Господарське право (Вінник Оксана Марянівна)

•зобов'язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства;

•не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;

•відповідають нарівні з повними учасниками за укладеною без доручення в інтересах товариства угодою у разі її схвалення товариством;

•самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та

вінтересах товариства й останнє не схвалило цю угоду;

•у разі включення імені вкладника у найменування командитного товариства така особа стає повним учасником цього товариства.

3.3. Акціонерне товариство

Акціонерне товариство (АТ) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

•різновид господарського товариства;

•спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» (ст. 24-49), Закон від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закон України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії»;

•адекватність форми АТ ринковим відносинам та її універсальність: форма АТ придатна для підприємств, інших господарських організацій низової

141

ланки економіки (комерційних банків, страхових організацій, інвестиційних фондів тощо), господарських об’єднань типу холдингових груп, а також для некомерційних організацій (у цій формі зазвичай створюються фондові біржі, створений і функціонує Національний депозитарій України);

•засновники - фізичні та/або юридичні особи з відповідним обсягом правосуб'єктності;

•можливість вибору засновниками виду АТ - відкрите чи закрите, якщо закон не вимагає певного виду АТ (у процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств - ВАТ);

•можливість створення АТ як класичного типу (двома і більше засновниками), так і однією особою;

•обов'язковість двох фондів статутного та резервного; законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду/капіталу (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ); резервний фонд формується за рахунок прибутку АТ у розмірі не менше ніж 25% статутного фонду/капіталу;

•поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

•наявність статусу інституційного емітента цінних паперів (акцій), що зумовлює спеціальне регулювання діяльності АТ з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), відповідно до Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в тому числі визначення ДКЦПФР порядку реєстрації та випуску/емісії акцій);

•можливість залучення бажаних для товариства інвесторів як власників привілейованих акцій;

•відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

•відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

142

•можливість здійснення АТ в передбаченому законом порядку корпоративних операцій: а) емісії акцій; б) викупу власних акцій з метою їх наступного продажу чи анулювання; в) консолідації акцій (збільшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості); г) дроблення акцій (зменшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості; д) конвертації цінних паперів АТ (переведення цінних паперів одного виду чи класу

вінший вид чи клас);

•управління товариством (корпоративне управління) здійснюється за допомогою системи органів: а) загальні збори акціонерів (обов'язковий орган; у разі наявності в товаристві лише одного акціонера він виконує роль загальних зборів); б) виконавчий орган (обов'язковий) - колегіальний (правління чи дирекція) чи одноособовий (директор); в) спостережна (наглядова) рада - необов'язковий орган (як загальне правило); в обов'язковому порядку створюється

впередбачених законом випадках (кількість акціонерів перевищує 50 осіб; в акціонерному банку та корпоративному інвестиційному фонді; у разі створення АТ у процесі корпоратизації, приватизації чи заснування державою в особі компетентного органу державного АТ);

•загальні збори акціонерів: 1) види: чергові - скликаються не рідше одного разу на рік; позачергові - скликаються у передбачених законом випадках (загроза неплатоспроможності товариства; на вимогу спостережної ради, контрольного органу, кваліфікованої меншості акціонерів) та у передбачених статутом АТ випадках; 2) про скликання загальних зборів акціонери повідомляються персонально передбаченим статутом АТ способом, а загальне повідомлення публікується у визначених законом органах преси не пізніше ніж за 45 днів до проведення зборів; 3) пропозиції до порядку денного загальних зборів можуть подавати будь-які акціонери (не пізніше ніж за ЗО днів до їх проведення), проте лише кваліфікована меншість (акціонери, які в сукупності володіють не менше ніж 10% голосів) має право на обов'язкове врахування її пропозицій до

порядку денного; 4) загальні збори вважаються повноважними за умови при-

143

сутності на них акціонерів, які володіють понад 60% голосів; 5) рішення приймають простою більшістю голосів, а в передбачених законом випадках (внесення змін до статуту; припинення діяльності АТ; створення та припинення діяльності його дочірніх підприємств, філій і представництв) - кваліфікованою (понад голосів присутніх на зборах акціонерів; 6) компетенція загальних зборів: а) питання виключної компетенції (не можуть делегуватися іншим органам АТ): внесення змін до статуту товариства; обрання органів управління та контролю АТ; затвердження річної фінансової звітності, порядку покриття збитків і розподілу прибутку АТ; створення та припинення дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; б) питання, що можуть делегуватися іншим органам АТ (якщо статут АТ не передбачає іншого): винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства та ін.;

•спостережна/наглядова рада: а) необов'язковий орган (якщо закон не вимагає іншого); б) формується загальними зборами з числа акціонерів товариства; в) виконує складні функції: організаційну (організація діяльності виконавчого органу), контрольну (за діяльністю виконавчого органу), захисну (захист інтересів акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів), а також

уразі відповідного делегування приймає на себе вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виключної компетенції вищого органу АТ);

•контрольний орган (необов'язковий, якщо закон не передбачає іншого) - ревізійна комісія, ревізор чи ін.: а) формується з акціонерів; б) функції:

контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу); в)

144

повноваження: перевірка річної фінансової звітності товариства; періодичні перевірки на вимогу загальних зборів, спостережної ради або за власною ініціативою; скликання загальних зборів, у разі виникнення загрози неплатоспроможності товариства і за умови, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання позачергових загальних зборів АТ; г) у разі відсутності органів контролю в товаристві їх функції (в тому числі проведення разових чи періодичних перевірок за фінансовою діяльністю АТ) за рішенням загальних зборів або відповідно до статуту АТ може на договірних засадах покладатися на аудитора (аудиторську організацію);

• правовий статус акціонера подвійний (учасник акціонерного товариства і рівночасно - власник акції): набуття статусу акціонера забезпечується набуттям права власності на акцію (акції), а вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій;

• права акціонерів (обсяг яких залежить від типу акцій - прості чи привілейовані, що належать акціонеру, і певною мірою - від виду АТ: закрите чи відкрите): І) майнові права: отримати після повної сплати бланк акції (сертифікат на сумарну номінальну кількість акцій), випущеної в документарній формі, або виписки з рахунку у цінних паперах, що ведеться зберігачем, якщо акції мають бездокументарну форму; право на участь у розподілі прибутку товариства (одержання дивідендів), а для власників привілейованих акцій - право на отримання фіксованих відсотків; право на отримання частини вартості майна товариства у разі його ліквідації; право на дистрибуції (привілеї) для акціонерів (якщо такі передбачаються законом та/або статутом АТ); право на придбання акцій додаткових емісій пропорційно своїй частці у статутному фонді; право розпоряджатися на власний розсуд акціями, укладаючи щодо них будь-які угоди (вчиняючи будь-які правочини), не заборонені законом; право на відшкодування збитків, пов'язаних зі зміною статутного фонду товариства; право вимагати викупу АТ акцій, що належать акціонеру, на вимогу останнього у передбачених законом та статутом АТ випадках та порядку; II) немайнові права: 1) право участі в управлінні справами товариства (зазвичай належить власникам

145

простих акцій; ступінь участі акціонерів в управлінні і, відповідно, можливість впливати на прийняття органами АТ рішень залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності), в тому числі: право участі в загальних зборах АТ; вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за ЗО днів до їх скликання; до скликання загальних зборів ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним; доручати своєму представнику (постійному або тимчасовому) голосувати за нього на загальних зборах товариства; надавати для ознайомлення протоколи загальних зборів АТ; право обирати членів органів товариства (правління, спостережної ради, ревізійної комісії); право бути обраними в органи товариства (в порядку, що визначається законом та статутом товариства); 2) на отримання інформації про діяльність товариства (на вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів); на вимогу акціонерів видаються засвідчені витяги з книги протоколів; 3) передавати корпоративні права (або частину прав), що надаються акцією, своєму представнику (представникам) на підставі довіреності; 4) вийти з товариства, що зазвичай здійснюється шляхом відчуження акцій, а в передбачених законом і статутом товариства випадках - шляхом викупу товариством акцій у акціонера (два з останніх прав можуть містити майнові елементи);

• обов'язки акціонерів: 1) майнові, які є основними: а) обов'язок повністю сплатити акції відповідно у розмірі, порядку та засобами, передбаченими умовами підписки та статутом товариства; б) у разі прострочення оплати акцій сплатити за час прострочення 10% річних, якщо інше не передбачено статутом товариства; в) нести додаткову майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства у разі неповної сплати акцій у випадках, передбачених статутом товариства; 2) немайнові: а) дотримання положень статуту товариства і виконання рішень загальних зборів товариства; б) не розголошувати комерційну та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; в передбачених законом

146

випадках отримувати згоду антимонопольних органів про придбання значних за розмірами пакетів акцій АТ;

•права кваліфікованої меншості (користуються акціонери, які в сукупності володіють більше ніж 10% голосів): право призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах (ч. 4 ст. 41 Закону «Про господарські товариства»); право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів, що обов'язково мають ураховуватися за умови їх внесення не пізніше ніж за ЗО днів до скликання загальних зборів (ч. 2 ст. 43 Закону «Про господарські товариства»); вимагати скликання позачергових загальних зборів товариства у будь-який час і з будьякого приводу; право скликати такі збори, якщо виконавчий орган АТ протягом 20 днів не виконав цієї вимоги (ч. 4 ст. 45 Закону «Про господарські товариства»); право вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого органу ревізійною комісією товариства;

•визначення особливості реорганізації АТ відомчим нормативноправовим актом - Положенням про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. № 221;

•публічність діяльності АТ (оприлюднення його засновниками наміру створити акціонерне товариство певних параметрів; подання ДКЦПФР передбаченої законом звітності та інформації; оприлюднення результатів річної діяльності відкритого АТ; оприлюднення факту скликання загальних зборів АТ (із зазначеннями передбаченої законом інформації).

Відмінність між ВАТ і ЗАТ (ст. 81 ГК України):

•порядком розміщення акцій: у ВАТ - шляхом проведення відкритої (крім етапу заснування) підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку,

уЗАТ - розміщенням серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також купівліпродажу з виключенням системи торгів;

•порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно

(з дотриманням вимог закону); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій

147

біржі, а їх відчуження акціонером товариства має здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів цього товариства на придбання таких акцій);

•видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка (крім етапу заснування ВАТ), ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначеного кола осіб);

•обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх зацікавлених осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності).

Правове становище акціонерного товариства як різновиду господарського товариства визначається ГК (статті 79-92), ЦК (статті 152-162), Законом «Про господарські товариства», Законом «Про цінні папери та фондовий ринок» (статті 6, 28 та ін. - щодо правового режиму акцій), проте низка положень цих актів законодавства є колізійними, зокрема: щодо порядку створення ВАТ (ЦК та Закон «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачають для АТ незалежно від його виду один порядок: шляхом розподілу акцій між засновниками; ГК - два порядки: при заснуванні ВАТ - шляхом проведення відкритої підписки на акції, ЗАТ - шляхом розподілу акцій між засновниками); щодо назви ради товариства (спостережна рада - відповідно до ГК, наглядова рада - згідно з ЦК) та ін.

У сучасній українській економіці вже функціонує чимало державних або національних акціонерних товариств (холдингових компаній), які були створені в процесі корпоратизації державних підприємств та об'єднань відповідно до законодавства про корпоратизацію. Такі акціонерні товариства й виконують функції не лише підприємств та інших господарських організацій низової ланки економіки (банки, страхові компанії та ін.), а й можуть діяти як своєрідна форма господарського об'єднання (холдингова група у складі холдингової компанії та її корпоративних/дочірніх підприємств) і навіть як некомерційні організації (Державне акціонерне товариство «Національна мережа аукціонних центрів», Національний депозитарій).

148

Характерні риси державного акціонерного товариства/ДАТ (на прикладі корпоратизованих підприємств:

•спеціальне правове регулювання: ст. 22 ГК і глава 18 ГК «Корпоративні права», Закон України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії», укази Президента від 15.06.1993 р «Про корпоратизацію підприємств» і від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації»; Положення про порядок корпоратизації підприємств (затверджене постановою КМУ від 05.07.1993 р. № 508), Положення про спостережну раду (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556); Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р.

№39); Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації (затверджено наказом Фонду державного майна України від 25.06.2001 р. № 1129) та ін.;

•формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі уповноваженого органу);

•створюються шляхом: (1) заснування (проте законодавець на рівні закону регулює лише відносини щодо державних холдингових компаній) або (2) реорганізації у формі перетворення, як правило, державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більше ніж 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству, в акціонерні товариства;

•мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (однак строк останньої заздалегідь не визначається; крім того, законодавство про приватизацію державного майна передбачає можливість перетворення навіть підприємств

військово-промислового комплексу на ВАТ з метою їх інвестування, однак

149

обумовлює необхідність залишення контролю держави над таким підприємством, що здійснює діяльність, яка належить до державної монополії, і, відповідно, не підлягає приватизації);

•належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства і, відповідно, здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств;

•засновником зазвичай виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується;

•статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства;

•державна реєстрація товариства здійснюється його засновником у загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору;

•виконавчий орган товариства - правління - формується:

•а) на стадії його заснування шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується;

•б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;

•в обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спостережну раду, затвердженого постановою КМУ від 19.07.1993 р. № 556; метою діяльності спостережної ради є захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спостережної ради в обов'язковому порядку включаються представники: засновника; банківської установи, що обслуговує акціонерне товариство; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване

підприємство в установленому порядку визнано Монополістом, - представник

150