- •Розділ I
- •1.2. Поняття господарського обліку. Предмет та метод бухгалтерського обліку
- •1.3. Використання бухгалтерських документів і матеріалів інвентаризації при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів в економіці
- •1.4. Загальна характеристика облікового процесу на підприємствах
- •Баланс ват «колос»
- •На 31 січня 2001 року
- •Оборотна відомість по рахунках синтетичного обліку за січень
- •2000 Р., млн. Грн.
- •Скорочений план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, установ та організацій (введений в дію 30 листопада 1999 року)
- •1.5. Використання прийомів дослідження документальних даних та методів фактичного контролю господарської діяльності в практиці органів внутрішніх справ
- •Аналіз виконання плану виробництва і реалізації
- •Розділ II галузеві особливості бухгалтерського обліку та методичні аспекти використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів
- •2.1. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих зловживань на промислових підприємствах
- •2.2. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні розкрадань грошових коштів, які вчинені обліково-бухгалтерськими працівниками
- •2.3. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні розкрадань у деяких галузях агропромислового комплексу
- •2.3.1. Сільське господарство
- •2.3.2. Галузь хлібопродуктів
- •2.4. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у будівельних організаціях
- •2.5. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у торгівлі
- •2.6. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у кооперативах, малих та спільних підприємствах
- •2.7. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у процесі приватизації державного майна
- •2.8. Використання документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у банківській сфері
- •2.9. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих зловживань, пов'язаних з приховуванням прибутків і відрахувань від оподаткування
- •Розділ III документальна ревізія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза
- •3.1. Документальна ревізія як форма фінансово-економічного контролю
- •3.2. Особливості ревізії, яка проводиться за ініціативою органів дізнання та попереднього слідства
- •3.3. Аудит – як форма незалежного фінансово-економічного контролю
- •Відмінність аудиту від комплексної ревізії
- •3.4. Судово-бухгалтерська експертиза
- •Відмінність судово-бухгалтерської експертизи від ревізії, яка проводиться за ініціативою органів внутрішніх справ
2.7. Використання облікових документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у процесі приватизації державного майна
Із здобуттям незалежності Україна як суверенна держава почала формувати нову економічну політику, стратегічним напрямком якої є формування змішаної економіки на основі конкуруючих між собою суб'єктів господарювання різних форм власності. Реформування економіки здійснюється насамперед шляхом всебічної приватизації та роздержавлення.
Необхідність процесу роздержавлення та приватизації зумовлюється, по-перше, неминучістю переходу економіки до ринку; по-друге, поняттям природженої економічної активності приватного власника; по-третє, визнанням того, що своя власність — це основа свободи особи. Разом з тим, цьому процесу притаманні глибинні властивості, що пов'язані зі зміною суспільно-економічного ладу в Україні та соціально-економічних структур держави.
Роздержавлення та приватизація — це економіко-політичні категорії.
Роздержавлення полягає в зміні місця та призначення підприємства чи установи в системі існуючого державного управління у зв'язку з посиленням їх економічної самостійності, привнесення в їх діяльність комерційних інтересів. Процес роздержавлення передбачає перехід від тотальної державної економіки до економіки багатоукладної, звільнення держави від функцій безпосереднього управління виробництвом. Він пов'язаний з денаціоналізацією, демонополізацією, децентралізацією економіки.
Мета роздержавлення — забезпечення державної власності, але не в монопольних формах володіння, а шляхом передачі права власності на комерційних засадах різноманітним суб'єктам господарювання для одержання прибутку.
Приватизація, у широкому розумінні слова, — це процес переходу будь-якої форми власності (державної, колективної тощо) у приватну.
У законі України «Про приватизацію майна державних підприємств» приватизація визначена як відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіка Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. У процесі приватизації обов'язково змінюється суб'єкт права власності.
Приватизація спрямована на реалізацію двох взаємопов'язаних цілей, а саме: підвищення ефективності господарювання за рахунок стимулювання зацікавленості власника та підвищення рівня забезпечення населення товарами і послугами.
Приватизація державного майна передбачає:
зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання,
створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціальне орієнтованої економіки,
структурну перебудову економіки та стабілізацію економічного становища,
розвиток конкуренції та обмеження монополізму, залучення іноземних інвестицій.
Приватизація в Україні здійснюється на основі таких принципів:
законності,
забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України в процесі приватизації,
надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються,
пріоритетного надання прав громадянам України на придбання державного майна,
безкоштовної передачі частки державного майна кожному громадянинові України,
додержання антимонопольного законодавства,
приватизації державного майна на платній основі із застосуванням приватизаційних паперів,
повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації,
пріоритетного права трудових колективів на вибір форм власності і придбання майна своїх підприємств.
Правовими чинниками роздержавлення та приватизації майна державних підприємств в Україні є Закони України, Укази Президента України, Державна програма приватизації, Декрети Кабінету Міністрів України, інші нормативні акти.
Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» регулює правові, економічні та організаційні питання приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіка Крим) та комунальної власності. Дія цього закону не поширюється на об'єкти соціально-культурного призначення (крім тих, що належать підприємствам, які приватизуються), об'єкти державного земельного та житлового фондів, колгоспи, підприємства споживчої кооперації.
Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)» установлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь покупця на підставі акта купівлі-продажу. Сферою використання цього закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації, а саме: торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування населення, будівництво, легка і харчова промисловість тощо.
Поняття і види приватизаційних паперів, умови та порядок їх випуску, обліку, використання та погашення визначає Закон України «Про приватизаційні папери».
Крім вищезазначених законів, процес приватизації майна державних підприємств регулюють також Закони України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво», «Про цінні папери та фондову біржу», Указ Президента України «Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва», відповідні Декрети Кабінету Міністрів України та інші нормативні акти.
Повноваження щодо приватизації державного майна в нашій країні здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення та органи приватизації адміністративно-територіальних одиниць. У своїй діяльності Фонд державного майна підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України. Здійснюючи державну політику в сфері приватизації, Фонд державного майна:
змінює організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у господарські товариства,
продає майно, що перебуває в загальнодержавній власності,
створює комісії по приватизації,
затверджує плани приватизації майна, що перебуває в загально-державній власності,
укладає угоди щодо розробки планів приватизації та оцінки власності майна об'єктів приватизації,
розроблює і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує і контролює їх виконання,
здійснює зв'язок з місцевими органами приватизації.
Регіональні відділення Фонду державного майна України, здійснюючи повноваження в межах своєї компетенції, виконують такі функції:
розробляють пропозиції по приватизації підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності, по формуванню державних програм приватизації підприємств у регіоні і подають їх Фонду,
організують роботу, спрямовану на виконання Державної програми приватизації майна, контролюють її реалізацію,
змінюють у процесі приватизації організаційно-правові форми підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності;
здійснюють повноваження продавця державного майна, балансова вартість якого не перевищує 500 млн. крб. і т. ін.
Органи приватизації адміністративно-територіальних одиниць розробляють проекти програм приватизації комунального майна, створюють комісії з приватизації об'єктів комунальної власності, за дорученням місцевих Рад народних депутатів здійснюють повноваження власника комунального майна, що приватизується, виконують інші завдання відповідно до чинного законодавства України.
Державна, республіканська (Республіка Крим) та місцеві програми приватизації визначають мету, пріоритети приватизації.
Державна програма приватизації затверджується Верховною Радою України щорічно за поданням Кабінету Міністрів України. Республіканська та місцеві програми затверджуються відповідно Верховною Радою Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів.
Державною програмою приватизації визначаються:
завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в загальнодержавній власності,
рекомендовані форми приватизації для різних груп об'єктів,
порядок випуску та обігу приватизаційних паперів, розмір їх загальної емісії тощо,
заходи щодо залучення до приватизації іноземних інвесторів,
розрахунок витрат на здійснення програми приватизації та порядок їх відшкодування,
прогноз надходження коштів від приватизації та напрямки їх виконання.
Республіканська (Республіка Крим) та місцеві програми приватизації повинні відповідати таким вимогам: не суперечити Державній програмі приватизації, забезпечувати виконання завдань щодо приватизації майна державних підприємств — об'єктів власності Республіки Крим і комунальної власності і т. ін.
Контроль за здійсненням Державної програми приватизації та додержанням законодавства України про приватизацію забезпечує контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, яка створюється з числа депутатів.
Ініціатива щодо приватизації конкретних об'єктів може виходити від Фонду державного майна України, його регіональних відділень, представництв, місцевих органів приватизації, членів трудового колективу, а також покупців — громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, зареєстрованих на території України, юридичних осіб інших держав.
Безпосередню роботу по приватизації майна державних підприємств здійснюють комісії з приватизації, які створюються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами приватизації Республіки Крим, а також органами приватизації адміністративно-територіальних одиниць.
Комісія з приватизації створюється протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта. Орган приватизації у триденний строк з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта повідомляє про це місцеву Раду народних депутатів, фінансові органи, органи державного управління, осіб, які подали заяви на приватизацію об'єкта, а також адміністрацію об'єкта, що приватизується.
До складу комісії входять представники товариства покупців, інші особи, що подали заяву на приватизацію, або їх представники, представники органів державного управління, місцевих Рад народних депутатів та фінансових органів. Головою комісії призначається представник органу приватизації або уповноважена ним особа. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу приватизації.
Основні завдання та функції комісії з приватизації полягають у розробці плану приватизації об'єкта та поданні його на затвердження в орган приватизації, здійсненні контролю за проведенням інвентаризації майна об'єкта приватизації, у проведенні оцінки вартості і визначенні початкової ціни об'єкта приватизації та форми платежів тощо.
Засідання комісії проводяться при необхідності і правомочні при наявності не менш як двох третин складу комісії. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів. На засіданнях комісії ведеться протокол. Протокол і рішення комісії підписує голова.
Однією з основних функцій комісії з приватизації є розробка плану приватизації майна державного підприємства, яка здійснюється відповідно до положення «Про план приватизації». Строк розробки плану не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.
План приватизації включає такі основні розділи:
1) характеристика об'єкта приватизації,
2) пропозиції покупців,
3) оцінка вартості об'єкта приватизації,
4) вимоги та обмеження щодо приватизації об'єкта,
5) рішення комісії по приватизації.
У першому розділі плану наводяться показники щодо виробничої потужності та фінансового стану об'єкта приватизації. Крім того, дасться характеристика землекористування об'єкта приватизації, стану обігових коштів, кадрового потенціалу підприємства тощо.
Другий розділ містить пропозиції покупців щодо об'єктів, які вносяться у план приватизації на підставі їх заяв. Покупці зобов'язані подати бізнес-план з відображенням стратегічних питань розвитку підприємства на 2—3 річну перспективу. Виконання положень бізнес-плану є обов'язковим, якщо об'єкт продається за конкурсом. Бізнес-план містить перелік та характеристики продукції підприємства, оцінку ринків збуту та ризику, а також план маркетингу, виробничий і фінансовий плани.
Майно підприємств, які приватизуються, оцінюється згідно із «Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди». Підприємство, яке має самостійний бухгалтерський баланс, оцінюється як цілісний майновий комплекс, і інші облікові одиниці майна — як окремі інвентарні об'єкти. Структурні підрозділи, які виділяються в самостійні підприємства, оцінюються окремо, відповідно до попередньо складеного розподільного балансу.
Оцінка майна, господарських об'єктів, у тому числі цілісних майнових комплексів, здійснюється комісією по приватизації у такій послідовності:
проведення повної інвентаризації майна,
розробка передаточного балансу,
визначення вартості об'єкта приватизації (згідно з даними балансу),
складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.
Оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу визначається за формулою Цф=Оз+Нз+Зз+Фа+Вк+Нб+К, де
Цф — вартість майна державного підприємства,
Оз — залишкова вартість основних засобів як різниця \ між їх балансовою вартістю і сумою нарахованого зносу за період експлуатації, що відображені відповідно в активі й пасиві балансу,
Нд — нематеріальні активи, відображені в активі балансу,
Зз — запаси та витрати з вирахуванням зносу малоцінних і швидкозношувальних предметів, які відображені в активі та пасиві балансу,
Фа — фінансові активи за балансом з урахуванням покриття заборгованості,
Вк — капітальні вкладення та аванси з вирахуванням вартості незавершеного будівництва,
Hб— вартість незавершеного будівництва,
К — коефіцієнт індексування основних фондів відповідної галузі народного господарства, встановлений для визначення відновної вартості.
Відновною вартістю основних фондів при приватизації слід вважати їх балансову вартість, перераховану згідно із порядком індексації.
При застосовуванні методики оцінки вартості майна в окремих випадках, передбачених Програмою приватизації, початкову ціну майна державного підприємства може бути змінено з урахуванням потенційної прибутковості.
Місцеві Ради народних депутатів за місцезнаходженням об'єкта приватизації можуть встановлювати вимоги та обмеження стосовно земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, соціальної інфраструктури, що перебуває на балансі підприємства, а також стосовно участі об'єкта приватизації у вирішенні регіональних проблем, включаючи збереження робочих місць.
Вимоги та обмеження щодо приватизації об'єкта можуть встановлювати також фінансові органи (наприклад, стосовно ринкової привабливості об'єкта приватизації, його потенційної прибутковості). Міністерство економіки України, антимонопольні органи, органи приватизації та інші.
Робота по розробці проекту плану приватизації оформлюється рішенням комісії з приватизації. Протокол засідання комісії про прийняття проекту плану приватизації подається разом із проектом плану у відповідний орган приватизації.
Прийнятий комісією проект плану приватизації передасться на розгляд трудового колективу об'єкта, що приватизується. Проект повинен бути розглянутий трудовим колективом протягом п'яти днів. У разі порушення зазначеного строку проект плану приватизації вважається розглянутим і передається комісією на затвердження в орган приватизації.
У разі незгоди з проектом плану приватизації трудовий колектив має право в десятиденний строк з дня одержання проекту підготувати альтернативний план приватизації підприємства і подати його в орган приватизації.
Діяльність комісії припиняється за рішенням органу приватизації після затвердження плану приватизації.
Законодавство України про приватизацію. Державна програма приватизації державних підприємств та інші нормативні акти визначають такі способи здійснення приватизації:
викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації,
викуп державного майна, зданого в оренду, а також зданого в оренду з викупом,
продаж на аукціоні,
продаж за конкурсом,
продаж акцій відкритих акціонерних товариств,
продаж з відстроченням платежу.
При викупі державного майна підприємства за альтернативним планом власником об'єкта або його частки стає товариство покупців, що розробляє свій план приватизації, який є альтернативним до запропонованого комісією плану. Цей спосіб застосовується до груп державних підприємств, визначених Державною програмою приватизації. Наприклад, об'єкти групи А (вартість яких не перевищує 20 млн. крб.) можуть бути приватизовані шляхом викупу, якщо в орган приватизації надійшла тільки одна заява від товариства покупців або від інших покупців.
При викупі державного майна, зданого в оренду, власником об'єкта стає орендар. Застосування цього способу регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних і підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду». Цей спосіб не поширюється на об'єкти приватизації, вартість яких не перевищує 20 млн. крб.
Приватизація об'єктів вартістю до 20 млн. крб., на які надійшло кілька заяв від покупців, а також законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств, об'єктів вартістю до 1500 млн. крб., здійснюється шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом.
Продаж об'єкта приватизації на аукціоні полягає у прямій передачі права власності покупцю, який запропонував у ході аукціонних торгів найвищу ціну. Перед аукціоном публікується інформація про проведення торгів, про об'єкти продажу, їх початкову ціну, а також про платіжні засоби, які можуть (бути використані при розрахунках за придбаний об'єкт. Після проведення торгів обов'язково публікуються результати аукціону, зокрема ціна, за якою продано об'єкти приватизації.
Продаж об'єкта приватизації може проводитися за комерційним, некомерційним конкурсом та конкурсом з відстроченням платежу.
Продаж за комерційним конкурсом полягає у тому, що власником об'єкта стає покупець, який запропонував найвищу ціну.
При продажу за некомерційним конкурсом об'єкт приватизує покупець, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов — найвищу ціну.
При продажу за конкурсом з відстроченням платежу власником об'єкта стає покупець, який на конкурсних засадах здобув право на його приватизацію з відстроченням платежу на три роки і за умови попереднього внесення ЗО відсотків вартості об'єкта.
Приватизація майна може здійснюватися шляхом продажу часток акцій у майні підприємств. Прийняте органом приватизації рішення про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство на підставі плану приватизації передбачає випуск акцій відкритого акціонерного товариства. Реєстрація випуску акцій проводиться відповідно до порядку реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств. Продаж акцій здійснює комісія (5— 9 осіб), створена наказом відповідного органу приватизації. До складу комісії можуть входити: представники об'єкта приватизації, визначені наказом його керівника, а також посередники і представники, з якими орган приватизації уклав договір-доручення. Розповсюдження акцій здійснюється шляхом пільгового та відкритого платежу.
Будь-які операції, пов'язані з приватизацією державних підприємств, повинні відображатися у бухгалтерському обліку і звітності на всіх стадіях цього процесу, до яких належать:
оцінка вартості об'єктів приватизації,
нагромадження та використання коштів покупцем (юридичною особою),
акціонування підприємства та викуп його акцій,
прийняття на баланс новим власником (юридичною особою) майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу,
передача в оренду цілісних майнових комплексів.
На державному підприємстві, що підлягає приватизації або передачі в оренду, проводиться інвентаризація майна, капітальних і фінансових вкладень, незавершеного виробництва, коштів, зобов'язань, розрахунків тощо. Підприємства за результатами оцінки майна та операцій щодо визначення розмірів викупної (продажної) ціни складають на дату оцінки акт оцінки майва та передаточний баланс.
У випадках вилучення зі складу підприємства окремих його підрозділів, що проводять приватизацію самостійно, на дату оцінки майна складається розподільний баланс та — кожною юридичною особою — заключний баланс.
Усі зміни, які відбулися в майновому стані підприємства з моменту складання заключного балансу до моменту його реєстрації, повинні знайти відображення в обліку і звітності підприємства, що приватизується.
Після завершення оцінки майна обов'язково здійснюються операції по приведенню статутного фонду до розміру, що відповідає викупній (продажній) вартості підприємства або його статутному фонду, який фіксується в установчих документах. У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку підприємства можуть бути відображені операції, пов'язані з покриттям збитків минулого та звітного років (відповідно до встановленого Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних з приватизацією та орендою державних підприємств).
При перетворенні державного підприємства у відкрите акціонерне товариство його засновником виступає відповідний орган приватизації, якому під час створення товариства належить сто відсотків акцій.
До реєстрації статуту акціонерного товариства бухгалтерський облік пов'язаних з акціонуванням операцій ведеться на підприємстві, що приватизується.
З моменту реєстрації статуту акціонерному товариству передається для ведення бухгалтерського обліку акт оцінки, передаточний баланс, документація про результати інвентаризації під час проведення оцінки майна, документація, якою зафіксована фінансово-господарська діяльність підприємства до його акціонування (первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність тощо).
Після реєстрації статуту акціонерного товариства результати уточнення вартості активів, проведені на етапі складання передаточного балансу, відображаються записами по кредиту рахунку 85 «Статутний фонд» і дебету рахунків обліку відповідних активів.
Аналітичний облік статутного фонду акціонерного товариства ведеться на таких субрахунках рахунку 85 «Статутний фонд», як:
«Визначений статутний фонд (акції органу приватизації»),
«Оплачений статутний фонд (акції в обороті)»,
«Вилучений статутний фонд (акції, вилучені з обороту) ».
Певні особливості відображення в бухгалтерському обліку мають операції, пов'язані з прийняттям на баланс об'єктів приватизації, придбаних на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу, і операції, пов'язані з орендою майна державних підприємств. Так, ціна уточненого статутного фонду за передаточним балансом може бути вищою або нижчою від ціни покупки об'єкта. Операції, пов'язані з орендою майна, відображаються у бухгалтерському обліку орендаря і орендодавця.
Організація бухгалтерського обліку на приватизованих підприємствах ґрунтується на використанні діючих рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності госпрозрахункових об'єднань, підприємств, організацій і на складанні бухгалтерської звітності в обсязі типових форм та порядку, передбаченому для заново створених юридичних осіб.
Приватизації державної власності як складовій частині програми створення ринкової економіки та специфічному напрямку діяльності органів внутрішніх справ притаманний ряд особливостей, які позначаються на характері оперативного обслуговування процесу змін відносин власності і які повинні враховуватися при здійсненні оперативно-пошукових заходів.
У своїй діяльності органи внутрішніх справ виходять з того, що:
1. Приватизація та роздержавлення власності, які спрямовані на зміну її структури і створення багатоукладної економіки, є специфічним видом діяльності органів державної влади та управління, пов'язаним із переходом України до ринку.
2. У ході приватизації здійснюється передача державою майна вартістю у мільярди карбованців іншим власникам. Вона провадиться в умовах, коли у більшості населення сформувалось нігілістичне ставлення до державної власності як до нічиєї. Тому на сучасному етапі боротьба із корисливими злочинами у процесі приватизації та роздержавлення власності є одним із найважливіших завдань органів внутрішніх справ.
3. Приватизація державної власності здійснюється, відповідно до законодавства, спеціально створеними органами, яким надано право розпоряджатися майном державних підприємств і житлом,— Фондом державного майна України, Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству та їх органами на місцях.
4. Визначення початкової ціни об'єктів приватизації, або розміру статутного фонду господарського товариства становить певні складнощі. Початкова ціна визначається виходячи з оцінки у відновній вартості основних фондів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості оборотних фондів та врахуванням дебіторської, кредиторської заборгованості і потенційної прибутковості підприємств відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
5. При здійсненні приватизації об'єктів використовуються нетрадиційні форми розрахунків: кошти, які знаходяться на спеціальних приватизаційних рахунках громадян, приватизаційні майнові сертифікати.
6. Приватизація може здійснюватися різними способами, як-от:
викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації,
викуп державного майна, зданого в оренду, а також зданого в оренду з викупом,
продаж на аукціоні,
продаж за конкурсом,
продаж акцій відкритих акціонерних товариств,
продаж з відстроченням платежу.
7. У процесі приватизації разом із державними установами беруть участь спеціалізовані посередницькі структури, яким відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» надано право здійснювати ліцензування посередницької діяльності при приватизації і надавати аудиторські та консультативні послуги юридичним особам. Ліцензуванню підлягають такі види посередницької діяльності:
проведення інвентаризації та оцінка майна державних підприємств, що підлягають приватизації,
розробка плану приватизації підприємства,
підготовка установчих документів при перетворенні державних підприємств в інші організаційно-правові форми,
підготовка матеріалів, необхідних для переходу підприємства на оренду та оренду з викупом,
експертиза документів, що використовуються при приватизації державних підприємств та інші.
Ефективна робота апаратів Державної служби боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ по виявленню та попередженню корисливих злочинів, які скоюються в процесі приватизації державної власності, вимагає від керівників і працівників цієї служби відповідного організаційного забезпечення.
Вивчення правової бази, що регулює приватизацію та роздержавлення власності, а також аналіз сучасного стану розвитку цих процесів дозволяють виділити групи документів, які можуть використовуватися при здійсненні злочинів і, отже, представляти оперативний інтерес при документуванні злочинних дій. Передусім, треба мати на увазі, що виявленню документів, які засвідчують протиправні дії тих чи інших посадових осіб, повинна передувати робота оперативних робітників щодо ознайомлення із схемою документообігу і порядком оформлення документів в організації, установі, підприємстві. Документи слід аналізувати як за формою, так і за змістом. Це дає можливість оперативному співробітнику виявити протиріччя в змісті екземплярів одного документа або в різних взаємопов'язаних документах. Дуже уважно при аналізі документів треба перевіряти наявність необхідних реквізитів (реєстраційного номера, дати складання документа, підписів осіб, уповноважених підписувати документи, печаток), а також наявність підчисток, правлення, дописок та ін.
Аналіз чинного законодавства, яке регулює процеси приватизації державної власності, та інформації про стан її проведення свідчить про тс, що зміна власності посилює прагнення певної частини громадян до заволодіння нею незаконними способами,
Оперативні працівники органів внутрішніх справ, насамперед працівники служби захисту економіки від злочинних посягань, повинні знати способи скоєння правопорушень у ході приватизації, методику виявлення та документування протиправних дій окремих юридичних та фізичних осіб.
Розглянемо найпоширеніші правопорушення, пов'язані із протиправним заволодінням державним майном.
Заниження юридичними і фізичними особами вартості державного майна підприємств, що приватизуються.
Такі дії мають метою придбання майна за нижчою вартістю. Виявляються і документуються вони шляхом вивчення і оперативного відпрацювання документів, складених на підприємствах, що підлягають приватизації з метою встановлення розбіжностей між відповідними показниками. Такими документами є:
акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу,
акт інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, а також незавершеного виробничого будівництва,
баланс ліквідованого державного підприємства,
відомість розрахунку відновної вартості будівель і споруд,
відомість розрахунку відновної вартості машин, обладнання, транспортних засобів,
відомість розрахунку відновної вартості незавершеного будівництва,
відомість вартості оборотних засобів,
акт оцінки вартості інвентарного об'єкта.
Оцінка майна підприємств, що приватизуються або передаються в оренду, провадиться за відновною вартістю з урахуванням зносу та складу цього майна відповідно до «Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 522 від 2 вересня 1992 року, і встановленому 15 травня 1992 року Міністерством фінансів України та Міністерством економіки України «Порядку про індексацію балансової вартості основних фондів, підприємств, організацій та установ у Зв'язку з підвищенням цін».
При аналізі вищезазначених документів оперативні співробітники повинні мати на увазі, що по основних фондах, введених у дію в 1992 році, індексується лише та частина капітальних вкладень, що освоєна до 1 січня 1992 року. Крім того, необхідно враховувати, що вартість машин, устаткування та обладнання, придбаних протягом 1991 року за вільними цінами на біржах, аукціонах та іншим способом, не індексується.
У разі встановлення протиріччя в документах, які | містять дані про оцінку майна, необхідно проводити експертну оцінку майна об'єкта з урахуванням його балансової вартості і Методики оцінки майна підприємств, що приватизуються. Оперативним шляхом відпрацьовуються угоди купівлі-продажу об'єкта приватизації, зокрема джерела коштів, які використовуються на викуп власності.
Оформлення підроблених документів про зарахування на роботу осіб в підприємство, що приватизується, з метою одержання пільг при приватизації майна.
Виявлення та документування даного правопорушення передбачає встановлення тісних відносин із трудовими колективами, профспілковими органами підприємств, цехів та дільниць з метою оперативного відпрацювання осіб, оформлених на роботу на дату прийняття рішення про приватизацію або на початок її проведення. При встановленні таких осіб оперативний співробітник повинен проаналізувати та зіставити такі документи:
заяву про прийняття на роботу,
наказ про призначення на посаду,
відомості, що містяться в трудовій книжці,
табель обліку робочого часу або наряди на виконані роботи,
відомість на одержання заробітної плати,
заяву про приватизацію,
протокол зборів трудового колективу про прийняття рішення щодо приватизації підприємства.
При документуванні цього правопорушення необхідно використовувати оперативні можливості для встановлення інших місць роботи осіб, оформлених на роботу в підприємство, що приватизується.
Примушування переможця аукціону або конкурсу до відмови від укладання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
При перевірці таких сигналів оперативні працівники повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» покупці, які відмовились від оплати" за об'єкт приватизації, придбаний на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладання відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі 20 % від ціни купленого об'єкта. У таких випадках результати конкурсу або аукціону підлягають анулюванню. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації приймає рішення про повторний продаж об'єкта на аукціоні за конкурсом або його приватизацію шляхом викупу іншими покупцями. При проведенні повторного аукціону можуть бути змінені умови продажу, а також зменшена початкова ціна об'єкта аж до 50 %.
Таким чином, норми діючого законодавства дають можливість певним структурам або фізичним особам:
легалізувати капітали, отримані шляхом скоєння злочинів, з метою придбання у власність державних підприємств,
приватизувати поза конкурсом і аукціоном шляхом викупу майно державних підприємств за цінами нижчими від початкових, не повідомляючи податкові органи про свої прибутки та джерела їх надходження,
впливати шляхом шантажу, насилля або підкупу на покупців, ліціатора (особа, яка безпосередньо проводить аукціон), посадових осіб органів приватизації, влади та управління з метою зняття об'єкта приватизації з аукціону, усунення конкурента і заволодіння перспективним підприємством,
отримувати у разі змови з представниками Фонду державного майна неустойку в розмірі 20 % від ціни об'єкта на користь органу приватизації.
Збір доказів, спрямованих на виявлення осіб, які здійснюють тиск на учасників аукціону або конкурсу, а також на посадових осіб органу приватизації, влади та управління з метою реалізації вищезазначених намірів, здійснюється за допомогою оперативної перевірки відомостей про:
відмову покупців від купівлі майна, проданого на конкурсі або аукціоні,
умови продажу майна при повторному проведенні аукціону, конкурсу (у тому числі відомості про стартову ціну та граничні суми підвищення ціни) або продажу шляхом викупу іншими покупцями,
причини, мотиви відмови від укладання договору на купівлю об'єкта особою, яка мас на це право,
подальші дії конкурентів покупця щодо використання придбаного майна.
Безпідставна відмова посадовими особами державних органів приватизації, органів державної влади та управління у прийнятті заяви про приватизацію, порушення строків розгляду заяви про приватизацію.
При перевірці відомостей про безпідставну відмову в прийнятті заяви про приватизацію відповідними органами оперативні співробітники повинні керуватися ст. 12 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», яка передбачає можливість відмови у приватизації майна тільки у випадках, коли:
особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем |відповідно ст. 8 цього Закону,
законодавством встановлено обмеження на приватизацію цього підприємства,
майно в установленому порядку включено до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
У ході перевірки необхідно зосередити увагу на документах, які свідчать про строк розгляду заяви та мотиви відмови у приватизації. До таких документів належать:
заява про приватизацію,
журнал реєстрації заяв,
письмове рішення органу приватизації про причини відмови у приватизації,
протокол загальних зборів, трудового колективу підприємства.
Порушення правил проведення приватизації з боку посадових осіб органів приватизації, державної влади та управління необхідно розглядати як можливі засоби впливу на керівників підприємств.
Згідно із ст. 29 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» вищезазначені посадові особи несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:
безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію і порушення строків розгляду заяви — від чотирьох до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів мінімальної заробітної плати;
необґрунтовану відмову від продажу підприємства — від п'яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду.
Порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону.
Це зловживання полягає у тому, що посадовими особами органів приватизації, органів державної влади створюються для покупця не передбачені законом додаткові умови для того, щоб перешкодити йому придбати у власність частку майна або підприємства. Такі дії посадових осіб спрямовані на можливе отримання винагороди.
Заходи щодо виявлення і документування дій посадових осіб, порушують умови і порядок проведення аукціону, конкурсу тощо, повинні здійснювалися на підставі відповідних положень Закони», що регулюють ці угоди. До таких положень, насамперед, належать ст. ст. 16, 18 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» і ст. ст. 14—23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
У процесі документування оперативним співробітникам необхідно вивчити і проаналізувати такі документи:
інформаційне повідомлення про проведення конкурсу, аукціону, план приватизації підприємств, який включає умови проведення конкурсу або аукціону,
заяви на участь у конкурсі, аукціоні,
журнал реєстрації заяв,
копії установчих документів,
протокол конкурсної комісії,
договір купівлі-продажу об'єкта на аукціоні.
Зіставляються умови конкурсу або аукціону, відображені в плані приватизації підприємства, з пропозиціями колективу, якому відмовлено в участі у конкурсі або аукціоні.
Винні у скоєні таких правопорушень особи несуть згідно із ст. 29 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 4 до 8 встановлених на день вчинення порушення розмірів мінімальної заробітної плати, якщо інші протиправні дії не будуть доведені.
Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду.