43. Дія адм.-правових актів.

Акти викон. влади діють у просторі, часі та за колом осіб. Дія актів держ. управління в просто­рово-часовій дійсності – це певний рух від початку ініціативи та опрацювання актів управління до їх втілення в життя. Він складається з таких стадій:1)постановка питання про ви­дання акта управ­ління;2)опрацювання проектів актів управ­ління;3)видання актів управління;4)доведення актів управ­ління до відома адресатів – субєктів адм. правовідносин;5)набрання чинності актами управління;6)дія актів управління. За територією дії акти викон. влади поділяються на акти, що діють в масштабі всієї держави, та акти , що діють в межах адм.-територ. одиниць. Як правило дія актів управління в просторі і часі здійс­ню­ється згідно з компетенцією відповідного органу виконавчої влади. Так акти Кабінету Мін. України поширюють свою дію на всю терито­рію України, якщо інше не обумовлено в самому акті. Дія актів управ­ління міністерств та ін. органів викон. влади поширюється за озна­ками відомчої належності на відповідні органи управління, установи, підприємства. Окремі міністерства та інші центральні органи приймають акти, які є обов’язковими до вико­нання установами, підприємствами, організа­ціями незалежно від їх підпорядкування. Дія актів управ­ління за ко­лом осіб передбачає за мету конкретно визначити перелік уповнова­жених або зобов’язаних органів управління, громадських об’єднань, державних службовців, громадян. У таких актах управління вказу­ється перелік суб’єктів, на яких поширюється їх дія. У часі акти управління діють від моменту набрання

44. Поняття і склад адм. Правопорушення.

Адм. правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на держ. або громадський порядок, власність, права і свободи грома­дян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адм. відповідальність. Діяння визнається адм. правопорушенням за наявності 4 ознак: сус­пільної шкідливості, проти­правності, вини та адм. караності. Склад адм. правопорушення – сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяння як адм. правопорушення. До складу адм. правопорушення належать ознаки, які характеризують об’єкт, суб’єкт, об’єктивну і суб’єктивну сторони та суб’єкта правопору­шення. Об’єкт адм. правопорушення – те, на що воно посягає. Адм. просту­пок заподіює шкоду або створює загрозу її заподіяння суспільним відносинам, які і становлять об’єкт. Об’єктивна сторона адм правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовніш­ньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність) , їх шкідливі наслідки, причин­ний зв’язок між діяннями і наслідками, місце, час,… обстановка, спо­сіб, знаряддя, засоби вчи­нення проступку. Суб’єктивна сторона – пов’язаний з вчиненням адм правопорушення психічний стан особи.(Вина, мотив, мета вчинення правопорушення). Суб’єктом правопорушення можуть бути фізичні особи (яка досягла 16 років), посадові особи , а за деякі правопорушення – держ. служ­бовці.

45. Адміністративний арешт як вид адміністративне стягнення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопору­шення, в дусі додержання законів України, поваги до правил спів­життя, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і ін­шими особами. Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопору­шень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт признача­ється районним (міським) судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей ві­ком до дванадцяти років, до осіб, які не дося­гли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.