Розділ 1 визначення термінів, які використовуються щодо профілактики травматизму та професійних захворювань

Профілактика (від грец. prophylaktikos - попереджувальний) - це комплекс різноманітних заходів, спрямованих на попередження будь - якого явища або усунення факторів ризику.

Профілактика щодо охорони праці - комплекс медичних, санітарно-технічних, гігієнічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на попередження професійних захворювань та усунення факторів ризику [1, с. 34].

Профілактика щодо виробничого устаткування - попереджувальні заходи для підтримки технічного об’єкта та обладнання у справному або працездатному стані.

Під терміном «травматизм» розуміють як значні, тяжкі травми, так і дрібні пошкодження, мікротравми.

Травма - це порушення анатомічної чи цілісності фізичних функцій чи тканин органів людини, зв’язані з раптовою зовнішньою дією. Випадок впливу на працюючого небезпечного виробничого фактора під час виконання їм службових обов’язків називається нещасним випадком на виробництві.

За ступенями тяжкості травми бувають: легкі, важкі, смертельні.

Травматизм і захворюваність є наслідком дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, тому, приступаючи до вивчення теми необхідно розглянути поняття «небезпечних і шкідливих виробничих факторів».

Небезпечні виробничі фактори - це ті фактори, вплив яких на трудящих за певних умов викликає травми й інші раптові різкі погіршення здоров’я.

Шкідливі виробничі фактори - такі виробничі фактори, вплив яких на трудящих за певних умов веде до чи захворювань до зниженню працездатності.

Професійне захворювання - це захворювання, що розвивається в результаті дії на робітників специфічних для даного виду робіт шкідливих виробничих факторів, і не може виникнути без контакту з ними. особливим випадком професійного захворювання є професійне гостре чи хронічне отруєння.

Розділ 2 класифікація основних заходів щодо запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань

З метою зменшення матеріальних збитків і моральної шкоди від виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах різної форми господарювання розробляються заходи профілактики, що передбачають конкретні завдання, термін виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини [2, с. 78].

Заходи із запобігання та боротьби з виробничим травматизмом та професійними захворюваннями розробляються на підставі їх аналізу конкретних ситуацій та конкретних умов праці і узгоджуються з професійними спілками.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

• технічні;

• санітарно-виробничі;

• медико-профілактичні;

• організаційні.

До технічних заходів - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов’язані з впровадженням обладнання, пристроїв і приладів безпеки

До цієї групи належать:

• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

• перепланування розміщення обладнання;

• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

• раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;

• створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;

• проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;

• розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів.

• засоби сигналізації, дистанційне управління, зміна технологічних процесів на більш безпечні, вдосконалення конструктивних характеристик машин, механізмів, вдосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих та ін.

Неабияке значення для забезпечення безпеки праці і запобігання виробничому травматизму мають основні технічні засоби безпеки: огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування.

Санітарно-виробничі заходи включають:

• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів тощо;

• влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

• модернізація штучного і природного освітлення;

• централізоване питне водопостачання;

• забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища;

• заходи по боротьбі з шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку;

• реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних;

• контроль за впливом виробничих факторів на здоров’я працівників;

• забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;

• атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;

• планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

• паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

• придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

• організація лікувально-профілактичного харчування

• надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;

• - контроль за здоров’ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;

- лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

- проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);

- дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

- відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання транспортних засобів та інші види медичної допомоги.

До організаційних заходів належать:

• проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки.

У системі заходів профілактики травматизму особливе місце належить навчанню та інструктажу працівників безпечних прийомів праці.

Багаторічною практикою встановлена єдина система навчання безпечних способів роботи. Форма цього навчання різна і відповідає цільовому призначенню.

Ввідний інструктаж є першим етапом навчання безпечних методів праці, обов’язковий для всіх тих, хто влаштовується на роботу (робітники, ІТП, студенти в період практики). Його проводить інженер з ТБ або головний інженер. Як правило, це груповий інструктаж протягом 1,5-2 годин, а якщо індивідуальний - 4-5 годин. Проводиться в кабінеті або кутку з ТБ з наочними засобами.

Зміст ввідного інструктажу:

• основні положення законодавства з охорони праці.

• Правила внутрішнього трудового розпорядку і поведінки на території підприємства, у виробничих приміщеннях.

• Маршрут руху по території, розташування цехів, значення попереджувальних знаків, кольорів безпеки, звукової і світлової сигналізації.

• коротка характеристика особливо небезпечних робіт і міри попередження ннещасних випадків (переміщення вантажів кранами, газополум’яна обробка металу).

• окремі характерні обставини і причини ннещасних випадків, що відбулися в результаті допущених порушень правил, інструкції з ТБ і виробничій дисципліні.

• загальні поняття про правила електробезпеки,

• вимоги безпеки до робочого одягу, взуття та інше.

• значення вентиляції у виробничих приміщеннях її улаштування (місцеві вентиляційні установки).

• основні вимоги до самих працівників з виробничої санітарії та особистої гігієни.

• прийоми і методи надання першої допомоги при ннещасних випадках і необхідності звернення в медпункт.

• порядок оформлення і розслідування нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом .

• значення і завдання інструктажу на робочому місці.

• пожежна безпека в діючих цехах і на території.

Після закінчення ввідного інструктажу робітнику видається на руки інструкція з ТБ для працівників заводу. Обов’язковий розпис у спеціальному журналі.

Крім того, заповнюється особиста картка інструктажів, яка зберігається в цеху в особистій справі працівника.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться керівником підрозділу: майстром, механіком і т.д. в індивідуальному порядку. Його завдання - детально ознайомити робітника:

а) з будовою устаткування, на якому необхідно буде працювати;

б) із запобіжними пристосуваннями, огородженням і засобами індивідуального захисту - їх призначенням і використовуванням;

в) з правильною і безпечною організацією робочого місця (укладання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції);

г) із змістом інструкції з ТБ на даному робочому місці (вона видається на руки);

д) з безпечними прийомами роботи, застосування яких повинне оберігати робітника від травмування і профзахворювань;

е) з небезпечними прийомами роботи, які забороняється застосовувати.

Після закінчення інструктажу робиться відповідна відмітка в особистій картці.

Повторний інструктаж - не рідше одного разу за 0,5 року, як правило, один раз на квартал.

Позаплановий інструктаж проводиться, як правило, майстром при зміні виду робіт або після нещасного випадку, що відбувся [4, с. 56].

• застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення, що значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;

• робота з професійного відбору;

• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці;

• організація раціонального режиму праці і відпочинку;

• забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання;

• дотримання трудової та технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, проведення планово-запобіжних ремонтів, рівень кваліфікації штатних працівників, відомчий та громадський контроль за виконанням робіт;

• контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;

• контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;

• нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;

- організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;

• контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;

• організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

• забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Соціально-економічні заходи:

• надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

• створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;

• соціальне страхування працівників роботодавцем;

• фінансування заходів з охорони праці;

• відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.

Наукові заходи:

• прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;

• моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;

• плани локалізації і ліквідації аварії;

• оцінка ефективності управління охороною праці;

• підготовка науково обгрунтованих технічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки і поліпшення умов праці.

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при проведенні нормативно-методичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров’я працюючих.

У кожному підприємстві щорічно розробляються заходи щодо профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань які включаються в колективні договори, забезпечуються технічною документацією, джерелами фінансування та матеріальними ресурсами.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв’язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є також такі фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму [5, с. 84].