Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Оригінал_Усі любчики мої_17.01.docx
Скачиваний:
52
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
266.82 Кб
Скачать

29. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошово-кредитний мультиплікатор – це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні та інвестуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів.

Грошова мультиплікація – складний процес, що технологічно проходить кілька стадій, і в ньому беруть участь різні економічні суб'єктів – ЦБ, комерційні банки, небанківські інституції.

Розглянемо кілька його етапів:

  • НБУ: грошова база – банківські резерви – багатократне збільшення депозитів. Цей напрям можна назвати простим мультиплікатором депозитів,

  • Банки: вільні резерви – мультиплікація депозитів. Цей напрям умовно можна трансформацією простого мультиплікатора депозитів під впливом коефіцієнта Рв/Д;

  • Небанківські інституції: банківські депозити – резерви – мультиплікація депозитів. Цей напрям умовно можна назвати трансформацією простого мультиплікатора депозитів під впливом коефіцієнта Го/Д.

У сукупності всіх цих напрямів грошової мультиплікації досягається певна зміна (+/-) обсягу банківських депозитів (Д).

30. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.

Грошовий ринок – особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на гроші.

Особливістю функціонування грошового ринку є те, що продаж грошей умовний: гроші передаються покупцю у тимчасове користування, обмінюючись на фінансові інструменти.

Купівля грошей є також формою одержання грошей у тимчасове користування на засадах платності, строковості і повернення.

Фінансові інструменти є певним зобов'язанням покупців перед продавцями, дають можливість зберегти право власності на гроші, відновити право розпоряджатись грошима та отримати процентний дохід.

Залежно від виду зобов'язання фінансові інструменти поділяються на боргові та не боргові.

Не боргові фінансові інструменти надають право участі продавця у господарські діяльності покупця грошей (наприклад, акція).

Боргові фінансові інструменти поділяються на кілька видів: облігації, депозитні та кредитні зобов'язання.

31. Інституційна модель грошового ринку.

Інституційна модель грошового ринку представляє потік грошей та фінансових інструментів між трьома групами економічних суб'єктів:

  • тими, що заощаджують;

  • тими, що позичають;

  • фінансовими посередниками.

Грошовий ринок поділяється на 2 сектори: прямого та непрямого фінансування.

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо або за участю технічних посередників (дилерів, брокерів). Всі питання щодо купівлі грошей учасники ринку вирішують самостійно.

Сектор прямого фінансування поділяється на канал прямого фінансування та канал запозичень.

У секторі капітального фінансування покупці назавжди залучають кошти у свій оборот, використовуючи для цього фінансовий інструмент – акції.

У секторі запозичень покупці залучають кошти тимчасово, використовуючи для цього облігації та інші боргові цінні папери.

У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцем і покупцем грошей реалізовуються через фінансових посередників.