38

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………	3
1. Засадні положення формування митної політики у (досліджуваній країні)……………………………………………………………………….	4
2. Особливості застосування митного режиму за національним законодавством у торгівлі між країнами при переміщенні товару……...	7
3. Практика та інструменти митно-тарифного регулювання відносно експорту/ імпорту товару………………………………………………….	11
4. Інструменти нетарифного регулювання імпорту/експорту товару…...	18
5. Характеристика системи митного оформлення при переміщенні товару через кордон ………………………………………………………..	29
6. Оцінка відповідності механізмів та інструментів митно-тарифного регулювання процесу інтенсифікації зовнішньої торгівлі України з Південною Кореєю…………………………………………………………	31
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………	36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..	37

ВСТУП

Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави.

Зовнішня торгівля є одним із головних стабілізуючих факторів національної економіки. Протягом останніх років, внаслідок зростання експорту, його питома вага у ВВП збільшилася від 17,9 % до понад 40 %, що забезпечило зростання кількості робочих місць і значною мірою сприяло виведенню економіки України з кризи. Не останню роль в цьому зіграла виважена політика митно-тарифного регулювання.

1. Засадні положення формування митної політики у (досліджуваній країні)

Інтеграція корейської економіки в європейську і світову, наміри Кореї приєднатися до Угоди СОТ потребувала трансформації вітчизняного законодавства у напрямку імплементації окремих норм і положень до світових. Митний кодекс повністю узгоджується із нормами міжнародного права, закріплює в національному законодавстві основні положення низки міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи. Правові норми Кодексу регулюють процедурні питання експортно-імпортних операцій; здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон, незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів; законодавчо закріплюють види митних режимів; визначають особливості здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон Кореї морським, річковим, авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом; деталізують процесуальні норми провадження у справах про порушення митних правил тощо. До того ж кодекс розширює правову базу для функціонування системи захисту прав інтелектуальної власності в Кореї [6].

В Кодексу подаються принципово важливі з позиції нашої державності норми, такі як: митна територія, митний кордон, спеціальні митні зони, широко окреслюються органи державного регулювання митною справою, їх права та обов’язки.

Сформована система митних органів в цілому відповідає завданням, що ставляться перед митною службою Кореї, водночас для підвищення ефективності роботи галузі виникла необхідність реструктуризації окремих ланок митної системи. Організація регіональних митниць, митниць, митниць централізованого підпорядкування та митниць, підпорядкованих регіональним структурам, дозволить суттєво скоротити адміністративно-управлінський апарат та підвищити ефективність службової діяльності.

У Митному Кодексу розроблено принципові положення щодо міжнародних зв’язків Державної митної служби Кореї з міжнародними організаціями, а також митними службами іноземних держав. Спираючись на світовий досвід, опрацьовано процедуру здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю вантажів і товарів на кордоні Кореї. Новим, принципово важливим фактором для забезпечення міжнародних правил торгівлі є встановлення в Кодексу норми щодо застосування рівнозначних митних процедур незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів, а також від того, в яку країну направляються або з якої країни прибувають згадані товари і транспортні засоби, за винятком випадків, передбачених міжнародними актами щодо застосування санкцій до окремих країн.

Митний Кодекс встановлює новий, більш гнучкий принцип побудови митного тарифу, який відповідає вимогам, які пред’являються до митних тарифів країн – членів Світової організації торгівлі (СОТ). Одне з першочергових завдань Кодексу – висвітлення і конкретизація всіх аспектів митного контролю, митного оформлення товарів і вантажів як підприємств, організацій, установ усіх форм власності, так і громадян. Ряд статей спрямовано на максимальне спрощення і лібералізацію процедур митного контролю шляхом впровадження нових і законодавчо закріплених чинних на сьогодні форм та засобів такого контролю, їх юридичного обґрунтування. Мова йде, зокрема, про законодавче визначення запровадженого в країнах ЄС спеціального режиму огляду речей пасажирів та їх звільнення від обов’язкового декларування, організацію в прикордонних митницях і аеропортах так званих “зелених коридорів”. Взагалі, питання декларування товарів, транспортних засобів, особистого багажу громадян є сьогодні одним з найбільш вразливих як для фізичних, так і для юридичних осіб. У Кодексу вперше законодавчо визначено такі важливі фактори здійснення процедури декларування, як термін подання митної декларації та момент її прийняття, що має важливе юридичне значення в організації митного контролю та оформлення. З метою спрощення митних процедур впроваджується також подання попередньої декларації або оформлення товарів на підставі періодичної митної декларації.

Вперше в митному законодавстві ґрунтовно розглядаються особливості здійснення митних операцій при переміщенні громадянами і вантажів різними видами транспорту. В окремому розділі визначаються порядок та умови пропуску через митний кордон морських і річкових суден, авіаційних апаратів, залізничних та автомобільних транспортних засобів, а також митних процедур на трубопровідному транспорті, лініях електропередачі, міжнародному поштовому каналі.

Ряд нових розділів, глав і статей спрямований на впорядкування нарахування і справляння мита, інших митних платежів, їх відстрочення та розстрочення, надання гарантій щодо сплати митних платежів уповноваженими банками та іншими кредитно-фінансовими установами. Систематизовано перелік митних платежів, що справляються митницею, опрацьовано такі вкрай важливі для митної справи проблемні положення, як критерії визначення країни походження товарів, митні пільги та преференції тощо. Так, принципово новий підхід пропонується при встановленні преференцій щодо товарів, які імпортуються в Корею. Передбачається, що національна система преференцій встановлюватиме пільговий режим для товарів з держав, віднесених ООН до найменш розвинутих країн світу, а також для товарів з держав, що розвиваються і в яких ВНП на душу населення не перевищує цього показника в Кореї. Прогресивними аспектами Кодексу є визначення правового статусу митного брокера та митного перевізника. Пропозиції щодо законодавчого закріплення цих інститутів вже давно надходили від фахівців митної справи та суб’єктів господарської діяльності, які працюють у зовнішньоекономічній сфері. Адже брокери забезпечують оперативне оформлення експортно-імпортних вантажів, а чітка робота митних перевізників має звести до мінімуму зловживання та забезпечити дотримання встановленого порядку при переміщенні товарів в режимі митного транзиту.

2. Особливості застосування митного режиму за національним законодавством у торгівлі між країнами при переміщенні товару

Крім прямих експортних і імпортних операцій, які здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зі зміною права власності з моменту розмитнення, зовнішньоекономічна діяльність передбачає операції з тимчасового ввезення та вивезення за межі митної території країни предметів, майна. Тобто операції мають зворотний характер і відбуваються без зміни права власності з обов'язковим наступним вивезенням чи ввезенням вантажів.

Під тимчасовим ввезенням (вивезенням) розуміють митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію країни чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Під природним зношенням розуміють фізичне старіння, зношення основних засобів — об'єктів тимчасового ввезення (вивезення) в процесі їх використання за призначенням. Фізичне зношення характеризується зношенням матеріалів, з яких створені основні засоби — об'єкти тимчасового ввезення (вивезення), втратою їх первісних якостей, поступовим зруйнуванням конструкцій. Відповідно, під природною втратою розуміють повну фізичну втрату первісних якостей основних засобів — об'єктів тимчасового ввезення (вивезення) в процесі їх використання за призначенням.

Застосування митного режиму "Тимчасове ввезення (вивезення)" має цілий ряд переваг порівняно з іншими митними режимами, особливо це стосується операцій не з товаром, а майном. При цьому під майном вважаються будь-які переміщувані предмети, які належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені для купівлі-продажу або обміну (платної передачі).

Так, застосування даного митного режиму може значно мінімізувати витрати з отримання підприємствами необхідного обладнання. Це не тільки економія коштів за рахунок мінімізації митних платежів (імпортне мито на обладнання складає, як правило, не менше 10 % митної вартості товару), але й ефективне використання фінансових ресурсів за рахунок відстрочки платежів з отриманого і, головно, функціонуючого обладнання.

Використання митного режиму "тимчасове ввезення (вивезення)" має переваги не тільки для конкретних суб'єктів господарювання, але й для держави в цілому. Досвід багатьох країн свідчить, що оптимальна організація та регулювання режиму тимчасового ввезення товарів та предметів може стати досить суттєвим каналом поповнення дохідної частини Державного бюджету.

Прикладом цього може слугувати використання системи митного оподаткування тимчасового ввезення предметів на митну територію Росії. Так, відповідно до ст.72 Митного кодексу Російської Федерації встановлено, що випадки повного звільнення від сплати мита та податків стосовно товарів, що тимчасово ввозяться, визначається Урядом Російської Федерації. В інших випадках, а також при недотриманні особою, яка переміщує товари через митний кордон Росії, умов, які передбачають повне звільнення від здійснення відповідних платежів, може застосовуватись часткове звільнення, яке визначається Державним митним комітетом за погодженням з Міністерством фінансів Росії.

При частковому звільненні від сплати мит, податків за кожний повний та неповний місяць сплачується три відсотки від суми, яка б підлягала сплаті, якби товари були випущені для вільного обігу. Загальна сума мита, податків, стягнених при тимчасовому ввезенні з частковим звільненням від сплати мита, податків, не повинна перевищувати суми мита, податків, які підлягали б сплаті на момент ввезення, якби товари були випущені для вільного обігу. Але, якщо вказані суми дорівнюватимуть одна одній, то товар вважається випущеним у вільний обіг.

Відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення товарів та інших предметів, що тимчасово ввозяться (Стамбул, 1990 р.), звільнення від сплати ввізних податків та зборів передбачено:

• для предметів, призначених для демонстрації або використання на ярмарках, виставках, конференціях або подібних заходах, за умов, що кількість ввезених виробів кожного типу не повинна перевищувати потреби в них з урахуванням їх призначення;

• для професійного обладнання, запасних частин і допоміжних пристроїв до нього за умов, що такі предмети належать і ввозяться особою, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, а також використовується тільки особою, яка направляється на територію тимчасового ввезення або під її безпосереднім контролем;

• для упаковок за умови, що упаковки повинні зворотно вивозитися тільки користувачем права тимчасового ввезення (їх заборонено навіть тимчасово використовувати для внутрішніх перевезень);

• для контейнерів за умови їх належного маркування (причому перед вивезенням контейнери можна використовувати у внутрішніх перевезеннях тільки один раз при доставці їх за прямим маршрутом до того місця або, можливо, ближче, де вони повинні завантажуватись експортним товаром, або звідки вони повинні бути вивезені порожніми);

• для піддонів;

• для зразків та рекламних фільмів за умови, що вони повинні належати особі, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитися тільки з метою їх демонстрації на територію тимчасового ввезення у пошуках замовлень на товари, які будуть ввозитися на ту саму територію. Зразки і рекламні фільми під час перебування на території тимчасового ввезення не підлягають продажу і не повинні, крім показу, застосовуватися за їх звичайним призначенням або використовуватися шляхом передачі в оренду або за винагороду;

• для предметів, що ввозяться і використовуються під час досліджень, перевірок, проведення дослідів або показів, за умови, що використання таких предметів не спрямоване на одержання доходів, і ввезення їх само собою не є комерційною операцією;

• для відзнятих і проявлених кінематографічних плівок, позитивних та інших записаних носіїв зображення, призначених для показу перед їх комерційним використанням, ввезення яких само собою не є комерційною операцією;

• для плівок, магнітних стрічок та інших носіїв звуку чи зображення, призначених для озвучення, дублювання чи відтворення, ввезення яких само собою не є комерційною операцією;

• для записаних носіїв інформації, відправлених безкоштовно і призначених для автоматичної обробки даних за умови, що ввезення таких носіїв само собою не є комерційною операцією;

• для виробів (включаючи транспортні засоби), які за своїм характером можуть бути використані тільки для реклами окремих виробів або їх пропагування з відповідною метою, за умови, що ввезення таких предметів само собою не є комерційною операцією;

• для предметів, що ввозяться для наукових або освітніх цілей за умови, що такі предмети повинні належати особі, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозяться уповноваженими підприємствами в помірній кількості з урахуванням їх призначення. Вони не повинні використовуватися в комерційних цілях.

У правових нормах Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція 1973 р., додаток Е.5) вказано, що митний режим, за якого передбачається умовне (тобто при виконанні певних умов) звільнення від сплати мита та податків на імпорт стосовно товарів, що ввозяться з певною метою і призначені для повторного вивезення в ту саму країну, є режимом тимчасового користування. Стосовно товарів, призначених для тимчасового користування з такою метою, як виробництво, робочі проекти або внутрішній транспорт, Конвенцією рекомендується встановлювати режим тимчасового користування з частковим умовним звільненням від сплати мита та податків на імпорт. Причому національне законодавство може передбачити положення, за яким розмір мита та податків, що стягуються за ці товари, визначається залежно від тривалості їх перебування на митній території, амортизації таких товарів у результаті використання або суми, сплаченої за їх прокат.

Отже, аналіз міжнародного законодавства дає підстави зробити висновок, що міжнародними нормами передбачається стягнення ввізних податків стосовно предметів, що тимчасово ввозяться на митну територію відповідної країни для комерційного використання (тобто отримання доходу) та змінюють при цьому свій стан на даній території. На нашу думку, в Україні доцільно було б використовувати систему митного оподаткування при тимчасовому ввезенні з обов'язковим урахуванням критеріїв тривалості перебування предметів в Україні, їх амортизації в результаті використання або суми, сплаченої за їх прокат.