МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦА

«Затверджено»

на методичному засіданні

кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Протокол засідання №______

Завідуючий кафедрою ортопедичної стоматології НМУ

Д.м.н., професор_________________________В.П.Неспрядько

«___»_______________20____р.

Методичні вказівки

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Учбова дисципліна	ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
Тема заняття	Ускладнення патологічного стирання твердих тканин зубів. Шляхи профілактики
Курс	V курс ( IХ семестр )
Факультет	стоматологічний

Методичні рекомендації підготувала

асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Хорева Н.В.

Київ-2013

1. Ак­ту­а­ль­ність те­ми

Па­то­ло­гі­ч­не сти­ран­ня зу­бів від­зна­ча­єть­ся на за­га­ль­но­му ста­ні ор­га­ні­з­му, по­ру­шу­єть­ся аа­то­мі­ч­на кон­фі­гу­ра­ція ко­ро­н­ко­вої ча­с­ти­ни зу­ба і по­ве­р­х­ні зу­бів, ви­ни­кає ком­плекс фу­н­кціо­на­ль­них по­ру­шень, по­дов­жу­єть­ся жу­ва­ль­ний пе­рі­од, змі­ню­єть­ся ам­п­лі­ту­да та ри­т­мі­ч­ність “воді на” ма­с­ти­ка­ці­о­г­ра­мі, зни­жу­єть­ся ефе­к­ти­в­ність жу­ва­ль­ної фу­н­к­ції, тра­в­му­єть­ся сли­зо­ва обо­ло­н­ка по­ро­ж­ни­ни ро­та, під­ви­щу­єть­ся чу­т­ли­вість зу­бів по рі­з­них по­дра­з­ни­ків, зни­жу­єть­ся ви­со­та ни­ж­ньо­го від­ді­лу об­лич­чя, змі­ню­ють­ся спів­від­но­шен­ня між еле­ме­н­тами СНЩС. Ран­ня діагностика і раціональне протезування до­зво­лять не тіль­ки від­но­ви­ти порушену фу­н­к­цію зу­бо­ще­ле­п­ної си­с­те­ми, але й по­пе­ре­ди­ти роз­ви­ток па­то­ло­гі­ї.

Іi. Учбові цілі заняття

1. Знати методи ортопедичного лікування патологічного стирання зубів при його різних формах і ступенях прояву.

2. Вміти провести диференційну діагностику

3. Засвоїти мануальні навички припарування зубів при патологічному стиранні.

4. Оволодіти шляхами профілактики при патологічній стертості.

III. Ви­хо­в­ні ці­лі

1. Виховувати у студентів почуття відповідальності при плануванні майбутньої ортопедичної

конструкції, знати переваги сучасних методик діагностики.

2. Розвивати почуття професійної відповідальності за своєчасність і правильність лікування

та профілактики.

IV. Між­пре­д­ме­т­на ін­те­г­ра­ція

За­без­пе­чу­ю­чі ди­с­ци­п­лі­ни	Зна­ти	Вмі­ти
Ана­то­мія Но­р­ма­ль­на фі­зі­о­ло­гія Па­то­ло­гі­ч­на фі­зі­о­ло­гія	1. Ана­то­мі­ч­ну бу­до­ву зу­бів і зу­бних ря­дів. 2. Про­це­си об­мі­ну ре­чо­вин в ор­га­ні­з­мі	Від­тво­ри­ти фо­р­му зу­ба
Теростомзнавство	3. Ме­ха­нізм ком­пе­н­са­то­р­них ре­а­к­цій ор­га­ніз­му 4. Еті­о­ло­гія, па­то­ге­нез, клі­ні­ку па­то­ло­гі­ч­но­го сти­ран­ня зу­бів	За­сто­су­ва­ти ві­до­мі ме­то­ди, но­р­ма­лі­за­ція оклю­зій­ної пл. Ви­зна­чи­ти та­к­ти­ку лі­ка­ря-­ор­то­пе­да

V. Зміст на­вча­ль­но­го ма­те­рі­а­лу

Відомо, що жувальний апарат, як і організм людини в цілому володіє запасом резервних сил, що забезпечують збереження нормальних функцій усіх органів та систем.

Розвиток пристосовних реакцій залежить від цілого ряду факторів.

В основу їх покладена біологічна здатність живої тканини відповідати посиленням функцій на зовнішні подразнення. Центральна нервова система, координує усі життєві процеси організму. Отримують ті чи інші подразнення вона посилає імпульси до працюючого органу, який відповідає на них відповідними змінами І.П. Павлов.

Значення функціональних травматичних дій у цьому ланцюгу при стертості зубів визначається тим, що в кору головного мозку людини через інтеррецептори потрапляють сигнали про напрямок та силу жувального тиску. Наслідком цього є дія центральних імпульсів, що обумовлюють необхідну силу тиску.

При патологічному стиранні зубів нормалізувати жувальну функцію зубощелепною системи, відновити втрачену форму зубів, а також усунути естетичну недостатність можливо лише шляхом ортопедичної терапії.

Визначення прикусу проводиться за співвідношенням зубних рядів в центральній оклюзії по функціонально-орієнтованих групах зубів у сагітальному, трансверзальному та вертикальному напрямках. При кожному з означених різновидів прикусу існує багато факторів, залежних від стану адаптації з функціональною компенсацією в бік порушення функції зубощелепної системи. Як одне з клінічних ускладнень при патологічному стиранні розглядається значення висоти прикусу, обумовлене як віковими фізіологічними змінами в організмі, так і комплексом патогенних чинників.

Визначаючи характер лікувальних заходів при плануванні лікування патологічного стирання твердих тканин треба враховувати стан принаймі 5-ти структур і тканин пародонту, скронево-нижньощелепних суглобів, жувальних м’язів та механізмів регуляції і функції і, власне, твердих тканин.

При наявності патології скронево-нижньощелепних суглобів лікувальні заходи повинні носити комплексний характер і залежно від виду та стадії розвитку патології суглоба включати обмеження амплітуди рухів нижньої щелепи, медикаментозне лікування, корекцію оклюзії, одно, дво чи кілька етапне підвищення висоти прикусу тощо.

Оцінка функціонального стану жувальних м’язів та механізмів регуляції їх функції має велике значення в першу через 3 точки зору визначення етіологічних факторів патологічного стирання твердих тканин зубів, характеру клінічного перебігу та прогнозу активності процесу ступеня втрати твердих тканин зубів, визначення показань до застосування, терміну адаптації та користування тимчасовими чи постійними ортопедичними конструкціями.

Основними методичними принципами лікування патологічного стирання твердих тканин зубів та його ускладнень можуть бути:

1. Комплексний підхід, що передбачає в кожному клінічному випадку вивчення характеру морфологічних та функціональних змін та зв’язків між окремими структурними елементами зубощелепної системи з урахуванняміерархії багаторівневих механізмів регуляції.

2. Врахування взаємообумовленості та єдності морфології та функції зубощелепної системи у їх тісному взаємозв’язку в нормі та при розвитку патологічних процесів.

3. Планування лікувальних заходів на основі науково визначеного стану компенсаторних механізмів, що базуються на аналізі здатності організму та окремих його систем до резистентності, до дії травматичних чинників та зв’язуванні можливостей механізмів компенсації до зміщення втраченої функції та адаптації до ортопедичних апаратів.

4. Проведення лікувальних заходів з урахуванням вікових, морфологічних та функціональних змін зубощелепної системи.

5. Для запобігання ускладнень відновлення висоти прикусу проводити в інтервалі морфологічного еквіваленту функціональної лабільності зубощелепної системи.

Ортопедичне лікування при стертості зубів, утворюючи функціонально правильні взаємовідносини між зубними рядами та забезбечуючи нормальну динаміку нижньої щелепи, дає можливість усунути переподразнення, яке отримує кора головного мозку, чим забезпечує оптимальні умови для праці зубощелепної системи та всього організму в цілому.

Для лікування патологічного стирання зубів запропоновано два методи — медикаментозний та ортопедичний.

Медикаментозне лікування спрямовано головним чином на усунення гіперестезії твердих тканин та ефективно лише в початкових стадіях патологічного процесу. Воно передбачає втирання фторвміщуючих паст.

Хімічні спостереження показують, що таке лікування гіперестезії твердих тканин ефективно у багатьох, але не у всіх пацієнтів. Що ж стосується стирання твердих тканин зубів, то при медикаментозному лікуванні воно не зупиняється, а продовжує прогресувати з різною інтенсивністю. Тому основним методом лікування саме стирання зубів та його ускладнень є ортопедичний.

При плануванні ортопедичного лікування слід враховувати клінічну різноманітність паталогічного стирання зубів (горизонтальне, вертикальне, локалізоване, генералізоване, компенсоване, некомпенсоване), глибину пошкодження (І, ІІ, ІІІ ступеню стирання), наявність ускладнень (порушення функцій жувальних м’язів та СНЩС, знижуючий прикус).

Лікування хворих з патологічним стиранням зубів має деякі особливості. Препарування зубів — маніпуляція, що доволі часто спричиняє біль із за підвищеної чутливості дентину, тому треба використовувати різні види ін’єкційної анестезії.

Особливе значення надають методу щадящого препарування зубів: застосування високообертових бормашин, гострих, добре центрованих інструментів, преривне касання до зубів ріжучім інструментом, постійне охолодження та ін.

При використанні коренів для введення штифтових конструкцій треба враховувати важкопрохідність каналів внаслідок облітерації.

Зубні протези моделюють з врахуванням утворення рівномірного контакту з антагоністами, частіш за все без різко виражених бугрів та фісур. Не завишаючи висоту прикусу.