Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра епідеміології

Зав. кафедри: проф. Колесникова І. П.

Викладач: доц. Петрусевич Тетяна Володимирівна

Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на гепатит А

Виконав:

студент V курсу 17 групи 1 мед.

факультету Азарцев О.В.

Київ 2012

ЗМІСТ:

1. Вступ;

2. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

3. Аналіз річної динаміки захворюваності;

4. Аналіз захворюваності по вікових групах;

5. Загальний висновок про епідемічну ситуацію;

6. Рекомендації щодо зменшення рівня захворюваності;

7. Список використаної літератури;

Актуальність. Гепатит А поширений повсюдно, ха­рактеризуються високим рівнем захворюваності з періодичним сезонним його підвищенням. Гепатит А переважно є хво­робою дітей, однак за несприятливих соціально-економічних і гігієнічних умов досить часто реєструються серед дорослих. Ви­сокий рівень захворюваності призводить до знач­них економічних збитків. Гепатит А поширений на всій території України. У 90-і рр. захворюваність населення на гепатит А коли­валась від 268 до 303 на 100 тис. населення. Слід зазначити, що дані про розповсюдженість гепатиту А в Україні головним чином грунтуються на обліку жовтяничних форм. Хворі з безжовтянич- ними та субклінічними формами гепатиту, які є основним джере­лом збудника в епідемічних осередках, не виявляються. З цього випливає, що істинна інтенсивність епідемічного процесу значно перевищує дані офіційної статистики.

Етіологія. Збудник - дуже маленький за розмірами РНК-вірус (27-32 нм). Вірус гепатиту А стійкий до дії різноманітних фізичних і хімічних чинників: при температурі -20 °С вірус зберігається роками. Витримує температуру 60 °С протягом 10-12 год. При кип'ятінні він руйнується за 1 хв. Швид­ко гине під дією ультрафіолетових променів. Відносно стійкий до дії хлораміну і формаліну.

Джерело збудника. Гепатит А - антропоноз. Вірус виявляють у фекаліях хворих. Збудник виділяється в останні дні інкубаційного періоду, протягом усього початкового (переджовтяничного) періоду хвороби і зрідка, в мен­ших кількостях, - у наступні дні. Оскільки хворих на безжовтяничну форму більшість і їх важко виявити, вони мають основне епідеміологічне значення у розповсюдженні інфекції.

Механізм і шляхи передачі. Гепатит А передаєть­ся за допомогою фекально-орального механізму. Основну епіде­міологічну роль відіграють вода і хар­чові продукти, що іноді зумовлюють епідемії та групові спалахи. Можливе зараження при споживанні ягід і овочів, зібраних з ділянок, які поливали стічними водами та удобрювали фекалія­ми. Значно рідше трапляється зараження через побутові речі (у дитячих дошкільних закладах).

Прояви епідемічного процесу. Найчастіше вражаються діти та молоді люди. Сезонність при гепатиті А дуже чітка: на серпень-грудень припадає до 70 % загальнорічної захворюваності, що пов'язано з ліпшими умовами для реалізації фекально-ораль­ного механізму передачі інфекції влітку і восени та тривалим інкубаційним періодом (15-50 діб). Гепатит А характеризується нерівномірністю розподілу на різних територіях, періодичним чергуванням підйомів і спадів захворюваності з інтервалом у 3- 5 років і більше.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При гепатитах будь-якої етіології з'ясовують дату захворювання та появи жовтяниці, наявність подібних захворювань серед членів сім'ї, дітей у дитсадку, школі, співробітників тощо. Щоб виклю­чити інші види гепатитів, уточнюють, чи не проводились пацієн­ту за останні 6 міс парентеральні маніпуляції (переливання крові та її препаратів, ін'єкції ліків, хірургічні втручання тощо).

Для встановлення факторів і шляхів передачі інфекції вив­чають санітарний стан житла чи дитячого закладу, системи водо­постачання, харчування, каналізації і т д.

Протиепідемічні заходи 3 метою локалізації та ліквідації епідемічних осередків важливо передусім нейтралізувати джере­ло збудника. Для цього необхідно:

• якомога раніше (бажано ще у початковому періоді хвороби) виявити та ізолювати хворих;

• в епідемічних осередках встановити спостереження за кон­тактними особами не рідше 1 разу на тиждень протягом 35 діб при гепатиті А для вияв­лення ранніх ознак хвороби,

• зі стаціонару реконвалесцентів виписувати за умови пов­ного клінічного одужання і нормалізації біохімічних по­казників крові.

Для розриву механізму передачі слід:

• контролювати джерела водопостачання, каналізаційні й очисні споруди, об'єкти громадського харчування тощо;

• забезпечити належний санітарно-протиепідемічний режим у дитячих, лікувальних, навчальних установах, де може відбутися інфікування;

• в епідемічних осередках здійснювати поточну та заключ­ну дезінфекцію 3 % розчинами хлорвмісних препаратів, а також камерну дезінфекцію.

Вплинути на третю ланку епідемічного процесу можна шляхом

• використання специфічної профілактики (при гепатиті А).

Специфічна профілактика. У деяких країнах вироблені

інактивовані вакцини з вірусу гепатиту А, розмноженого у куль­турі тканин. Промисловий випуск таких вакцин здійснюється фірмами Сміт Клайн Бічем (Бельгія) а також Мерк Шарп і Доум (СІІІА). Результати їх застосування свідчать про високу епідемі­ологічну ефективність, яка досягається шляхом створення у щеп­лених стійкого активного імунітету.

У нашій країні поки що при цій інфекції вдаються лише до пасивної імунізації: застосовують донорський імуноглобулін, що містить високі титри антитіл до вірусу. Створений у такий спосіб пасивний імунітет короткочасний (до 3-4 міс.). За наявності особ­ливих епідеміологічних показань здійснюють передсезонну іму­нопрофілактику (за 2 тижні до початку очікуваного сезонного підйому захворюваності). Планова імуноглобулінопрофілактика показана особам (переважно дітям), котрі контактували з хвори­ми в епідемічних осередках або виїжджають у регіони з високою іахворюваністю на гепатит А. Дітям дошкільного віку вводять 0,75 мл, учням молодших класів - 1,5 мл, старшокласникам і дорослим - 3 мл 10 % розчину препарату.

ЗАВДАННЯ 1.

Проаналізувати багаторічну динаміку захворюваності

на гепатит А.

1. Визначити багаторічну тенденцію захворюваності ( ріст, зниження, стабілізація) .

Вирівнювання динамічного ряду

роки	х	Iфакт по Україні	X*Iфакт	Х²	Ітеор. = Ісер. + ( b × Х)	Iфакт по Києву
1996	-15	215.67	-3235.05	225	239.4023	160,29
1997	-13	302.71	-3935.23	169	221.7668	224,03
1998	-11	288.26	-3170.86	121	204.1313	173,39
1999	-9	251.77	-2265.93	81	186.4959	156,97
2000	-7	134.33	-940.31	49	168.8604	82,46
2001	-5	60.16	-300.8	25	151.2249	40,35
2002	-3	40.55	-121.65	9	133.5895	23,8
2003	-1	54.42	-54.42	1	115.954	39,1
2004	1	81.9	81.9	1	98.31851	39,1
2005	3	70.73	212.19	9	80.68304	41,26
2006	5	66.37	331.85	25	63.04757	28,01
2007	7	51.4	359.8	49	45.4121	22,6
2008	9	43.27	389.43	81	27.77663	16,44
2009	11	24.73	272.03	121	10.14116	40,07
2010	13	16.86	219.18	169	-7.49431	10,11
2011	15	11.05	165.75	225	-25.1298	9,38
∑=16		∑=1714.18	∑= -11992.1	∑=1360

І сер. = ∑ Іфактичне / n , де

∑ - знак суми;

n – кількість років, що аналізується;

b = ∑ ( Х × Іфактичне) / ∑ Х².

Ісер. = 1714,18/ 16 = 107,1;

b = -11992,1/ 1360 = - 88,2