3. 3. Тест

4. Що із переліченого належить до принципів навчання

А) Б)

Варіант 7

1. Методи контролю забезпечують одержання зворотної інформації про зміст, характер і досягнення у навчально-пізнавальній діяльності учнів та про ефективність праці вчителя.  Залежно від форми контрольних завдань (проходження інформації між викладачем і учнями) перевірка може бути усною, письмовою, графічною і практичною.    Метод усного опитування. Є найпоширенішим і найбільш ефективним. Його використовують при вивченні майже всіх предметів. Полягає у з'ясуванні рівня знань учня завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку вчителем питань (завдань), підготовку учнів до відповіді та демонстрування своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її.   Письмовий контроль. Особливістю письмової контрольної роботи, порівняно з усною перевіркою, є глибина відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. її проводять у формі письмових відповідей на запитання, письмового розв'язання задач, предметних диктантів (математичних, фізичних тощо), які дають змогу оперативно визначити якість знань учнів.  Графічна контрольна перевірка. Передбачає графічну форму відповіді учня на запитання, коли обчислення або знаходження різних величин здійснюють за допомогою креслення, графіка, малюнка, векторної діаграми тощо. Виконання графічного завдання потребує додаткового приладдя (лінійки, циркуля, транспортира та ін.). Особливий вид графічної перевірки — робота з контурними картами.    Практична контрольна перевірка. Передбачає практичне вирішення контрольних завдань (складання схем, вмикання вимірювальних приладів, зняття показників приладів, ремонт, регулювання або технічне обслуговування обладнання та ін.). Найчастіше вдаються до неї при вивченні прикладних спецпредметів.

Залежно від характеру контрольних завдань розрізняють синтезований (учням дається завдання, відповіді на які потребують узагальнених знань, умінь і навичок) та ймовірний контроль(перевірка всієї системи знань питаннями, відповіді на які віддзеркалюють цю систему).   Тестові методи перевірки знань. Вони становлять систему завдань для оцінювання знань учня, студента за допомогою кількісних норм. Здебільшого передбачають вибір особою, яка проходить тестування, однієї з кількох запропонованих відповідей. Результати самоконтролю і самооцінки знань з окремих тем вносять у журнал, що сприятливо впливає на зміцнення відповідальності учнів за навчальну роботу.

2. Основними структурними підрозділами вищого навча­льного закладу III—IV рівнів акредитації є інститути, факультети, кафедри. Кафедра є основним структурним навчально-науковим підрозділом вищого навчального закладу, що прово­дить навчальну, методичну, науково-дослідну і виховну роботу з підготовки кадрів відповідної спеціальності. Кафедра створюєть­ся за рішенням ученої ради ВНЗ, погодженим з вищим органом управління (відповідним міністерством), у підпорядкуванні якого находиться вищий навчальний заклад. Однією з основних вимог створення кафедри є обсяг навчального навантаження, який до­зволяє працювати не менше ніж п'яти науково-педагогічним працівникам за відповідними штатними одиницями. Для забезпе­чення розвитку нового напряму навчальної, методичної і науко­вої діяльності при кафедрі може бути створена лабораторія або відповідний центр наукових досліджень. Навчальна робота кафедри полягає у наступному:

організація читання лекції для студентів, магістрантів, аспі­рантів, слухачів підвищення кваліфікації;

проведення практичних занять, ділових ігор, колоквіумів, тестування й інших видів аудиторних занять; керівництво курсовими, випускними і дипломними робота­ми студентів і магістрантів;

керівництво виробничою практикою студентів і педагогіч­ною практикою магістрантів; організація і проведення консультацій для студентів, магіст­рантів, аспірантів, здобувачів; керівництво стажуванням викладачів інших вузів;

проведення виїзних занять у виробничі підрозділи, наукові установи;

організація самостійної роботи студентів, магістрантів. Методична робота кафедри включає:

комплексне методичне забезпечення всіх дисциплін кафедри: підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне ви­користання сучасних форм і методів навчання; розробку комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профілюючими дисциплінами кафедри;

підготовку методичних матеріалів до самостійної роботи студентів; розробку і видання методичних рекомендацій з виконання кур­сових, дипломних і випускних робіт для студентів і магістрантів;

підбір місць практики для студентів відповідно профілю май­бутньої роботи;

співробітництво з іншими навчальними закладами; вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання; Важливо, щоб кафедра була для студента місцем його фахо­вих інтересів і розвитку творчих здібностей. Необхідно створити такі умови, щоб кафедральне середовище спонукало його до роз­витку, становлення і вибору сфери його майбутньої діяльності як професіонала — менеджера, економіста, підприємця, викладача, вченого тощо.