Тести_Страх_менеджмент

1. Аварійний комісар відповідно до договору із страховиком має право: ● отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від сторін, причетних до настання страхового випадку; ● визначати форми і методи виконання зобов’язань на підставі законодавства і умов договору; ● з дозволу особи або органу, які проводять розслідування, знайомитись з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій і порушувати клопотання стосовно обставин і причин настання страхового випадку; ● надавати на запити Держфінпослуг, а також слідчих органів інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду.

2. Базою для оподаткування страхових операцій податком на прибуток є: ● отримані (нараховані) страхові премії.

3. Базою для розрахунку резерву незароблених премій є: ● величина страхових премій без вирахування страхових премій, переданих перестраховикам.

4. Бізнес-план допомагає страховикам вирішувати наступні задачі: ● знайти ризики, що підстерігають нову справу в перші роки її реалізації; ● визначити потребу майбутнього ринку збуту компанією страхових послуг; ● визначити критерії, за якими можна буде контролювати виконання планових показників; ● спрогнозувати витрати на надання потрібних ринку страхових послуг, порівняти їх з можливими тарифами і визначити потенційну прибутковість справи.

5. Валовими доходами страховика для цілей оподаткування на прибуток вважаються: ● отримані (нараховані) страхові премії за винятком премій, переданих у перестрахування.

6. Величина страхових технічних резервів: ● не відображається у «Звіті про фінансові результати» страховика.

7. Величина сформованих страховиком страхових резервів відображається: ● у ІІ розділі пасиву балансу.

8. Виділяють наступні види маркетингових досліджень: ● пошукове дослідження; ● описове дослідження; ● експериментальне дослідження. ● причинне (?).

9. Виділяють наступні принципи тарифної політики: ● розширення обсягу страхової відповідальності; ● стабільність розмірів тарифів протягом тривалого часу; ● доступність тарифів для широкого кола страхувальників; ● забезпечення платоспроможності та рентабельності страховика; ● еквівалентність.

10. Виділяють наступні системи організації роботи страхових компаній з філіями: ● централізовану; ● регіональну; ● децентралізовану.

11. Виплати страхових відшкодувань можуть здійснюватися в наступних формах: ● оплатою витрат на ремонт пошкодженого страхового об’єкта; ● ануїтетів; ● перерахуванням належних коштів на рахунок страхувальника (застрахованого) або вигодонабувача.

12. Виручка від реалізації страхових послуг – це: ● зароблені страхові премії.

13. Витрати подвійного призначення впливають на розмір: ● податку на прибуток страховика від нестрахової діяльності.

14. Відповідно до вимог чинного законодавства, страховикам України: ● дозволяється розміщення коштів страхових резервів за межами України.

15. Вільні резерви – це: ● частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика.

16. Гарантійний фонд страховика складається з: ● резервного капіталу; ● суми нерозподіленого прибутку; ● додаткового капіталу.

17. Головними завданнями реклами є: ● підвищення популярності марки страхової компанії; ● переконання в необхідності придбати саме цей продукт; ● досягнення високого рівня визнання її страхових послуг.

18. Грошові надходження страховика від інвестиційної діяльності включають: ● дивіденди за акціями; ● прибуток від участі в капіталі.

19. Грошові надходження страховика від іншої операційної діяльності включають: ● комісійні за передачу ризиків у перестрахування; ● повернені суми з централізованих страхових резервних фондів.

20. Грошові надходження страховиків від фінансової діяльності включають: ● надходження грошових коштів від розміщення акцій.

21. Двома технічними резервами, обов’язковими для формування страховиками, що здійснюють загальне страхування є: ● резерв незароблених премій; ● резерв заявлених, але не виплачених збитків.

22. Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика: ● не подається до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

23. Джерелом утворення технічних резервів є: ● страхові премії.

24. Для отримання ліцензії на право здійснення страхової діяльності страхова компанія подає до Держфінпослуг такі документи: ● копії статутних документів страхової компанії; ● інформацію про учасників страхової компанії; ● правила страхування; ● інформацію про голову виконавчого органу та його заступників; ● економічне обґрунтування запланованої страхової діяльності.

25. Для оцінки ризику необхідно знати наступні величини: ● очікувану величину збитку; ● ймовірність настання збитку.

26. Для створення страхової компанії необхідно не менше: ● 3 засновників.

27. До витрат страховика належать: ● виплати страхових сум та страхових відшкодувань; ● відрахування у централізовані страхові резервні фонди; ● відрахування у технічні резерви, інші ніж резерв незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства; ● витрати на проведення страхування; ● інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.

28. До власного капіталу страховика належить: ● статутний капітал; ● нерозподілений прибуток.

29. До доходів від страхової діяльності належать: ● зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування; ● комісійні винагороди за перестраховування; ● частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками; ● повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів; ● повернуті суми технічних резервів, інших ніж резерв незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства.

30. До задач, які має вирішувати аварійний комісар під час розслідування, можна віднести: ● проводить процедуру огляду майна; ● збирає усі документи, які відносяться до події; ● проводить, якщо це можливо, оцінку збитку; ● робить висновок про відповідності випадку страховому, тобто чи підлягає він страховому захисту; ● розслідує обставини та причини страхової події.

31. До залученого капіталу страховика належить: ● страхові резерви.

32. До компетенції загальних зборів акціонерів належать: ● затвердження статуту компанії і всіх змін до нього, включаючи розмір статутного фонду; ● затвердження річного звіту, зокрема, розподіл прибутків і порядок покриття збитків компанії; ● прийняття рішення щодо виду, кількості та вартості акцій, що підлягають продажу або викупу.

33. До компетенції правління належать: ● створення, реорганізація та ліквідація філій; ● затвердження річних результатів діяльності страхової компанії.

34. До методів управління можна віднести: ● організаційно-адміністративні; ● соціально-психологічні; ● економічні.

35. До методів, за допомогою яких проводяться маркетингові дослідження, можна віднести: ● спостереження; ● опитування; ● експеримент.

36. До переваг матричної структури організації управління можна віднести: ● посилення особистої відповідальності керівників підрозділів і їх працівників за виконання програми; ● краще використання наявних ресурсів страховика; ● можливість швидкого реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.

37. До прямих податків, які сплачує страховик, можуть відноситися: ● податок на прибуток підприємств. ● податок з власників транспортних засобів.

38. До резерву довгострокових зобов’язань страховика належать: ● резерв нетто-премій; ● резерв бонусів; ● резерв витрат на ведення справи.

39. До складу власного капіталу страховика не належить: ● технічні резерви. ● вільні резерви. ● гарантійний фонд.

40. До складу грошових надходжень страховика належать: ● страхові премії за договорами страхування і перестрахування. ● зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування.

41. До складу страхового тарифу входять: ● нетто-тариф, витрати на ведення справи та прибуток.

42. До стратегічних цілей страховика можна віднести такі: ● зниження витрат на ведення справи; ● покращення асортименту та якості страхових послуг; ● збільшення частки страхового ринку, що припадає на компанію; ● визнання компанії лідером з певних страхових послуг; ● підвищення репутації (іміджу) компанії серед клієнтів.

43. До технічних резервів страховика відносяться: ● резерв незароблених премій; ● резерв збитків; ● резерв катастроф.

44. До функцій оперативного маркетингу відносяться: ● професійна підготовка фахівців та страхових посередників; ● організація зв’язків з громадськістю; ● аналіз поточного стану реалізації страхових послуг.

45. До функцій стратегічного маркетингу відносяться: ● дослідження страхового ринку; ● вибір системи збуту страхових продуктів; ● організація зв’язків з громадськістю.

46. До функцій стратегічного маркетингу відносяться: ● дослідження окремих сегментів страхового ринку; ● формування вимог до страхових продуктів.

47. Етапи відшкодування збитків за правом регресу: ● звернення з позовом до суду; ● оцінка страхового випадку та виявлення винної сторони; ● звернення до винної сторони з проханням відшкодувати збитки.

48. З орієнтиром на конкретний організаційний рівень управління страховика виділяють наступні стратегії: ● ділові; ● корпоративні; ● операційні; ● функціональні.

49. За безперервністю формування грошові потоки можна класифікувати на: ● регулярний грошовий потік; ● дискретний грошовий потік.

50. За методом розрахунку обсягу грошові потоки можна класифікувати на: ● валовий грошовий потік; ● чистий грошовий потік.

51. За можливими наслідками випадкових подій ризики поділяються на: ● спекулятивні; ● чисті.

52. За рахунок коштів технічних страхових резервів із загального страхування: ● не дозволяється надання кредитів страхувальникам-громадянам.

53. За розміром ризики поділяються на: ● катастрофічні; ● незначні; ● середні; ● малі; ● великі.

54. За своїм походженням ризики поділяються на: ● природні; ● антропогенні.

55. За ставкою 25% оподатковуються такі види доходів страховиків: ● прибуток від операцій з цінними паперами; ● прибуток від інвестиційних операцій страхових компаній, що проводять страхування життя.

56. За ставкою 3% можуть оподатковуватися такі види доходів страховиків: ● страхові премії резидентів за договорами загального страхування.

57. За сутністю безпосередніх носіїв ризики поділяються на: ● майнові; ● особисті.

58. За формою власності страховики можуть бути: ● приватними; ● державними.

59. За характером поведінки страховика на ринку виділяють наступні стратегії: ● активні; ● пасивні.

60. За характером роботи страхові компанії можна поділити на: ● такі, що здійснюють страхування життя; ● такі, що здійснюють інші види страхування, ніж страхування життя; ● такі, що здійснюють (виключно) перестрахування.

61. Забороняється використовувати для формування статутного фонду страховика: ● векселі; ● нематеріальні активи; ● позикові кошти.

62. Загальні методи розрахунку бюджету рекламної компанії страховика: ● конкурентного паритету; ● у відсотках від суми продажу; ● фіксованого відсотка; ● від наявних коштів; ● на основі цілей та завдань.

63. Законодавчі вимоги стосовно розміщення коштів страхових резервів зі страхування життя та коштів технічних резервів: ● відрізняються двома пунктами.

64. Згідно Закону України «Про страхування» страхові компанії можна створювати у формі: ● повних товариств; ● товариств з додатковою відповідальністю; ● акціонерних товариств; ● командитних товариств.

65. Згідно ЗУ «Про страхування» договір перестрахування необхідно укладати при перевищенні страхової суми за окремим об’єктом страхування: ● 10% суми статутного фонду, вільних та страхових резервів.

66. Згідно ЗУ «Про страхування» резерв незароблених премій розраховується: ● методом «плаваючих кварталів».

67. Ідентифікація ризику включає наступні завдання: ● визначення поточних причин ризиків; ● виявлення ризику.

68. Інвестиційна діяльність страховика призводить до змін у його: ● активах.

69. Індекс Герфіндаля-Гіршмана розраховується як: ● квадрат суми часток усіх компаній, які діють на ринку.

70. Існують наступні підходи до організації служби маркетингу: ● ринковий; ● функціональний; ● товарний.

71. Ліквідаційні витрати можуть включати: ● витрати на нагромадження відповідної інформації; ● оплату послуг спеціалістів зі з’ясування причин і визначення розміру збитків, завданих об’єктам страхування; ● витрати на проїзд аварійного комісара та експертів до місця страхової події і назад.

72. Лінійна структура організації управління характеризується: ● особистою відповідальністю керівника за кінцеві результати роботи підрозділу. а) узгодженістю дій виконавців (?); в) простотою управління (?).

73. Метою реклами страхових послуг є: ● укладання нових договорів страхування; ● відновлення раніше діючих договорів страхування.

74. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, становить: ● 1 млн. євро.

75. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається страхуванням життя становить: ● 1,5 млн. євро.

76. На величину прибутку від страхової діяльності, виходячи із структури тарифної ставки, впливають: ● величина прибутку, закладена в тарифній ставці; ● економія у витратах на ведення справи; ● фактичний рівень виплат, нижчий за плановий.

77. Назвіть об’єкт оподаткування податком на прибуток страхової компанії: ● отримані (нараховані) страхові премії; ● прибуток від нестрахової діяльності.

78. Норматив витрат на ведення справи в структурі страхових тарифів з добровільних видів страхування встановлюється: ● страховиком.

79. Норматив витрат на ведення справи в структурі тарифів з обов’язкових видів страхування встановлюється: ● Кабінетом Міністрів України.

80. Нормативи розміщення коштів страхових резервів окремі категорії активів встановлені: ● розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

81. Нормативний запас платоспроможності страховика може розраховуватися шляхом: ● множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань на 0,05. ● множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26. ● множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18.

82. Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом: ● множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18.

83. Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом: ● множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань на 0,05.

84. Оберіть вид вкладень, який найбільш повно відповідає принципу ліквідності: ● грошові кошти на розрахунковому рахунку (банківські метали, державні цінні папери, термінові депозити, короткострокові депозити з терміном погашення до 3-х місяців).

85. Оберіть вид вкладень, який найменш повно відповідає принципу прибутковості: ● готівка в касі.

86. Операції по ризиковим видам страхування оподатковуються: ● за ставкою 3%.

87. Опрацювання стратегічного плану включає такі етапи: ● опрацювання заходів, спрямованих на реалізації цілей; ● з’ясування організаційних питань виконання плану; ● контроль за виконанням планових завдань; ● визначення цілей компанії.

88. Основними задачами іміджевої реклами є: ● досягти довіри до страхової компанії; ● створити умови для стабільного розпізнавання страхових агентів компанії за її торговим знаком; ● створити сприятливе враження про страховика.

89. Основними задачами реклами страхових послуг: ● повідомити потенційних страхувальників про існування тих чи інших видів страхування; ● стимулювати придбання страхового полісу; ● створити позитивний імідж компанії.

90. Основні принципи процесу врегулювання претензій: ● адекватне відшкодування збитків; ● правомірність вимог щодо покриття збитків; ● оперативне здійснення фінансових розрахунків; ● своєчасна виплата страхового відшкодування.

91. Первинний андерайтинг передбачає: ● оцінку стандартних ризиків за типовими програмами і правилами, розробленими страховиком.

92. Показник рівня виплат визначається як: ● співвідношення страхових виплат і страхових премій.

93. Права вимоги до перестраховиків як категорія дозволених активів страховика щодо розміщення коштів резерву незаробленої премії, являють собою: ● величину, обчислену за методикою формування резерву незаробленої премії.

94. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише: ● страхування; ● перестрахування; ● проведення оцінки об’єктів страхування.

95. При застосуванні «тестів раннього попередження» здійснюється: ● аналіз складу та структури активів страховика. ● аналіз ефективності страхової діяльності. ● аналіз дохідності та рентабельності.

96. При передачі ризику на перестрахування комісійні винагороди за перестрахування отримує: ● цедент. ● перестраховий брокер (?).

97. При проведенні аналізу фінансової надійності страховика на базі тестів раннього попередження застосовують: ● 11 показників.

98. При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно: ● в грошовій формі.

99. Прибуток від страхової діяльності визначають за наступною формулою: ● (ЗП+КП+ВП+ПЦР+ПТР)-(ВС+ВЦР+ВТР+ВВС).

100. Прибуток від страхової діяльності обчислюється як: ● різниця між доходами від страхової діяльності та витратами страховика на надання страхових послуг. (різниця між доходами від звичайної діяльності та відповідними витратами страховика).

101. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок: ● зароблених страхових премій; ● одержаних комісійних винагород за передачу ризиків перестрахування.

102. Прибуток страховика може бути спрямовано на: ● формування вільних резервів; ● виплату дивідендів. ● поповнення резервного фонду.

103. Прикладами вхідних грошових потоків від інвестиційної діяльності є: ● надходження грошових коштів від продажу нематеріальних активів; ● надходження грошових коштів від опціонів.

104. Прикладами вхідних грошових потоків від інвестиційної діяльності є: ● надходження грошових коштів від продажу боргових інструментів інших суб’єктів господарювання; ● надходження грошових коштів від ф’ючерсних контрактів; ● надходження грошових коштів від продажу довгострокових активів.

105. Прикладами вхідних грошових потоків від операційної діяльності є: ● надходження грошових коштів від операцій перестрахування; ● надходження страхових премій.

106. Прикладами вхідних грошових потоків від фінансової діяльності є: ● надходження грошових коштів від випуску акцій; ● надходження грошових коштів від випуску облігацій; ● надходження грошових коштів від випуску векселів.

107. Процес андерайтингу складається з таких етапів: ● визначення строків, умов і розмірів страхового покриття; ● прийняття рішення про страхування об'єкту або відмову в його страхуванні; ● підготовка пропозиції щодо передачі ризику в перестрахування; ● розрахунок розміру страхової премії; ● оцінка ризиків, характерних об'єкту, що пропонується на страхування.

108. Процес врегулювання збитків умовно можна розподілити на декілька етапів: ● отримання страховиком заяви про випадок від страхувальника, фіксація її, провадження страховиком виплатної справи; ● підготовка та виплата страхового відшкодування; ● обчислення збитку, що отримав страхувальник внаслідок випадку.

109. Процес маркетингового дослідження складається з таких етапів: ● виявлення проблеми; ● визначення цілей дослідження; ● розробка та реалізація плану дослідження; ● обробка результатів; ● представлення отриманих результатів.

110. Процес створення страхової компанії можна поділити на 2 етапи: ● отримання статусу страховика; ● формування юридичної особи.

111. Реклама в страхуванні – це комплекс маркетингових комунікацій, який включає в себе: ● рекламу в ЗМІ; ● діяльність з формування позитивної громадської думки про компанію; ● відновлення спрямованих довгострокових зв’язків між страховиком і споживачем; ● заходи, які стимулюють купівлю; д) пошук і утримання клієнта.

112. Ризик-менеджмент як система охоплює наступні етапи: ● аналіз ризику; ● контроль за ризиком; ● фінансування ризику.

113. Розмір страхового тарифу залежить від: ● переліку подій, на випадок яких відбувається страхування; ● терміну дії договору. ● ступеня ризику згідно з фізичними властивостями об’єкта страхування.

114. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності розраховується на підставі: ● страхових премій; ● страхових виплат; ● страхових премій, належних перестраховикам; ● страхових виплат, що компенсуються перестраховиками.

115. Складовими стратегічного менеджменту є: ● стратегії; ● аналіз та діагностика; ● місія організації; ● цілі організації, ● план.

116. Спеціалізований андерайтинг передбачає: ● оцінку нестандартних та індивідуальних ризиків, що проводиться штатними андерайтерами самостійно або з залученням відповідних фахівців.

117. Страхова премія – це: ● плата страхувальника страховикові.

118. Страхова сума – це: ● грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

119. Страховий маркетинг, як комплекс дій, включає: ● дослідження потенційних страхувальників та їхніх мотивів при укладанні договору страхування; ● розробку вимог до страхових продуктів (послуг); ● просування страхових продуктів на ринок.

120. Страховий ризик – це: ● імовірність загибелі або пошкодження об’єкту, прийнятого на страхування.

121. Страховики зобов’язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності: ● наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика; ● перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності; ● створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

122. Страховики зобов’язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя: ● резерв довгострокових зобов’язань; ● резерв належних виплат страхових сум.

123. Страховики можуть створювати вільні резерви за рахунок: ● нерозподіленого прибутку.

124. Страховиком в Україні може бути: ● юридична особа, яка одержала ліцензію на проведення страхової діяльності; ● держава (?).

125. Страхові операції оподатковуються такими податками: ● податок на прибуток.

126. Страхові резерви в Україні розміщуються згідно принципів: ● прибутковості, ліквідності, диверсифікованості, безпечності.

127. Страхові резерви поділяються на: ● технічні та резерви зі страхування життя.

128. Страхові резерви, згідно з ЗУ «Про страхування», можуть бути представлені активами таких категорій: ● готівка в касі; ● кошти на поточному рахунку; ● кошти на валютному рахунку; ● акції; ● облігації; ● права вимоги до перестраховиків; ● інвестиційні кредити страхувальникам при страхуванні життя.

129. Суму зароблених страхових премій можна визначити за наступною формулою: ● (РНПпоч – ЧПпоч) + (СПзв. пер. – ППзв.пер.) – (РНПкін – ЧПкін).

130. У процесі управління виконуються такі основні функції: ● планування; ● мотивація; ● контроль; ● організація.

131. Фактичний запас платоспроможності розраховується на підставі: ● вартості майна; ● загальної суми зобов’язань; ● нематеріальних активів.

132. Фактичний запас платоспроможності страховика – це: ● нетто-активи.

133. Філія страховика може мати: ● власну назву; ● відокремлений баланс.

134. Фінансова діяльність страховика призводить до змін у його: ● пасивах.

135. Фінансова надійність страховика забезпечується: ● статутним фондом; ● обсягом страхових резервів; ● збалансованим страховим портфелем.

136. Фінансова та інвестиційна діяльність страховика: ● не належить до основної діяльності страхової компанії.

137. Фінансовий план (бюджет) страховика повинен містити: ● результат від інвестування тимчасово вільних коштів; ● обсяг можливих витрат; ● оцінки прибутку і збитків; ● прогноз обсягів продажів.

138. Фінансові ресурси страховика – це його: ● капітал у грошовій формі.

139. Формами підвищення кваліфікації в страхових компаніях можуть бути: ● надбання страхової освіти на заочних і вечірніх факультетах вузів; ● відвідання короткострокових семінарів з важливіших питань страхування, які організуються спеціальними відомствами або закладами; ● обмін досвідом роботи з іншими вітчизняними і зарубіжними компаніями шляхом відвідування цих компаній, участі в роботі конференцій, виставок; ● самостійна робота працівника над нормативними актами і літературними джерелами фахового спрямування; ● підвищення кваліфікації на двох або трьохмісячних курсах при навчальних закладах.

140. Формування резерву заявлених, але не виплачених збитків страховик здійснює: ● за письмовою заявою страхувальника щодо відшкодування збитків.

141. Формування статутного фонду страховика дозволяється державними цінними паперами у розмірі: ● не більше 25% загального розміру статутного фонду.