10 философия хоптинская ткд110

Тема 10. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА НА УКРАЇНІ

Запитання до теми:

1. Які характерні риси української філософії?

2. Часто підкреслюють: «Сковорода – це український Сократ». Дайте порівняльну характеристику цим двом мислителям.

Подібно до Сократа, Г.Сковорода дотримується тверджень: «пізнай себе», «поглянь у себе». Близьким до традиційних античних поглядів є утвердження у філософії ідеалу «евдемонії» (щастя, блаженство – найвища мета людського життя), проповіді «автаркії» (самодостатності, незалежності від зовнішнього світу), «аскези» (стриманості, відмови від життєвих благ). А істинне пізнання проникає в незмінну сутність речей, тому воно може стати основою справжнього щастя, тобто Сковорода йде за сократівським принципом тотожності щастя та істини.

3. Як можливе щастя за Г.Сковородою?

Людина може знайти щастя через самопізнання. Для цього потрібно «жити за натурою», не спотворювати природне, задовольнятися малим. Найвищим усвідомленням цього є «вдячність» як певний ціннісний рівень людського буття, що поширюється на Бога, батьків, благодійників. Смислова послідовність така: вдячність – благочестивість – самозадоволення. Завдання виховання – зберегти здоров'я та навчити вдячності.

4. Які дві натури, за Г.Сковородою, визначають будь-яке існування?

вирізняються дві «натури» – «видима» (предметна образність символу) і «невидима» (смисл, розшифрування «сенсу символу»). Біблія як третій світ є справжнім, реальним Словом Божим і втіленням Бога. Сама Біблія стає істотою божого порядку. Сковорода вказує, що Біблія є Бог.

5. Чому саме „сродна праця” є самореалізацією особистості за Г.Сковородою?

«Сродна» або «споріднена» праця є однією з найважливіших передумов досягнення людиною щастя, реалізації дійсно людського способу життєдіяльності, самоствердження особистості. Праця за покликанням, яка відповідає пізнаній внутрішній природі, потребам і вродженим схильностям людини, є найвищою насолодою і справжнім щастям.

6. У чому полягає „філософії серця”?

«серце» може виражати, знаходити та розуміти такі душевні стани, які за своєю ніжністю, духовністю та життєдайністю недоступні абстрактному знанню розуму; поняття й абстрактне знання розуму відкривається чи дає себе відчувати не в голові, а в «серці»; в цю глибину воно мусить проникнути, щоб стати діяльною силою та рушієм нашого духовного життя. Іншими словами, закон душевної діяльності не дається силою розуму, а притаманний людині як даний, незмінний, Богом установлений порядок морально-духовного життя людини та людства.

7. У чому недоліки матеріалізму на думку П.Юркевича?

Головна помилка матеріалізму, на його думку, полягає в тому, що матеріалізм виводить складне з простого, усю складність душевної діяльності хоче пояснити механістично. При поясненні явищ матеріалізм забуває про спостерігача, на якого впливають явища, забуває про дух, який проявляється у формах, йому одному властивих.

8. Чому, на думку П.Юркевича, розум є недостатнім інструментом пізнання?

Розум, оперуючи ідеями, пізнає буття розумних істот, але будучи сферою загального, принципово не може вичерпати індивідуальне. Розум здатен відповісти на питання, що є розумні істоти, але не може відповісти, хто вони є. Непрониклива для розуму «голови» глибина особистісно-індивідуального є те, що Сковорода та інші представники класичної української філософії називали «серцем».

9. Чому світосприйняття Т.Шевченка характеризують як „філософію трагедії”?

10. Що символізує собою архетип кобзаря?

Дійові архетипи у творчості Шевченка: кобзар, дитина, дівчина, дерево, море, місяць, птахи, могили-кургани, русалки. Вони представляють шаманське древо, що пов'язує наш світ зі світами небесним і підземним.

1 Питання для самостійного опрацювання:

1. Які дві епохи в історії людства (історії релігії) виділяє Ілларіон? Яка подія знаменує собою перехід від однієї епохи до іншої?

2. Які особливості сповідання релігії характеризують кожну з епох?

3. Яке місце в історії відводить Ілларіон «руському народу»? Як він аргументує свою точку зору?

2 Питання для самостійного опрацювання:

1. За якими ознаками, на думку Г. Сковороди, можна знайти щастя в житті?

2. Де саме варто шукати щастя, за Г. Сковородою? У якому «світі» і в якій «натурі» може воно знаходитися?

3. Яким шляхом людина повинна знайти власне щастя? Якою мірою «споріднена праця» може допомогти людині знайти щастя в житті?

3 Питання для самостійного опрацювання:

1. У якому — прямому чи переносному — значенні говорить про серце П. Юркевич? Де, на думку П. Юркевича, знаходиться серце в людини?

2. Які фізіологічні обґрунтування приводить П. Юркевич на доказ того, що серце є «осередком усього тілесного і духовного життя людини»? Наскільки переконливими здаються особисто вам його обґрунтування?

3. Які найважливіші духовні процеси відбуваються в людському серці?

2