3. Вирощування та відгодівля на м’ясо худоби.

М'ясне скотарство в Україні розвивається як спеціалізована са­мостійна галузь тваринництва, основним завданням якої є вироб­ництво високоякісної яловичини. Найдоцільніша його організація в районах із значними масивами природних кормових угідь.

● Галузь м'ясного скотарства характеризується рядом особливос­тей. Так, для виробництва яловичини застосовують іншу техноло­гію з використанням м'ясних порід худоби:

- добре пристосованих до різних кліматичних умов;

- невибагливих до кормів;

- стійких проти захворювань;

- скороспілих;

- висо­кою оплатою корму продукцією;

- більшим виходом м'яса високої якості.

Тварини м'ясних порід краще нарощують м'ясо, особливо на тих ділянках тулуба, з яких одержують продукцію вищих сортів.

☻ Організація м’ясного скотарства значно простіша і потребує менших затрат праці. М’ясних корів не доять, а телят, не випоюють вручну. Телята мають вільний доступ до корів і самостійно ссуть молозиво, а потім і молоко із вим’я до 6 – 8-місячного віку. (Якщо на молочній фермі за телятницею закріплюють 30-50 телят молочного віку, то тут один скотар обслуговує до 100 корів з телятами і більше).

Враховуючи анатомо-фізіологічний розвиток тварин, весь процес виробничий поділяють на три періоди:

- молочний – тривалістю 60-120 днів;

- після молочний – 60-120 днів;

- період інтенсивного росту, який може тривати 4-8 міс і довше (власне відгодівля).

Сучасне виробництво яловичини ґрунтується на трьох системах вирощування і відгодівлі молодняку:

• екстенсивна, при якій жива маса тварин у кінці відгодівлі становить 400 – 450 кг, вік 28-30 місяців, середньодобовий приріст 400-500 г;

• помірно-інтенсивна, жива маса у кінці відгодівлі 400-450 кг, вік 16-18 місяців, середньодобовий приріст 700-800 г;

• інтенсивна, жива маса в кінці відгодівлі 400-450 кг, вік 13-14 місяців, середньодобовий приріст більше 1000 г.

У виробництві застосовують 3 варіанти інтенсивних технологій виробництва яловичини:

- повний цикл вирощування і відгодівлі молодняку до 15 – 18 місячного віку масою 420 – 450 кг;

- неповний цикл дорощування й відгодівлі молодняку до 18-20місячного віку масою 430-500 кг;

- заключна відгодівля молодняку і дорослих вибракуваних тварин.

При застосуванні інтенсивної технології з повним циклом виробництва з господарств-постачальників завозять молодняк віком 15-20 днів і живою масою 40-50 кг. У цеху телят утримують групами по 15-40 голів. Утримують до 15-18 місячного віку при досягненні живої маси 420 – 450 кг.

Годівля повинна забезпечити середньодобовий приріст 600-750 г. В цеху дорощування середньодобові прирости повинні бути не меншими за 800 г, витрати на 1 кг приросту 6 – 6,5 корм. од. В цей період не дають надмірну кількість кормів, бо це спричиняє ожиріння.

Інтенсивна технологія передбачає :

1. потоковість;

2. ритмічність;

3. послідовність формування технологічних груп;

4. роздільно-цехова організація праці;

5. стандартизація продукції, що випускається;

6. використання споруд і обладнання;

Для одержання яловичини використовують надремонтний мо­лодняк і дорослу худобу молочного й комбінованого напрямів про­дуктивності. Набуває розвитку і м'ясне скотарство, але частка його у виробництві яловичини ще незначна.

У господарствах молочного і комбінованого напрямів продуктив­ності для вирощування надремонтного молодняку великої рогатої худоби на м'ясо створюють спеціалізовані ферми. Останні організо­вують як самостійні підрозділи при наявності у господарстві не менше ніж 600 голів молодняку старше 4-місячного віку. Таку кількість поголів'я може забезпечити стадо із 600 корів. Якщо поголів'я корів менше, то доцільно реалізовувати молодняк для вирощування в ін­ші спеціалізовані господарства.

На м'ясо вирощують бугайців, кастратів і надремонтних телиць. У багуйців вища енергія росту і від них одержують тушу масою на 10 - 15 % більшою, ніж від кастратів цього самого віку. Однак м'ясо бугайців грубоволокнисте, тверде і містить менше жиру. Кращими кулінарними якостями характеризується м'ясо кастратів і телиць. З цією метою тварин каструють у 3 - 5-місячному віці, що знижує інтенсивність обмінних процесів в організмі і сприяє інтенсивнішому відкладанню жиру в туші.

Тривалість періоду вирощування молодняку на м'ясо 12 — 15, а при невисокому рівні годівлі — 18-20 міс.

Молочний період вирощування телят триває 4-6 міс і є дуже важливим, оскільки в перші шість місяців життя м'язова тканина відзначається найвищою інтенсивністю росту. Протягом цього пері­оду нарощується найкраще за харчовими якостями м'ясо. |В молочний період телятам випоюють 200 - 250 кг незбираного і 600 - 700 кг збираного молока.

Від 10 - 20-денного до 6-місячного віку взимку телят утримують по 10 - 20 голів у групових станках, обладнаних годівницями.

У 5 - 6-місячному віці молодняк розділяють за статтю на групи бугайців і теличок. У літній період їх можна цілодобово утримувати на спеціально обладнаних майданчиках чи в літніх таборах.

Післямолочний період розпочинається від 4 - 6-місячного і триває до 9 - 12-місячного віку за умови забою тварин у 12 - 15 міс. При екстенсивній системі вирощування його тривалість подовжується. Метою цього періоду є підготовка молодняку до заключного етапу — інтенсивного росту або відгодівлі. Вирощування в післямо­лочний період спрямоване на формування у тварин міцного кістяка, росту м'язів та максимального розвитку травних органів шляхом згодовування великої кількості об'ємистих кормів із одержанням середньодобових приростів 700 г і більше. Вирощування закінчують, коли тварини досягають живої маси 300 кг.

В умовах застосування традиційної технології молодняк із 6-мі­сячного віку утримують на прив'язі. Для кожної тварини у примі­щенні виділяють стійло, обладнане годівницею, автонапувалкою (одна на два суміжних стійла) і ланцюговою або хомутовою прив'яззю.

У господарствах, де вирощують молодняк на м'ясо, застосовують комбіновану систему утримання — у зимовий період на прив'язі, а літній безприв'язно у загонах чи на пасовищах.

Основою раціону в зимовий період є силос, сінаж, концентровані та грубі корми. Якщо господарство знаходиться в бурякосійних ра­йонах, до раціону молодняку вводять 25 - 35 % жому за загальною поживністю.

У літній період у раціоні молодняку зелені корми повинні стано­вити 75 % за поживністю. Для забезпечення тварин протеїном кра­ще згодовувати злаково-бобові суміші. Із концентрованих викорис­товують комбікорми або високоенергетичні кормові суміші. Доціль­но вирощувати молодняк на природних та культурних пасовищах.

Відгодівля є заключним етапом у виробництві яловичини. Вона передбачає годівлю тварин досхочу з метою збільшення маси й по­ліпшення якості м'яса. Для запобігання ожирінню і здешевлення відгодівлі спочатку тваринам згодовують переважно грубі й сокови­ті корми. З підвищенням вгодованості в раціоні молодняку збіль­шують частку концкормів.

Заключна відгодівля є останнім етапом технології виробництва яловичини. Закінчується, коли вік тварини досягає 15-18 місяців, а маса тіла 420- 450 кг. Середньодобовий приріст 1000 г., витрати корму 9 – 10 кор. од.

Залежно від співвідношення кормів у раціоні розрізняють такі види відгодівлі:- на зелених кормах;- силосі;- сінажі.