1.2. Умови формування держави

Формування держави – це довготривалий процес,який у різних народів ішов різними шляхами. Існує думка, що одним з основних шляхів являється східний шлях виникнення держави, «азіатський спосіб виробництва». Дуже стійкими виявилися соціально-економічні відносини і структура родового укладу – земельна община та колективна власність. Управління колективною власністю ставало найважливішою функцією родоплемінної знаті, яка поступово переростала у самостійну соціальну групу, а її інтереси обособлювалися від інтересів членів суспільства. Таким чином, східний шлях виникнення держави відрізняється від інших варіантів становлення держави тим, що родоплемінна знать плавно трансформувалася у державні органи. А колективна власність поступово перетворювалася на державну. Приватна власність не мала великого значення. Значний вплив на виникнення держави саме за східним шляхом впливали також і географічні умови, необхідність виникнення великомасштабних суспільних робіт, які б дали поштовх виникненню самостійної та сильної влади. Держави східного типу відрізнялися одна від одної, хоча мали й багато спільних рис. Усі вони були абсолютними, деспотичними монархіями, які володіли сильним чиновницьким апаратом, а економічну основу складала державна власність. ^{( ст.. 40, Перевалов)}

Хоча, процес виникнення держави на території Європи відбувався за іншим історичним шляхом, де головним державним фактором був класовий розподіл суспільства, який характеризувався виникненням приватної власності на землю, худобу, їжу, рабів. ^{( ст. 40, Перевалов)}

Важливою економічною передумовою формування держави став перехід людства від добувної економіки до нового способу господарювання – виробничої економіки. Цей перехід також має назву «неолітична революція». Вдосконалення знарядь праці сприяло розвиткові нових форм землеробства, виникненню окремого роду занять – кочового скотарства. В перебігу подальшого розвитку суспільства були відкриті метали, що стимулювало промислову, ремісничу діяльність. Спеціалізація видів трудової діяльності привела до зростання їх ефективності і продуктивності. Виробництво додаткового продукту створило умови для регулярного товарообміну, яким спочатку займалися самі виробники, а з часом, з’явилися професійні торгівці. Ускладнення економічних відносин обумовило соціальну диференціацію, майнове розшарування населення. Родова община роздрібнюється на патріархальні сім’ї, які виступають вже власниками знарядь і продуктів праці. Колективна власність трансформується в групову, а потім – у сімейну. Внаслідок введення заборони кровозмішення ( інцесту) впорядковуються шлюбні відносини між родами, зростають кількість і щільність населення. Відбувається перехід від кочового до осілого способу життя. Кровнородинні зв’язки замінюються сусідськими. Виникають округи, волості, які не збігаються з родоплемінними одиницями. Однією з перших форм територіального об’єднання людей стає місто-держава. Перехід від родового ладу до держави прискорювався і завоюваннями одних народів іншими. Воєнна організація племен, яка спочатку захищала їх інтереси, починає шукати і завойовувати кращі території, вести загарбницькі війни. Це привело до зміцнення влади воєнних вождів Тип соціальної влади, який існував на пізньому етапі розвитку первісної общини, дістав назву «вождівство». Вождівство стало першим кроком у напрямку формування нової організації влади – держави з особливим, відокремленим від суспільства апаратом управління і примусу, побудованому в основному на єдиноначальних засадах. Розкриваючи причини походження держави, слід урахувати, що у різних народів світу цей процес проходив неоднаково і мав істотні особливості.

Так, в Єгипті, Вавилоні, деяких країнах Африки, Південної Америки, Океанії виникнення держави значною мірою було пов’язане з природно-кліматичними умовами. Основними державотворчими чинниками у Стародавній Греції та Стародавньому Римі були послідовний розклад родової організації влади, перехід від колективної до приватної власності на землю, засоби виробництва, рабів, класовий розподіл населення. Саме так виникла держава Афіни. У перебігу розкладу первісних відносин у більшості народів Західної і Східної Європи одразу виникає ранньофеодальна держава, яка характеризується феодальним землеволодінням, васальною службою, становою організацією суспільства. Наприклад, історія Польщі свідчить про те, що виникнення кріпосництва і феодальних відносин відбувається тут суто економічним шляхом, без проміжних ланок. Аналогічні процеси мали місце в Київській Русі. Головною формою державного впорядкування у східнослов’янських племен були князівства: спочатку – племінні угрупування, на чолі яких стояли військові вожді – князі, що об’єднувалися у військові союзи, пізніше поряд з племінними утворювалися і територіальні князівства – «землі». ^{( ст..64-68, Цвік, Петришин)}

РОЗДІЛ 2 Теорії походження держави