Протигазове тренування

Протигазове тренування є складовою частиною адаптації до роботи в комплексі засобів індивідуального захисту. Конкретні методики протигазового тренування відрізняються в залежності від контингенту з яким воно проводиться і які завдання перед ним ставляться. Для дітей, людей похилого віку та деяких категорій хворих на перший план виступає психологічна адаптація та здатності переносити неприємні відчуття, пов’язані з опором диханню та тиском на м’які тканини голови. Для військовослужбовців, ліквідаторів аварій, вогнеборців та інших категорій практично здорових людей на перший план виступає збереження професійної працездатності при роботі в ЗІЗ шляхом вироблення правильного режиму дихання, прискорення компенсаторно-пристосувальних змін в організмі та усунення негативного рефлекторного впливу. Протигазове тренування, як і фізична підготовка, повинно зміцнювати мускулатуру дихання, серцевий м'яз людини, виробляти здатність компенсувати зростання потреб у кисні при фізичному навантаженні глибиною, а не частотою дихання.

Одночасно протигазове тренування дозволяє виробити певні навички трудової діяльності при застосуванні засобів захисту.

Основні принципи притигазового тренування – планомірність, поступове збільшення фізичного навантаження і недопущення зриву адаптації. Протигазове тренування включається в план бойової підготовки особового складу.

Тренування починається з підбору та вивчення правил користування протигазом і перебування у протигазі в спокійному стані протягом 15-30 хв. Для практично здорових людей через 2-3 години тренування може бути повторено з збільшенням тривалості перебування та виконанням легкої фізичної роботи. Другого та третього дня, а далі періодично тренування з застосуванням протигазів на фоні середнього фізичного навантаження повторюються (ходьба, марш, біг, земляні роботи, елементи повсякденної трудової чи учбово-бойової діяльності). Час перебування у протигазі поступово збільшується і обмежується допустимим рівнем стану серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень не повинна перевищувати 100 уд. на хв. в спокої та 130 уд. на хв. при середньому фізичному навантаженні). При проведенні протигазових тренувань в літній період особливу увагу необхідно приділяти контролю за тепловим станом організму та профілактиці перегрівань.

Для дітей, людей похилого віку та інших категорій населення, які можуть бути до них прирівняні за станом основних функціональних систем організму протигазове тренування проводиться з більш плавним збільшенням тривалості перебування в протигазі в спокої та при легкому фізичному навантаженні.

Виконання цих умов при проведенні протигазового тренування дозволяє в 2-3 рази, в залежності від початкового рівня, підвищити граничний час роботи в засобах захисту.

Протигазове тренування проводять обов'язково під медичним контролем, який здійснюють медичні працівники. При цьому враховуються відносні протипоказання користування протигазом, які можуть бути постійними (хронічні захворювання серця, легенів та інших органів і систем) або тимчасовими (короткочасні гострі захворювання, поранення легенів середнього ступеню), запальні стани (бронхіт, ангіна, піодермія обличчя, травми та ін.). У цих випадках протигазове тренування забороняється або строго індивідуалізується.