няття, система та основні положення правового регулювання ПДВ в Україні.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який сплачується новоутвореної вартості. Його питома вага за останні роки у зведеному бюджеті держави коливається в середньому на рівні 20-25%.

Правове регулювання цього податку здійснюється на ЗУ «Про податок на додану вартість» від 3.04.197 року.

Характерні риси податку на додану вартість: 1.Класичний різновид загальнодержавного податку. 2. Непрямий податок . 3. Закладається в ціні товару (роботи, послуги). 4. Податковий тягар перекладається на споживачів товару(робіт, послуг), якими можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. 5. Не залежить від матеріального стану платника податку.

ПДВ - непрямий податок, що включається в ціну товару, є частиною приросту вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення і вноситься до Державного бюджету.

Суб’єктом оподаткування є всі особи, які здійснюють виробництво та реалізацію товарів на всій території держави всіх форм власності, у тому числі і підприємства з іноземними інвестиціями, а також особи, які ввозять товари на митну територію України або отримують їх від нерезидентів, виконують роботи або надають послуги, крім осіб. Які не зареєстровані як платники ПДВ або звільнені від його сплати. Об’єктом оподаткування є операції з продажу та ввезення товарів (робіт, послуг). База оподаткування ПДВ складається з операції з продажу товарів (робіт, послуг), які визначаються виходячи з договірної вартості, які розраховуються за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, платежів, за винятком ПДВ, яка входить в ціну товарів згідно із Законом з питань оподаткування. Ставка податку визначається ст. 6 Закону і становить 20% бази оподаткування і додається до новоутвореної вартості. Деякі товари оподатковуються за ставко 0%. Підставою обчислення та сплати податку є податкова накладна. Вона складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів(робі, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Метод податкового обліку – переважно за першою з подій – Наприклад, для податкового кредиту або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів. Податковий період – місяць, квартал. Платник податку повинен у строки, визначені законодавством, подати до податкового органу податкову декларацію за відповідний звітний період. Одиниця оподаткування – гривня.

2. Загальне поняття, система та основні положення правового регулювання акцизного збору в Україні.Акцизи являють собою непрямі податки на певні товари, що включають у ціну товару і оплачуються покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну та високорентабельну продукцію і товари, є монополією. Акцизний збір сполучає у собі фіскальну та регулюючу функції податків. Правовий механізм акцизного збору закріплений Декретом КМУ від 26.12.1992 року «Про акцизний збір». У від зі ст. 1 Декрету КМУ «Про акцизний збір»: Акцизний збір являє собою непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, які включаються у ціну цих товарів (продукції).Ознаки акцизного збору: 1. Є непрямим податком. 2. Передбачає виникнення податкового обов’язку тільки щодо до специфічних товарів (продукції), визначених законом як підакцизних. 3. Включається в ціну реалізації підакцизних товарів (продукції). 4. Є загальнодержавним податком, встановлюється Верховною Радою України. 5. Є територіальним податком, що обумовлює стягнення даного податку тільки по тих операціях, які здійснюються на території держави. Платником акцизного збору є суб’єкти підприємницької діяльності, їх філії, відділення, виробники підакцизних товарів на митній території України, імпортери товарів з-за кордону, а також особи, які реалізують підакцизні вироби. Об’єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки, виробництва, а також митна вартість товарів, які імпортуються на митну територію України, тощо. Ставки акцизного збору встановлюються у двох варіантах: в ставках у процентах до обороту з продажу товарів та у твердих розмірах в єдиній валюті – євро на одиницю реалізованого товару. Ставки єдині на всій території України залежить від виду виробу та від місця виробництва. По цьому податку існують пільги: він не сплачується з реалізації автомобілів спеціального призначення для інвалідів, для міліції, швидкої допомоги.Розрахунок акцизного збору здійснюють платники податку, виходячи з обсягів реалізації підакцизних товарів за встановленими ставками. Акцизний зір сплачується один разі, як правило, підприємствами-виробниками підакцизних товарів. Строки сплати податку визначаються в законодавчих актах і залежить від виду товарів та обсягів їх реалізації. Сплата відбувається на підставі податкового розрахунку акцизного збору, який заповнюється та здається платником податку до податкової інспекції.По деяких товарах існує особливий порядок нарахування та сплати акцизного збору. Він визначається ЗУ «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 року. Визначаються суб’єкти та об’єкти податку, а також ті операції, які не підлягають оподаткуванню. Визначається порядок розрахунку оподатковуваного обороту. Для алкогольних напоїв та тютюнових виробів існує авансовий спосіб сплати акцизного збору. Його сутність полягає у тому, що всі ці товари повинні бути реалізованими з акцизними марками, які повинні бути придбані та нанесені на підакцизні вироби підприємствами-виробниками або підприємствами торгівлі. Відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене Постановою КМУ від

3. Основні характеристики податкових систем. Поняття податкового тягаря.

Податкова система – сукупність податків, зборів і платежів законодавчо закріплених у даній державі; принципів, форм і методів їх встановлення, зміни або скасування; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основні характеристики податкових систем здебільшого поділяють на дві категорiї: полiтико-правовi та економiчнi.

3 точки зору побудови податкової системи держави визначального значення надають чинникам політико-правового характеру. До числа найважливіших відносять три полiтико-правовi характеристики органiзацiї податкової системи: 1), це усталені в державі пропорції в розподiлi господарсько-економiчних функцій та соціальних ролей між центральною державною адмiнiстрацiею та місцевими органами влади. 2) важливою політико-правовою характеристикою податкової системи є роль податків серед джерел доходів бюджетів різних рiвнiв. 3) обставиною, яка визначає характер податкової системи, є ступінь контролю центральної адмiнiстрацiї за органами місцевої влади або спiввiдношення компетенцiй центральних i мiсцевих органів влади в питаннях регулювання податкової сфери.

Вiдповiдно до ЗУ «Про систему оподаткування», мiсцевi податки i збори (обов’язкові платежі}, механізм справляння та порядок їхньої сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами вiдповiдно до переліку i в межах граничних розмiрiв ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонник областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. При цьому комунальний податок, а також ринковий збір, збір за припаркування автотранспорту, збір за видачу ордера на квартиру, збip за видачу дозволу на розміщення об'ектiв торгiвлi та сфери послуг, збір з власників собак — є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за на явності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків i зборів. Суми місцевих податків i зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами, якщо інше не встановлено законами України.

До основник економiчних характеристик податкових систем відносять такі показники, як податковий тягар, спiввiдношення доходів від внутрішньої i зовнішньої торгiвлi, спiввiдношення прямих i непрямих податків, структура прямих nодаткiв. Податковий тягар (навантаження) — це найбільш узагальнений показник, що характеризує роль податків у житті суспільства i держави; він визначається як відношення загальної суми податкових платежів до сукупного національного продукту i, таким чином, показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється шляхом бюджетних механiзмiв.

Необхідно звернути увагу на одну особливість категорiї "податковий тиск". В основному під податковим тиском (тягарем, пресом) розуміють вплив податкових важелів, яка становлять тальки частину цього тягаря. Видимо, податковий тиск здiйснюеться на чотирьох рівнях: — 1-й — тиск безпосередньо податкових важелів; — 2-й — тиск вciєї сукуnностi nодаткiв, зборів i nлатежiв; — 3-й — використання механізму niльг платниками, надання пільгових кредитiв, дотацій. При цьому податковий прес перерозподiляє тиск із одних платників на iншi; — 4-й — використання nодатковоа техніки, при якій посилюється тиск на платника. Наприклад, авансові платежі, які передбачають сплату податку платником до одержання результатів, за якими він повинен виплачуватися.