Проведення індивідуально-консультативної роботи (ікр)

З науки «Фінансове та банківське право»

На 7 семестр __________ навч. Рік.

№ з/п	Форми індивідуально-консультативної роботи	Навчальні тижні, дата, час, місце проведення ІКР									Кількість годин
		І	ІІ		ІІІ	IV	V	VI	…	XVIII
Денна форма навчання
1.	Індивідуальні заняття
2.	Консультації
3.	Перевірка виконання завдань СРС
Разом											22
Вечірня форма навчання
1.	Індивідуальні заняття
2.	Консультації
3.	Перевірка виконання завдань СРС
Разом											18
Заочна форма навчання
1.	Індивідуальні заняття
2.	Консультації
3.	Перевірка виконання завдань СРС
Разом											23

Графік проведення ІКР з науки «Фінансове та банківське право» доводиться до відома студентів на початку її вивчення.

8. Методики активізації процесу навчання

Активізація процесу навчання забезпечується, насамперед, впровадженням у навчальний процес таких новаторських ідей, як: викладач – автор процесу навчання; співробітництво – принцип відносин зі студентами; навчання без примусу; ідея опорних сигналів; ідея вільного вибору; ідея випередження; ідея великих блоків; ідея самоаналізу; створення інтелектуального фону навчальної аудиторії; особистий підхід до студента; повага до особистості студента.

Рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні науки безпосередньо залежить від застосування сучасних навчальних технологій, з яких обов‘язковими є: проблемні лекції, міні-лекції, лекції-дискусії, лекції-діалоги, візуальні лекції, лекції-прес-конференції, лекції-інтерв’ю; семінарські заняття – дискусії, аудиторні конференції, семінари – колективні читання (для молодших курсів), семінари – вирішення проблемних питань, семінари – заняття на виробництві, семінари – “мозкові атаки”, “потоки ідей”, “рольові ігри” та ін.

Проведення лекційних занять підкоряється принципам: науковості, зв‘язку теорії з практикою, логічності, доступності лекційного матеріалу, систематичності його викладення, наочності, ретельного відбору питань, що вносяться в план лекції.

Найбільш поширеними видами лекцій, які сприяють активізації навчального процесу студентів є проблемні лекції. Проблемні лекції будуються на обговоренні двох-трьох проблемних питань, які є найбільш суттєвими у даній темі, або викликають найбільше дискусій серед науковців. Увага студентів у такій лекції концентрується на матеріалі, який не знайшов відображення у загальних навчальних джерелах, а підготовлений з використанням монографічних робіт та інших наукових праць. Цей матеріал повинен відображати найсучасніші досягнення правової науки, практики, законодавчої техніки тощо, а також містити відомості історичного та порівняльного характеру. Ефективним буде використання лектором ілюстративного матеріалу, схем, таблиць тощо.

Програмою науки “Фінансове та банківське право”, зокрема, передбачено розгляд на лекційних заняттях таких проблемних питань в контексті відповідних тем:

• Перспективи гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у сфері фінансової діяльності держави (тема 2);

• Значення Лімської декларації керівних принципів контролю у розвитку системи фінансового контролю в Україні (тема 4);

• Фінансово-правова відповідальність (тема 5);

• Поняття “податки“ та “збори“ за законодавством України (тема 10);

• Банківське право: галузь, підгалузь чи інститут права? (тема 15);

• Поняття “банк” за законодавством України (тема 16);

• Економіко-правові проблеми гарантування вкладів фізичних осіб в Україні (тема 18);

• Поняття “кредит”, “банківський кредит” та “кредитні операції” за законодавством України (тема 20);

• Поняття “ринок цінних паперів” і “фондовий ринок” за законодавством України (тема 21);

• Проблеми у сфері правового забезпечення банківської діяльності на ринку цінних паперів України (тема 21);

• Проблеми лібералізації валютного законодавства в Україні (тема 22).

Спосіб ведення лекції передбачає постановку проблемного питання, його аналіз, порівняння існуючих у науці точок зору на проблему, формування певних шляхів її вирішення. Проблемні питання (ситуації) в такій лекції подаються викладачем послідовно та вирішуються у процесі спільної діяльності викладача і студентів, з максимальною самостійністю останніх під спрямовуючим керівництвом викладача. Лектор також ставить перед студентами проблемні питання для самостійного розмірковування, які вони повинні здійснити за схемою (методикою), застосованою під час проведення лекції. Таким чином стимулюється активне мислення студентів, опрацювання ними наукових джерел у пошуках правильної відповіді.

Міні-лекція як засіб активізації навчальної діяльності студентів являє собою особливий вид заняття, на якому навчальний матеріал подається студентам схематично, характеризується ємністю та складністю логічної побудови. Як правило, міні-лекція виступає складовою лекції, на якій розкриваються складні та великі за обсягом теми. На міні-лекції студентам на прикладі характеристики окремих елементів схеми подається алгоритм розкриття питань, що входять до блоку, значну частину яких вони повинні будуть опрацювати самостійно.

Міні-лекції з курсу “Фінансове та банківське право” рекомендується проводити при розгляді, зокрема, таких обємних питань:

• Органи управління державними фінансами (тема 1);

• Джерела фінансового права (тема 2);

• Класифікація фінансово-правових норм (тема 3);

• Види фінансового контролю (тема 4);

• Стадії бюджетного процесу (тема 8);

• Види податків (10);

• Елементи податків (10);

• Становлення банківської системи та банківського законодавства в Україні (тема 16);

• Становлення та розвиток банківських систем країн Європейського Союзу (тема 16);

• Становлення та розвиток банківських систем США, Японії (тема 16);

• Види платіжних систем (тема 19);

• Види банківських кредитів (тема 20);

• Класифікація цінних паперів (тема 21).

Лекція-дискусія – це лекція, що заснована на взаємних доповненнях. Такі лекції проводяться за темами, що знаходяться на межі суміжних галузей знань, або за новими темами, які важко об’єднати в єдине ціле.

Так, у науці “Фінансове та банківське право” такими питаннями є: “Місце фінансового права в системі права України”, “Місце банківського права в системі права України” .

Лекція-діалог викладається у формі захисту точок зору різних вчених і практиків. Проблемні питання обумовлюються, як правило, заздалегідь, однак можливі імпровізації.

Лекція-діалог може використовуватись як засіб активізації навчального процесу при розгляді питань, що включені до проблемних лекцій.

Візуальна лекція заснована на широкому використанні наочних засобів. Основний навчальний матеріал подається у вигляді схем, графіків, слайдів, відеофільмів тощо. Рекомендується використовувати за 2 академічні години не більше десяти схем, таблиць. Наочність посилює активність мислення та сприяє запам’ятовуванню матеріалу.

Рекомендується використовувати наочний матеріал, зокрема, при розгляді наступних питань:

• Структура фінансової системи України (тема 1);

• Види фінансово-правових норм (тема 3);

• Види фінансово-правових відносин (тема 3);

• Види фінансового контролю (тема 4);

• Методи фінансового контролю (тема 4);

• Структура бюджетної системи України (тема 6);

• Стадії бюджетного процесу (тема 8);

• Види податків (тема 10);

• Елементи податків (тема 10);

• Структура банківської системи України (тема 16);

• Структура банківських систем країн ЄС (тема 16);

• Структура банківських систем США, Японії (тема 16); - Види платіжних систем (тема 19);

• Види банківських кредитів (тема 20);

• Етапи банківського кредитування (тема 20);

• Види цінних паперів (тема 21);

• Види банківської діяльності на ринку цінних паперів (тема 21).

Лекція - прес-конференція призначена для з’ясування побажань студентів з питань поглиблення та розширення знань з науки чи її розділу та роз’яснення цих питань у процесі проведення лекції. У таких випадках студентам заздалегідь повідомляється тема лекції та ставиться завдання письмово підготувати питання, на яких викладач має зупинитися більш детально. На лекції викладач спочатку збирає та класифікує питання, а затим викладає матеріал з акцентом на поставлених студентами питаннях.

При проведенні лекцій з науки “Фінансове та банківське право” рекомендується заздалегідь повідомляти студентам тему наступної лекції для з’ясування питань, які найбільше їх цікавлять, з метою врахування цієї інформації при підготовці до наступного заняття. Такий підхід дозволить активізувати навчальну діяльність студентів.

При проведенні будь-яких видів лекцій викладачам-лекторам не рекомендується поводити заходи щодо контролю знань студентів.

Під час проведення семінарських занять використовуються різноманітні засоби активізації процесу навчання студентів залежно від виду семінарського заняття.

Під час роботи в малих групах викладач поділяє академічну групу на невеликі групи (5-6 студентів), кожна з яких отримує окреме завдання. Завдання можуть бути самостійними або ж частиною єдиного, більш складного завдання. Рекомендується вирішувати у такий спосіб завдання практичного характеру. Після обговорення (10-15 хвилин) від кожної групи виступає представник, який доповідає аудиторії про результати вирішення завдання малою групою. Вирішення загальної проблеми (питання) може бути поставлене у залежність від вирішення завдань кожної групи, що також сприятиме зростанню зацікавленості студентів.

При проведенні семінарів-дискусій на розгляд студентам пропонується питання проблемного характеру, яке викликає різноманітні (суперечливі) тлумачення в академічній групі. Викладач організує активний, спрямований на з‘ясування проблеми обмін думками. Викладач сприяє розвитку дискусії в аудиторії: ознайомлює студентів з проблемою, існуючими в науці поглядами на неї, ставить проблемні питання, визначає експертів, наполягає на належній аргументації думок та обґрунтуванні висновків, робить дискусійні зауваження. Позитивний ефект може мати також організація дискусії з розподіленням ролей. Під час активної дискусії викладачеві рекомендується утримуватися від виступів, висловлення власного погляду на проблему та оцінок висловлювань студентів. Після закінчення дискусії викладач підводить підсумки та з допомогою аудиторії (студентів) формулює висновки по дискусії.

Кейс-метод семінарського заняття рекомендується використовувати при розгляді тем, що мають практичне значення, що сприятиме наближенню до реальної практичної діяльності та формуванню у студентів професійних навичок. За загальним правилом він включає кілька етапів: введення (підготовка та роздача студентам матеріалів; з‘ясування рівня оволодіння матеріалами, визначення цілей заняття); поділ аудиторії на групи (не обов‘язково); робота над практичним завдання; презентація рішень; аналіз ситуації та її розв‘язання з викладачем; оцінювання роботи студентів.

Формами активізації навчальної діяльності студентів є також рольові та дидактичні ігри. Під час гри студенти залучаються до інсценізації певної життєвої ситуації у ролі учасників подій. Кожен з них повинен захистити свою правову позицію з належною аргументацією. Інша частина аудиторії виступає у ролі експертів, які оцінюють ситуацію, дають юридичну оцінку самої ситуації, поведінки учасників та їх аргументації. Процес підготовки до проведення заняття є тривалим та включає такі етапи: розробка викладачем сценарію гри; ознайомлення студентів зі сценарієм; визначення цілей заняття; з‘ясування переліку нормативно-правових актів, на підставі яких буде вирішуватися ситуація; коротке пояснення студентам суть фабули (проблеми, ситуації); роз‘яснення особливостей правового статусу кожного з учасників гри; розподіл ролей; призначення експертів; безпосередня реалізація сценарію (“програвання” ситуації); виступи експертів; підведення підсумків викладачем; аналіз викладачем діяльності студентів та висновків експертів.

Рекомендується під час проведення рольової гри чітко дотримуватися розробленого сценарію.

Викладач при підведенні підсумків звертає увагу на повноту досягнення поставлених цілей, на недоліки та позитивні сторони, висловлює свою думку щодо можливості активізації ділової гри, підвищення її результативності.

Застосування інших видів семінарських занять: обговорення письмових рефератів, запитань і відповідей, колективних читань, конференцій, “мозкових атак” та ін. також відповідають вимогам цілеспрямованості, планування, конструктивного аналізу, взаємодії, активного стилю, створення дискусійної обстановки, демократичного довірливого ставлення.