Господарське право (Вінник Оксана Марянівна)

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР),

зокрема:

•ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку

(діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 341; діяльності з торгівлі цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 346; діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 347; діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів як різновиду депозитарної діяльності, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 348; депозитарної діяльності, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 349);

•Положення про депозитарну діяльність, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р.№999;

•Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000;

•та ін.;

Антимонопольного комітету:

• розпорядження АМК № 330-р від 31.08.2004 р. «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств» та ін.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон «Про ЦПФР») узагальнив та уніфікував положення низки актів законодавства (гл. 14 Цивільного кодексу України, статей 143, 163-166 Господарського кодексу України, законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди», «Про іпотечні облігації» та ін.) щодо цінних паперів, урегулював на рівні закону відносини, що раніше регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі запровадив низку заходів, аналогічних за своєю суттю

відповідним положенням законодавства ЄС (у тому числі директив ЄС: 2004/39/ЄС від 21.05.2004 р. щодо ринків фінансових інструментів; 2001/34/ ЄС від 28.05.2001 про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі і про інформацію, що повинна бути опублікована про цінні папери). І.

Закріплює визначення цінних паперів та їх класифікацію (ст. 3): Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (ч. 1 ст. З «Про ЦПФР»).

Цінні папери поділяються на види (ч. 2 ст. З Закону «Про ЦПФР») за різними критеріями:

A. За порядком їх розміщення (видачі): емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать, згідно з цим Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

Б. За формою існування: документарні (випускаються у вигляді сертифікату, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами) та бездокументарні (випускаються у вигляді здійсненого депозитарієм на електронних носіях облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінні папери).

B. За формою випуску: на пред'явника (права, посвідчені таким цінним папером, належать його пред'явникові), іменні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері) або ордерні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу).

Г. Групи цінних паперів, що можуть бути у цивільному обороті в Україні:

1)пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів належать: а) акції; б) інвестиційні сертифікати;

2)боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі;

3)іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати ФОН;

4)приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5)похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6)товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

II. Встановлює уніфіковані вимоги:

• до емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення (розділ IV), у тому числі етапи (залежно від виду розміщення (відкрите чи закрите) - ст. 28:

а) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів серед заздалегідь не визначеного кола осіб здійснюється за такими етапами:

1)прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2)у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3)подання заяви й усіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

4)реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

5)прийняття у разі потреби рішення про залучення андерайтера до розміщення цінних паперів;

б) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

7)укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

8)виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі;

9)розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів;

10)відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

11)затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

12)затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

13)реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;

14)подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

15)реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

16)отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

17)розкриття інформації, що міститься у звіті про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.

6)приватне (закрите) розміщення цінних паперів (розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб) здійснюється за такими етапами:

1)прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2)у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3)подання заяви й усіх необхідних документів на реєстрацію випуску цінних паперів;

4)реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів;

5)присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

6)укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

7)виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі;

8)закрите (приватне) розміщення цінних паперів;

9)затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

10)затвердження змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

11)реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;

12)подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

13)реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

14)отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

•до проспекту емісії цінних паперів (ст. ЗО), у тому числі щодо розкриття інформації, обліку зареєстрованих випусків цінних паперів (ст. 31), вимоги до закритого (ст. 32) та відкритого (ст. 33) розміщення цінних паперів, особливості відкритого розміщення за участю андеррайтера (ст. 34), до звіту про результати розміщення цінних паперів, що подається ДКЦПФР (ст. 36), щодо особливостей розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України (ст. 37);

•до розкриття інформації на фондовому ринку його учасниками: емітентами (ст. 39), у тому числі подання ДКЦПФР регулярної інформації (ст. 40), особливої інформації про емітента (ст. 41), учасниками депозитарної системи про облік іменних цінних паперів (ст. 42), а також визначається поняття інсайдерської інформації та інсайдерів (ст. 45) і встановлюється заборона щодо її використання інсайдерами у власних інтересах та/або інтересах третіх осіб, що відповідає положенням Директиви 2003/6/ЄС Європейського парламенту та Ради від 28 січня 2003 року про інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком.

III. Закріплює поняття фондового ринку/ринку цінних паперів (ст. 2 Закону) як сукупності учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів), а також визначає його рівні (первинний як сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів, та вторинний як сукупність правовідносин, пов'язаних з

обігом цінних паперів) ти учасників (емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку) з відповідними уточненнями:

а) емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками;

б) інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

в) саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку -

неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів і зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

г) професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність (діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарну діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку) відповідно до встановлених умов здійснення такої діяльності, а саме: як загальне правило - заборона поєднання окремих видів професійної діяльності на фон-

довому ринку, крім передбачених законом випадків (ст. 26); ліцензування такої діяльності та вимога дотримання професійними учасниками фондового ринку ліцензійних умов (ст. 27), у тому числі вимог до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційних вимог до фахівців професійного учасника фондового ринку, необхідних (обов'язкових) умов договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, інших вимог та показників, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

IV. Закріплює ключові положення щодо виконання зобов'язань за цінним папером, передбачаючи, що:

1)особа, яка розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем солідарно. У разі задоволення вимоги законного володільця ордерного цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов'язання, особи, що індосували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов'язання за цінним папером;

2)відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

V. Закріплює положення (в тому числі новації) щодо:

• акцій (ст. 6), передбачаючи можливість випуску акціонерним товариством

(а)лише іменних акцій, (б) можливість випуску акцій двох типів - простих та привілейованих; прості акцій не можуть конвертуватися в привілейовані та в інші види цінних паперів, а привілейовані акції можуть бути різних типів (відповідно до статуту товариства); встановлюються вимоги до сертифікатів акцій (зазначення в сертифікаті акції таких відомостей: вид цінного паперу, найменування та місцезнаходження акціонерного товариства, серія і номер сертифіката, номер і дата випуску, тип і номінальна вартість акції, ім'я власника, кількість акцій, що випускаються; міжнародного ідентифікаційного номеру);

•облігацій (ст. 7): їх видів (відсоткові, цільові та дисконтні облігації),

права юридичної особи розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами (ч. З ст. 8); можливість конвертації облігацій, що розміщуються акціонерним товариством, в акції (конвертовані облігації) - ч. 4 ст. 8; державна реєстрація облігацій місцевих позик ДКЦПФР (ст. 9); визначення видів державних облігацій: а) за строком їх обігу: довгострокові - понад п'ять років; середньострокові - від одного до п'яти років; короткострокові

-до одного року; б) за територією обігу та/ або наявністю цілі випуску: облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України; більш ґрунтовне (порівняно із Законом «Про цінні папери та фондову біржу», що втратив чинність) регулювання відносин щодо казначейських зобов'язань (ст. 11); визначення поняття, видів інвестиційних сертифікатів, їх емітентів та особливостей випуску й обігу (ст. 12).

VI. Визначаються основні засади регулювання ринку цінних паперів (розділ VI), у тому числі особи, що його здійснюють (держава та саморегулівні організації) - ст. 47; поняття саморегулівної організації, мета її діяльності, порядок делегування державою саморегулівним організаціям окремих функцій щодо регулювання відносин на ринку цінних паперів (статті 48-49).

З урахуванням положень гл. 17 ГК України та вищезгаданих актів законодавства правовий режим цінних паперів як особливої категорії майна у сфері господарювання характеризується такими ознаками:

•умови та порядок випуску цінних паперів визначаються актами законодавства залежно від виду цінного паперу та емітента;

•право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб'єкта господарювання з дня реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

•суб'єкту господарювання забороняється випуск акцій та облігацій підприємства для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю;