- •1.1. Коротка історія розвитку хімічного методу захисту рослин
- •1.2. Предмет і завдання фітофармакології
- •1.4. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів
- •1.5. Основи агрономічної токсикології
- •1.6. Основні поняття і терміни агрономічної токсикології
- •1.7. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів та фактори, що її визначають
- •1.8. Резистентність шкідливих організмів до пестицидів і шляхи запобігання їй
- •1.9. Оцінка екологічної безпеки пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •2.4. Способи застосування пестицидів
- •2.5. Фізико-хімічні основи застосування пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Джерела і причини забруднення навколишнього середовища пестицидами
- •3.4. Забруднення та поведінка пестицидів у ґрунті
- •3.5. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Класифікація пестицидів за призначенням
- •4.2. Класифікація пестицидів за хімічним складом
- •4.3. Гігієнічна класифікація пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Інсектициди і акарициди
- •5.2. Специфічні акарициди
- •5.3. Родентициди
- •5.4. Інші групи пестицидів за призначенням
- •5.5. Фунгіциди
- •5.5.3. Фунгіциди різних хімічних груп
- •5.5.4. Комбіновані фунгіциди
- •5.5.5. Фунгіциди для обробки насіннєвого і садивного матеріалу (протруйники)
- •5.5.6. Протруйники різних хімічних груп
- •5.6. Гербіциди
- •5.6.1. Класифікація гербіцидів
- •5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів
- •5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації
- •5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот
- •5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
- •5.6.6. Похідні ароматичних амінів
- •5.6.7. Діарилові ефіри
- •5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)
- •5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
- •5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
- •5.6.11. Похідні триазину
- •5.6.12. Похідні сечовини
- •5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
- •5.6.14. Імідазолінони
- •5.6.15. Гетероциклічні сполуки
- •5.6.16. Комбіновані препарати
- •Запитання для самоперевірки
- •Додатки
- •Закон України «Про захист рослин»
- •Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
- •Санітарні правила і вимоги при транспортуванні, зберіганні та застосуванні пестицидів
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик пестицидів
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характерис- тика. Безбарвні кристали. Розчинність у воді при рН = 7 (за 25 °С) — 12,2 г/л. Не втрачає гербіцидних властивостей протягом двох років при зберіганні в заводській тарі. Малотоксичний для теплокровних
тварин і людини (ЛД50 для щурів > 5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малоток- сичний для бджіл та інших корисних комах при застосуванні до цві-
тіння бур’янів. Практично не токсичний для птахів і риб. Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії.
Застосовується на посівах кукурудзи проти однорічних і багаторіч- них злакових та деяких однорічних двосім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування у фазі трьох – шести листків у культури та при висоті пирію 10 – 20 см з нормою витрати 1 – 1,25 л/га.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Хармоні Аналоги — пінакл, ДПХ-М6316. Діюча речовина — тіофенсульфуронметил. Хі-
мічна назва діючої речовини — 3-[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин- 2-іл)амінокарбоніламіносульфоніл]-2-тіофенкарбонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 75 % в.г.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна харак- теристика. Безбарвні, без запаху кристали. Розчинність у воді при рН = 7 (за 25 °С) — 6,27 г/л. Не втрачає гербіцидних властивостей про- тягом двох років при зберіганні в заводській тарі. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів > 5000 мг/кг, IV гр.
г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при застосу- ванні до цвітіння бур’янів. Практично не токсичний для птахів і риб.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується на посівах озимої пшениці проти однорічних дво- сім’ядольних видів бур’янів, у тому числі стійких до 2,4-Д, при обпри- скуванні культури у фазі кущіння з нормою витрати 15 – 20 г/га та обов’язковим додаванням до робочої суміші ПАР (тренд-90) в кількос- ті 200 мл/га. На посівах ярої пшениці і ячменю, починаючи з фази двох – трьох листків до початку кущіння культури, з нормою 10 – 15 г/га з додаванням тренду-90, а також на посівах кукурудзи у фазі трьох – семи листків — 10 г/га + тренд-90, або 15 г/га без використан- ня ПАР. Входить до складу комбінованого препарату базис, 75 % в.г.
5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
|
Природа гербіцидів цієї групи близька до |
|
Загальна |
||
хімічної структури природних амінокис- |
||
характеристика |
||
|
лот — гліцину і глутаміну. У ґрунті дуже |
|
|
||
|
швидко інактивуються мікроорганізмами або утворюють хелати з ва- жкими металами і сорбуються ґрунтовими часточками. Тому в ґрунті вони інертні і застосовуються лише на вегетуючих бур’янах чи куль- турах (як десиканти, дефоліанти чи сеніканти). Це гербіциди суціль- ної дії, системні (гліфосат), зі здатністю до пересування у рослинах у
351
кореневища і контактні (глюфосинат амонію) — із частковою здатніс- тю до пересування. Застосовуються проти однорічних і багаторічних видів бур’янів у системі основного чи передпосівного обробітку, перед збиранням соняшнику, сої, насінників багаторічних трав, гороху, озимої пшениці або при спрямованому (без потрапляння на культур- ні рослини) обприскуванні плодових і виноградників.
У зелених частинах рослин гербіциди сприяють накопиченню аміаку, який є сильною клітинною отрутою. Відомо, що фосфорорга- нічні гербіциди інгібують 5-енолпіруватшикімат-3-фосфатсинтазу, фермент біосинтезу ароматичних амінокислот, зокрема фенілалані- ну і тирозину. На ультраструктурному рівні відбувається руйнуван- ня оболонок хлоропластів, набухання ендоплазматичного ретику- луму і прогресуючий розпад мембран. Не виключена можливість існування інших центрів дії фосфорорганічних гербіцидів.
Виявлено стійкість до гербіцидів у молочаю, але її причина ще не вивчена. Зниження температури до 10 °С та посуха уповільню- ють дію гербіцидів.
|
Аналоги — ураган, раундап біо, гліалка, |
|
Раундап |
||
глісол, гліфоган, гліфопін, утал, фосулен, |
||
|
||
|
родео, тачдаун, стінг, рондо, буран, отаман, раундап КВ та ін. Діюча речовина — гліфосат. Хімічна назва діючої речовини — N-(фос- фонометил)гліцин [С.А.]. Виготовляється у формі 48 % в.р.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді 12 г/л. Важко розчиняється в органічних розчинниках. При зберіганні в заводській тарі не втрачає гербіцидних властивостей протягом двох років. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50
для щурів — 5600 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при застосуванні до цвітіння бур’янів. Прак- тично не токсичний для птахів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид суцільної дії. Застосовується: в плодових насадженнях і виноградниках проти ве- гетуючих багаторічних видів бур’янів при спрямованому обприску- ванні навесні або влітку з нормами витрати 4 – 8 л/га, а проти одно- річних бур’янів 2 – 4 л/га; в літньо-осінній період (після збирання попередника) у системі основного обробітку ґрунту під посів ярих зернових, картоплі, овочевих, баштанних, ріпаку, соняшнику, ри- цини, багаторічних злакових трав на насіння проти багаторічних видів — 4 – 6, а проти однорічних бур’янів — 2 – 4 л/га; навесні, за два тижні до висівання кукурудзи, сої, цукрового буряку, картоплі, зернових, ріпаку, овочевих культур обприскують вегетуючі одноріч- ні і багаторічні бур’яни при нормі витрати 2 – 5 л/га (без наступного механічного обробітку ґрунту протягом 10 – 12 днів); за два дні до появи сходів картоплі — 2 л/га; на парових полях проти малорічних
352
видів — 2 – 4, а проти багаторічних — 6 л/га (одна або дві обробки); за два тижні до збирання зернових для підсушування і часткового знищення бур’янів — 3 л/га. Аналоги раундапу використовують за відповідними регламентами.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Баста Аналоги — ліберті, ХОЕ 39866. Діюча речовина — глюфосинат амонію. Хімічна
назва діючої речовини — (±)-2-аміно-4-(гідроксиметилфосфініл)бу- тилова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 20 % в.р.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина без запаху. Розчинність у воді
— 1370 г/л. При зберіганні в заводській тарі не втрачає гербіцидних властивостей протягом двох років. Малотоксичний для теплокров-
них тварин і людини (ЛД50 для щурів 1620 – 2000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при застосу-
ванні до цвітіння бур’янів. Практично не токсичний для птахів. За- бороняється використовувати в межах санітарної зони рибогоспо- дарських водойм.
Призначення. Післясходовий контактний з частковим перемі- щенням гербіцид суцільної дії. Застосовується в плодових наса- дженнях, ягідниках і виноградниках проти вегетуючих багаторіч- них та однорічних видів бур’янів при спрямованому обприскуванні, а також на парах (в період активного росту бур’янів) з нормами ви- трати 3 – 5 л/га.
5.6.14. Імідазолінони
Це — гербіциди вибіркової і суцільної дії з високою активністю. Добре поглинають- ся кореневою системою та листовим апа- ратом рослин, рухаються по ксилемі та флоемі, накопичуючись у точках росту. За характером дії подібні до сульфонілсечовин: ігні- бують синтез ацетолактатсинтази — ензиму ацетогідроксильної кис- лоти, яка є попередником утворення аліфатичних амінокислот (ва- ліну, лейцину та ізолейцину). Порушується синтез ДНК і уповіль-
нюється ріст рослинних клітин.
При допосівному чи досходовому застосуванні у двосім’ядольних бур’янів припиняється ріст у фазі двох справжніх листків, у злаків — у фазі коліоптиле. Застосовуються гербіциди також після сходів бур’янів, викликаючи хлороз молодих листків, відмирання точок рос- ту, припиняється розвиток і починається повільне відмирання рослин.
У чутливих рослинах гербіциди інактивуються повільно або за- лишаються без змін, тоді як у стійких рослин період піврозпаду триває один – два дні. Цим визначається стійкість бобових культур до півоту.
353
У ґрунті імідазолінони зберігаються від кількох тижнів до кількох місяців залежно від ґрунтово-кліматичних умов, норм, строків і спосо- бів застосування. Інактивація гербіцидів відбувається під впливом мі- кробіологічного та фотохімічного розпаду, поглинання рослинами. Можуть зберігати залишкову дію, тому слід враховувати чутливість наступних культур після використання гербіцидів цієї групи.
Півот Аналоги — парсуїт. Діюча речовина — імазетапір. Хімічна назва діючої речови-
ни — (±)-2-[4,5-дигідро-4-метил-4-(1-метилетил)-5-оксо-1Н-імідазол- 2-іл]-5-етил-3-піридинкарбонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 10 % в.р.к.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина. Розчинність у воді при 25 °С становить 1,4 г/л. При зберіганні в заводській тарі не втрачає гербіцидних властивостей протягом двох років. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів > 5000 мг/кг, IV гр.
г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при засто- суванні до цвітіння бур’янів. Практично не токсичний для птахів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогоспо- дарських водойм.
Призначення. Допосівний, досходовий та післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти однорічних злакових і двосім’ядольних видів бур’янів на посівах сої шляхом обприскування ґрунту до посіву, одночасно з посівом, до появи сходів або після сходів у фазі двох – трьох справжніх листків у культури з нормою 0,5 – 1,0 л/га, (але не частіше ніж один раз на три роки в одному полі); на посівах гороху — як допосівний, припосівний чи досходовий гербіцид або після сходів культури у фазі трьох – шести листків у нормі 0,5 – 0,75 л/га; на посівах безпокривної люцерни — з нормою витрати 1 л/га.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Арсенал Аналоги — АС 252 925. Діюча речовина — імазапір. Хімічна назва діючої речовини —
2-[4,5-дигідро-4-метил-4-(1-метилетил)-5-оксо-1Н-імідазол-2-іл]-3-піри- динкарбонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 25 % в.к.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина без запаху. Розчинність у воді (при 25 °С) — 11,3 г/л. При зберіганні в заводській тарі не втрачає гербіцидних властивостей протягом двох років. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів > 5000 мг/кг, IV гр.
г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при засто- суванні до цвітіння бур’янів. Практично не токсичний для птахів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогоспо- дарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид суцільної дії. Застосовується на землях несільськогосподарського користування
354