ПитанКР

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Дати письмову відповідь на пять із нищенаведених питань.

• Які співвідношення існують між поняттями “спілкування” і “комунікація”?

• Охарактеризуйте найважливіші компоненти і засоби комунікацій.

• Охарактеризуйте найважливіші типи моделей комунікацій.

• Яку інформацію несуть невербальні компоненти спілкування?

• У чому сутність проксеміки? Опишіть її роль комунікації.

• У чому сутність комунікативної інтенції? Назвіть чинники, що обумовлюють комунікативну інтенцію.

• Охарактеризуйте найважливіші типи моделей комунікації.

• Яку інформацію несуть невербальні компоненти спілкування?

• Які методи дослідження ви знаєте?

• Якими інформаційними каналами була представлена культурна еволюція в період, коли сформувалося суспільство?

• Що береться за критерій виділення культурно – історичних епох при інформаційно-семіотичному підході до культури?

• Хто був авторами концепцій, згідно з якими культура детермінована мовою?

• Охарактеризуйте особливості формування української мови.

• У якому культурному центрі давньоруської держави було започатковано літописання? Які літописи вам відомі?

• Із якого часу бере початок писемний період української Історії?

• У чому полягає відмінність символу і знака? Наведіть приклади.

• Як розуміється герменевтичний підхід до інтерпретації текстів культури?

• Постмодерністи і, зокрема французький дослідник Р. Барт, визначають культурний текст як нелінійний багатовимірний простір, де поєднуються і дискутують одне з одним різні види письма. Якими чином вони це обґрунтовують?

• Французький дослідник М. Фуко (роботи “Археологія знання”, “Слова і речі”) пов’язує культурологічний аналіз з інтерпретацією, підкреслюючи її безкінечність і незавершеність. Яким чином він це обґрунтовує?

2. Німецький філософ Вільгельм Дільтей зазначав, що «остаточна мета герменевтичної процедури полягає у тому, щоб зрозуміти автора краще, ніж він зрозумів себе сам».

Поясніть цей вираз, вказавши ті аспекти аналізу тексту, які мють важливу роль.

3. Видатний американський семіотик Чарльз Уільям Морріс (1901-1978) в статті «Підґрунтя теорії знаків» зазначив, що «семіотика надає основу розуміння найважливіших форм людської діяльності і звязку цих форм між собою, оскільки усі ці види діяльності і всі відношення знаходять відображення в знаках.»

На якій підставі Ч.Морріс вважає, що семіотика надає основу розуміння найважливіших форм людської діяльності і звязку цих форм між собою. Чи погоджуєтесь Ви з цим твердженням?

4. Американський мислитель Чарльз Сандерс Пірс (1839-1914) виокремлював три основні типи знаків: іконічні, знаки-індекси і символи. При цьому він наголошував, що дія індексу ґрунтується на фактичній, реально існуючій суміжності означаючого і того, що означається, а дія символу ґрунтується головним чином на встановленій за домовленістю згоді щодо певної суміжності означаючого і того, що означається.

5. Поясніть на власних прикладах відмінність знаків-індексів від символів. Один з провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, німецький філософ Вільгельм Дільтей (1833-1911) в статті “Виникнення герменевтики” зазначав: “Процес, у якому ми зі знаків, чуттєво даних ззовні, пізнаємо певний внутрішній зміст, ми називаємо розумінням. Це розуміння простягається від сприйняття дитячого щебету до осягнення “Гамлета” або “Критики чистого розуму”. З каміння, мармуру, музично оформлених звуків, з жестів, слів і писемних джерел, з дій господарських устроїв і конституцій до нас звертається один і той самий людський дух і вимагає витлумачення. Розуміння виявляє різні рівні. Ці рівні зумовлені насамперед інтересом. Якщо інтерес обмежений, те саме відбувається і з розумінням. Як нетерпляче ми інколи прислуховуємося до певної дискусії; ми визначили в ній лише один практично значимий для нас пункт, не виявляючи інтересу до внутрішнього життя того, хто говорить. А в тім, іншого разу ми через кожний вираз обличчя, через кожне слово напружено прагнемо проникнути у внутрішній світ оповідача. Але навіть найнапруженіша увага тільки у тому разі може стати процесом “у якому досягається контрольований рівень обєктивності, - коли життєвий вияв зафіксований і ми знову і знову можемо до нього повернутися. Таке, згідно з усіма правилами мистецтва, розуміння довгочасно фіксованих життєвих виявів ми називаємо витлумаченням або інтерпретацією. У цьому значенні наявне також мистецтво витлумачення, предметами якого є скульптури або картини” (Сучасна зарубіжна філософія: Хрестоматія/Упорядники В.В.Лях, В.С.Лазенок.-К.: Ваклер, 1996.-с.35-36).

6. На яких взаємоповязаних процесах ґрунтується мистецтво тлумачення текстів культури? Чи погоджуєтеся Ви з наведеними визначеннями понять “розуміння” та “інтерпретація”? Відповідь обґрунтуйте.

7. Мова будь-якої культури своєрідна та унікальна. Але у всіх культурах використовуються одні й ті самі типи знаків і знакових систем. Виокремлюють в таких типів: природні; функціональні; іконічні; конвенціональні; вербальні (природні умови); знакові системи запису.

Назвіть відмітні ознаки кожного з зазначених типів та наведіть приклади таких знаків. До складу якого типу знаків і знакових систем можна віднести символи? Назвіть найбільш відомі знакові системи (за виключенням знакових систем запису).

8. Кожна релігія має розвинуту систему символів. Назвіть основні символи християнства, поясніть їх символічні значення. Назвіть символи, що відповідають зазначеним смислам:

А) символ межі між видимим і невидимим світами ______ ;

Б) символ, що знаменує Небесний Престол Божий _______ ;

В) символ єднання з Богом і всіма живими і померлими ______ ;

Г) символ благодарної любові до Бога, віри і надії на Божу допомогу____;

Д) символічне зображення вікон в готичному храмі, відповідає семи смертним гріхам і семи чеснотам _______ ;

Е) символ молитви в мистецтві _________ ;

9. Одним з головних символів буддизму є Колесо закону Дхармачакра. Згідно цьому вченню, один раз у 2500 років Колесо закону може зупинитися, і тоді життя на землі закінчиться. Повернув колесо Будді у проповіді в Бенаресі. Це колесо має вісім спиць, які символізують сутність вчення. Назвіть вісім “благородних принципів”, котрі складають сутність релігійного вчення.

10. Густав Шпет (1879-1937), один із засновників герменевтики і філософії мови в Росії в праці “Естетичні фрагменти” зазначав: “Слово-засіб спілкування; повідомлення – умова спілкування. Слово не тільки явище природи, а також принцип культури. Слово-архетип культури; культура-культ розуміння, лого-втілення розуму”.

11. Аргументовано поясніть завдяки чому слово можна вважати засобом спілкування. Яким чином слово повязано зі смислом і які воно виконує функції?

12. Прочитайте статтю А.Бідні у хрестоматії А.І. Кравченко «Культурологія»: с.43-50 (див. Рекомендована література). Поясніть, які помилки існують у вивченні культури? У чому полягають розбіжності у розумінні культури реалістами та ідеалістами?

13. У різні періоди історії культури люди по-різному ставилися до культури. Крайніми полюсами спектра цих відносин були, з одного боку, страх, неприйняття культури, що уявлялась як фатальна, некерована, шкідлива для людської природи сила, а з іншого боку - як конструкція, створена руками людини, підвладна людині, така, що людина може змінювати її за бажанням та відповідно до своїх проектів пристосовувати до потреб суспільства.

Етичні оцінки культури теж неоднозначні. Адаптивними ми називаємо такі моделі, у яких культура представляється її дослідникам як система, що дозволяє людині пристосуватися до життя. Деструктивні – моделі, у яких культура розуміється як система, ворожа для людини, що придушує її волю, особистісні якості, що спотворює її та в остаточному підсумку загрожує її існуванню, або ж руйнує природу.

Сформулюйте найбільш істотні, на ваш погляд, ознаки адаптивності / деструктивності культури. Скористайтеся при цьому наступними ознаками:

Культура робить людину залежною від суспільства, у якому вона живе. Культура дає людині можливість розвивати свої творчі здібності. Культура виховує у людині потреби, які не властиві їй від природи, а іноді є протиприродними. Культура дозволяє людині вижити. Культура виділяє людину як біосоціальну істоту з тваринного світу й дозволяє їй організувати своє життя за законами, заснованими не на принципах біологічного природного добору, а на постулатах моралі. Культура виділяє людину із природи й дає їй відчуття переваги над світом природи, якою людина користується, наносячи шкоду собі й навколишньому середовищу. Культура за допомогою численних морально-етичних і соціально-політичних заборон придушує природу людини, тим самим руйнуючи її цілісність. Всі явища культури двоїсті: вони містять як позитивні для людини і суспільства компоненти, так і негативні. Науково-технічний прогрес неминуче приводить людство до межі самознищення. Розвиток науки і техніки дозволяє людству вишукати додаткові ресурси для найбільш повного задоволення зростаючих потреб. Культура робить людину краще, чистіше й шляхетніше. Культура дозволяє людині перетворювати навколишній світ, поліпшуючи його. Культура дозволяє людині перетворювати навколишній світ, порушуючи закони його природного розвитку. Культура забезпечує прогрес людського суспільства. Культура забезпечує людині внутрішній комфорт, дає їй духовні та ідейні опори існування. Культура знижує природні адаптивні якості людини, дані їй від природи, і тим самим робить її беззахисною перед природою. Культура поневолює людину, управляє нею. Культура створює людині умови для вільної реалізації її задатків і здібностей. Культура втримує людину від саморуйнування й від знищення собі подібних.

Проаналізувавши існуючі визначення культури з погляду адаптивності або деструктивності її ролі у людському житті, запропонуйте власне розуміння культури.

14. Як виникає міф у культурі? Побудуйте модель (або кілька моделей) народження міфу, використовуючи пропоновані фрагменти з наукових культурологічних концепцій. Поясніть, чи є ваша модель універсальною, тобто чи відображає вона об'єктивні процеси створення будь-якого типу міфу, або вона специфічна для одного типу міфу. Наведіть приклад, який би однозначно проілюстрував вашу модель. Скористайтеся наступними визначеннями:

• Міф — це розповідь про подію, у якій беруть участь надприродні, надлюдські сили або особистості Міфологічне мислення... приписує певні феномени події дії надприродних, "божественних сил", які мисляться або просто динамічно, або представлені як уособлені духи чи боги. :

• Міф— це слово... це форма, спосіб позначення... Міф являє собою особливу систему в тому відношенні, що він створюється на основі вже раніше існуючого семіологічного ланцюжка: вторинна семіологічна система. Те, що в первинній системі було знаком (підсумок асоціації поняття й образи), у вторинній лише означає... матеріали, з яких створюється міфічне висловлення (власне мова, фотографія, живопис, плакат, обряд, річ і т.д.), можуть бути початково різнорідними, але, потрапляючи у володіння міфу, вони зводяться до голої знакової функції; для міфу всі вони – лише сировина, всі вони єдині в тому, що доведені до чистого мовного стану.

• Значна частина міфологічних понять про світ, що глибоко проникнули у більшість сучасних релігій, є ні що інше, як психологія, спроектована у зовнішній світ.

• Міф - це природний і необхідний щабель між несвідомим і свідомим мисленням.

• Міф - це символічна історія, що розкриває внутрішній зміст всесвіту й життю людини.

• Міфологія - це поема природи. У ній мистецьки уплетені найвищі ідеали; усе в ній - взаємозв'язок і трансформація, усе з'єднано й перетворюється одне в одне, і цей зв'язок і перетворення становлять її неповторний зміст, її внутрішнє життя, її метод.

15. Охарактеризуйте концепцію циклічного розвитку культури та зробіть порівняльний аналіз поглядів М. Данилевського і А. Тойнбі.

16. Чим еволюційна концепція антропогенезу відрізняється від теїстичної? Чи обов’язково еволюційне вчення має бути й атеїстичним? Відповідь обґрунтуйте.

17. Прочитайте тему №5 із посібника «Культурологія»: Навчальний посібник / В.І. Абрамов, Б.Г. Мачульський, Т.С.Пітякова та ін. – К: КНЕУ, 2007(с.187-224) та главу 1.2.4. навчального посібника Шевнюк О.Л. Культурологія: Навчальний посібник – 3-тє вид., стер. –К.: Знання – Прес, 2007 – (Вища освіта XXI ст. (с.75-78). Проаналізуйте наведені нижче уривки. Які моделі динамічних процесів у культурі вони відображають? Спробуйте визначити авторів:

а) «Цілі сфери культури можуть здійснювати свій рух лише у формі поступових змін. Поступові та вибухові процеси, що представляють антитезу,існують тільки відносно один одного. Знищення одного полюсу призвело б до знищення іншого. Усі вибухові динамічні процеси реалізуються в складному динамічному діалозі з механізмами стабілізації»;

б) «Я бачу на місці одноманітної картини однолінійної світової історії феномен множинності могутніх культур, кожна з яких надає своєму матеріалу, тобто людській природі, свою власну форму , кожна з яких має свою власну ідею, свої власні пристрасті, своє власне життя, волю, манеру сприймати речі та свою власну смерть»;

в) «Відповідно до викликів, суспільство вирішує завдання, що постає перед ним, і тим переводить себе у більш високий і більш досконалий з погляду ускладнення структури стан»;

г) «…пасіонарність – це здатність й прагнення до зміни оточення… Імпульс пасіонарності буває настільки сильним, що носії цієї ознаки – пасіонарії – не можуть примусити себе розрахувати наслідки своїх вчинків. Це дуже важлива обставина, яка вказує на те, що пасіонарність – атрибут не свідомості, а підсвідомості, який виражається в конституції нервової діяльності. Ступені пасіонарності різні, але для того, щоби вона мала очевидну і фіксовану історією форму прояву, необхідно, щоби пасіонаріїв було багато,тобто це ознака не тільки індивідуальна, але й колективна».

18. Прочитайте наведений уривок, визначте автора та назвіть запропоновану ним модель соціокультурної динаміки: «…рушійною силою розвитку локальних цивілізацій є «творча ментальність», яка виступає носієм «життєвого пориву» і здатна давати адекватну відповідь на «історичні виклики», вести за собою маси населення – «інертну більшість». Маса позбавлена творчої ініціативи і навіть на вищих фазах розвитку цивілізації майже не відрізняється від людей первісного суспільства. В тому разі, коли «творча меншість» стає нездатною дати правильну відповідь на чергову проблему, поставлену культурно-історичним розвитком, вона втрачає авторитет і стверджує свою владу насильством, перетворюючись на «пануючу меншість». Процес відчуження маси від еліти завершується тим, що маса, котра стає «внутрішнім пролетаріатом» об’єднується з «варварською периферією» чи колоніальним «зовнішнім пролетаріатом» і руйнує локальну цивілізацію, якщо не гине раніше від військової поразки…».

19. П.Сорокін висунув теорію суперсистем, в основі яких лежить певний тип культури, що відповідає певному морфологічному началу. Всього він відмічав три основних типи культури: чуттєвий, у якому переважає чуттєве сприймання дійсності, ідеаціональний, де переважає раціональний підхід та ідеалістичний, в якому панує інтуїтивістський спосіб пізнання. Що спричинило сучасну кризу західної культури XX століття на переконання П.Сорокіна? Чи згоден автор «Кризи нашого часу» з О. Шпенглером, що кожна культурна епоха має обмежене існування?

20. Звернувшись до роботи Г. Маркузе «Одномірна людина» (Маркузе Г. Одномерный человек / Герберт Маркузе ;  М. : АСТ : Ермак, 2003 – 331 с.) проаналізувати основні ідеї, які виділяє автор, характеризуючи стан людини в індустріальному суспільстві.

21. До однієї з найсуттєвіших проблем індустріального суспільства відноситься проблема конвеєра, яка не обмежується границями власне процесу виробництва, а стосується всього життя людини, її існування в рамках наявної культури, усвідомлення оточуючого світу. Виявити ті наслідки, які породжує для людини проблема конвеєра.

22. Данієл Белл постіндустріальне суспільство визначає як "суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя; у якому клас технічних фахівців став основною професійної групи і, що важливіше, в якому впровадження нововведень...більшою мірою почало залежати від досягнень теоретичного знання".¹ Прочитати літературу, рекомендовану до теми, та прокоментувати цю думку Д. Белла.

23. Сучасні дослідження в гуманітаристиці вказують, що цивілізація в своєму розвитку рухається від споживання природних ресурсів, через їх вичерпання, до пошуку і заміни, переходу на освоєння нових ресурсів, що і відображене в концепції розвитку трьох стадій у розвитку цивілізації: доіндустріального (аграрне, традиційне), індустріального і постіндустріального суспільства. Виділення і обґрунтування існування цих трьох епох людської історії належить Д. Белу. О. Тоффлер називав ці стадії людського розвитку "першою, другою і третьою хвилями цивілізації", а С. Крук і С. Леш "премодерністськими, модерністськими і постмодерністськими". Висловити свою думку щодо запропонованих дослідниками етапів розвитку цивілізації. Виявити найдоцільніший, з Вашої точки зору, підхід до зазначеної проблеми. Свою позицію аргументувати.

24. Висловити власне розуміння думки Г. Хелер, яка наголошувала, що саме усвідомлення відповідальності за майбутнє перед лицем загрози знищення дозволить людству позбавитися пріоритету споживацьких відносин. Подумати над тим, що спричинило формулювання вищеназваної позиції автора. У зв’язку з цим прокоментувати вислів «Глобалізація особистої відповідальності».

25. Проінтерпретувати думку О. Забужко, згідно якої елітарна культура ставить запитання, а масова культура дає готові відповіді.

26. Самостійно опрацювати нищезапропоновану літературу та окреслити відмінності модерної і постмодерної моделей культури.

• Ециклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; Пер. з англ. В.Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. – К.: «Вид.-во Соломії Павличко «Основи»», 2003. – 503 с.

• Загороднюк В. П. Бачення знання та людини у філософії модерну та постмодерну // Філософська думка. – 2006. – № 4. – С. 3-21.

• Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку. // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники: В. В. Лях, В.С. Пазенок. - К.: Ваклер, 1996 – С. 214-294.

• Кутырев В. А. Философия иного, или Небытийный смысл трансмодернизма // Вопросы философии. – 2005. – № 12. – С. 3-19.

• Кутырев В. А. Экологический кризис, постмодернизм и культура // Вопросы философии. – 1996. – № 11.– С.

• Личковах В. А. Леверкюнівська душа авангарду // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 2. – С.40-41.

20. Обґрунтувати свою думку щодо можливості поставити знак рівності між поняттями «модернізаційний процес» та «глобалізаційний процес»?

21. Обґрунтувати відповідь на питання, чому, починаючи з 90-х років ХХ ст. і до сьогодні проблематика типологічних відмінностей культурно-світоглядної і наукової парадигми Модерну та сучасності активно дискутується як в українській так і в світовій філософській та культурологічній думці.

1 Покликання університету: Зб. наук. пр.  К.: РІА "Янко"; "Веселка", 2005.  304 с.  с. 100.