- •Зозуля В.В.
- •порушення кровотоку в артеріях, які відходять від дуги аорти.
- •облітеруючі захворювання артерій (атеросклероз, неспецифічний аортоартеріїт, облітеруючий тромбангіїт);
- •При атеросклеротичному ураженні процес має сегментарний характер, найчастішою його локалізацією є роздвоєння ЗСА
- •Зниження регіонарного кровотоку нижче 40 мл (N 40 -75 мл) на 100 г
- •I стадія – безсимптомна, компенсована
- •Стадія початкових ознак: говний біль, запаморочення , шум у вухах, погіршення памяті, зниження
- •У стадії декомпенсації розвивається виражена енцефалопатія із розладами інтелекту, зниження критичного ставлення до
- •Стадія переміжної судинної мозкової недостатності характеризується появою короткочасних неврологічних порушень унаслідок ішемії головного
- •У хворих з оклюзійними ураженнями гілок дуги аорти можливий також синдром Горнера (птоз,
- •Ознаки ішемії в системі ЗСА спостерігають рідко, за тяжкого, поширеного оклюзійного процесу в
- •Вертебробазилярний басейн – хребтові артерії та непарна основна артерія – постачає кровю потиличну
- •1.стенози і оклюзії артерій, переважно атеросклеротичного характеру;
- •характеризується неврологічними симптомами, що, залежно від стадії захворювання, можуть виникати у вигляді перехідних
- •У хворих можуть виникати короткочасна непритомність, нудота, блювання, пітливість.
- •Вертебробазилярна судинномозкова недостатність може бути спричинена порушеним током крові від мозку до верхніх
- •симптоми вертебробазилярної судинної недостатності та явища ішемії верхньої кінцівки.
- •Включає в себе явища ішемії мозку як за каротидним, так і за вертебробазилярним
- •Під час загального огляду не вдається виявити жодних ознак для встановлення правильного діагнозу.
- •При ураженні ЗСА пульсації її не визначають, прослуховують шум над- і підключичних ділянках,
- •Якщо під час інтенсивної роботи рукою, на якій знижена пульсація променевої артерії й
- •Хворий стоїть спиною до лікаря, піднімає руку, зігнуту в ліктьовому суглобі під кутом
- •У хворих із судинномозковою недостатність I і II стадії можна застосовувати функціональну пробу
- •Визначення АТ потрібно проводити на всіх кінцівках. У разі ураження підключичної артерії зазначають
- •При стенозі роздвоєння і ВСА систолічний шум біля кута нижньої щелепи вислуховується в
- •Консультації невропатолога й офтальмолога є обовязковим у комплексному обстеженні хворого.
- •Внутрішньочерепні пухлини
- •Вирішальне значення для встановлення діагнозу мають дані аортоартеріографії, рентгенографія черепа, і шийного відділу
- •Можливості терапевтичного впливу на етіологічний чинник захворювання загалом обмежені. Хворим на неспецифічний артеріїт
- •1.будь-яке збідніння кровотоку мозку або кінцівки загрожує їх нормальному функціонуванню, особливо в умовах
- •3.наявність атеросклеротичного стенозу будь-якої миті може призвести до мікроемболії судин головного мозку та
- •За стійкої неврологічної симптоматики (наслідки ішемічного інсульту – IV стадія) операція недоцільна, оскільки
Під час загального огляду не вдається виявити жодних ознак для встановлення правильного діагнозу. Дуже рідко, у хворих із множинними оклюзіями гілок дуги аорти можна виявити атрофію мязів обличчя та трофічні зміни на голові у вигляді некрозів і виразок.
Пальпацію хворого слід починати з визначення пульсації обох сонних, скроневих, пахвових і променевих артерій.
При ураженні ЗСА пульсації її не визначають, прослуховують шум над- і підключичних ділянках, що слабшає догори. Нерідко зазначають ослаблення або відсутність пульсації та зниження АТ на
верхній кінцівці.
При вираженій оклюзіі ВСА відмічається виражена або посилена пульсація загальної сонної і скроневої артерій.
Пульсація променевої артерії може бути збережена навіть при оклюзії підключичної артерії завдяки розвитку синдрому обкрадання та колатерального кровообігу. Однак за однобічного ураження підключичної артерії завжди зазначають асиметрію в пульсації плечових і променевих артерій.
Якщо під час інтенсивної роботи рукою, на якій знижена пульсація променевої артерії й АТ, виникають запаморочення та головний біль, це свідчить про стеноз або оклюзію підключичної артерії з хребтовим стил- синдромом.
Інтенсивна робота жувальних мязів і поява головного болю та запаморочення свідчать про перетікання крові із системи ВСА до зовнішньої внаслідок оклюзії ЗСА та прохідності її роздвоєння.
Хворий стоїть спиною до лікаря, піднімає руку, зігнуту в ліктьовому суглобі під кутом 90º і відводить її максимально назад, одночасно голову повертає в протилежний бік. За наявності екстравазальної компресії підключичної артерії при скаленус-синдромі пульсація променевої артерії під час відведення руки і повороту голови зникає.
Хворий руку, опущену вниз, відводить назад за одночасного повороту голови у той самий бік. Зниження пульсації під час проведення проби свідчить про механізм стискання підключичної артерії.
У хворих із судинномозковою недостатність I і II стадії можна застосовувати функціональну пробу з пальцевою компресією сонної артерії. Упродовж кількох секунд виникає непритомність або геміспазм внаслідок перекриття найважливіших колатеральних шляхів.
Визначення АТ потрібно проводити на всіх кінцівках. У разі ураження підключичної артерії зазначають зниження САТ до 80-30 мм рт.ст., при цьому за однобічного ураження градієнт САТ становить близько 70 мм рт.ст., пульсовий тиск знижується до 20
мм рт.ст.
Аускультація гілок дуги аорти передбачає аускультацію загальних сонних артерій і їх роздвоєнь, підключичних артерій у надключичній ділянці й і пахвовій западині, ХА.
При стенозі роздвоєння і ВСА систолічний шум біля кута нижньої щелепи вислуховується в 75% хворих. У деяких пацієнтів при оклюзії ВСА вислуховується шум над очним яблуком, який зумовлено збільшеним кровотоком по колатералях до очної артерії.
При стенозі плечо-головного стовбура в 77% хворих виявляють систолічний шум у правій надключичній ямці за груднинно-ключичним зчленуванням.
Консультації невропатолога й офтальмолога є обовязковим у комплексному обстеженні хворого.
ЕЕГ
РЕГ
Офтальмодинамометрія
Реовазографія
Термографія
Ультразвукова допплерографія
Рентгенконтрасна аортоартеріографія - основний метод точної
топічної діагностики. Застосовується не лише для верифікації діагнозу, а і для визначення місцевих умов операбельності (локалізації, довжини, та характеру оклюзійного ураження судин) та для вибору методу операції.
Внутрішньочерепні пухлини
Крововилив у мозок
Внутрішньочерепні аневризми
Емболія судин мозку і позачерепних артерій
Захворювання очей
Спондильоз й інша патологія шийного відділу хребта