Хірургічне лікування

Місцеве лікування глибоких опіків оперативне – відновлення втраченого шкірного покриву шляхом вільного пересадження власної шкіри ( аутодермопластика). Аутодермопластика виконується в пізній час після підготовки гранулюючи ран ( 20-28 доба), або після некректомій у ранній термін (2-10 доба).

При циркулярних глибоких опіках кінцівок, тулуба, що діють подібно з накладеним джутом і призводять до порушення кровообігу в ділянці опіку і дистальних відділах кінцівок, у всіх категорій потерпілих, в тому числі і з опіковим шоком з перших годин після травми проводять декомпресійні некротомії. Вони виконуються в повздовжньому напрямку по медіальній і латеральній сторонах ураженої кінцівки ("лампасні розрізи").

Із хірургічних методів лікування в умовах стаціонару (опікового центру) використовуються:

• декомпресійна некротомія – розсічення некротичних тканин з метою зменшення стиснення тканин, які лежать глибше, при циркулярних опіках на кінцівках та грудної клітки;

• некректомія - висічення некротичних тканин,

• аутодермопластика – пересадка розщепленого шкірного клаптя власної шкіри, взятим електродерматомом або ножем Гамбі.

 Пластика тимчасовими покриттями:

• Ксенопластика – пересадження тканин іншого біологічного виду, наприклад тимчасовим закриттям ран свинячої шкірою з наступною (через декілька днів або тижнів) аутодермопластикою.

•Алотрансплантація (стара назва гомопластика) – пересадження тканин генетично різним організмам одного і того ж виду, пластика живою донорською, або трупною шкірою людини.

Хворому, якому пересаджують органи або тканини, називають реципієнтом, а людину , від якої беруть орган або тканину – донором.

• Пластика біопокриттями – покриття ранових дефектів штучними тканинами з вмістом кератоцитів або фібробластів.

Індійська пластика шкірно-жировими клаптями – це закриття дефекту клаптем на одній ніжці, який вирізаний зі шкіри, розміщеній поряд із дефектом.

Італійська пластика – у випадках, коли навколо дефекту відсутня необхідна площа тканини для формування клаптя, використовується метод пересадження клаптя з віддалених частин тіла.

Стебельчатий клапоть за Філатовим - формується з клаптя шкіри на двох ніжках, краї якого зшиваються і утворюється циліндр. Стебло може бути заготовлене практично на будь якій ділянці тіла і переміщене до місця дефекту без порушень кровообігу при міграції.

 Шкірно-фасціальні трансплантати на судинній та м’язових ніжках – пересадження тканинних комплесів проводиться або із збереженням живлення на судинній ніжці, або у вигляді вільного пересадження тканинного комплексу

Незважаючи на великі успіхи досягнуті при лікуванні опіків летальність залишається достатньо високою. Однією з причин високої летальності серед постраждалих з опіками є раньовий опіковий сепсіс, ПОН (поліорганна недостатність), дефіцит донорських ресурсів при поширених опіках. При лікуванні важкообпечених виникає проблема ранових покриттів. Із-за важкості стану відновлення шкіряного покриву за допомогою аутопластики, як правило не можливо, виникає потреба шукати інші тимчасові ранові покриття.

Раньові покриття накладають на рану після видалення некротичного струпу, вони не тільки захищають рану від пересушування, від інфікування, від виснаження організму, але й готують рану до наступної пересадки власної шкіри.

Біопокриття поділяють на наступні групи:

1. Біотканини

-Ксеношкіра – ми використовуємо шкіру свиніґ. але можливо використання інших видів тварин ( у Вєтнамі використовують шкіру жаб, у Китаї – собак).

-Аллошкіра – від живого донора, або трупна.

• Амніотична оболонка, консервований хоріон.

2. Біоматеріали:

• фібрінові плівки,

• коллаген,

• культивовані епідермальні клітини