Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М.Т.ДИСТАНЦ. КУРС.doc
Скачиваний:
175
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
4.19 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Виділить найважливіші віхи діяльності ООН в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.

  2. Які ви знаєте спеціалізовані установи ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму?

  3. Розкрийте історію створення та структуру управління Всесвітньої туристичної організації.

  4. Сформулюйте функції основних регіональних комісій ВТО.

  5. Визначте основні напрями діяльності ВТО та механізм забезпечення фінансування її бюджетних витрат.

  6. Розкрийте класифікацію міжнародних туристичних організацій.

  7. Охарактеризуйте діяльність найбільших всесвітніх та європейських туристичних організацій.

  8. Як ви розумієте «норми міжнародного туристичного права»?

Висновки (стисле резюме)

  1. На сьогоднішній день у світі діє близько 70 міжнародних організацій різного профілю і статусу, що займаються проблемами розвитку міжнародного туризму. До їх числа входять:

  • світові загального характеру;

  • світові галузевого характеру;

  • регіональні загального характеру;

  • регіональні галузевого характеру;

  • спеціалізовані;

  • особливі.

    Головним координатором діяльності держав та національних туристських адміністрацій в області туризму і міжнародних подорожей є ООН. У рамках ООН діє ряд регіональних комісій, пов'язаних з міжнародним туризмом – Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського району (ЕКЛАК), Економічна комісія для Західної Азії (ЕКЗА), Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО), Економічна комісія для Африки (ЕКА).

    Важливий внесок у гармонійний розвиток туризму вносить діяльність численних міжурядових і неурядових організацій, таких як Міжнародна організація Праці (МОТ), Всесвітня Організація Охорони здоров'я (ВОЗ), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна морська організація (ММО), Міжнародна Організація Цивільної Авіації (МКАО) та ін.

    2.Найвідомішою світовою туристичною організацією загального характеру в системі ООН є Всесвітня туристська організація (ВТО). Важливими напрямами діяльності ВТО є спрощення туристського обміну і формальностей; визначення і узгодження законодавчого порядку регулювання туризму, в т.ч. при виникненні надзвичайних обставин (епідемій, стихійних лих та ін.); допомога в розробці державної політики в області встановлення раціональної взаємодії між сторонами, що беруть участь в туризмі. Робочими органами ВТО є Генеральна Асамблея; Виконавча Рада; Секретаріат.

    Серед провідних світових організацій загального характеру відмітимо також Всесвітню раду з подорожей та туризму (ВТТС) та Міжнародну асоціацію світового туризму (МТ). В області туристичного бізнесу та підприємництва діють такі організації, як Всесвітня організація туристичних агентств (ВАТА) та Всесвітня федерація асоціацій туристських агентств (ФУААВ).

    3. До світових туристичних організацій галузевого характеру відносяться: Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO), Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), Міжнародну організацію агентів авіакомпаній (IATAN), Міжнародна асоціація морських пасажирських перевізників (ИПСА), Міжнародна готельна асоціація (МГА), Міжнародний союз національних асоціацій готелів, ресторанів та кафе (Хо-ре-Ка), Міжнародна асоціація конгрес них центрів (АИПК) та ін.

    4. Найбільш відомі регіональні туристичні організації загального характеру – Європейську комісію подорожей, Азіатсько-тихоокеанська туристська асоціація (PATA), Північноамериканське об'єднання підприємств туристської індустрії є (ASTA), Національна туристична асоціація Великобританії (АВТА), Національна туристична асоціація Німеччини (DRV), Установа туристичних агентів Туреччини (TURSAV), Асоціація туристичних агентів Японії (JATA), Арабський туристичний союз (ЮАТ), Карибська асоціація з туризму (КТА) та ін.

    5. Із регіональних туристичних організацій галузевого характеру необхідно виділити такі: Азіатсько-Австралійська готельна та ресторанна асоціація (ААХРА), Асоціація азіатських авіакомпаній (ОАА), Міжамериканська готельна асоціація (ИАХА), Арабський готельний союз (ЮАХ), Асоціація африканських авіакомпаній (АФРАА), Асоціація європейських авіакомпаній (АЕА) та ін.

    6. В групу спеціалізованих міжнародний туристичних організацій входять організації з різних видів туризму соціальному, молодіжному, діловому, конгресному і ін. До їх числа відносяться, зокрема, Міжнародне бюро по соціальному туризму (БИТС), Міжнародна федерація соціального туризму (ФИТС), Федерація міжнародних молодіжних туристських організацій (ФИЮТО), Міжнародна асоціація ділового туризму (ИБТА), Асоціація фахівців з організації корпоративних поїздок (ACTE), Міжнародна асоціація конгресних і гостьових бюро (ИАКВБ), Асоціація з організації спеціалізованих конференцій (ПКМА).

    7. До групи особливих організацій туристської сфери різного профілю відносять Міжнародну федерацію журналістів і письменників, що освітлює питання туризму (ФИЖЕТ), Міжнародну асоціацію з документації та інформації в області культури та туризму (АДИКТ), Всесвітню асоціацію з професійного навчання в області туризму (АМФОРТ), Асоціацію з досліджень в області туризму та подорожей (ТТРА), Міжнародний клуб гідів (ИГК) і Міжнародний союз охорони природи та ресурсів (ИЮКН).

    8.Міжнародно-правове регулювання туризму і туристичних послуг ґрунтується на міжнародних договорах і актах спеціалізованих міжнародних організацій. За час діяльності міжнародних організацій були прийняті ряд найважливіших документів з питань туризму; основні з них: Загальна резолюція римської конференції ООН по міжнародному туризму і подорожам, 1963 р.; Завершальний акт Ради безпеки і співпраці в Європі, 1975 р.; Манільська декларація по світовому туризму, 1980 р.; Документ Акапулько Всесвітнього Радого з туризму 1982 р.; Хартія туризму і її розділ "Кодекс туризму" 1985 р.; Гаагська декларація по туризму, 1989 р.; Осакська декларація по туризму, 1994 р.; Глобальний етичний кодекс туризму, 1999 р.; Осакська декларація тисячоліття, 2001 р.