- •1.1. Коротка історія розвитку хімічного методу захисту рослин
- •1.2. Предмет і завдання фітофармакології
- •1.4. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів
- •1.5. Основи агрономічної токсикології
- •1.6. Основні поняття і терміни агрономічної токсикології
- •1.7. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів та фактори, що її визначають
- •1.8. Резистентність шкідливих організмів до пестицидів і шляхи запобігання їй
- •1.9. Оцінка екологічної безпеки пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •2.4. Способи застосування пестицидів
- •2.5. Фізико-хімічні основи застосування пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Джерела і причини забруднення навколишнього середовища пестицидами
- •3.4. Забруднення та поведінка пестицидів у ґрунті
- •3.5. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Класифікація пестицидів за призначенням
- •4.2. Класифікація пестицидів за хімічним складом
- •4.3. Гігієнічна класифікація пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Інсектициди і акарициди
- •5.2. Специфічні акарициди
- •5.3. Родентициди
- •5.4. Інші групи пестицидів за призначенням
- •5.5. Фунгіциди
- •5.5.3. Фунгіциди різних хімічних груп
- •5.5.4. Комбіновані фунгіциди
- •5.5.5. Фунгіциди для обробки насіннєвого і садивного матеріалу (протруйники)
- •5.5.6. Протруйники різних хімічних груп
- •5.6. Гербіциди
- •5.6.1. Класифікація гербіцидів
- •5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів
- •5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації
- •5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот
- •5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
- •5.6.6. Похідні ароматичних амінів
- •5.6.7. Діарилові ефіри
- •5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)
- •5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
- •5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
- •5.6.11. Похідні триазину
- •5.6.12. Похідні сечовини
- •5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
- •5.6.14. Імідазолінони
- •5.6.15. Гетероциклічні сполуки
- •5.6.16. Комбіновані препарати
- •Запитання для самоперевірки
- •Додатки
- •Закон України «Про захист рослин»
- •Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
- •Санітарні правила і вимоги при транспортуванні, зберіганні та застосуванні пестицидів
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик пестицидів
луччя населення», «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рос- лин», «Про охорону праці» і постановами Кабінету Міністрів Украї- ни «Про затвердження Порядку проведення державних випробу- вань, державної реєстрації», «Допустимі рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, водоймищах, ґрунті», Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», «Перелік пестицидів і агрохімікатів, до- зволених до використання в Україні».
З метою удосконалення всієї системи державного санітарно- епідеміологічного нагляду з проблеми безпеки використання пести- цидів і агрохімікатів, відповідно до постанови Головного державно- го санітарного лікаря України, створено постійну комісію та мережу експертних установ, до якої увійшли Інститут екогігієни і токси- кології ім. Л.І. Медведя; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця; Інститут медицини праці АМН України.
Наукове забезпечення захисту рослин в Україні здійснюється Національною академією наук, Академією аграрних наук, Міністер- ством аграрної політики через науково-дослідні установи і органі- зації, навчальні заклади держави.
Таким чином, система державного санепідемнагляду за прове- денням держвипробувань і держреєстрації пестицидів та агрохімі- катів сприяє гармонізації вимог безпеки, які висувають міжнародна та європейська спільноти до цієї категорії токсичних хімічних спо- лук.
1.2. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ФІТОФАРМАКОЛОГІЇ
Фітофармакологія — наука, предметом якої є вивчення пестици- дів, їхніх фізико-хімічних і токсикологічних властивостей, дії на ко- мах, кліщів, гризунів, нематод, гриби, бактерії, рослини, теплокро- вних тварин і людей, а також правильного їх використання.
Основними завданнями фітофармакології є:
³вивчення сучасного асортименту пестицидів;
³вивчення фізико-хімічних і токсиколого-гігієнічних властивос- тей пестицидів;
³вивчення природи і механізму їх дії на шкідливі, корисні, теп- локровні організми, рослини;
³наукове обґрунтування регламентів раціонального викорис- тання пестицидів;
³розробка і удосконалення законів та підзаконних нормативно- правових актів України з питань захисту рослин та використання пестицидів.
Важливим завданням фітофармакології є також формування у студентів і фахівців аграрного профілю широкого екологічного мис-
14
лення, здатності приймати оптимальні рішення за будь-якої фіто- санітарної ситуації в сучасних технологіях вирощування сільсько- господарських культур.
Теоретичною основою фітофармакології є агротоксикологія — наука про пестицидні речовини, які використовуються в сільському та лісовому господарстві. При цьому вивчається їхня фізіологічна дія на шкідливі організми та культурні рослини з метою удоскона- лення способів і технологій їх застосування.
Оскільки пестицидні речовини здебільшого є біологічно актив- ними і при некваліфікованому їх використанні можуть негативно впливати на людей і навколишнє природне середовище, вивчаються Державні санітарні правила транспортування, зберігання та засто- сування пестицидів у сільському та лісовому господарстві.
1.3.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕСТИЦИДИ
ІВИМОГИ ДО НИХ
Пестициди (від лат. pest — шкода і cаеdо — знищувати) — зага- льноприйнята в світовій практиці збірна назва хімічних препаратів для боротьби із шкідниками, збудниками хвороб, бур’янами.
Пестициди використовуються для знищення живих організмів: комах, кліщів, гризунів, бактерій, вірусів, грибів, небажаної трав’янистої та чагарникової рослинності тощо, які завдають шкоди рослинництву та тваринництву. За своєю природою пестицидні ре- човини є біологічно активними, вони здатні спричинювати пору- шення життєдіяльності живих організмів рослинного та тваринного походження. Однак ступінь порушення життєдіяльності різних ор- ганізмів тією самою речовиною різний, що пов’язано з вибірковістю її дії, або вибірковою токсичністю, тобто здатністю уражати один вид живих організмів без спричинення небажаного впливу на інші ви- ди. Цей фактор враховується при застосуванні тих чи інших препа- ратів у конкретних умовах і залежно від фітосанітарного стану.
Основу вибіркової токсичності пестицидів становлять видові від- мінності біохімічних механізмів життєдіяльності організмів. Визна- чення відмінностей у біохімічних процесах — шлях до створення нових пестицидних речовин. Здебільшого пестицидні речовини впливають на нормальний розвиток біохімічних процесів у живих організмах, що спричинює патологічний процес.
Нині у навколишньому середовищі циркулюють десятки тисяч хімічних сполук. Тому проблема охорони довкілля від хімічного за- бруднення існує в усіх державах світу, в тому числі і в Україні.
Сучасний рівень розвитку науки і техніки дає змогу запобігти багатьом забрудненням. Серед них вирізняють такі, яким можна запобігти, і такі, яких не можна уникнути повністю або частково.
15
Перша особливість пестицидів порівняно з хімічними сполуками іншого призначення — це неможливість запобігання їх циркуляції в біосфері. Значна їх кількість виноситься повітряними потоками у верхні шари атмосфери. Вони здатні циркулювати навколо земної кулі і потрапляти з опадами на землю.
Пестициди — хімічні сполуки, призначені для знищення живого організму, в чому полягає їх друга особливість. Маючи біологічну активність, вони потенційно небезпечні для живої природи і здо- ров’я людини.
Для знищення шкідливих організмів встановлено науково об- ґрунтовані норми витрати препаратів, які не можна змінювати. Це — третя особливість пестицидів.
Нормуванням встановлено допустимі залишкові кількості пести- цидів у продуктах харчування. Перевищення цих показників ро- бить продукти непридатними для використання. Встановлені також гігієнічні нормативи допустимих безпечних рівнів забруднення ро- бочих приміщень хімічними сполуками.
Четверта особливість — це контакти значних мас населення з пестицидами в зв’язку з їх глобальною циркуляцією і наявністю за- лишків у продуктах харчування.
Викладені та інші особливості враховуються при створенні нових пестицидів і розробці заходів охорони довкілля.
Пестициди, як і інші хімічні речовини, мають відповідати своєму прямому призначенню. Найважливішими характеристиками пес- тицидів є:
³токсичність — вони повинні знищувати шкідливих комах, кліщів, збудників хвороб рослин, бур’яни та інші шкідливі об’єкти відповідно до призначення при можливо менших нормах витрат і не виявляти негативної дії на корисну фауну і рослини, що оброб- ляються;
³можливість чергування застосування різних класів пестицидів
зметою запобігання появі резистентних форм шкідливих організ- мів, накопичення препаратів у навколишньому середовищі;
³транспортабельність — пестициди мають бути у формі, зруч- ній для транспортування та застосування, вогнебезпечні;
³економічна ефективність — затрати на використання пестицидів повинні бути значно меншими, ніж вартість додатково одержаної сіль- ськогосподарської продукції в зв’язку з їхнім застосуванням;
³гігієнічність — низька токсичність для людини, теплокровних тварин, гідробіонтів та інших корисних організмів, що мешкають у водоймищах і ґрунті; відносно швидке розкладання у воді і ґрунті з утворенням продуктів, безпечних для корисних живих організмів;
³стандартна тара — на усіх видах тари має бути назва із зазна- ченням процентного вмісту діючої речовини; етикетка з ха-
16
рактеристикою препарату, без якої препарати не допускаються до використання;
³стійкість при тривалому зберіганні;
³відсутність віддалених негативних наслідків для людини і тварин та інших різних живих організмів;
³відсутність кумуляції в організмі людини і тварин, накопи- чення препаратів у навколишньому середовищі;
³норми витрат — можливо менші на одиницю обробленої пло- щі, щоб запобігти накопиченню в рослинах пестицидів та їх метабо- літів;
³безпечність при застосуванні, що виключає можливість гостро-
го отруєння.
З наведеного короткого переліку вимог до сучасних пестицидів видно, що повне їх виконання є дуже складним завданням. У зв’язку з цим поява нових пестицидів останніми роками скоротила- ся, адже створення одного препарату, який би задовольняв перелі- ченим вимогам, методом скринінгу викликає необхідність синтезу і вивчення близько 10 000 хімічних сполук. Витрати на наукові до- слідження в галузі пестицидів, наприклад, у США розподіляються таким чином (у відсотках): синтез — 18,2, первинний скринінг — 18,4, біологічні польові випробування — 9,9, екологія, аналіз, мета- болізм, екотоксикологія, форми застосування — 12,7, токсиколо- гія — 11,9, розвиток (технологія, дослідні роботи та ін.) — 19,4, вар- тість реєстрації в кількох країнах — 9,5.
Небезпечність хімічних забрудників об’єктів біосфери, зокрема продуктів харчування, визначається такими факторами: біологіч- ною активністю (ступінь токсичності, характер дії), можливістю потрапляння в організм людини; здатністю спричинювати пору- шення здоров’я в реальних умовах застосування. Нині не викли- кає сумніву, що пестициди небезпечні не тільки для цільових ви- дів, проти яких спрямована їх дія, а й для людини, корисної фауни
іфлори.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі щороку реєструється близько 500 тис. випадків отруєння пес- тицидами, з них майже 5 тис. — зі смертельними наслідками. Спо- стерігається інтенсивне зростання випадків отруєнь у країнах, що розвиваються, зумовлене збільшенням масштабів застосування ви- сокотоксичних препаратів і недостатньою поінформованістю пра- цюючих про їх небезпечність. Так, у країнах Центральної Америки щороку спостерігається 3 – 4 тис. отруєнь, причому частка смер- тельних наслідків становить 10 %.
Причиною отруєння пестицидами в переважній більшості випад- ків є недотримання застережних заходів під час приготування робо- чих розчинів, завантаження апаратури, обробки рослин, порушення строків виходу на оброблені площі, правил транспортування і збері-
17