І суглобів

Хвороби внутрішніх органів (рис. 5.1) займають значне місце серед інших захворювань. За локалізацією патологічного процесу їх поділяють на серцево-судинні, дихальні, травлення, сечовиділення, ендокринних залоз, обміну речо­вин. Захворювання можуть перебігати гостро, підгостро і хронічно. Організм

Рис. 5.1. Внутрішні органи: 1 — гортань: 2 — трахея (дихальне гор­ло); З —верхня частина лівої легені; 4 — легеневий стовбур; 5 — серце; б — діаф­рагма; 7 — шлунок; 8 — селеїінка; 9 — поперечна ободова кишка; 10 — тонка кишка; 11 — сигмоподібна ободова киш­ка; 12 -—сечовий міхур; 13 — сліпа киш­ка; 14 — висхідна ободова кишка; 15 — жовчний міхур; 16 — печінка; 17 — верх­ня частка правої легені; 18 — аорта; 19 — верхня порожниста вена; 20 — під­ключична вена; 21 -— ліва внутрішня яремна вена; 22 — стравохід

235

Фізична реабілітація

Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

людини становить єдине ціле, тому ураження однієї його системи здебільшого призводить до порушення функцій інших органів і систем, що викликає необ­хідність різнобічного впливу на хворого. У зв'язку з цим застосовують ком­плексне лікування хворих із використанням засобів фізичної реабілітації.

5.1. Фізична реабілітація

ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ

СИСТЕМИ

Серцево-судинна система відіграє важливу роль в життєдіяльності орга­нізму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продук­ти обміну. Тому при захворюваннях апарату кровообігу порушується функціо­нальна діяльність усього організму, знижується працездатність, наступає пе­редчасна старість. Серцево-судинні захворювання є основною причиною інва­лідності і смертності людей у більшості країн світу.

Захворюваннями серцево-судинної системи є: ендокардит, міокардит, пе­рикардит, дистрофія міокарда, вроджені І набуті вади серця, атеросклероз, іше­мічна хвороба серця, гіпер- та гіпотонічна хвороби, облітеруючий ендартеріїт, тромбофлебіт, варикозне розширення вен. Виникненню захворювання сприяє ряд чинників зовнішнього і внутрішнього середовища: переїдання, вживання алкоголю, паління, гіподинамія, фізичні і нервово-психічні перевантаження, інфекції, інтоксикації, спадковість тощо.

Захворювання серцево-судинної системи проявляються болем у ділянці серця, порушенням його ритму, серцебиттям, задишкою, набряками, синюш­ністю (ціаноз). Вони супроводжуються недостатністю кровообігу різного ступеня.

Серцево-судинні захворювання лікують комплексно з включенням меди­каментозного лікування, дієтотерапії, психотерапії, відповідного рухового режиму, фізичної реабілітації. Засоби останньої — ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапія, працетерапія. їх призначають як у лікарняний, так і в післялі-карняний періоди реабілітації. У реабілітаційних центрах, поліклінічному, санаторному та диспансерному етапах реабілітації можливе використання механотерапії (тренажери).