Лекція 1.

Сутність та роль менедженту в діяльності організацій.

1. Сутність менеджменту

2. Поняття системи та системного підходу, умови виділення систем.

3. Класифікація систем та їх характеристика.

4. Сільськогосподарське підприємство як складна соціально-економічна система.

5. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.

Питання для самостійного вивчення:

1. Сутність управління виробничо-господарською організацією.

2. Менеджер і підприємець.

3. Підприємницький менеджмент.

4. Формула управлінського успіху.

5. Основні індивідуальні риси сучасного керівника, їх семантика.

6. Сутність самоменеджменту.

7. Методи самовдосконалення.

8. Час як унікальний ресурс у діяльності керівника.

9. Принципи для встановлення пріоритетів.

Реферати:

Тема реферата	Арономія	Плодвін	Захист рослин
Відміннсоті між менеджментом та управлінням
Менеджмент як наука і як мистецтво: особливості та відмінності
Ролі керівника (менеджера) за Генрі Мінцбергом

Література:

1. Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури «Основы менеджмента»: Перевод с англ. – М.: «Дело», 2007. – 720 с.

2. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія і практика. Підручник. Тернопіль: Карт-бланш. – 2005. – 486 с.

3. Дикань Н.В. Менеджмент. Навч. посібник / Н.В. Дикань, I.I. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 389 с.

1. Сутність менеджменту

Термін «менеджмент» (management) визначається як наука про найраціональнішу систему організації та управління. З цим терміном пов’язують, з одного боку, організацію й управління колективом людей, з іншого — організацію й управління діяльністю соціально-економічного (господарчого) чи іншого об’єкта (підприємства, фірми, установи тощо) в цілому чи його окремої складової частини.

Менеджмент - це самостійний вид професійної діяльності, направлений на досягнення визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів з обов'язковим застосуванням економічних методів управління.

Вирішальними у менеджменті є цілеспрямований вплив на особистість, на інтереси людини-працівника. Врахування інтересів та потреб працівників тут є основним орієнтиром. Тому всебічне вивчення їх, виявлення закономірностей, що лежать в основі їх формування, вдосконалення методів задоволення цих потреб є одним із найважливіших чинників ефективності менеджменту.

2. Поняття системи та системного підходу, умови виділення систем.

Система – це певна цілісність, внутрішньо організована сукупність взаємопов’язаних елементів, що створюють одне ціле, і взаємодіють для досягнення поставленої мети. При цьому не яка-небудь, а тільки така сукупність елементів (об’єктів) становить систему, яка утворює ціле і має якісно нові особливості.

Теорія систем вперше була застосована в точних науках та в техніці. Застосування теорії систем в управління в кінці 50-х років стало важливим вкладом школи науки управління. Системний підхід – це не є набір якихось керівництв або принципів для управлінців – це спосіб мишлення по відношенню до організації та управління.

Застосування теорії систем до управління полегшило для керівників задачу побачити організацію в єдинстві складаючих її частин, які неразривно переплетаються із зовнішнім світом. Ця теорія також допомогла інтегрувати вклади всіх школ, які в різний час домінували в теорії та практиці управління.

В системному управлінні підкреслюється, що керівники повинні розглядати організацію як сукупність взаємопов’язаних елементів, таких як люди, структура, задачі та технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах зовнішнього середовища, що змінюється.

Елемент – це відокремлена частина системи, що має специфічні особливості та значення. Він виконує певну відповідну функцію та не ділиться при вивченні процесу функціонування системи. Збільшення кількості елементів, що входять у склад системи обумовлюють ріст її складності та внутрішніх зв’язків.

Основні типи систем:

• відкриті – ті, що обмінюються із зовнішнім середовищем;

• закриті – ті, що не мають взаємообміну із зовнішнім середовищем.

Головна ідея системної теорії полягає в тому, що жодна дія не починається в ізоляції від інших. Кожне рішення має наслідки для всієї системи. Системний підхід в управлінні дає змогу уникнути ситуацій, коли вирішення в одній галузі перетворюється в проблему для іншої. Системний підхід у менеджменті передбачає обґрунтування загальної цілі та її розподіл за певними підрозділами на основі побудови дерева цілей: система поділяється на підсистеми, організація – на підрозділи.

Умови виділення системи:

1. Наявність певної кількості елементів;

2. Наявність зв’язку між елементами;

3. Наявність внутрішньої структури або упорядкованості елементів;

4. Цілеспрямованість;

5. Необхідність взаємодії елементів;

6. Кожна система повинна мати властивості, які не притаманні кожному з елементів, що складають її.

Основні властивості елементів:

• елементи складають структуру системи;

• кожний елемент виконує певні конкретні функції, завдяки яким система функціонує;

• на всі елементи системи впливає прямо чи опосередковано зовнішнє середовище, а вони впливають на нього і в тому числі система утримує рівновагу;

• всі елементи в силу виконуваних функцій можуть створювати певні підсистеми, за допомогою яких на практиці розглядається доцільність всієї системи.