8. Вчення про інфекцію.

8.1. Визначення понять «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційна хвороба». Основні риси та форми інфекційного процесу.

8.2. Роботи Л. Пастера і Р. Коха в розвитку вчення про інфекцію. Тріада Генле – Коха та її оцінка.

8.3.Патогенність. Вірулентність. Одиниці виміру вірулентності.

8.4. Фактори вірулентності бактерій.

8.5. Екзотоксини. Характеристика. Одержання. Одиниці виміру сили екзотоксинів.

8.6. Ендотоксини. Характеристика. ЛПС грамнегативних бактерій. Методи визначення ендотоксинів в лікарських препаратах.

8.7. Генетичні основи патогенності і вірулентності. Фоктори, що підвищують або знижують вірулентність. Явище атенуації. Гетерогенність мікробних популяцій за ознакою вірулентності.

8.8. Гостре інфекційне захворювання. Патогенез. Шляхи передачі інфекції. Клінічні стадії. Бактеріємія, вірусемія, сепсис.

8.9. Роль макроорганізму в інфекційному процесі (генотип, вік, харчування, стан імунної, нервової та ендокринної систем, гемато-тканинні бар’єри). Соціальний фактор.

8.0. Роль факторів зовнішнього середовища і інфекційному процесі (температура, іонізуюча реакція, сонячна активність, хімічні фактори тощо).

9. Основи імунології.

9.1. Серологічні реакції. Реакції серологічної діагностики та ідентифікації. Компоненти. Діагностикуми та діагностичні сироватки. Їх отримання.

9.2. Алергія. Гіперчутливість негайного та сповільненого типу. Типи алергічних реакцій за Джелем та Кумбсом та їх механізми.

9.3. Коопераці Т-, В- лімфоцитів та макрофагів у процесі імунної відповіді. Біосинтез антитіл. Динаміка утворення антитіл. Імунологічна пам’ять.

9.4. Антитіла, природа і функції. Структура молекули імуноглобуліну. Активні центри, валентність антитіл. Класифікація імуноглобулінів за физико-хімічними та імунобіологічними властивостями.

9.5. Антигени. Умови антигенності. Антигенність і імуногенність. Антигенні детермінанти. Повноцінні антигени і гаптени. Антигення будова мікробної клітини.

9.6. Імунна система, центральні та периферичні органи. Їх функції. Популяції та субпопуляції імунокомпетентних клітин.

9.7. Імунітет, визначення. Біологічна роль імунного захисту. Види імунітету: природний та штучний, активний та пасивний, місцевий та загальний.

9.8. Інтерферон. Походження. Клітини-продуценти. Функції. Механізми противірусної дії інтерферону.

9.9. Система комплементу. Функції комплементу. Класичний та альтернативний шляхи активації.

9.0. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробоцидної дії фагоцитів. Завершений та незавершений фагоцитоз.

0. Імунобіологічні препарати. Фітопатогенні мікроорганізми

0.1. Живі вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль.

0.2. Інактивовані вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль

0.3. Анатоксини. Характеристика. Одержання. Визначення сили антоксинів.

0.4. Хімічні і субодиничні вакцини. Одержання. Синтетичні, генноінженерні, антиідіотипові.

0.5. Асоційовані вакцини. Ад’юванти. «Депо» вакцини. Аутовакцини.

0.6. Імунні сироватки: діагностичні та лікувально-профілактичні. Принципи одержання, очищення та контролю. Антибактеріальні, антивірусні та антитоксичні сироватки. Одиниці виміру сили антитоксичних сироваток. Імуноглобуліни.

0.7. Роль мікробів в житті рослин. Фітопатогенні мікроорганізми. Шляхи поширення та проникнення фітопатогенних мікроорганізмів в рослини.

0.8. Типи захворювання рослин. Фактори патогенності фітопатогенних мікроорганізмів.

0.9. Джелера забруднення ліків мікроорганізмами. Мікробіологічний контроль стерильних та нестерильних лікарських засобів.

0.0. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та на фармацевтичних підприємствах.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Воробьев А.А., – Руководство по медицинской и санитарной Кривошеин Ю.С., микробиологии. М., 2006. Широбоков В.П., 2. Воробьев А.А., – Микробиология (для фарм. ф-тов–) М., 1998. Быков А.С. и др. 3. Данилейченко В.В., – Медична мікробіологія, вірусологія, Федечко Й.М., імунологія. Львів, 2002. Підручник для Станіславська О.С. та ін. вищих фармацевтичних навчальних закладів. 4. Климнюк С.І., – Практична мікробіологія. Тернопіль Ситник І.О., «Укрмедкнига», 2004. Творко М.С., Широбоков В.П. 5. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям (под ред. И.Л. Дикого), Киев, 2004. 6. Пяткін К.Д., – Мікробіологія з вірусологією та імунологією. Кривошеїн Ю.С. Київ, «Вища школа», 1992. 7. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. Под ред. А.А. Воробьева, 2004. Додаткова: 1. Державна фармакопея України. Харків, 2001. 2. Наказ МОЗ України «Про затвердження інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек», № 139 від 14.06.93 р. та «Інструкція по санітарно-протиепідемічному режиму аптек». 3. Методические указания по микробиологическому контролю в аптеках. МЗ СССР, Москва, 1985, 13с. 4. Методичні рекомендації щодо виконання санітарно-гігієнічних вимог та проведення мікробіологічного контролю у виробництві нестерильних лікарських засобів. МОЗ України, РОРТ, Харків, 2002, 100 с. 5. Крылов Ю.Ф., Кивман Г.Я. Биологический контроль безопасности лекарственных средств. Медицина, 1985, 144 с. 6. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Методичні вказівки. МВ 99.5-143 – 2007. МОЗ України. Київ, 2007. 7. Красильников А.П. Микробиологический словарь – справочник. Минск. «Беларусь», 1986.