1.Топографія сечоводу.

Сечовід (ureter) -завдовжки 26-31 см, яка з'єднує ниркову миску з сечовим міхуром. 3 частини: 1-заочеревинному просторі, parsabdominalis, друга - в підочеревинній клітковині малого таза, parspelvina, і третя, сама невелика, лежить в стінці сечового міхура, parsintramuralis.

Сечовід має 3 звуження. Верхнє -у його початку, біля виходу злоханки( діаметр 2-4 мм). Середнє звуження (до 4-6 мм) розташовується в місці перетину сечоводом клубових судин і прикордонної лінії. Нижня (до 2,5-4 мм) - безпосередньо над місцем прориву сечоводом стінки сечового міхура. Між звуженнями розташовані розширення: верхнє до 8-12 мм в поперечнику, нижнє - до 6 мм.

Проекції сечоводів.

На передню черевну стінку сечовід проектується в пупкової і лобкової областях, по зовнішньому краю прямого м'яза живота. Задня проекція сечоводу, тобто проекція його на поперекову область, відповідає вертикальній лінії, що з'єднує кінці поперечних відростків поперекових хребців.

Сечовід, як і нирка, оточений листками заочеревинної фасції, fasciaextraperitonealis, і клітковиною, paraureterium, розташованої між ними. На всьому протязі сечовід лежить заочервенно.

Йдучи вниз, в напрямку зовні всередину, сечовід перетинає великий поперековий м'яз і n. genitofemoralis.

Правий сечовід розташовується між нижньою порожнистою веною зсередини і caecum і colon ascendens зовні, а лівий - між черевною аортою зсередини і colon descendens зовні.

Спереду від правого сечоводу розташовуються: parsdescendensduodeni, парієтальних очеревина правого брижових синуса, а. і v. testicularis (ovarica), а й v. ileocolicae і radixmesenterii з розташованими біля них лімфатичними вузлами.

Кровопостачання.Сечовід у верхній третині кровопостачають гілки ниркової артерії, у середній - гілки a. testicularis (ovarica). Венозна кров відтікає по однойменних з артеріями венах.

Відтік лімфи від сечоводів спрямований до регіонарних лімфатичних вузлів нирки і далі до аортальним і кавального вузлам.

Іннервація черевного відділу сечоводів здійснюється від plexusrenalis, тазового - від plexushypogastricus.

2.Топографія передньої ділянки гомілки.

Межі. обмежена згори циркулярною лінією, проведеною через горбистість великогомілкової кістки, знизу — такою самою лінією, проведеною через кісточки, ззовні — борозною між малогомілковими та литковим м'язами, зсередини — присереднім краєм великогомілкової кістки.

Пошарова топографія. Шкіра над передньою поверхнею великогомілкової кістки зрощена з фасціями й окістям. Підшкірна жирова клітковина означена слабко. На зовнішній поверхні гомілки в ній розташовані гілки малої підшкірної вени, на присередній — великої.

Фасція гомілки (fasciacruris) — щільна, міцно зрощена з окістям передньої поверхні великогомілкової кістки. Вона утворює міжм'язові перетинки гомілки, а саме: передню (septum intermusculare anterius cruris), яка прикріплюється до передньої поверхні малогомілкової кістки, та задню (septum intermusculare posterius cruris) — до задньої поверхні малогомілкової кістки. Передня міжм'язова перетинка відділяє передню групу м'язів гомілки від зовнішньої, задня проходить між зовнішньою та задньою групами м'язів гомілки.

У передній ділянці гомілки 2фасціально-м'язових ложа — переднє та зовнішнє.

М'язи. У передньому м'язовому ложі розташований передній великогомілковий м'яз, зовні від нього — довгий м'яз — розгинач пальців. Між ними в нижній третині гомілки лежить довгий м'яз — розгинач великого пальця.

У зовнішньому м'язовому ложі містяться довгий і короткий малогомілкові м'язи. Короткий малогомілковий м'яз починається від зовнішньої поверхні малогомілкової кістки нижче довгого, який розташований ззовні і прикриває його.

М'язово-малогомілковий канал (canalismusculoperoneussuperior) сформовано початковим відділом довгого малогомілкового м'яза, головкою малогомілкової кістки та зовнішньою поверхнею бічного виростка великогомілкової кістки. У ньому загальний малогомілковий нерв (n. peroneuscommunis) розділяється на глибокий (n. peroneusprofundus) і поверхневий (n. peroneussuperficialis) малогомілкові нерви.

Кровопостачання. До складу судинно-нервового пучка переднього фасціально-м'язовоголожавходять передня великогомілкова артерія, дві однойменні вени та глибокий малогомілковий нерв. Судинно-нервовий пучок у верхній третині гомілки лежить між переднім великогомілковим і довгим м'язом — розгиначем пальців, в нижній третині — між переднім великогомілковим м'язом і довгим м'язом — розгиначем великого пальця.

Від передньої великогомілкової артерії відходять:

• шкірні гілки — до сусідніх м'язів;

• поворотна великогомілкова гілка — бере участь у формуванні наколінкової сітки (retepatellae);

• передня бічна: кісточкова артерія — до бічної кісточки;

• передня присередня кісточкова артерія — до присередньої кісточки.

Іннервацію здійснюють поверхневий і глибокий малогомілкові нерви. На передньозовнішній поверхні гомілки в підшкірній жировій клітковині вгорі розгалужуються гілки бічного шкірного нерва литки (n. cutaneussuraelateralis). У цьому самому місці, на межі середньої та нижньої третини гомілки з'являється поверхневий малогомілковий нерв.

Лімфовідтік. Поверхневі присередні лімфатичні судини прямують по ходу поверхневих вен до поверхневих пахвинних лімфовузлів, бічні — частково перериваються в підколінних лімфовузлах. Глибокі лімфатичні судини супроводжують основний судинно-нервовий пучок. Уся лімфа глибокої системи відтікає в підколінні лімфовузли.