1_ukr_Tyazhkorob_Obstezhennya_khvorogo

А. І. Бетельман виділяє 4 групи дефектів зубних рядів:

І група - у пацієнта є не менше 3-х пар антагонуючих зубів і розташованих в різних ділянках зубного ряду, утворюючи 3-и і більше точок контакту в різних лощинах.

IIгрупа - є кілька пар антагонуючих зубів, але зосереджені вони з одного боку зубних рядів,

зпротилежного боку зуби антагоністи

загублені, контакти зубних рядів там відсутні.

III група - є зуби на Верхній і Нижній щелепах, але не тні однієї пари зубів антагоністів.

IV група - беззубі щелепи.

Після з'ясування групи дефектів лікар повинен оглянути щелепні кістки і з'ясувати особливості будови альвеолярних відростків.

Обстежують слизову оболонку порожнини рота на наявність патологічних змін і особливостей будови. При необхідності призначають додаткові лабораторні обстеження.

Діагноз

На підставі суб'єктивних симптомів і анамнезу можна зробити певні припущення про характер захворювання, можливі причини його виникнення. Виниклі гіпотези сприяють цілеспрямованому проведенню клінічних і спеціальних (додаткових) досліджень із метою отримання вичерпних об'єктивних даних про захворювання. Збираючи у визначеній послідовності факти (симптоми) аналізуючи їх, необхідно зіставити виявлені порушення з уже Відомими і описаними захворюваннями. Синтез зібраних чинників з урахуванням усіх суб'єктивних і об'єктивних симптомів дає можливість установити діагноз.

Діагноз - це стислий письмовий висновок про наявну хворобу, виражений із застосуванням медичних термінів, що позначають назву хвороби.

Установлюючи діагноз, необхідно простежити розвиток захворювання від виявлення етіологічного моменту і оцінки стану організму на початковий період через увесь хід розвитку патологічного процесу до клінічної картини на момент обстеження.

Оскільки немає хвороб, які б у всіх людей мали однотипний перебіг, необхідно виявити індивідуальні особливості розвитку патологічного процесу в конкретного хворого – діагноз хвороби (індивідуальний діагноз).

Обґрунтування діагнозу

Виявлені діагностичним дослідженням симптоми, ступінь їхньої виразності відбивають сутність патологічного процесу. Кожному симптомові відповідають специфічні морфологічні і функціональні зміни в органі або системі органів. Проте, виявлення симптомів ще не свідчить про наявність визначеної нозологічної форми захворювання.

Симптоми захворювання виявляються і змінюються залежно від стадії хвороби, відображаючи особливості реакції організму. Розглядаючи етіологію хвороби, необхідно усвідомити, чому даний чинник послужив початком захворювання, врахувати специфіку розвитку конкретного варіанта і переглянути всю картину розвитку хвороби від початкового моменту до моменту обстеження. Отже, у завдання обґрунтування діагнозу

входить не тільки визначення зв'язків між виявленими симптомами, але і врахування ступення їхньої виразності залежно від тяжкості перебігу хвороби,

тобто з'ясування і правильне трактування цих нових сполучень, зв'язку даних симтомів і процесів у конкретного хворого.

На індуктивному шляху від знання симптомів, зіставлення цих симптомів із відомими клінічними захворюваннями може виникнути декілька робочих гіпотез, кожна з яких повинна бути старанно перевірена. Висуваючи і перевіряючи гіпотези, слід бути впевненими утому, що встановлені симптоми трактуються правильно, що вони визначені із застосуванням точних і сучасних методів. Тільки повне і точне виявлення в кожному конкретному ви-падку всієї симптоматики, морфологічних і функціональних змін органів зубощелепної системи, встановлення причини і патогенезу захворювання дозволить створити узагальнене уявлення про хворобу.

Щоб не припустити діагностики одного захворювання замість іншого, тоді хворий страждає на декілька захворювань, слід обов'язково проводити диференційну діагностику. Цей метод ґрунтує ться на пошуках розходжень між кожним конкретним випадком і всіма можливими випадками (хворобами), що мають дуже схожий клінічний перебіг.

Початковим моментом диференційної діагностики є визначення головного або декількох головних симптомів, властивих тільки даному захворюванню. Не можна тільки визначати наявність або відсутність у конкретному випадку цих специфічних симптомів. Обов'язково треба проаналізувати весь симтомокомплекс, диференціюючи можливі симптоми для даного захворювання, оскільки відсутність навіть одного симптому не дозволяє зробити правильний висновок про діагноз. Порівнюючи досліджуваний випадок з іншими захворюваннями, зазначають подібність як за кількістю схожих симптомів, так і за характером їхніх проявів. Необхідно проаналізувати розходження за відсутністю симптомів; урахувати також наявність симптомів мало властивих даному захворюванню. Отже, здійснюючи диференційну діагностику, потрібно дотримуватися правила: масштабна перевірка усіх відомих; можливих варіантів, визначення подібного в різному і розходжень у подібному. Методом зіставлення, виявлення збігів або розбіжності симптомів і виділення основних (провідних) симптомів захворювання встановлюють діагноз.

Оформляючи цю графу історії хвороби, важливо дати найбільш повиє обґрунтування діагнозу, підтвердженого не тільки наявністю специфічних симптомів, їхнім поєднанням і патогенетичним взаємозв'язком, але і результатами диференційної діагностики з подібною патологією.

Оформлення діагнозу

Сутність діагнозу в клініці ортопедичної стоматології полягає в тому, що необхідно виділити три його частини:

1.Анатомічну (вказати топографію дефекту зубного ряду).

2.Етіологічну – причини втрати зубів.

3.Функціональну (втрата жувальної ефективності).

Основним вважається те захворювання, із приводу якого хвориіі звернувся в клініку і яке підлягає ортопедичному лікуванню. Воно звичайно є наслідком інших захворювань (карієс, його ускладнення, травма і т.д.) і проявляється порушенням цілості зубів, зубних рядів або інших органів зубощелепної системи – анатомічна частина діагнозу.

До ускладнень основного захворювання варто віднести порушення, пато генетично пов'язані з основним захворюванням.

До супутніх стоматологічних захворювань належать ті, які повинні лікувати стоматологи інших профілів - терапевти, хірурги. Із загальних супутніх захворювань у діагноз вносяться ті захворювання, які варто враховувати у процесі ортопедичного лікування.

У першій частині діагнозу обов'язково вказуються морфологічні, функціональні п естетичні порушення (нозологічна одиниця, стадія хвороби, характер патологічного процесу і його локалізація, ступінь і характер функціональних порушень), а також за можливості зазначається їхня етіологія – етіологічна частина.

Морфологічні порушення - це дефекти, деформації, аномалії елементів зубощелепної системи, дефекти зубів, дефекти і деформації зубних рядів або щелеп, аномалії прикусу, патологія пародонта, скронево-иижньощелепного суглоба, м'язів ротової і колоротової ділянки, язика, слизової оболонки й інших тканин порожнини рота. Етіологія – причина виникнення морфологічних змін – карієс, пародонтичні, травма, пухлина і т.д.

Функціональні порушення - це порушення жування, ковтання, дихання і мовлення, а також тонусу та біоелектричної активності жувальної і мімічної мускулатури.

Функціональна частина діагнозу визначає втрату жувальної ефективності за Агаповим чи за Оксманом.

Оформляючи цю графу історії хвороби, необхідно:

користуватися загальноприйнятою номенклатурою стоматологічних хвороб;

вид дефекту коронки зуба визначати за класифікацією Блека;

вид дефекту зубного ряду визначати за класифікацією Кеннеді;

за класифікацією Суппле, Люнда;

вказувати ступінь втрати жувальної ефективності за даними статичних або функціональних методів (за Агаповим, Османом, Курляндським).;

вказувати наявність неповноцінних протезів, які підлягають заміні.

VІ. План і організаційна структура заняття.

Е) вивчення руху нижньої щелепи. Ж) вивчення діагностичних моделей.

VII . Матеріали методичногго забезпечення заняття.

Питання для контролю.

1.З яких частин складається обстеження хворого?

2.Які лабораторні та спеціальні методи дослідження ви знаєте?

3.Що таке діагноз та з яких частин він складається?

4.Що таке електроміограма?

Ситуаційні задачі.

1.Хворий 45 років звернувся в клініку ортопедичнлї стоматології зі скарггами на естетичний дефект. Об”єктивно: коронка 1 зуба зруйнована на 2/3 , в результаті травми. Які допоміжні методи обстеження необхідніо провести для раціонального вибору конструкції?

2.При об”єктивному обстеженні у хворого виявлено біль в області скроневонижньощелепного суглобу при закритті та широкому відкритті рота. Які методи дослідження необхідно провести для діагнозу?

VIII. Література.

1.Академическая история болезни Под ред. проф. Рубаненка В.В. - Полтава: Изд-во,

ІІолтава», 2003. 38 с.

2.Жулев Е.Н. Частичные съемные протезы. - II. Новгород: Изд-во НГМА, 2000. -428с.

3.Клаус М. Леманн, Эльмар Хельвиг. Основыі терапевтической и ортопедической стоматологии / Под ред. С.И. Абакарова, В.Ф. Макеева. Пер. с нем. - Львов: ГалДент, 1999. 262 с.

4.Коваленко И.И., Неспрядько В.П., Симоненко В.С. Компьютерный анализ данных в стоматологической функциональной диагностике. - Киев, 1998. - 38 с.

5.Коновалов А.П., Курякина Н.В., Митин Н.Е. Фантомный курс ортопедической стоматологии / под ред. проф. В.Н. Трезубова. - М.: Медицинская книга; Н. Новгород: Изд-

во НГМА, 1999. - 344 с.

6.Король М.Д., Коробейніков Л.С., Кіндій Д.Д. Практикум з ортопедичної стоматології. - Полтава: ПП «Форміка», 2000. - 152 с.

7.Король М.Д., Коробейников Л.С., Киндий Д.Д. Методологаческие основы диагностического исследования в клинике ортопедической стоматологии. - Полтава: Изд-

во УМСА, 2000. - 56 с.

8.Копейкин В.Н. Руководство по ортопедической стоматологии. - М.: Изд-во “Триада-

Х”, 1998. 496с.

9.Копейкин В.Н. Ошибки в ортопедической стоматолопш. - М.: Изд-во “Триада-Х” 1998. –175с.

10.Семенюк В.М., Вагнер В.Д., Онгоев П.А. Стоматология ортопедическая в вопросах и ответах. М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2000. -180 с.

11.Щербаков А.С. и соавт. Ортопедическая стоматология. –СПб.: Изд-во «Фолиант», 1999,

-512с.

12.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. Київ. 2003.

13.Король М.Д., Коробєйніков Л.С., Кіндій Д.Д., Ярковий В.В., Оджубейська О.Д. Тактика курації хворих у клініці ортопедичної стоматології. Полтава, 2003.

Тестові завдання

«Обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології. Клінічні методи обстеження»

Варіант 1

1. Суб’єктивне дослідження складається із слідуючих частин: А Бесіда з хворим та зовнішній огляд пацієнта В Збір даних про життя та розвиток хворого

С Огляд обличчя пацієнта та огляд порожнини рота

D Паспортна частина, скарги хворого, anamnesis morbid, anamnesis communis.

2. Хворі, які звертаються до лікаря-ортопеда скаржаться на: А Болі в хворому зубі В Припухлість обличчя

С На набряк лімфатичних вузлів D На порушення зору

ЕНа неможливість пережовування їжі та косметичний дефект у зв’язку з втратою зубів.

3. Жувальну ефективність вивчають за методом:

AСуплє, Люнда

BШредера, Келлера

CЗа Агаповим, Оксманом

DЗа Блеком.

4. Дефекти твердих тканин коронкової частини зубів класифікують:

AЗа Бетельманом

BЗа Кенеді

CЗа Суплє

DЗа Блеком

EЗа Люндом.

5. В першому класі дефектів твердих тканин зубів Куриленко В.С. виділяє підкласи:

A3 підкласи

B2 підкласи

C4 підкласи

D5 підкласів.

6. До першого класу за Куриленко відносять дефекти твердих тканин:

AЗуби з живою пульпою

BДепульповані зуби

CДефекти коронкової частини ікол

DДефекти різців.

7. З яких частин складається діагноз в ортопедичній стоматології?

AПопередній, кінцевий

BФізіологічний, патологічний

CАнатомічний, етіологічний, функціональний

DОб’єктивний, суб’єктивний

EЗовнішній, внутрішньоротовий.

8. Які дефекти належать до 3-ої групи за Бетельманом?

AВключені дефекти

BДефекти при яких немає жодної пари антагоністів

CДистально необмежені дефекти

DДефекти при наявності декількох пар антагонуючих зубів

EДефекти на жувальних поверхнях премолярів.

9. Які дефекти відносять до 4-го класу за А.І.Бетельманом?

AБеззубі щелепи

BДефекти при яких немає жодної пари антагоністів С Дистально необмежені дефекти

DДефекти при наявності декількох пар антагонуючих зубів

EДефекти на жувальних поверхнях премолярів.

10. Скільки підкласів виділяє А.І.Бетельман в І класі дефектів зубних рядів?

A3

B4

C2

D5.

Тестові завдання

«Обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології. Клінічні методи обстеження»

Варіант 2 1. Клінічне дослідження хворого, якому потрібна допомога лікаря-ортопеда стоматолога

складається із слідуючих частин:

А Хірургічна допомога та протезування В Зовнішній огляд та огляд порожнини рота С Лікування та видалення хворих зубів

D Перкусія зубів та рентгенологічне дослідження Е Суб’єктивне та об’єктивне дослідження.

2. Дослідження називають суб’єктивним тому, що: А Його проводить ассистент стоматолога В Його проволдить лікар

С Воно включає дані лабораторних досліджень D Воно відображає віковий стан пацієнта

Е Збирається зі слів пацієнта.

3. Які дефекти відносить А.І.Бетельман до І класу 1 підкласу? А Дистально обмежені з 2-х боків щелепи В Дистально не обмежені з 2-х боків щелепи

С Дистально необмежені з 1-го боку щелепи

D Дефекти твердих тканин з ушкодженням рядів.

4. Які дефекти відносять до другого класу 1-го підкласу за А.І.Бетельманом? А Дистально обмежені (включені) дефекти менше 3-х зубів В Дистально не обмежені з 2-х боків щелепи С Дистально необмежені з 1-го боку щелепи

D Дефекти твердих тканин з ушкодженням рядів.

5. Які дефекти належать до 4 класу за Кеннеді?

А Включені дефекти во фронтальній ділянці зубного ряду В Дистально обмежені (включені) дефекти менше 3-х зубів С Дистально не обмежені з 2-х боків щелепи

D Дистально необмежені з 1-го боку щелепи

Е Дефекти твердих тканин з ушкодженням рядів.

6. Скільки є ступенів патологічної рухомості зубів? А 1 В 2 С 3

D 5

Е 6.

7. З кількох частин складається діагноз? А 2 В 3 С 4

D 5.

8.Які порожнини (дефекти) твердих тканин відносять до І класу Блека? A Дефекти на апроксимальних поверхнях різців

B Дефекти на ріжучих краях фронтальних зубів

C Дефекти на жувальних поверхнях молярів і премолярів

D Дефекти з ушкодженням апроксимальних поверхонь премолярів

9.Які автори класифікують дефекти зубних рядів?

AШредер, Келлер

BСуплє, Люнд

CАгапов, Оксман

DКеннеді, Бетельман

EБлек, Курляндський.

10. Які дефекти відносять до 1-го класу за Кеннеді?

AДефекти жувальних поверхонь молярів

BДистально необмежені дефекти з 2-х боків зубного ряду

CДистально обмежені дефекти на верхній щелепі

DДефекти з пошкодженням ріжучого краю різців

EПришиєчні дефекти.

Тестові завдання

«Обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології. Клінічні методи обстеження»

Варіант 3

1. З яких частин складається об’єктивне дослідження?

AАнамнез життя, анамнез захворювання

BЗовнішнього огляду та огляду порожнини рота

CЗ’ясування скарг пацієнта

DАнатомічного, етіологічного, функціонального обстеження.

2. Зовнішній огляд пацієнта лікарем ортопедом-стоматологом включає:

AВизначення росту пацієнта

BВизначення психологічного статусу

CВизначення автентичного чи гіпертрофічного типу

DОцінка обличчя, характеру та амплітуда рухів нижньої щелепи, пальпація та аускультація СНЩС

EОцінка шкіряних покровів пацієнта.

3. Обстеження порожнини рота включає:

AЗбір анамнезу

BПальпацію жувальних м’язів

CОцінку амплітуди рухів нижньої щелепи

DДослідження стану зубів, тканин пародонту, зубних рядів, прикус, слизової оболонки

EАускультація СНЩС.

4. Які патологічні прикуси мають порушення в сагітальному напрямку?

AБіпрогнатія

BОпістогнатія

CОртогнатія

DМезіальний, дистальний

EВідкритий.

5. Які патологічні прикуси мають порушення в сагітальному напрямку?

AБіпрогнатія

BОпістогнатія

CОртогнатія

DМезіальний, дистальний

EВідкритий.

6. Які патологічні прикуси існують?

AОртогнатичний, прямий

BБіпрогнатія, опістогнатія

CГлибокий, відкритий, перехресний, медіальний, дистальний

DПрогенія

EПрогнатія.

7. Скільки ступенів патологічної рухомості зубів існує? A Три

BЧотири

CП’ять

DДві

EШість.

8. До першої ступені рухомості зубів відносять:

AРухомість по вертикалі

BРухомість по осі

CРухомість у мезіодистальному напрямку

DРухомість у вестибулооральному напрямку.

9. До другого класу за Куриленко відносять дефекти твердих тканин:

AМолярів та премолярів

BРізців

CІкол

DДепульпованих зубів

EПришиїчні порожнини.

10. До 2-го класу за Блеком відносять:

AДефекти твердих тканин з ушкодженням ріжучого краю різців

BДефекти твердих тканин, що охоплюють апроксимальні поверхні молярів і премолярів

CДефекти на жувальній поверхні молярів

DПришиєчні порожнини.

11. Скільки груп дефектів зубних рядів виділяє А.І.Бетельман?

AДві

BТри

CЧотири

DП’ять

EШість.