inyaz_3
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
"Затверджую" Голова приймальної комісії
______________________О.М. Чуян
"___"________________ 2012 р.
ПРОГРАМА
ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
З ОСНОВНОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів магістра та спеціаліста
на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) напряму підготовки 6.020303 філологія
Спеціальність 7.02030302 та 8.02030302 – мова і література
(англійська, німецька, французька, новогрецька )
Затверджено приймальною комісією Таврійського національного університету (протокол № __ від ___________201__ року)
Сімферополь – 2012
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Прийом абітурієнтів, які мають диплом “бакалавра” або “спеціаліста”, для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівня магістра або спеціаліста проводиться за результатами фахових вступних випробувань з другої іноземної мови (англійської, німецької, французької новогрецької). Вони відбуватимуться у формі усного іспиту, який містить запитання з навчальних дисциплін циклу загальнофілологічної підготовки (“Історія зарубіжної літератури”, “Вступ до спецфілології”, “Вступ до мовознавства”, “Теоретична фонетика”, “ Історія іноземної мови”, “ Методика викладання іноземної мови”, “Лексикологія”, “Лінгвокраїнознавство основної іноземної мови”, “Теоретична граматика”, “Теорія мовознавства”, “Стилістика”) та дисциплін циклу професійної підготовки.
Бакалавр (спеціаліст), який складає ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів магістра та спеціаліста на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) напряму підготовки 6.020303 - “Філологія” із спеціальності: мова та література (французька, німецька, англійська, новогрецька мова та лiтература) , повинен мати фундаментальнi знання в данiй галузi, володiти методикою навчання іноземної мови та л iтератури, використовувати їх у рiзних видах комунiкацiй.
Його компетенцiя може охоплювати в залежностi вiд напрямку пiдготовки такi види дiяльностi: викладання iноземної мови та л iтератури в середнiх навчальних закладах, виконання функцій старшого лаборанта, виконання навчально-допомiжної та дослiдно-допомiжної роботи, пов'язаної з iноземною мовою; безпосереднє забезпечення письмової та усної комунiкацiї а також iнформацiї iноземною мовою у рiзних галузях господарства, науки та культури, методичне забезпечення комунiкацiї iноземною мовою. Він може займати посади: спеціаліста-вчителя початкового навчально-виховного закладу, вчителя іноземної мови середнього навчально-виховного закладу, викладача іноземної мови професійно-освітнього закладу, методиста, референта-перекладача, вихователя, викладача-стажера, лаборанта навчальних установ.
Вiдмiннiсть пiдготовки бакалавра з фаху "Фiлологiя" в унiверситетах i педагогiчних навчальних закладах полягає в тому, що для випускникiв унiверситетiв передбачається значно глибша фундаментальна фiлологiчна пiдготовка, в той час як для випускникiв педагогiчних навчальних закладiв передбачається поглиблена методична пiдготовка.
Бакалавр з фаху "фiлологiя" має право на участь у конкурсi для продовження навчання в освiтнiх закладах IV рiвня акредитацiї з метою отримання квалiфiкацiї спецiалiста та магiстра.
ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ для здобуття освітньокваліфікаційних рівнів магістра та спеціаліста на основі освітньокваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) напряму підготовки 6.020303- “Філологія” із спеціальності: "мова та література" (французька, німецька, англійська, новогрецька мова та лiтература) передбачає такі вимоги:
бути обiзнаним в основних свiтоглядних теорiях та концепцях у галузi гуманiтарних i соцiально-економiчних наук, вмiти аналiзувати соцiальнi проблеми i процеси, використовувати методи цих наук у рiзних видах професiйної i соцiальної дiяльностi;
- знати етичнi i правовi норми, якi регулюють вiдносини мiж людьми, ставлення людини до навколишнього середовища;
- володiти сучасними науковими методами філологічних досліджень на рiвнi, необхiдному для вирiшення практичних завдань, що постають при виконаннi професiйних обов'язкiв;
- бути пiдготовленим до продовження навчання, професiйної дiяльностi в iншому оточеннi;
- володiти розвиненою культурою мислення, вмiти чітко i логiчно висловлювати свої думки як усно, так i письмово;
- володiти навичками наукової органiзацiї працi, бути обiзнаним у можливостях i методах застосування комп'ютерної технiки в своїй професiйнiй дiяльностi;
- бути здатним самостiйно опановувати новi знання, критично оцiнювати набутий досвiд з позицiй останнiх досягнень фiлологiчної науки та соцiальної практики;
- розумiти основнi проблеми своєї професiї, дисциплiн, що визначають конкретну галузь його дiяльностi;
- мати достатню пiдготовку для самостiйної побудови i використання в практичнiй дiяльностi рiзних методик аналiзу явищ i процесiв.
ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ для здобуття освітньокваліфікаційних рівнів магістра та спеціаліста на основі освітньокваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) напряму підготовки 6.020303- “Філологія” із спеціальністі: "мова та література" (французька, німецька, англійська, новогрецька мова та лiтература) має засвідчити:
-вільне володіння матеріалом з теоретичних курсів іноземної мови та історії відповідної літератури;
-вміння робити комплексний (лінгвістичний та літературно-стилістичний) аналіз оригінальних прозових художніх текстів різних жанрів;
-володіння методикою викладання іноземної мови та літератури у середніх навчальних закладах.
Випробування відбуватимуться в усної формі, на підготовку абітурієнт має 1,5 години (90 хвилин), об’єм друкованого тексту не має перевищувати 5000 друкованих знаків.
НОВОГРЕЦЬКА МОВА Програма
курсу теоретичної фонетики новогрецької мови
ΦΩΝΗΤΙΚΗ
1.Το αντικείμενο της φωνητικής. Η θέση της φωνητικής στη γλωσσολογία.
2.Τα φωνητικά όργανα.
3.Τα φωνήεντα στη Νεοελληνική γλώσσσα. Διαίρεση των φωνηέντων.
4.Τα σύμφωνα στη Νεοελληνική γλώσσα. Διαίρεση των συμφώνων.
5.Αντιστοιχία γραφής και προφοράς. Διαχρονικές αλλαγές στην ελληνική προφορά.
6.Ο τόνος στην ελληνική γλώσσα. Χρήση του τόνου.
7.Ανάλυση του τονικού συστήματος της νεοελληνικής γλώσσας.
8.Συλλαβισμός
9.Πάθη φθόγγων: συνεκφώνηση, συνίζηση, συναίρεση, έκθλιψη, αφαίρεση, κράση.
10.Φθόγγοι και γραφήματα.
ΒΙΒΛΙΟΓΡΑΦΙΑ
1.ΕΥΑΓΓΕΛΟΣ ΠΕΤΡΟΥΝΙΑΣ Νεοελληνική Γραμματική και συγκριτική ανάλυση – Θεσσαλονίκη 1993
2.Νεοελληνική γραμματική Δημοτικής (Ίδρυμα Τριανταφυλλίδη) – Θεσσαλονίκη
1991
3.Μανόλης Τριανταφυλλίδης Νεοελληνική γραμματική – Αθήνα 1999 4.ΧΡΙΣΤΟΦΟΡΟΣ ΧΑΡΑΛΑΜΠΑΚΗΣ Νεοελληνικός λόγος – Αθήνα 2001
5.PETER MACKRIDGE
Η ΝΕΟΕΛΛΗΝΙΚΗ ΓΛΩΣΣΑ Μετάφραση Κ.Ν.Πετρόπουλος – ΕΚΔΟΣΕΙΣ ΠΑΤΑΚΗ - 2000
Програма теоретичного курсу лексикології та теоретичної граматики новогрецької
мови
ΛΕΞΙΚΟΛΟΓΙΑ
1.Το αντικείμενο της λεξικολογίας, μονάδα της λεξικολογίας.
2.Σχηματισμός λέξεων. Χρήση επιθημάτων και προθημάτων. Παραγωγή λέξεων.
3.Σύνθεση λέξεων. Είδη συνθέτων. Η μορφή των συνθέτων.
4.Μη προσφυματική παραγωγή (τρόπη φωνήεντος, μετάπλαση, αλλαγή τονισμού)
5.Ιδίωμα και ιδιωτισμοί. Χαρακτηριστικά των ιδιωτισμών.
6.Ειδικές διεργασίες σχηματισμού λέξεων (σύμφυρση, αρκτικόλεξα και ακρωνυμίες, περικοπή).
7.Η ανάλυση της λεξικής σημασίας (υπωνυμία, μερωνυμία, συνωνυμία).
8.Η ανάλυση της λεξικής σημασίας (αντωνυμία, τα είδη των αντιθέτων).
9.Ομωνυμία. Είδη ομωνύμων. Πολυσημία. Διάκριση ομωνυμίας και πολυσημίας
10.Κοινωνιόλεκτοι (γενικά και λεξικολογικά χαρακτηριστικά, αρχές δημιουργίας ειδικών λεξιλογίων).
11.Νεολογισμοί. Πηγές νεολογισμών. Χαρακτηριστικά των νεολογισμών.
12.Το λεξικό της ελληνικής. Δανεισμοί, μεταφραστικά δάνεια, αντιδάνεια. Διεθνισμοί.
13.Τυπολογία των λεξικών. Σύγχρονα ελληνικά λεξικά.
14.Ο κλάδος της λεξικογραφίας. Νεότερη και σύγχρονη ελληνική λεξικογραφία (ιστορικά στοιχεία).
ΒΙΒΛΙΟΓΡΑΦΙΑ
1.ΝΙΚΟΛΑΟΣ Α. ΑΝΔΡΙΩΤΗΣ ΙΣΤΟΡΙΑ ΤΗΣ ΕΛΛΗΝΙΚΗΣ ΓΛΩΣΣΑΣ (ΤΕΣΣΕΡΙΣ ΜΕΛΕΤΕΣ) ΘΕΣΣΑΛΟΝΙΚΗ 1995
2.Γλωσσολογία και λογοτεχνία – από την Τεχνική στην Τέχνη του Λόγου Γ. Μπαμπινιώτης – Β΄ έκδοση 1991 3.ΕΥΑΓΓΕΛΟΣ ΠΕΤΡΟΥΝΙΑΣ
Νεοελληνική Γραμματική και συγκριτική ανάλυση – ΘΕΣΣΑΛΟΝΙΚΉ 1993
4.Peter Mackridge
H ΝΕΟΕΛΛΗΝΙΚΗ ΓΛΩΣΣΑ – Μετάφραση Κ.Ν.Πετρόπουλος-ΕΚΔΟΣΕΙΣ ΠΑΤΑΚΗ 2000 5.Γ . ΜΠΑΜΠΙΝΙΩΤΗ
ΛΕΞΙΚΟ ΤΗΣ ΝΕΑΣ ΕΛΛΗΝΙΚΗΣ ΓΛΩΣΣΑΣ – Β΄ ΕΚΔΟΣΗ 2002
ΣΥΝΤΑΚΤΙΚΟ
1.Τα είδη των προτάσεων ως προς τη δομή, το περιεχόμενο, την ποιότητα, την σχέση τους με τις άλλες,
2.Οι κύριοι όροι της πρότασης και συμφωνία τους.
3.Ομοιόπτωτοι και ετερόπτωτοι προσδιορισμοί.
4.Οι επιρρηματικοί προσδιορισμοί.
5.Ονοματικές προτάσεις (τα είδη, ποιος είναι ο συντακτικός τους ρόλος)
6.Επιρρηματικές προτάσεις (τα είδη, ποιος είναι ο συντακτικός τους ρόλος)
7.Παρατακτική σύνδεση. Είδη παράταξης. Παρατακτικοί σύνδεσμοι.
8.Υποτακτική σύνδεση προτάσεων. Υποτακτικοί σύνδεσμοι.
ΒΙΒΛΙΟΓΡΑΦΙΑ
1.ΣΥΝΤΑΚΤΙΚΟ ΤΗΣ ΝΕΑΣ ΕΛΛΗΝΙΚΗΣ Α΄, Β΄ και Γ΄ ΓΥΜΝΑΣΙΟΥ – ΟΕΔΒ – ΑΘΗΝΑ 1997
2.Π.ΚΑΝΔΡΟΣ – Ε.ΛΑΝΑΡΗΣ – Α.ΜΟΥΜΤΖΑΚΗΣ – .ΤΑΝΗΣ – Χ.ΤΣΟΛΑΚΗΣ ΝΕΟΕΛΛΗΝΙΚΗ ΓΛΩΣΣΣΑ για το γυμνάσιο ΤΕΥΧΟΣ Α΄,Β΄ και Γ΄ -ΟΕΔΒ – ΑΘΗΝΑ 1998 3.Παντελής Γεωργογιάννης
Ελληνικά ως δεύτερη γλώσσα – Τόμος ΙΙΙ, ΙV, V και VI – Πάτρα 1995
ΜΟΡΦΟΛΟΓΙΑ
1.Τα επίθετα και οι κατηγορίες τους. Κλίση των επιθέτων.
2.Κατηγορίες ουσιαστικών σε σχέση με τον αριθμό.
3.Γραμματική κατηγορία του γενούς των ουσιαστικών.
4.Αντωνυμίες. Τα είδη των αντωνυμιών και η κλίση τους.
5.Φωνή, τρόπος ενέργειας και χρόνος των ρημάτων.
6.Μετοχές. Ειδη και παραθετικά των μετοχών Παθητικού Παρακειμένου.
7.Τα αριθμητικά. Κατηγορίες των αριθμητικών και η κλίση τους.
ΒΙΒΛΙΟΓΡΑΦΙΑ
1. ΝΙΚΟΛΑΟΣ Α. ΑΝΔΡΙΩΤΗΣ ΙΣΤΟΡΙΑ ΤΗΣ ΕΛΛΗΝΙΚΗΣ ΓΛΩΣΣΑΣ (ΤΕΣΣΕΡΙΣ ΜΕΛΕΤΕΣ) ΘΕΣΣΑΛΟΝΙΚΗ 1995
2. Γλωσσολογία και λογοτεχνία – από την Τεχνική στην Τέχνη του Λόγου Γ. Μπαμπινιώτης – Β΄ έκδοση 1991 3.ΕΥΑΓΓΕΛΟΣ ΠΕΤΡΟΥΝΙΑΣ
Νεοελληνική Γραμματική και συγκριτική ανάλυση – ΘΕΣΣΑΛΟΝΙΚΉ 1993
4.Peter Mackridge
H ΝΕΟΕΛΛΗΝΙΚΗ ΓΛΩΣΣΑ – Μετάφραση Κ.Ν.Πετρόπουλος-ΕΚΔΟΣΕΙΣ ΠΑΤΑΚΗ 2000 5. Γ . ΜΠΑΜΠΙΝΙΩΤΗ. ΛΕΞΙΚΟ ΤΗΣ ΝΕΑΣ ΕΛΛΗΝΙΚΗΣ ΓΛΩΣΣΑΣ – Β΄ ΕΚΔΟΣΗ 2002
Програма курсу стилістики новогрецької мови
1.Γενικά για το ύφος.
2.Διμορφία ή εσωτερική διγλωσσία.
3.Γενικές ιδιότητες του ύφους. Σαφήνεια. Ακρίβεια.
4.Γενικές ιδιότητες του ύφους. Φυσικότητα. Αρμονία.
5.Βασικά είδη του ύφους. Απλό. Μέσο.
6.Βασικά είδη του ύφους. Υψηλό. Μεικτό.
7.Διαμόρφωση του ύφους. Ανάλυση. Μελέτη.
8.Διαμόρφωση του ύφους. Κριτική. Μίμηση.
9.Ύφος-λεκτικό.
10.Αποκλίνουσα υφολογία.
11.Επιλεκτική υφολογία.
12.Στατιστική υφολογία.
13.Λειτουργική υφολογία.
14.Γενετική υφολογία.
15.Σχήματα λέξεων κατά κυριολεξία.
16.Σχήματα λέξεων κατά ακυριολεξία.
17.Σχήματα νοημάτων.
18.Γεωγραφικές διάλεκτοι.
19.Κοινωνικές διάλεκτοι.
20.Νόρμα. Στάνταρ. Αργκό. Ιδίωμα των μορφωμένων
Литература:
1.Χριστόφορος Χαραλαμπάκης. Νεοελληνικός λόγος. Μελέτες για τη γλώσσα, τη λογοτεχνία και το ύφος. – Αθήνα, 1992. σ. 381.
2.Ρ.Α. Μπουντάγκοβ. Λογοτεχνικές γλώσσες και γλωσσικά ύφη.
3.Ι.Μπ. Γκόλουμπ. Γραμματική στυλιστική. – Μ., 1980
4.Ειρήνη Φιλιππάκη-Warburton. Εισαγωγή στη θεωρητική γλωσσολογία. – Αθήνα 1992, σ. 346
5.Έκφραση - έκθεση για λυκείο Α,Β,Γ - ΟΕΔΒ, Αθήνα, 1994
6.Νεοελληνική γραμματική. ΑΠΘ, Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών. Ίδρυμα Μανόλη Τριανταφυλλίδη. – Θεσσαλοννίκη 1993, σ. 455
7.
Програма теоретичного курсу лінгвокраїнознавства новогрецької мови
ΕΛΛΗΝΙΚΕΣ ΣΠΟΥΔΕΣ
1.ΓΕΩΓΡΑΦΙΚΑ ΣΤΟΙΧΕΙΑ Η γεωγραφική θέση της Ελλάδας στον παγκόσμιο χάρτη.-Γεωγραφικά
διαμερίσματα, περιφέρειες νομοί.-Οι κυριότερες πόλεις. Κλίμα. Οικονομία. Νησιά.Τουρισμός, Ναυτιλία.
2.ΓΕΩΠΟΛΙΤΙΚΑ ΣΤΟΙΧΕΙΑ Διεδνής θέση της Ελλάδας. Σχέσεις γειτονίας με τις όμορες χώρες.- Αιγαίο,Μακεδονία, Θρáκη, Κυπριακό
3.ΙΣΤΟΡΙΚΑ ΣΤΟΙΧΕΙΑ Ελληνική επανάσταση 1821.-Μικρασιατική καταστροφή 1922.-Α΄και
Β΄παγκόσμιος πόλεμος.-Εμφύλιος.-Δικτατορία, Πολυτεχνείο
4.ΣΤΟΙΧΕΙΑ ΔΗΜΟΚΡΑΤΙΚΟΥ ΠΟΛΙΤΕΥΜΑΤΟΣ Είδη πολιτευμάτων. Αθηναική δημοκρατία.-Το παρόν πολίτευμα.(Πρόεδρος της
Δημοκρατίας, Βουλή, Κυβέρνηση).Κόμματα,εκλογές.- Δημογραφία.Ελληνικá Σύμβολα
5.ΑΠΟΔΗΜΟΣ ΕΛΛΗΝΙΣΜΟΣ Κέντρα ελληνισμού.-Σχέσεις με τη μητροπολιτική Ελλάδα.Κρατική μέριμνα και
υποστήριξη των αποδήμων.Ελληνικί Διασπορá
6.ΣΤΟΙΧΕΙΑ ΠΑΙΔΕΙΑΣ Το ελληνικό εκπαιδευτικό σύστημα.-Ανώτατα Εκπαιδευτικά Ιδρύματα.
Βιβλιογραφία.
1.Σημειώσεις 2.Ελλάδα.Ιστορία και πολιτισμός.- ΑΘΗΝΑ,1981
3.Κοινωνική και πολιτική αγωγή.-Ε΄και Στ΄δημοτικούΑΘΗΝΑ,1994 4.Κοινωνική και πολιτική αγωγή.-Γ΄ γυμνασίουΑΘΗΝΑ,1999 5.Ο νεοελληνικός πολιτισμός.- Μάλλιαρης.Παιδεία.- ΑΘΗΝΑ,1989 6.Ελληνικός πολιτισμός 1.- ΑΘΗΝΑ,2002 7.Ελληνικός πολιτισμός 2.- ΑΘΗΝΑ ,2002
Програма курсу методики викладання новогрецької мови
Тема 1. МОТИВАЦИЯ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА
1.1Роль мотивации в изучении иностранного языка
1.2Виды мотивации изучения иностранного языка
1.3.Основные разновидности внутренней мотивации
Тема II. ЦЕЛИ И СОДЕРЖАНИЕ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ 2.1. Цели обучения иностранному языку 2.2 Содержание обучения иностранному языку.
Тема III. ТЕХНОЛОГИЯ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ
3.1Принципы обучения иностранному языку
3.2Методы и приёмы_обучения иностранному языку
3.3Средства обучения иностранному языку
Тема IV. ТЕХНОЛОГИЯ ОБУЧЕНИЯ ЯЗЫКОВЫМ ЗНАНИЯМ И ФОРМИРОВАНИЕ НАВЫКОВ
4.1Методика работы над произносительной стороной изучаемого языка
4.2Обучение грамматической стороне устной речи и чтения
4.3 Обучение лексической стороне устной речи и чтения Тема V. ТЕХНОЛОГИЯ ОБУЧЕНИЯ РЕЧЕВЫМ УМЕНИЯМ
5.1Общая характеристика речевой деятельности
5.2Обучение аудированию
5.3Обучение говорению
5.4Обучение чтению
5.5 Письмо в обучении иностранному языку Тема VI. УРОК ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА
6.1Сущность урока и требования к уроку иностранного языка
6.2Речевое и неречевое поведение учителя, исходя из требований к уроку
6.3Структура урока и его организация
6.4Планирование урока
6.5Схема анализа урока
Тема VII. САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА УЧАЩИХСЯ ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ
7.1Требования к самостоятельной работе учащихся и ее уровни
7.2Формирование методики самостоятельной работы учащихся
Тема VIII. ФАКУЛЬТАТИВНЫЕ ЗАНЯТИЯ ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ
8.1Роль факультативных занятий в школе
8.2Особенности факультативных занятий
8.3Организация факультативных занятий
Тема IX. ВНЕКЛАССНАЯ РАБОТА ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ
9.1Значение внеклассной работы и основные положения, определяющие ее проведение
9.2Формы внеклассной работы
Література:
1.И.М. Берман, В.А. Бухбиндер. Основы методики преподавания иностранных языков. М., 1997.
2.М.Я. Демьяненко, К.А. Лазаренко, С.В. Мельник. Основы общей методики обучения иностранным языкам. – Киев, 1976.
3.Е.И. Пассов. Коммуникативный метод обучения иностранному говорению.
- М., 1986.
4.С.Ф. Шатилов. Методика обучения иностранному языку в средней школе.
– М. – Л., 1964.
5.Л.В. Щерба. Преподавание иностранных языков в средней школе. Общие вопросы методики. – М., 1926.
6.Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В.Рогова,
Ф.М.Рабинович.- М., 1991.-287с.
АНГЛІЙСЬКА МОВА
Програма теоретичного курсу англійської мови
1.Basic assumptions of grammar: grammatical category, categorial form; grammatical meaning.
2.Paradigmatic and syntagmatic relations in the grammatical system. Types of paradigms and syntagmas.
3.The system of English tenses: tense, aspect, taxis.
4.Syntactic relations and methods of their expression in the structure of а sentence. Sentence as a predicative unit.
5.Structural, semantic, communicative types of sentence.
6.Phonemes and allophones.
7.English word stress.
8.English intonation patterns.
9.Intonation: communicative types of sentences vs syntactical types.
10.The spread of English: pronunciation variants.
11.Functional styles, principles of classification, notion of style.
12.Stylistic differentiation of the English vocabulary.
13.Phonetic expressive means and stylistic devices.
14.Lexical expressive means and stylistic devices.
15.Syntactical expressive means and stylistic devices.
16.Polysemy of the English vocabulary and the main methods of its study.
17.The main problems of lexicography.
18.Etymological structure of the English vocabulary.
19.Methods of lexicological research.
20.Productive means and ways of replenishing the English vocabulary.
Програма курсу методики викладання англійської мови
1.Structural correlation of replies and its impact on teaching dialogical speech.
2.Cohesion in teaching monological communication.
3.Logical-syntactical scheme in teaching monologue.
4.Dialogue - functional scheme as a special vehicle of teaching dialogization.
5.Verbal and illustrative aids in teaching monological speech.
6.Testing: kinds of tests. A multiple choice test.
7.Dialogical Unit as an item of teaching dialogical communication.
8.Intensive and extensive listening in teaching English.
9.Types of texts for listening in school.
10.Reading as a vehicle and final goal of teaching English in school.
11.Authentic and non-authentic listening structure of listening texts.