3. Вибір варіанту побудови та методу обліку витрат і калькулювання фактичної собівартості

На вибір варіантів побудови та методів обліку витрат і калькулювання фактичної собівартості впливають об’єктивні та суб’єктивні чинники.

Першим чинником є вид підприємницької діяльності – комерційна, виробнича, кредито-банківська.

Другим – є галузь, або підгалузь виду діяльності. Наприклад, усі підприємства, які виготовляють, або добувають продукцію, поділяються на добувні (добування вугілля, солі, руди тощо) та переробні (харчова, цукрова, кондитерська, машинобудівна тощо).

У добувних галузях відсутні витрати на сировину і матеріали, так як це дарунки природи. У більшості з них не має незавершеного виробництва, готова продукція однорідна.

Третім чинником можна виділити технологічний процес (сукупність операцій), який як фактор класифікують за такими основними ознаками:

Таблиця 3 Характеристика технологічного процесу

Чинники	Приклади
Характер технології виробництва	перервний, безперервний
Вид технологічних операцій	механічні, органічні, змішані
Характер організації виробництва	робочі місця, технологія, лінії
Характер продукції	виріб, робота, послуга за формою, степенем готовності, конструкторською та технологічною складністю

Четвертим чинником є мета управління. Бухгалтер повинен керуватися принципом “різна собівартість для різних цілей”. Отже, якщо метою управління витратами є визначення цін, прийняття рішень при нормальних обставинах, то доцільно обрати систему обліку повних витрат. Система обліку неповних витрат буде доцільною, коли метою управління є визначення цін, прийняття оперативних рішень при неординарних обставинах, визначення собівартості за центрами відповідальності для планування та контролю діяльності відповідальних осіб. При цьому зауважимо, що вибір системи за повнотою включення витрат у собівартість та оперативністю контролю залежить від національних традицій, наявності ЕОМ та суб’єктивного розуміння бухгалтером та керівником підприємства зисків, які приносить оперативне управління витратами на виробництво.

Розглянемо на прикладах, як деякі об’єктивні чинники обумовлюють вибір варіанту побудови та методу обліку витрат.

Якщо розглянемо технологічний процес як сукупність операцій, що формують технологічну фазу (переділ), то бухгалтеру необхідно з’ясувати, які з них можуть знайти відображення у первинних документах на основі даних про кількісні параметри виробничого процесу з метою подальшого групування витрат за видами продукції, місцями виникнення та іншими ознаками. Якщо є можливість у ході технологічного процесу на окремих операціях визначити кількісні та вартісні параметри виробничого процесу, то облік можна здійснювати за операціями, фазами, переділами. Якщо такої можливості немає, то облік витрат має бути побудований по виробництву в цілому.

У виробництвах з механічною технологією продукцію одержують після поєднання самостійних механічних елементів (деталей, комплектів). У цих виробництвах можна відокремити в обліку будь-яку ділянку виробництва, бо є можливість визначити вартісні та кількісні параметри.

Тому обліковий процес може здійснюватися з розподіленням на фази, переділи дільниці, окремі операції.

У виробництвах з органічною технологією з’являється можливість визначати кількісні та вартісні параметри виробничого процесу відповідно до напівпродукту (напівфабрикату) та формувати його собівартість. У разі відсутності такої можливості облік організовують в цілому по підприємству.

Наприклад, у пивоварінні технологія виробництва є безперервною і включає переділи сухого та мокрого солодорощення. Крім цих переділів можна організувати облік витрат за фазами мокрого переділу – варіння, бродіння, добродіння, розлив.

Якщо на підприємстві характер організації виробництва дає можливість відокремлювати робочі місця, технологічні, переділи то бухгалтер має змогу організувати облік за центрами витрат (робоче місце, переділ, фаза, лінія), а у їх межах за іншими ознаками відповідно до потреб управління.

Для конкретизації оберемо хлібопекарне підприємство.

Для підприємств хлібопечення характерним є безперервність технологічного процесу. Виготовлення хлібобулочних виробів триває кілька годин протягом однієї зміни. Незавершеного виробництва майже не буває. Якщо залишається опара, рідкі дріжджі, то використані на їх виробництво матеріали вважають незавершеним виробництвом. Підготовка борошна та інших матеріалів, заміс та бродіння опари, заміс та бродіння тіста, його розробка, випічка виробів як окремі технологічні операції недоцільно окремо відображати в обліку (процес виробництва короткотерміновий).

? Який би ви обрали вид системи обліку виробничих витрат? Відповідей може бути декілька:

• інтегрована система фактичних повних витрат обліку за процесами (переділами);

• інтегрована система нормальних певних витрат обліку за процесами (переділами);

• інтегрована система фактичних неповних витрат за процесами (переділами);

• інтегрована система нормативних неповних витрат за процесами (переділами).

Відносно класифікації за об’єктами групування як варіант обирається простий (однопередільний) метод.

Для вибору конкретного варіанту побудови обліку витрат необхідно:

• відібрати облікові номенклатури;

• розробити нормативне господарство;

• розробляти систему документообороту;

• підготувати схеми облікових регістрів;

• визначити центри витрат і методи виявлення відхилень від норм;

• методи розподілу непрямих витрат та розрахунків незавершеного виробництва;

• методи оцінки відходів та побічної продукції;

• методи обчислення сукупної собівартості продукції та собівартості окремих її видів;

• розробити робочий план рахунків.

ВИСНОВОК:

Побудова моделі організації управлінського обліку залежить від громіздкої низки чинників і тому їх вибір є індивідуальним для кожного підприємства.