- •Навчально-методичне забезпечення
- •«Теорія та методика музичного виховання»
- •2014-2015 Н.Р. Зміст навчально-методичного забезпечення
- •Методичні рекомендації з підготовці до практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія та методика музичного виховання»
- •Заліковий кредит і. Елементарна теорія музики
- •1.1.1. Тема
- •План лекції
- •Короткий зміст
- •1.Звуковисотність. Основні властивості музичного звуку.
- •2. Звукоряд. Основні ступені та їх назви.
- •3. Ноти. Нотний стан. Позначення звуків на нотному стані.
- •4. Октави. Назви октав.
- •5. Діапазон. Регістр.
- •6. Скрипковий ключ. Запис звуків у скрипковому ключі.
- •7. Басовий ключ. Запис звуків у басовому ключі.
- •8. Стрій. Темперований стрій. Тон і півтон.
- •9. Вихідні ступені звукоряду. Знаки альтерації. Ключові знаки.
- •10. Енгармонізм звуків.
- •1.1.2. Тема: Звук: висота звука
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •1.1.3. Звук
- •Методичні рекомендації
- •1.1.4. Тема
- •План лекції
- •Короткий зміст
- •1. Позначення тривалостей звуків.
- •2. Паузи. Види пауз.
- •3. Метр. Ритм. Їх значення в музиці.
- •4. Такт. Тактова риска. Затакт.
- •5. Розмір. Прості розміри. Групування нот у тактах простих розмірів.
- •6. Загальні поняття про складні розміри.
- •7. Змінні розміри.
- •8. Тактування 2-, 3-, 4- дольними розмірами.
- •9.Темп як засіб музичної виразності. Основні темпові позначення. Метроном.
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •1.1.6. Ритм. Метр. Темп та його значення в музиці
- •Методичні рекомендації
- •1.2.1. Тема: Інтервали та їх виразне значення
- •1. Вивчити рекомендовану літературу.
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •1.2.2. Інтервали
- •Методичні рекомендації
- •1.2.3. Тема
- •План лекції
- •Короткий зміст
- •1. Поняття про лад. Стійкі та нестійкі ступені ладу. Тоніка.
- •2. Мажор. Гама натурального мажору.
- •3. Поняття про тональність.
- •4. Мінор. Гама натурального мінору.
- •5. Паралельні та однойменні тональності та гами.
- •Тема для самостійного вивчення
- •1.2.4. Лад і тональність
- •Методичні рекомендації
- •1.2.5. Тема
- •План лекції
- •Короткий зміст
- •1. Поняття про мелодію.
- •2. Логіка розвитку мелодії.
- •3. Основні динамічні відтінки.
- •Методичні рекомендації
- •Заліковий кредит іі.
- •Короткий зміст
- •1. Побудова теорії музично-естетичного виховання на основі суміжних наук – естетики і педагогіки, фізіології, психології музикознавства.
- •2.Методи дослідження проблем музичного виховання та розвитку дітей.
- •2.1.2 Семінарське заняття (2 години) Тема: Методика музичного виховання дітей
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •2.1.3. Характеристика змісту музичної освіти дошкільників
- •Методичні рекомендації
- •2.1.4 Семінарське заняття (2 години) Тема: Становлення та розвиток теорії і методики музичного виховання в дошкільному навчальному закладі
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •2.1.5. Розвиток методики музичного виховання в Україні
- •Методичні рекомендації
- •2.1.6. Лекція (2 години) Характеристика системи музичного виховання План
- •Короткий зміст
- •1.Сутність комплексного підходу до музичного виховання.
- •2.Аналіз зарубіжного досвіду дошкільного музичного виховання.
- •3. Основні принципи побудови програми з музики для початкової школи за системою д.Б. Кабалевського.
- •4. Принцип тематизму в програмі навчання дітей старших груп на музичних заняттях.
- •2.2.1 Лекція(2 години) Структура музичності та вікові рівні розвитку дітей План
- •Короткий зміст
- •1. Визначення поняття музичності, основні її ознаки.
- •2. Зарубіжні вчені про проблему музичності.
- •3. Вітчизняні вчені про проблему музичності.
- •Тема для самостійного вивчення
- •2.2.2. Рівні музичного розвитку дітей
- •Методичні рекомендації
- •2.2.3 Лекція (2 години) Види дитячої музичної діяльності:
- •Короткий зміст
- •1. Значення та основні завдання слухання музики.
- •2. Методи навчання та прийоми розвитку музичного сприймання.
- •5. Оркестровка музыкальных произведений
- •6. Передача характера музыки в движении
- •3. Етапи розучування творів.
- •4. «Музичний буквар» н. Ветлугіної.
- •5. Музично-дидактичні ігри.
- •2.2.4. Семінарське заняття (2 години)
- •Методичні рекомендації
- •2.2.5. Семінарське заняття (2 години) Тема: Види дитячої музичної діяльності: дитяча музична творчість
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •2.2.6. Методи і прийоми музично-естетичного виховання, навчання і розвитку дітей
- •Методичні рекомендації
- •Заліковий кредит ііі.
- •Короткий зміст
- •1. Значення проведення музичних занять в дошкільному навчальному закладі.
- •2. Структура фронтального музичного заняття.
- •3. Функціональні обов’язки вихователя та музичного керівника на музичних заняттях у різних вікових групах.
- •3.1.2. Семінарське заняття (2 години)
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.1.3. Комплексні та тематичні музичні заняття
- •Методичнаі рекомендації
- •3.1.4. Лекція(2 години) Роль музики на святі в дошкільному навчальному закладі:
- •Короткий зміст
- •1. Роль музики на святі.
- •2. Побудова свят у різних вікових групах.
- •3. Підготовка до свят – одна з умов успішного його проведення.
- •3.1.5. Семінарське заняття (2 години)
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.1.6. Свята в дошкільному навчальному закладі
- •Методичні рекомендації
- •3.2.1. Семінарське заняття (2 години)
- •Методичні рекомендації
- •3.2.2. Семінарське заняття (2 години) Тема: Самостійна музична діяльність дітей
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.2.3. Планування та облік музичного виховання
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.2.4. Керівництво роботою з музичного виховання в дошкільних навчальних закладах
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.2.5. Керівництво роботою з музичного виховання в дошкільних методичних кабінетах
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.2.6. Здійснення наступності в музичному вихованні дітей дошкільного навчального закладу і школи
- •Методичні рекомендації
- •Тема для самостійного вивчення
- •3.2.7. Музичне виховання дошкільників у сім’ї
- •Методичні рекомендації
- •Питання до самоперевірки
- •5. Засоби контролю
- •Рейтингова оцінка засвоєння студентами денної форми навчання
- •Навчального матеріалу (за кредитно-модульною системою)
- •Критерії рейтингової оцінки засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни «Теорія та методика музичного виховання»
- •Рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Поточний та модульний контроль.
- •Підсумковий контроль
- •Види робіт
- •Критерії рейтингової оцінки засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни «Теорія та методика музичного виховання»
- •Підсумкова оцінка
- •7. Список літератури з курсу
6. Скрипковий ключ. Запис звуків у скрипковому ключі.
Висота звуків визначається за допомогою умовного знака, що називається ключем. Ключів кілька, але найбільш уживаними є ключі соль (скрипковий) та фа (басовий). Пояснення про басовий ключ буде подано пізніше.
Ключ соль, або скрипковий, пишеться на початку нотного стану так, щоб його завиток охоплював другу лінію і містився між першою та третьою лініями
Написана на другій лінії нотного стану нота визначає звук соль першої октави.
До першої октави записується на першій додатковій лінії під нотним станом, а всі інші звуки цієї октави за їх висотою розміщуються так:
Звуки другої, третьої та до четвертої октав записуються так:
У скрипковому ключі можна записати також кілька звуків малої октави:
Увесь звукоряд від ля субконтроктави до звука до п’ятої (або ля четвертої) октави прийнято ділити на три приблизно рівні частини, так звані регістри: нижній, середній та верхній. Частина звукоряду, що записується в скрипковому ключі, відноситься до середнього та верхнього регістрів.
7. Басовий ключ. Запис звуків у басовому ключі.
У скрипковому ключі можна записати лише частину звуків музичного звукоряду: частину малої октави, звуки першої, другої, третьої, четвертої та до п’ятої октав. Решту звуків малої октави записувати в цьому ключі незручно, бо читання нот утруднюється великою кількістю додаткових ліній під нотним станом. Тому звуки малої октави, великої, а також контроктави й субконтроктави записують у ключі фа, або басовому ключі.
Цей ключ пишеться на нотному стані в такий спосіб, щоб його головка була на четвертій лінії, верх підходив під п’яту лінію, а нижній кінець доходив до другої лінії. З правого боку поруч з ключем ставлять дві крапки так, щоб четверта лінія нотного стану проходила між ними. На ній записують звук фа малої октави.
8. Стрій. Темперований стрій. Тон і півтон.
На межі XVII та XVIII ст. встановився музичний звукоряд, що називається рівномірно-темперованим. У ньому всі звуки розташовано на однаковій відстані один від одного (відстань тут слід розуміти як співвідношення звуків за висотою), а октава поділяється на дванадцять рівних частин.
Найкоротша відстань між двома сусідніми звуками називається півтоном. Його прийнято вважати найменшою одиницею виміру співвідношень звуків за висотою. Півтонові дорівнює відстань між двома основними звуками, що відповідають двом білим клавішам (або кнопкам), між якими немає чорної (тобто мі-фа і сі-до), або між основним та сусіднім з ним підвищеним або зниженим звуком, тобто між білою і прилеглого до неї чорного клавішами фортепіано (або кнопками баяна).
Два півтони в сумі становлять цілий тон. Отже, октава має дванадцять півтонів, або шість тонів.
Відстань між звуками до-ре, ре-мі, фа-соль, соль-ля і ля-сі дорівнює двом півтонам або цілому тонові. На фортепіано (баяні) це дві білі клавіші (дві кнопки), між якими є чорна. Крім того, тонові дорівнює відстань між двома клавішами (кнопками), між якими є третя.
9. Вихідні ступені звукоряду. Знаки альтерації. Ключові знаки.
Знаками альтерації в музиці називають умовні знаки, що їх ставлять у нотному запису перед нотою (або після ключа). Вони вказують на підвищення або зниження будь-якого з основних звуків октави. Знаків альтерації п’ять:
За допомогою знаків альтерації записують звуки октави, які не мають самостійних назв і відповідають чорним клавішам фортепіано або чорним кнопкам баяна. При альтерації звук зберігав свою основну назву, до якої додається назва знака альтерації: до-діез, мі-бемоль, фа-дубль-бемоль, ре-дубль-дієз і т. д.
Дієз показує підвищення основного звука на півтону. Його пишуть перед нотою, на тому самому місці (на лініях або між ними), де розташована і відповідна нота:
Бемоль –знижує основний звук на півтону. Його також пишуть перед нотою, на тому самому місці, де стоїть відповідна нота:
Бекар скасовує дію будь-якого із знаків альтерації незалежно від того, ключовий це знак чи додатковий. Пишеться він перед нотою і діє також лише на ту ноту (або кілька однакових нот), перед якою стоїть, в межах одного такту.