- •38Методологія міжнародних досліджень
- •35.Політичний реалізм
- •36Тмв як наука
- •33.Модерністські теорії міжнародних відносин. Діалог традиціоналістів і модерністів.
- •34.Загальні теорії зовнішньої політики
- •37Політичний ідеалізм
- •39Структура воєнної політики.
- •54. Східні сценарії глобального світу.
- •2) Географічне охоплення
- •6) Порядок вступу до організації
- •53. Інструменти міжнар. Пол-ки. Вайолентологія як наука, сутність і параметри сили
- •52. Глобалізація та її вплив на мВ
- •54. Східні сценарії глобального світу.
- •11. Міжнародна безпека: сутність, параметри, види.
- •12. Особливості, сутність, моделі сучасної світ-системи.
- •13. Сутність, виникнення, форми дипломатії. Дипломатичні ранги в Україні.
- •14. Вплив демографічних процесів і технологічної революції на міжнародні відносини (Тофлер «Третя хвиля» і «Війна і анти війна»)
- •16. Сучасні тмв
- •17. Школа стратегічного аналізу
- •18. Сутність, предмет, структура, фун-ї тмв.
- •19. Теорія міжнародних систем Коплана, Хофмана і Роузкранца
- •20. Держава як міжнародний актор і світове лідерство.
- •9. НеОкласичні теорії: неореалізм, неоідеалізм, неомарксизм.
- •7.Конкретно-емпіричні,математичні та прогностичні методи міжнародних відносин (схема)
- •6.Загальнонаукові та історичні методи міжнародних досліджень
- •21.Діалектика як методологічна основа міжнародних досліджень в міжнародних відносинах
- •7. Україна, єс, нато: спілкування.
- •42.Міжнародні відносини як особливий вид спілкування з теми міжнародні актори.
- •44.Форми дипломатичної діяльності.
- •46..Україна і міжнародні організації (єс,нато, сот і т.Д.)
- •40.Теорія війни
- •41.Сутність вестернізації
- •43.Воєнна доктрина України
- •45.Україна на тлі глобальних трансформацій
- •22. Сучасні тенденції розвитку цивілізаційної теорії. (Хантінгтон,Хатамі)
- •21. Цивілізаційний вимір мв (зоопарк та пиріг)
- •23.Імперія як міжнародний актор
- •25. .Сучасна держава-нація
- •31. Сутність і структура політичного простору
- •24. .Витоки та сутність суперечності Захід-Схід як вимір відносин планетарного дуалізму
- •30. Сучасні геополіт. Концепції:
- •27. Типи контролю. Структура міжнародної системи та хронолог. Принцип Модельського.
21. Цивілізаційний вимір мв (зоопарк та пиріг)
Цивілізація - це певна історична соціально-культурна спільнота, що склалася в результаті територіальної, економічної та духовної спільності соціального розвитку. Розрізняють поняття «світова цивілізація» та «окремі локальні цивілізації».
1. Стадійно-формаційний підхід(пиріг): економічний прогрес-найістотніший момент в історії розвитку; найголовніші відносини-виробничі;серед виробничих відносин,найголовніші відносини-власності; рушійна сила прогресу-динаміка розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
Марксисти: первісно-общинний лад,рабові-во, феодальний, капіталістичний, комунізм.Ліберально-модерністський напрямок (Белл,Тоффлер,Арон,Ростоу): до індустріальне суспільство, індуст-не, постіндуст-не.
2. Цивілізаційний підхід: (зоопарк)
зародження |
зростання |
розквіт |
надлом |
занепад |
Жан-Антуан Гобіно у книзі Досвід про нерівність людських рас фактором розвитку цивілізації визначив чистоту раси. Неможливістю її збереження він пояснює нетривалість періодів розквіту вогнищ цивілізації. Етнічні суміші руйнують єдність стилю життя і призводять до дегенерації людини.
Теорія культурно-історичних типів М. Я. Данилевського автор рос. геополітичної версії панславізму, що ґрунтувалася на: месіансько-глобалістичній концепції «Москва - Третій Рим» ченця Філофея. Праця М. Я. Данилевського є «Дарвінізм» (у двох томах) і більш відома «Росія та Європа». [Він заперечує існування загальнолюдської цивілізації, єдиного потоку світової історії, піддає критиці географічний поділ світу (насамперед поділ на Європу та Азію) і поділ на стародавню, середньовічну та нову історію. Вищим виявом соціальної єдності людського суспільства він вважає культурно-історичні типи, окремі риси яких не можуть передаватись один одному.
Цивілізаційна теорія О. Шпєнглера У розвитку культури О. Шпенглер виділяє такі епохи: 1. Рання епоха - розпад патріархальних форм, перехід від феодального союзу до станової держави. їй відповідають Давнє царство у єгипетській культурі, дорична епоха - в античній, рання епоха Чжоу - в китайській. 2. Пізня епоха визначається реалізацією зрілої державної ідеї, боротьбою між містом і селом, виникненням третього стану,«перемогою грошей над майном». 3. Стадія цивілізації характеризується виникненням «світового міста» і «провінції» та їх протистоянням, пануванням космополітизму та четвертого стану» - маси. Відповідну фазу пройшла єгипетська культура у 1675-1530 рр. до н. є. Сутність філософії політики формулою: «Світова історія - це історія держав. Історія держав -це історія війн» До таких «народів-панів» відносить насамперед німців.
Теорія локальних цивілізацій А. Дж. Тойнбі праця є «Дослідження історії». наявность різних форм соціальної організації людства, кожна з яких має власну систему цінностей. Згідно з класифікацією, до повністю розвинених цивілізацій належать: 1. Цивілізації, не споріднені з іншими, - центральноамериканська, андська, шумеро-ак-кадська, єгипетська, егейська, індська і давньокитайська. 2. Цивілізації, споріднені з іншими - сирійська, еллінська та індійська, які утворюють першу групу; православно-християнська, західна та ісламська споріднеш із сиршськіло та еллінською, що утворюють другу групу. Існує можливість уникнути або віддалити сумний кінець шляхом духовного єднання через світову релігію.
Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона.стаття «Зіткнення цивілізацій». Майбутнє людства у цих умовах визначатиметься взаємодією семи-восьми основних цивілізацій: західної, конфуціанської, японської, ісламської, індуїстської, слов'яно-православної, латиноамериканської і, можливо, африканської.
Розглядаючи відносини між Заходом та ісламським світом, С. Хантінгтон наголошує на їх глибоко конфліктному характері, зумовленому природою обох релігій. На нинішнє загострення багатовікового конфлікту впливають такі чинники, як:
1) демографічний бум у країнах ісламу, який спричинив збільшення кількості безробітних і невдоволених молодих людей, , котрих рекрутують ісламісти, або які переселяються на Захід; 2) ісламське відродження надало мусульманам впевненості в особливості і вищості їх цивілізації та їх цінностей над західними; 3) постійні спроби Заходу перетворити свої цінності та інституції на світові, підтримувати свою військову та економічну зверхність, а також втручатися у внутрішні конфлікти ісламського світу спричинили дуже сильне невдоволення серед мусульман; 4) з крахом комунізму зник спільний ворог Заходу та ісламу, проте кожен з них перетворився на відчутну загрозу для іншого.