- •1.1. Коротка історія розвитку хімічного методу захисту рослин
- •1.2. Предмет і завдання фітофармакології
- •1.4. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів
- •1.5. Основи агрономічної токсикології
- •1.6. Основні поняття і терміни агрономічної токсикології
- •1.7. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів та фактори, що її визначають
- •1.8. Резистентність шкідливих організмів до пестицидів і шляхи запобігання їй
- •1.9. Оцінка екологічної безпеки пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •2.4. Способи застосування пестицидів
- •2.5. Фізико-хімічні основи застосування пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Джерела і причини забруднення навколишнього середовища пестицидами
- •3.4. Забруднення та поведінка пестицидів у ґрунті
- •3.5. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Класифікація пестицидів за призначенням
- •4.2. Класифікація пестицидів за хімічним складом
- •4.3. Гігієнічна класифікація пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Інсектициди і акарициди
- •5.2. Специфічні акарициди
- •5.3. Родентициди
- •5.4. Інші групи пестицидів за призначенням
- •5.5. Фунгіциди
- •5.5.3. Фунгіциди різних хімічних груп
- •5.5.4. Комбіновані фунгіциди
- •5.5.5. Фунгіциди для обробки насіннєвого і садивного матеріалу (протруйники)
- •5.5.6. Протруйники різних хімічних груп
- •5.6. Гербіциди
- •5.6.1. Класифікація гербіцидів
- •5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів
- •5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації
- •5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот
- •5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
- •5.6.6. Похідні ароматичних амінів
- •5.6.7. Діарилові ефіри
- •5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)
- •5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
- •5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
- •5.6.11. Похідні триазину
- •5.6.12. Похідні сечовини
- •5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
- •5.6.14. Імідазолінони
- •5.6.15. Гетероциклічні сполуки
- •5.6.16. Комбіновані препарати
- •Запитання для самоперевірки
- •Додатки
- •Закон України «Про захист рослин»
- •Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
- •Санітарні правила і вимоги при транспортуванні, зберіганні та застосуванні пестицидів
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик пестицидів
|
Аналоги — пілот, ассур, мастер. Діюча |
|
Пантера |
||
речовина — хізалофоп-Р-тефурил. Хіміч- |
||
|
||
|
на назва діючої речовини — (RS)-2-тетрагідрофуранілметил-(R)-2- [4-(6-хлор-2-квіноксалінілокси)фенокси]пропіонат [С.А.]. Виготовля- ється у формі 4 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Практично не розчинна у воді (4 мг/л при 25 °С). Добре розчиняється в органічних розчин- никах (толуолі, гексані, метанолі). У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокро-
вних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 1012 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняєть-
ся використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів у посівах цукрового буряку, гороху, льону, картоплі шляхом обприс- кування у фазі трьох – чотирьох листків у бур’янів при нормі витра- ти 1,0 – 1,5 л/га, а проти багаторічних злакових видів при висоті бур’янів 10 – 15 см в нормі — 1,75 – 2 л/га.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
Загальна
характеристика
У групі похідних карбамінової кислоти гербіцидну активність мають ефіри N- арилкарбамінової кислоти (NН2СООН),
яка за будовою подібна да амінокислот із загальною формулою RСНNН2СООН. Похідні тіокарбамінової кислоти мають будову
R1(R2) — N — C — S — R3.
O
Гербіциди цих груп проникають у рослини через коріння, за ви- нятком карбіну, бетаналу та бетаналу АМ, які застосовують по веге- туючих бур’янах. Досягнувши судин ксилеми, вони транспіраційною течією переміщуються у вегетативні та генеративні органи рослин. У стійких рослинах гербіциди швидко інактивуються, в той час як у чутливих цей процес відбувається досить повільно. Під впливом кар- баматів у молодих рослин спочатку з’являється інтенсивно-зелене забарвлення листків, потім відбуваються зміни при формуванні ге- неративних органів і пригнічується ріст рослин, порушується про- цес поділу клітин, трапляється поліплоїдія.
332
Спільною ознакою карбаматів є їх висока здатність до випарову- вання та швидка втрата активності внаслідок випаровування з по- верхні вологого ґрунту. Тому використання гербіцидів цієї групи потребує термінового загортання їх у ґрунт. З поверхні сухого ґрунту гербіциди випаровуються меншою мірою завдяки сорбції препаратів ґрунтовим комплексом.
5.6.10.1. Похідні карбамінової кислоти (карбамати)
Крім зазначених спільних особливостей гербіциди карбамінової кислоти в низь- ких концентраціях здатні порушувати організоване розміщення мікротрубочок у рослинних клітинах. Во- ни впливають на організуючі центри мікротрубочок (ОЦМТ), пору- шуючи спрямованість новоутворення мікротрубочок, які в по- дальшому неспроможні виконувати свою роль у клітинному морфо- генезі. Карбамати гальмують клітинний поділ, пригнічуючи синтез РНК і білків, фотоліз води та реакцію Хілла, що призводить до по-
рушення метаболізму в цілому.
Як свідчить ряд досліджень, карбамати не виявляють прямого впливу на дихання рослин, однак окремі метаболіти можуть інгібу- вати окисне фосфорилування. Не виявлено також прямого впливу карбаматів на фотосинтез рослин.
Руйнуються ці гербіциди в ґрунті досить швидко. Період півроз- паду триває один – чотири тижні. Основний шлях деградації кар- баматів у ґрунті полягає в мікробіологічному їх руйнуванні.
Бетанал Аналоги — стефам. Діюча речовина — фенмедифам. Хімічна назва діючої речо-
вини — О-[3-(метоксикарбоніл)аміно]феніл-(3-метилфеніл)карбамат [С.А.]. Виготовляється у формі 15,9 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 4,7 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчинниках (циклогексані, мета- нолі). У герметичній заводській тарі зберігається практично необ- межений час. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів > 8000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл
та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних двосім’ядольних бур’янів у посівах цукрового, кормового та столового буряку шляхом обприскування у фазі чотирьох справжніх листків у культури при нормі витрати 5 – 6 л/га. Концентрація гектарної норми витрати препарату в робочій суміші не повинна становити менш як 2,0 – 2,5 %! При застосуванні у фазі сім’ядоль у культури з інтервалом між об-
333
робками сім – десять днів норми гербіциду зменшуються до 1,5 – 2,0 л/га, з кратністю обробок від однієї до трьох. На посівах цикорію у фазі двох – трьох справжніх листків у культури норма витрати 6 л/га. Для розширення спектра дії можна змішувати з протизлако- вими гербіцидами. Фенмедифам входить до складу комбінованих препаратів: беногол, 49,5 % к.с., бетанал прогрес АМ, 18 % к.е., бе- танал прогрес ОФ, 27 % к.е., бітап ФД-11, 16 % к.е., бурефен ФД-11, 16 % к.е., бурефен новий, 16 % к.е., матрикс, 16 % к.е., регіо плюс, 40 % к.с., синбетан мікс, 16 % к.с., стефам 15,7 % к.е., стефамат, 19,5 % к.е., норми витрати яких відповідно регламентуються. Рези- стентність не виявлено.
Реєстрацію призупинено.
|
Аналоги — відсутні. Діюча речовина — |
|
Бетанал АМ |
||
десмедифам. Хімічна назва діючої речо- |
||
|
||
|
вини — етил[3-[[(феніламіно)карбоніл]окси]феніл]карбамат [С.А.]. Виготовляється у формі 16 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 7 мг/л (при 20 °С та рН = 7). Розчиняється в органічних розчинниках. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Ма- лотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів —
10 250 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корис- них комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних двосім’ядольних бур’янів у посівах цукрового, кормового та столового буряку шляхом обприскування у фазі чотирьох справжніх листків у культури при нормі витрати 5 – 6 л/га. При застосуванні у фазі сім’ядоль у куль- тури з інтервалом між обробками сім – десять днів норми гербіциду зменшуються до 2 – 3 л/га, з кратністю обробок від однієї до двох. Для розширення спектра дії можна змішувати з протизлаковими гербіцидами. Входить до складу комбінованих препаратів бетанал прогрес АМ, 18 % к.е., бетанал прогрес ОФ, 27 % к.е., бітап ФД-11, 16 % к.е., бурефен ФД-11, 16 % к.е., бурефен новий, 16 % к.е., мат- рикс, 16 % к.е., регіо плюс, 40 % к.с., синбетан Д форте, 19,1 % к.е., синбетан мікс, 16 % к.с., норми витрати яких відповідно регламен- туються. Резистентність не виявлено.
Реєстрацію призупинено.
|
Аналоги — барбан, барбанат. Діюча ре- |
|
Карбін |
||
човина — хлоринат. Хімічна назва діючої |
||
|
||
|
речовини — 4-хлор-2-бутиніл(3-хлорофеніл)карбамат [С.А.]. Виготов- ляється у формі 12 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Важко розчиняється у воді,
334
добре — в органічних розчинниках. У герметичній заводській тарі з додаванням протикорозійної речовини гарантовано зберігається два роки. Середньотоксичний для теплокровних тварин і людини
(ЛД50 для щурів — 600 – 820 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняєть-
ся використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид вузької вибір- кової дії. Застосовується проти вівсюга в посівах ярої пшениці та ячменю шляхом обприскування в період від початку появи другого до початку утворення третього листа у вівсюга з нормою витрати
3,3 – 5,0 л/га.
Реєстрацію призупинено.
5.6.10.2. Похідні тіокарбамінової кислоти (тіокарбамати)
Тіокарбамати, на відміну від карбаматів, не спричинюють глибоких і добре поміт- них морфологічних і цитологічних змін, які викликають інгібітори функцій мікротрубочок. Похідні тіокар- бамінової кислоти порушують клітинний поділ, пригнічуючи ріст проростків. Під дією гербіцидів на поверхні листків змінюється структура епікутикулярних восків і товщина кутикули, що поси- лює транспірацію і збільшує поглинання гербіциду кореневою сис-
темою.
Одночасно послаблюється біосинтез жирних кислот для утворен- ня фосфоліпідів (моно- і дигліцеридів). Зокрема, зменшується фрак- ція жирних кислот, похідних спиртів і алканів з довгим ланцюгом (С ≥ 28), порушується синтез ліпідів клітинних мембран рослин.
Тіокарбамінові гербіциди пригнічують утворення і знижують рівень вмісту фітогормону гіберелінової кислоти, що може бути причиною загибелі проростків чутливих видів бур’янів. Гербіциди набувають активності лише після перетворення на відповідні су- льфоксиди, котрі легко реагують з меркаптогрупами. Це означає, що молекулярний механізм гербіцидної дії пов’язаний з реакцією відповідного сульфоксиду з SН-групою, чутливого ферментного комплексу. У рослинних тканинах тіокарбамати зменшують зага- льну кількість SН-груп при одночасному зростанні активності пе- роксидази.
Здатність певних сполук підвищувати рівень відновлених глута- тіонів (R-SH) і ферменту глутатіон-S-трансферази дає змогу викори- стовувати їх як антидоти тіокарбаматів. Під їх впливом прискорю- ється метаболізм гербіцидного сульфоксиду, який вступає у взаємо- дію з глутатіоном та іншими близькими до нього SН-сполуками, внаслідок чого відбувається детоксикація гербіциду.
335
Механізм дії тіокарбамінових гербіцидів до кінця не з’ясований. Є ряд повідомлень, зокрема про те, що ці гербіциди не виявляють інгібівного впливу на фотосинтез і дихальну систему рослин у неви- соких концентраціях.
|
Аналоги — авадекс БВ. Діюча речови- |
|
Триалат |
||
на — триалат. Хімічна назва діючої речо- |
||
|
||
|
вини — S-(2,3,3-трихлор-2-пропеніл)-біс-(1-метилетил)карбамотіоат [С.А.]. Виготовляється у формі 40 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. У чистому вигляді це кристалічна речовина. Розчинність у воді — 4 мг/л при 25 °С. Добре розчиняється в органічних розчин- никах. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для
щурів — 1100 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Ґрунтовий системний гербіцид вузької вибіркової дії. Застосовується проти вівсюга в посівах ярої пшениці, ячменю та гороху шляхом обприскування ґрунту до посіву або до появи сходів культури з терміновим ретельним загортанням надто леткого пре- парату в шар ґрунту 3 – 6 см з нормою витрати 2 – 4 л/га, а льону —
1,5 – 2,5 л/га.
Реєстрацію призупинено.
|
Аналоги — ЕРТС, вітокс, хаптам. Діюча |
|
Ептам 6Е |
||
речовина — S-етилдипропілтіокарбамат. |
||
|
||
|
||
Хімічна назва діючої речовини — S-етилдипропілкарбамотіоат |
||
[С.А.]. Виготовляється у формі 72 % к.е. |
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. У чистому вигляді це світла рідина. Розчинність у воді — 375 мг/л при 25 °С. Добре розчиняється в органічних розчинниках. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щу-
рів > 2000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших ко- рисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Ґрунтовий системний гербіцид вибіркової дії. За- стосовується проти однорічних двосім’ядольних і злакових видів бур’янів на посівах цукрового і кормового буряку шляхом обприску- вання ґрунту до посіву, одночасно з посівом або до появи сходів культури з терміновим загортанням надто леткого препарату в шар ґрунту 3 – 7 см з нормою витрати 2,8 – 5,6 л/га, на посівах конюши- ни польової та люцерни в тих самих нормах, а льону-довгунця — 2,8 л/га при допосівному використанні з негайним загортанням. Перспективне застосування на посівах соняшнику, картоплі, кормо- вих бобів та інших культур після перереєстрації.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
336