2.3.Структура Українського коміксу

Як відомо комікс – це звичайна історія, представлена у вигляді послідовних малюнків. Одже комікс не дуже відмінний від інших форм написання історій.

Перш за все комікс складається з історії покладеної в основу коміксу: це може бути і смішна чи любовна історія, або бути драмою чи жахами. Можуть бути малюнки які охоплюють актуальні проблеми. Так з ідеї випливає сценарій коміксу. З’являються актори коміксу, персонажі розвивають історію, проговорюють діалоги , вони – це сполучна ланка з читачем.

Друге це формат коміксу :

• однокадрові – типовий приклад комедіі. Жарт заснован на одному-двох реченнях у діалозі.

• багатокадрові комікси - це лінія послідовних картинок. Хоча не існує обмежень або правил про довжині стрічки, зазвичай вона включає в себе 2-4 кадру з парою реплік у кожному. Це найбільш популярний вид коміксів, так як у них є сюжетна лінія, однак досить коротка, щоб випускати комікси регулярно.

• Книжки-комікси або графічні новели вимагають більшого змісту сюжету на сторінці і звичайно оповідають довгі, більш зв'язкові історії.

.

Третє на що слід звернути увагу це стиль оформлення коміксу. Існує багато популярних стилів які автори беруть за приклад :

• аниме чи манги,

• «карикатурній» манері

• намальовані в класичній реалістичній манері.

Але також існує і багато тих які експериментуючи винаходять свій власний особливий та неповторний стиль.

Четверте це текс коміксу, існує декілька форм подання тексту:

• у формі діалогу

• хмарка для думок персонажа

• речова бульбашка

• прямокутники вони допомагають оповідачеві вказати місце дії або описати інші важливі деталі

• звук можна проілюструвати з допомогою намальованих нот

• вигуки можна помістити за межі мови, щоб додати емоційності

Є думка, що графіка без тексту в послідовності - це комікс. А текст без графіки в послідовності коміксом не є, але це не вірно текс дуже важливий адже в текст входить те, що відбувається.

Репліки є те, через що регулюється послідовність. Це не єдине, чим вона регулюється, але це те місце, де кістки сценарію випирають з-під шкіри. Це єдине місце, де сценарій видно неозброєним оком. Текст і графіка в коміксах пов'язані однією і тією ж річчю - послідовністю кадрів. Існує думка що багато тексту це погано але золота середина коли тексту повинно бути рівно стільки, щоб було зрозуміло читачу. Дуже важливо впіймати саму суть послання , вхопити головну думку щоб в уяві читача склалася повноцінна картина. [23]

Комікс це приклад креолізованних текстів фактура якого складається з двох різнорідних частин: вербальної (мовної/мовленнєвої) і невербальній (належить до іншим знаковим системам, ніж природний мову).

Відношення взаємозалежності між зображеннями, текстом і малюнком, кожен з яких виконує свої певні функції, робить комікс креолизованным текстом. Тільки сприймаючи одночасно зображення і текст, ми отримуємо повну інформацію, яку автор хотів донести до нас. Так коли актор коміксу підвищує голос текс вказуємо великими літерами. Коли ж актор говорить пошепки слід використовувати малі.

Також у побудові тексту дуже важливе значення має символ. Подання малюнків і тексту є частина реальності як такої, знаки передають його або вказують на нього, але не є ними.Говорячи про символ як про знак, слід підкреслити його двоякість.Символ, з одного боку, реалізується в своїй інваріантної сутності, а з іншого боку, він активно корелює з культурним контекстом, трансформується під його впливом і сам його трансформує.[22]

Незважаючи на всю різноманітність стилів і жанрів, основним завданням коміксу є викликати в читача почуття і емоції. Такі елементи, як діалогові бульбашки або рамки з текстом використовуються для відображення діалогу, і щоб донести до читача потрібну інформацію. Малюнки і їх розташування, а також різні допоміжні елементи покликані підтримати послідовність подій в оповіданні.

Головна риса саме українського коміксу – це і почуття гумору, і посилання на власну історію. Наша мова дає можливість грати відтінками слів, значеннями та підтекстами. А українська вдача дає можливість показати себе з різних сторін, посміятися над собою і побачити себе в такому світлі, в якому ще не бачили. Тому можна, наприклад, робити українські біографії в коміксі. Показовим є те, що коли спробували просто перекласти українською чи російською мовами голлівудські комікси і видати, люди їх не сприйняли. Про наш комікс, на щастя, ми чуємо лише позитивні відгуки читачів.

.

Висновок

Історію коміксів, на думку Чебикіна, сміливо можна виводити від наскельного живопису. Давні люди не просто намагались зобразити картину – це був сюжет, ланцюг подій, що описував, приміром, лови звіра. «Перші письмена, ймовірно, трансформувалися в ієрогліфи та найдавніші шрифти, – розповідає художник. – У єгиптян це взагалі суцільний комікс! Або взяти китайське письмо: ієрогліф «будинок» справді схожий на будинок, ієрогліф «людина» має «стовбур», «руки-ноги»... Із Греції до нас прийшла традиція навколо ікони малювати житія! Подивившись на розписи церков за тамтешнім каноном, можна прочитати майже все Святе Письмо. Там якраз і поєднано зображення святого з текстовим супроводом». Традиція «оповідок у картинках» (як визначає цей жанр французький сюрреаліст Жорж Садуль) була помічена в XVI–XVII столітті, коли в Барселоні та Валенсії стали поширювати малюнки для простого люду, переважно на релігійну тематику. Це були знову-таки перекази життя святих у вигляді невеликих відбитків гравюр на кольорових аркушах, що називались «алілуї». З часом було налагоджено їх фабричне виробництво.

Скептики були б здивовані, зазирнувши в минуле й побачивши появу одних із перших «мальованих історій» в японському монастирі XII століття, коли буддійський монах Тоба (або Яку) зобразив чотири гумористичні сюжети. Два – про звірів, яких зображували люди, а ще два – про ченців, котрі порушують устав, зокрема грають на півнячих боях. Базові прийоми жанру в його сучасному вигляді, рухи й жести були запозичені саме із цих найперших робіт.

Спостереження свідчать про велику популярність коміксів серед дітей. Цьому існують свої причини. Як свідчить теорія і практика навчання, дітям, особливо молодшого і середнього шкільного віку, притаманна властивість сприймати навколишній світ шляхом активного спостереження, особливо у тих випадках, коли їхня увага та спрямованість психіки піддаються впливові з боку зорової наочності.

Це, на перший погляд, нехитре мистецтво здатне проникати у свідомість значно глибше, швидше й непомітніше, ніж література чи художнє кіно. Майстерно переданий у формі коміксу «меседж» може слугувати ефективним рушієм, чи то пак навіть засобом впливу.

Між тим, комікс — унікальний жанр, що перебуває на стику літератури й образотворчого мистецтва, гарний прилад кореляційного тексту де вербальне пов’язане з невербальним.

Це дивовижне мистецтво де хвацько поєднується цікава картинка та влучний текст. Яке служить не тільки як розважальна ланка суспільного життя, але й у якомусь сенсі закладена повчальна та навчальна мета.

Використання в коміксах тексту, символік, особливого оформлення, типографіки і змішаних технік допомагають створити підтекст основних посилів. Партнерство слів і малюнків можуть створювати унікальну консистенцію вираження безлічі смислів в залежності від способу їх поєднання.

У сучасному світі комікси грають величезну роль в індустрії розваг, освіту і навіть науки. Це величезні корпорації з багатомільйонними оборотами. Сьогодні комікси - це не тільки книги і журнали, це тематичні парки розваг і неймовірно популярні кінофільми, а так само комп'ютерні ігри, герої яких широко відомі й у нашій країні, незважаючи на практично відсутню культуру коміксу, як таку. Необхідно заповнювати цю нішу видавничого ринку новим, власне українським продуктом якісного рівня, щоб надати можливість розвиватись українській комікс-традиції, а також задовольнити потребу читачів у якісній зображальній літературі.

Використана література

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Комікс

2. Комікс:Психолингвистический аналіз. ­— А. Р. Сонин.Барнаул, 1999

3. Столяренка Л.Д.,Самигин С.І. Психологія та педагогіка у питаннях і відповідях. / /Серія «Підручники, навчальні посібники». Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2000

4. http://ru.wikipedia.org/wiki/Манга

5. Корнілов М.Н. Герої і жанри масової культури Японії. / / Людина: образ і сутність. — М.: ИНИОН РАН, 2000

6. Руднев В.П. Словник культури XX століття.— М., 1999

7. Фліер А. Я. Масова культура та її соціальні функції. / / ОНС: Суспільні науки і сучасність. —М., 1998. - № 6

8. Шестаков В.П. Міфологія XX століття: Критика теорії і практики буржуазної «масової культури». —М.: Мистецтво, 1988

9. Енціклопедіческій словник з культурології. —М., Центр, 1997

10. http://tyzhden.ua/Culture/55301/PrintView

11. http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_odesi_vidkrivsya_pershiy_v_ukraiini_magazin_komiksiv_1874865

12. http://uanime.org.ua/manga/

13. Денис Чекалов «Комикс:Мир ,если медленно моргать» —1999р.

14. comx.org.ua

15. O.Шатковський «Комікс як міфологічна структура»

16. od- news.com

17. С.І.Ожегов «Тлумачний словник російської мови»

18. Скотт МакКлауд. «Суть коміксу» (Understanding comics). —США ,1993

19. «Велика радянська енциклопедія »—Ю. Шмідт,1926—1947

20. http://olino.diary.ru/p150306788.

21. http://gazeta.ua/articles/culture

22. Сорокин Ю.А., Тарасов Е.Ф Креолизованные тексты и их коммуникативная функция.— М.. Дрофа, 1990. С. 180.

23. Клюканов И.З. Структура и функции параграфемных элементов текста: автореферат дис. ... канд. филол. наук. —Саратов, 1983.

24. Сорокин Ю.А. Цит. соч.

25. http://www.incomics.ru/all-about-comics/articles-notes/96-article-about-comics.html

53