Робота з ув’язненими.

Ґрунтується на принципі необхідності в наданні соціальної допомоги ув’язненим, тому що покарання зводиться до ізоляції злочинців від суспільства, але за нормальних умов.

Соціальний працівник(психолог) тут мусить спиратися на вимоги Загальної декларації прав людини:

припиняти жорстоке, що принижує людську гідність, поводження й покарання;

домагатися поліпшення санітарно-гігієнічних умов та охорони здоров'я ув’язнених;

допомагати їм у самовиправленні та в підготовці до виходу на волю;

приділяти особливу увагу контактам із роботодавцями, учителями, друзями, членами сім'ї – з усіма, хто може допомогти у виявленні проблем ув’язненого й пошуках їх вирішення.

Робота з інвалідами.

Пріоритетним напрямом у сфері соціального захисту інвалідів є їх фахова реабілітація й працевлаштування, що дозволить інвалідам одержати матеріальну незалежність і реалізувати здатність до самозабезпечення. Забезпечення зазначеного напряму знаходиться, в основному, в сфері соціальних заходів: проведення пільгової фінансово-кредитної політики стосовно підприємств, що використовують працю інвалідів; установлення квоти для прийому на роботу інвалідів і мінімальної кількості спеціальних робочих місць для них; резервування окремих видів робіт і професій, найбільш придатних для працевлаштування інвалідів; стимулювання роботодавців різноманітних форм власності у створенні додаткових робочих місць для інвалідів; створення їм умов праці відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Зазначені соціальні заходи реалізуються на різноманітних рівнях. Особлива роль тут належить регіонам по створенню широкої мережі закладів соціального обслуговування для інвалідів, де головне місце займають центри соціального обслуговування інвалідів: відділення денного перебування (побутове, медичне, культурне обслуговування, організація відпочинку, залучення до посильної трудової діяльності, підтримка активного способу життя тощо); відділення з обслуговування вдома (виявлення та облік інвалідів, які потребують обслуговування вдома, надання соціально-побутової допомоги їм у домашніх умовах, сприяння в наданні пільг і переваг, передбачених законодавством, тощо); служби термінової допомоги (доставка продуктів харчування, ліків; ремонт; оформлення документів і т.ін.).

Особливого значення набуває робота в центрах соціальної реабілітації для дітей і підлітків інвалідів, де проводяться їх медична реабілітація, психолого-педагогічна корекція, соціально-побутова адаптація, трудова орієнтація.

Робота з біженцями

У міграційному русі помітно виділяється категорія “біженців” і, відповідно, постає низка соціальних проблем “групи ризику” такого характеру.

Головне завдання соціальної роботи з біженцями – розвиток у них здатності самостійно долати труднощі. Тут одним із основних заходів профілактики проблем біженців є завчасний підбір регіонів можливого розселення біженців із заздалегідь передбаченою системою інфраструктури соціального захисту (житло, медобслуговування, харчування, соціокультурна сфера, транспорт і т.ін.). У цих умовах соціальні працівники запобігають або зменшують психологічні наслідки таких проявів, як “травма”, “втрата”, “жорстоке поводження”, “труднощі” тощо.