відноситься на рахунок прибутків та збитків підприємства;

• амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів та нематеріальних активів;

• інших цільових надходжень.

У разі застосування позамовного методу витрати цехів враховуються за окремими замовленнями і статтями калькуляції, а витрати сировини, матеріалів, палива й енергії – за окремими групами. Щодо виробів, на які не потрібно складати розгорнуті звітні калькуляції, облік витрат здійснюється тільки за статтями витрат, без розшифрування матеріалів за групами.

Фактична собівартість одиниці виробів або робіт визначається після виконання замовлення шляхом ділення суми витрат на кількість виготовленої за цим замовленням продукції (виробів). Продукція (вироби), яка здається замовнику або на склад частинами до закінчення виконання замовлення в цілому, оцінюється за плановою або фактичною собівартістю однорідних виробів, що випускалися раніше, з урахуванням змін у їх конструкції, технології та умовах виробництва.

Частковий випуск на замовлення оцінюється шляхом ділення виробничих витрат, врахованих за цим замовленням, на кількість виробів, як вироблених, так і тих, що перебувають у незавершеному виробництві (розрахованих за ступенем готовності на основі даних оперативного обліку про укомплектування), і множенням одержаної величини на кількість випущених виробів.

В індивідуальному і дрібносерійному виробництві деталі та вузли поділяються на:

А) виготовлені тільки для окремого конкретного виробу (замовлення) деталі та вузли, облік витрат на виготовлення яких здійснюється за відповідними замовленнями;

Б) загальні для кількох виробів (замовлень) деталі та вузли.

Витрати на серійне і масове виробництво цих деталей та вузлів враховуються за допомогою нормативного методу. На комплекти таких деталей та вузлів, призначених для виготовлення виробів індивідуального виробництва, розраховується нормативна і фактична собівартість.

Собівартість виготовленого в індивідуальному порядку виробів складається з витрат, врахованих за замовленням (в частині так званих оригінальних деталей та вузлів), і вартості загальних деталей та вузлів серійного або масового виробництва.

В індивідуальному і дрібносерійному виробництвах застосування позамовного методу поєднується з використанням основних елементів нормативного обліку. Виписування первинних документів з поділом витрат за нормами і відхиленнями від них проводиться на основі технологічних карт або іншої технічної документації. Всі витрати на виробництво враховуються за окремими замовленнями з поділом за нормами і відхиленнями від них. Фактична собівартість продукції визначається після виконання замовлення підрахуванням витрат за нормами і відхиленнями від норм.

З метою забезпечення правильності віднесення витрат у разі застосування позамовного методу проводиться незалежний контроль за правильним виписуванням первинних документів згідно з нормативно-технічною документацією.