Тема: «Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їхні види, функції»

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Нервова тканина – це високоспеціалізована тканина, що складається з нейронів (нейроцитів) і нейроглії (допоміжних клітин). Вона розвивається з нервової трубки і 2-х гангліозних пластин і утворює органи центральної і периферичної нервової системи.

Нервові клітини сприймають і передають подразнення. Клітини нейроглії заповнюють проміжки між нейроцитами і забезпечують їхню життєдіяльність, тобто виконують опорну, захисну, секреторну функції, а також беруть участь у процесі обміну речовин між нейронами і кровоносними судинами.

ЗМІСТ ТЕМИ

Морфологічно нервова система представлена двома типами клітин: нейронами (мал. 28) і нейроглією.

Функцію ЦНС, що полягає в обробленні інформації, виконують переважно нейрони, кількість яких становить близько 10¹¹.

У ЦНС виді­ляють наступні типи нейронів, що різняться як морфологічно, так і функціо­нально:

1) аферентні (сприймають подразнення, чутливі);

2) вставні (з’єднують аферентні та еферентні, асоціативні);

3) еферентні (передають подразнення до робочого органу, рухові);

4) секреторні (продукують нейрогормони).

Разом з тим нейрони становлять меншу (лише близько 10%) части­ну клітинного пулу ЦНС, а 90% усіх клітин становить нейроглія.

Морфо-функціональна характеристика нейроглії

Клітини нейроглії (гліальні клітини, глія) досить сильно відрізняються від нейронів. Найбільша різниця полягає в тому, що нейроглія напряму не бере участь в генерації та проведенні нервових імпульсів. Її функцією є, зокрема, взаємоізоляція нервових контактів та підтримка функціонування нейронів. Загальна кількість глії в нервовій системі помітно більше, ніж кількість нейронів: їхнє співвідношення по масі дорівнює приблизно 3:1, а за кількістю - 50:1 на користь глії.

Термін «глія» походить від грецького слова, що означає «клей», і віддзеркалює уявлення 19-го сторіччя про те, що гліальні клітини якимось чином утримують цілісність нервової системи.

Для глії вважають доведеним існування таких функцій, як підтримання гомеостатичного середовища існування нейронів, модуляція рівню збудливості нейронів, модуляція роботи синапсів шляхом контролю зворотнього захвату нейромедіатора з синаптичної щілини, формування підтримуючої структури на деяких стадіях розвитку нейронів, та протидія ушкодженню нейронів, тобто захисна функція (а подеколи і сприяння відновленню після ушкодження) (мал. 29).

Нейроглія - це неоднорідні клітини, що заповнюють простір між нейронами й кровоносними капілярами. Вони різняться як за формою, так і за функцією.

Розрізняють кілька типів гліальних клітин:

а) астроцити;

б) олігодендроцити;

в) мікрогліальні клітини;

г) епендимні клітини.

Кожна з них виконує своє функціональне завдання в забезпеченні функції нейронів. При цьому астроцити та олігодендроцити ще називають макроглією.

Астроцити, що становлять близько 60 % клітин нейроглії, викону­ють різноманітні функції зі створення сприятливих умов для функціо­нування нейронів. Особливо важливу роль вони відіграють у період ви­сокої активності останніх.

Астроцити беруть участь у:

1) створенні гематоенцефалічного бар'єра (ГЕБ), що обмежує віль­не проникнення різних сполук із крові;

2) резорбції деяких медіаторів ЦНС (наприклад глутамату, ГАМК), їхньому обміні й навіть забезпечують зворотне повернення готових медіаторів у нейрон, що активно функціонує; а також деяких іонів (наприклад К⁺) з міжклітинної рідини в період активного функціонування прилеглих нейронів.

В астроцитах синтезується низка факторів, що належать до регуля­торів росту. Фактори росту астроцитів беруть участь у регуляції росту і розвитку нейронів. Ця їхня функція особливо яскраво виявляється під час становлення ЦНС: у внутрішньоутробний і ранній постнатальний період розвитку.

Олігодендроцити утворюють мієлінову оболонку нейронів (ста­новлять близько 25-30 % усіх гліальних клітин). На периферії цю функцію виконують лемоцити. Крім того, вони можуть поглинати мікроорганізми, тобто разом з астроцитами беруть участь в імунних механізмах мозку.

Мікрогліальні клітини як частина ретикулоендотеліальної систе­ми організму беруть участь у фагоцитозі (становлять близько 10% усіх гліальних клітин).

Епендимні клітини вистилають шлуночки головного мозку, беру­чи участь у процесах секреції спинномозкової рідини.