тема 7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДА ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

ТРЕНІНГ

З дисципліни «Міжнародний економічний аналіз»

На тему:

«Аналіз інтеграційних процесів у міжнародній економіці. Великобританія»

Виконали:

студентки 4-го курсу, 5-ої групи

спец. 6503, факультету МЕіМ

Башкатова М.,

Герасимова І.,

Шевченко О.

Перевірив:

Галенко С. М.

КИЇВ 2012

Інтеграція як економічний процес в своєму історичному розвитку пройшла і продовжує проходити через певні ступені — від простіших до складних. Однак, у всіх ступенях є загальна риса. Вона полягає в тому, що між країнами, що вступили в той чи інший вид інтеграції, усувають певні економічні бар'єри. Внаслідок цього в межах інтеграційного об'єднання складається єдиний ринковий простір, де розгортається вільна конкуренція. Під дією ринкових регуляторів — цін, відсотків тощо на цьому єдиному просторі виникає більш ефективна територіальна і галузева структура виробництва. Завдяки цьому всі країни виграють на підвищенні продуктивності праці, а також на економії витрат на митний контроль за зовнішньоекономічними зв'язками. У той же час кожний ступінь інтеграції має свої специфічні риси.

У країнах, що створили інтеграційні об'єднання, спостерігаються позитивні зрушення в економіці: зменшуються трансакційні витрати і прискорюються темпи взаємної торгівлі; зростаюча конкуренція між виробниками з різних країн стримує зростання цін, стимулює поліпшення якості товарів і створення нових технологій, зумовлює скорочення відносно неефективних виробництв, призводить до припливу іноземних інвестицій.

Першою формою наближення країн одна до одної є підписання преференційних торгових угод. Вони підписуються або на двосторонній основі між окремими країнами, або між існуючими угрупуваннями та окремою країною.

Другою формою інтеграції виступає зона вільної торгівлі. При цій формі інтеграції країни добровільно відмовляються від захисту своїх національних ринків тільки у відносинах зі своїми партнерами по даному об'єднанню, а стосовно третіх країн вони виступають не колективно, а індивідуально, тобто зберігають свій економічний суверенітет. З третіми країнами кожен учасник зони вільної торгівлі встановлює власні тарифи. Такий вид інтеграції застосовується країнами ЕАСТ, НАФТА й іншими інтеграційним угрупуваннями. В умовах зони вільної торгівлі зростає внутрішня і взаємна торгівля між країнами цієї зони.

Більш розвинутою формою регіональної інтеграції виступає Митний союз. У рамках цього інтеграційного об'єднання зовнішньоторговельні зв'язки його членів із третіми країнами визначаються колективно. Так, учасники Союзу зводять спільно єдиний тарифний бар'єр проти третіх країн. Це дає можливість більш надійно захистити єдиний регіональний ринковий простір, який формується і виступає на міжнародній арені як об'єднаний торговий блок. Але при цьому учасники даного інтеграційного об'єднання втрачають частину свого зовнішньоекономічного суверенітету. Подібний варіант інтеграції спочатку здійснювався в рамках Європейського Союзу західноєвропейських країн.

Четвертою формою розвитку інтеграційних об'єднань є Спільний ринок. Тут усі характеристики Митного союзу зберігають своє значення. Крім того, у рамках Спільного ринку усуваються обмеження на переміщення різних факторів виробництва, що підсилює економічну взаємозалежність країн — членів даного виду інтеграційного об'єднання. Цей етап розвитку пройшов Європейський Союз, Карибський Спільний ринок.

П'ята форма інтеграції — створення економічного союзу, який передбачає об'єднання національних економік кількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики. На цьому етапі виникає потреба в установах, наділених правом не тільки координувати дії та спостерігати за економічним розвитком, а й приймати оперативні рішення від імені угрупування в цілому. Уряди погоджуються передати частину своїх функцій наднаціональним органам, наділеним правом приймати рішення з важливих питань організації. Прикладами економічного союзу є Європейський союз, Співдружність незалежних держав — СНД.

Найвищою формою інтеграції вважається політичний союз, який передбачає передання національними урядами наднаціональним органам більшої частини власних повноважень стосовно третіх країн, що фактично означає створення міжнародної конфедерації та втрату суверенітету окремими державами.

Міжнародні організації, угрупування, комплекси — об'єднання країн чи інших суб'єктів за окремими інтересами (або групою окремих інтересів) для спільного здійснення різноманітних заходів, спрямованих на їхнє задоволення.

Сполучене Королівство є постійним членом Ради безпеки ООН з моменту її заснування. Воно також є членом Співдружності націй, Ради Європи, Європейського Союзу, Великої сімки, Великої вісімки, Великої двадцятки, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації торгівлі.

Велика Вісімка і Велика Двадцятка є групами країн, які функціонують у режимі діалогу з ключових питань економічної і фінансової політики між системоутворюючими країнами світу з метою досягнення стабільного і стійкого зростання світової економіки на благо всіх країн. Країни-учасники приділяють увагу найбільш актуальним проблемам міжнародної безпеки, демографічним, екологічним та економічним питанням.

Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 157 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торгівельний обіг товарів та послуг.

Країни-учасники СОТ отримують наступні переваги:

1. Укріплення міжнародної стабільності: світова торговельна система сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів внаслідок створення можливості розв’язання торговельних суперечок і гармонізації економічних інтересів.

2. Ефективний механізм розв’язання суперечок: інституційні механізми організації, створені в межах СОТ, дозволяють конструктивно розв’язувати виникаючі торговельні суперечки.

3. Забезпечення рівних можливостей для всіх учасників: діяльність Світової організації торгівлі грунтується на правилах, вироблених і ухвалених всіми країнами-членами, а не на впливі (владі) окремих країн.

4. Зниження вартості життя: лібералізація світової торгівлі сприяє зниженню вартості життя (прожиткового мінімуму).

5. Більш широкий вибір товарів і послуг: розвиток міжнародної торгівлі забезпечує споживачам можливість більш широкого вибору як за асортиментом, так і за якістю і ціновими параметрами товарів і послуг.

6. Підвищення доходів: правила сучасної торговельної системи сприяють зниженню бар’єрів у торгівлі, що обумовлює зростання її обсягів і, одночасно, доходів держави, виробників і громадян.

7. Підвищення зайнятості: торгівля стимулює економічне зростання та створення нових робочих місць.

8. Підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності: реалізація основних принципів міжнародної торгівлі робить світову торговельно-економічну системи більш економічно ефективною.

9. Боротьба з корупцією: система міжнародних правил і норм щодо торгівлі і торговельної політики стимулює роботу урядів країн-учасниць, сприяє підвищенню дисципліни і порядку в діяльності державних установ, боротьбі з корупцією.

10. Захист від лобіювання: механізми торговельної системи сприяють формуванню більш широкого погляду урядів на національну торгову політику, запобігаючи практиці реалізації інтересів в вузьких груп тиску.

Внаслідок вступу до СОТ Великобританії вдалося вирішити ряд проблем, а саме:

1. Розвязати питання міграції робочої сили

таким чином, щоб люди з “безробітних” регіонів могли переїхати в регіони з високою зайнятістю - багато людей переїхали з півночі на південь, який інтенсивно розвивався.

2. Залучити значний приток прямих іноземних інвестицій

3. Розширити експорт.

Приєднання Великобританії до ЄС (у 1973 році) мало такі позитивні наслідки:

• Створення «валютної змії» - механізм, що регулює коливання валют країн-членів забезпечував контроль за коливаннями національної валюти

• Отримання доступу до Спільного ринку, що базувався на 4 принципах: Вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили

• Участь у програмах соціальна політика

• Захист навколишнього середовища

Організація економічного співробітництва та розвитку — міжнародна організація, що об'єднує 34 країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. ОЕСР надає урядам цих країн рекомендації по вивченню, розробці та покращанню соціально-економічної політики. Вони включають в себе позитивний досвід, намагаються знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та міжнародну політику, які, особливо в час глобалізації економіки.

ОЕСР — це товариство «багатих» країн, які поділяють спільні ідеї. Його країни-члени виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг. Головною вимогою до членства є дотримання принципів ринкової економіки та демократичного плюралізму. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. Взаємне вивчення урядами, багатостороннє спостереження та здійснення відповідного тиску (погоджуйтеся чи реформуйтеся) є найефективнішими засобами ОЕСР.

В таблиці представлене порівняння обсягу ВВП Великобританії та сукупного по ОЕСР.

Для оцінки розвитку процесу інтеграції нами було проаналізовано ряд кількісних індикаторів, а також надано характеристику основним індексам, що відображають статус країни у межах інтеграційного об’єднання. Для більшої наочності усі індикатори були проаналізовані у порівняльній динаміці, щоб відобразити як розвиток держави за період та оцінити її становище в межах інтеграційного об’єднання.

Найширшою та водночас найбільш наочною є база індикаторів ЄС, що таким чином, дає змогу оцінити ефективність діяльності Великобританії за різними параметрами, тож аналіз індикаторів було доречно провести саме у порівнянні з країнами ЄС та середніми значеннями по ЄС в цілому.

ВВП за ПКС показує, що в цілому показник по Великобританії є вищим за середнє за ЄС, але протягом розглянутих 3 років ВВП мало спадну динаміку, що спровоковано, зокрема, дефіцитом платіжного балансу та зростанням валового внутрішнього боргу держави.

Аналіз інвестиційної позиції Великобританії порівняно з іншими країнами інтеграційного об’єднання дає нам змогу побачити, що у країні широко розвинута інвестиційна діяльність. Крім того, ми можемо сказати, що Великобританія є одним з найбільших портфельних інвесторів в світі. Причина популяризації портфельного інвестування полягає у лібералізації фінансових ринків, тотальній глобалізації міжнародних фінансових ринків, концентрації значних фінансових ресурсів в руках інституціональних інвесторів. Також, зазначимо, що долі прямих інвестицій у ВВП у 2010 та 2011 році становили відповідно 2,05% та 2%. Долі портфельних інвестицій – 6,93% та 6,43%. Ситуація у 2012 році ще не відома, спостерігаються лише певні різновекторні коливання.

Платіжний баланс Великобританії обтяжений надмірним зовнішнім боргом, що станом на 2010 рік день складав 416% від ВВП. Крім того спостерігається дефіцит платіжного балансу, зокрема через від’ємні статті доходів, негативне сальдо у балансі торгівлі товарами тощо.

У Великобританії також спостерігається відносна нерівномірність розподілу доходів населення, що нам дає змогу побачити індекс Джинні.

Для оцінки стану реальних господарських зв’язків між економіками країн з урахуванням галузевих і міжгалузевих торговельних потоків, тобто дає можливість оцінити рівень господарської інтеграції між країнами використовують індекс Грубела-Ллойда, що обчислюється за формулою:

Де Хj та - Mj відповідно експорт та імпорт товару галузі J, j=1,…,n;

Індекс інтенсивності внутрірегіональної торгівлі (ITIIi) показує відношення внутрірегіональної торгівлі до частки регіону у світовій торгівлі. Використовується, щоб визначити чи значення внутрірегіональої торгівлі більше або менше, ніж очікується, на основі важливості регіону в світовій торгівлі:

де ITi – обсяг регіональної торгівлі інтеграційного об’єднання;

Ti – обсяг зовнішньоторговельного обігу об’єднання (загальний експорт та загальний імпорт);

Tw – обсяг світової торгівлі (світовий експорт та імпорт).

Індекс симетричної торговельної інтроверсії (STJi) відноситься до показників відносної внутріторгівельної інтенсивності, що показує чи змінюється інтенсивність внутрірегіональної торгівлі в швидшому або в повільнішому темпі, ніж зовнішня торгівля регіону, який дозволить порівняти інтенсивність внутрірегіональної і зовнішньої торгівлі інтеграційного об’єднання.

Використання гомогенних показників інтенсивності внутрірегіонального (НІТІі,т) і зовнішнього товарообігу (НЕІТі,т),інтеграційного блоку дозволяють виключити вплив обсягів торгівлі об’єднання:

де ITi – внутрірегіональний оборот

ЕTi – зовнішній оборот

Ti – скупний зовнішній оборот

Tw - світовий товарообіг

Отримані показники свідчать, що протягом останніх в Європейському Союзі спостерігається подальше поглиблення внутрірегіональних зв’язків між країнами, про що свідчить суттєве зростання показника індексу інтенсивності внутрірегіональної торгівлі суттєво зріс (на 16% з 1,73 у 2000 році до 2,0 у 2008 році). Значення показника індексу більше одиниці є підтвердженням того, що значення внутрірегіональний торговельних потоків є значно більшим, ніж торговельні потоки з іншими країнами світу. Індекс симетричної торговельної інтроверсії може приймати значення в межах -1 до +1. При цьому від’ємне значення цього показника є свідчення відсутності внутрірегіональної торгівлі в рамках інтеграційного об’єднання. Наближення показник до нульового значення слугує підтвердженням відносної нейтральності до вибору країн партнерів як в межах так і поза межами об’єднання. Наближення ж показника до однини ці свідчить про скорочення торгівлі за межами регіону. Таким чином, отримані показники індексу симетричної торговельної інтроверсії для Європейського Союзу свідчать саме про останню виділену тенденцію. Проведені розрахунки і отримані результати переконливо свідчать, що ЄС, як інтеграційне об’єднання, до складу якого входять високо розвинуті країни світу, демонструє високий рівень інтеграційної взаємодії. Саме цим країнам притаманні найвищі показники внутрірегіональної торгівлі. А відтак, реальна інтеграція чисельних інтеграційних об'єднань світу відбудеться лише за умов досягнення високого рівня економічного розвитку, що, в свою чергу, наповнить реальним змістом взаємодоповнюваність національних економік.

Отже, рівень інтеграції Великобританії у світову економіку можна оцінити, як дуже глибокий. Адже, спостерігається суттєвий нерозривний взаємозв’язок країни з її партерами в межах досліджених інтеграційних об’єднань. Крім проаналізованих показників та індикаторів про це свідчить і широкий міжнародний поділ праці, безупинний науково-технологічний обмін, міжнародний рух капіталу, міжнародні валютні відносини, міграція робочої сили тощо. Нині Великобританія знаходиться у процесі подолання дисбалансів національної економіки і саме її глибока участь у процесі інтеграції має пришвидшити відновлення сильних конкурентних позицій на світовій арені.