Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Маріупольський державний університет

Історичний факультет

Кафедра філософії та соціології

Навчально-методичний посібник

ФІЛОСОФІЯ

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Маріуполь – 2011

УДК 101 : 1(091) : 14

ББК ЮО/8 87

Філософія. Навчально-методичний посібник. – Маріуполь: МДУ, 2011. – 46 с.

Розробники: доктор філософських наук, професор кафедри філософії та соціології Оленіч Т.С.,

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри філософії та соціології Гур’єва О.С.

«Затверджено» на засіданні кафедри філософії та соціології (протокол № 5 від 14 грудня 2011р.)

«Схвалено» Вченою радою історичного факультету (протокол № від 21 грудня 2011 р.)

© Оленіч Т.С., 2011

© Гур’єва О.С., 2011

© МДУ, 2011

ЗМІСТ

Пояснювальна записка. Вступ…………………………………………………………..5

Навчально-методичний план…………………………………………………...……….8

Програмний матеріал……………………………………………………….……………9

Теми семінарських занять……………………………………………………………..16

Теми модульних дослідницьких завдань……………………………………...………21

Організаційно-методичні вказівки до написання модульних дослідницьких робіт………………………………………………………………………………………….…..25

Екзаменаційні питання з курсу «Філософія»…………………………………………29

Короткий словник найбільш вживаних понять, термінів та слів іншомовного походження……………………………………………………………………………………...33

Список рекомендованої літератури за курсом…………………………..……………44

Пояснювальна записка вступ

Курс надає знання про сучасну науково-філософську картину світу, розглядає сутність та сенс людського життя, багатоманітні форми знання, сучасні соціальні проблеми, форми та методи наукового пізнання, взаємовідносини «людина-природа», умови формування особистості, її свободи та відповідальності за збереження життя, природи та культури, загальний ход історичного процесу, проблеми та перспективи сучасної культури та цивілізації. Головна мета філософської освіти – формування високого рівня філософської культури та раціонального мислення майбутнього бакалавра, вірного розуміння сутності сучасних світоглядних проблем, їхніх витоків і теоретичних варіантів вирішення, в також принципів та ідеалів, що формують мету, засоби та характер діяльності людини. Курс філософії спрямований на формування наукових основ світогляду студентів, на логічний, методологічний та філософський аналіз розвитку і функціонування різних сфер життя суспільства, його соціальних інститутів, на наукове забезпечення діяльності органів управління в системі державної влади, в різних структурах, на якість професійної діяльності майбутніх бакалаврів.

Мета курсу – сформувати цілісні уявлення про зародження та розвиток філософського знання, а також про сучасні філософські проблеми світу, людини та суспільства.

Теоретичне і практичне значення курсу полягає у засвоєнні студентами теоретичних основ навчальної дисципліни і розумінні специфіки використання їх під час практичної діяльності.

Лекційний матеріал містить основні положення курсу, визначення та факти. Практичні завдання побудовано на базі лекційного матеріалу та призначено для самостійної роботи студентів із засвоєння основних положень курсу, встановленню логічних зв’язків між окремими частинами лекційного матеріалу і закріпленню отриманих знань. Самостійна робота передбачає конспектування першоджерел, підготовку рефератів, роботу з підручниками, заповнення термінологічних словників, складання конспектів занять тощо.

Міждисциплінарність забезпечується наступним вивченням загальноосвітніх та спеціальних дисциплін з використанням навичок узагальнення, логічного аналізу у межах філософського розуміння оточуючого світу, процесу навчання та самого себе.

Практична частина курсу представлена виконанням реферату з теми, яку студент обирає сам згідно з власними інтересами та досягнутим рівнем розуміння філософських проблем

Після вивчення курсу філософії студент повинен:

Знати:

• Історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;

• Основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія);

• Основні форми буття і сутність діалектики;

• Походження свідомості, форми і структура свідомості;

• Шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному просторі, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами;

• Форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок;

• Умови формування особистості, її свобода, відповідальність за збереження життя, природи, культури.

Вміти:

• Обґрунтувати свою світоглядну та громадянську позицію;

• Застосувати одержані знання про вирішення професійних завдань, при розробці соціальних та екологічних проектів, організації між людських відносин;

• Науково аналізувати соціально значущі проблеми й процеси, факти і явища суспільного життя; розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури, пояснювати феномен культури та цивілізації;

• Володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;

• Здатність до діалогу як засобу вирішення соціальних і етичних проблем, досягнення консенсусу.

Вважається, що кращою формою передачі знань є лекція, однак ці знання повинні бути ще і засвоєні. В лекції необхідно вказати напрямок, інформаційний вектор у якому слід вести самостійний пошук, однак це зовсім не виключає можливостей виходу за межи інформаційного поля, означеного в лекції.

Сучасний процес навчання - це не тільки передача знань від викладача студенту, але і процес взаємодії першого і другого в засвоєнні різних сторін досліджуваного предмету, що особливо стосується системи суспільних наук. Важливою формою засвоєння матеріалу, пробудження інтересу до вивчення основ філософії є вміння вести самостійний пошук знань з того чи іншого питання. Ставити проблему та намагатися знайти шляхи їх рішення повинні саме практичні заняття.

До кожного семінару приводиться примірний список рекомендованої літератури, однак не викличе заперечень будь-яка додаткова література, статі з наукових журналів, періодичних видань.

Під час семінару студенти уважно слухають виступи, доповіді, готують (записують) питання, що збираються задавати, готують і уточнюють свої доповнення. Не зайвим буде конспектування цікавих доповідей. На кожний виступ доповідача рекомендується надавати рецензію. В рецензії слід зазначити позитивні моменти, логіку викладання, чіткість висновків і т. ін., необхідно звернути увагу на недоліки, запропонувати свою оцінку відповіді. Якісна рецензія може бути зарахована як відповідь, за яку студент також отримує оцінку.

Основними формами навчання є лекції, семінарські заняття та самостійна робота студентів. Контроль за рівнем підготовки студентів здійснюватиметься як:

• поточний (перевірка знань на семінарах, тестах та самостійних домашніх роботах у вигляді рефератів),

• проміжний (модульна контрольна робота),

• у разі невиконання програми - семестровий (у вигляді іспиту)