Рентгенологічний метод використовують для діагностики ускладнень:

- виявлення вільного газу в черевній порожнині(перфорація кишки)

-діагностика токсичного мегаколону і кишкової непрохідності

Іригоскопія і іригографія дозволяють визначити ширину кишки, наявність гаустрації, її контури, зміни слизової оболонки

Ентероклізма за Селліном : після введення суспензії барію використовується метилцелюлоза

УЗД : дані про наявність трансмуральне поширення запального процесу, локалізація ураження, наявність нориць, абсцесів, ділянок стенозу і пухлиноподібних інфільтратів

Мікробіологічні дослідження дають можливість диференціювати хворобу Крона і ХНК з проктитами, ентеритами, колітами іншої етіології

Диференційний

діагноз

Лікувальна тактика та вибір методу лікування

Treatment

Фармакотерапія: 1.Базисні препарати

а)Препарати 5-АСК: сульфосалазин, месалазин, месаламін б) глюкокортикостероїди

2.Препарати резерву-імуносупресори:неселективні, селективні 3.Нова стратегія:

а.антицитокіни б.рекомбінантні IL10 в.антитіла до TNF

4.Допоміжна терапія: парентеральне харчування, детоксикація, ферменти, десенсибілізуюча, седативна, плазмоцитоферез, сорбційні методи, пробіотики

Хірургічне втручання: 1.Колпроктектомія з формуванням S-, W-, J- подібного ілеоанального резервуара

*але втручання на кишці при хворобі Крона показані при наявності ускладнень(кишкова непрохідність, перфорація кишки,кровотеча, "симптомні" нориці, абсцеси, карцинома)

Хвороба Гіршпрунга – природжена вада розвитку товстої кишки, що виникає внаслідок агангліозу (відсутності агангліонарних нервових клітин у підслизовому та м’язово-кишковому сплетіннях) стінки кишечнику.

Етіологія та патогенез Найчастіше генез захворювання розглядають

відповідно до критеріїв полігенного наслідування. Вважається, що причиною хвороби є неспроможність клітин ембріонального нервового зачатку мігрувати із нервового гребеня в стінку первинної кишки або неспроможність інтрамуральних та підслизових сплетінь розвиватись разом із кишковою стінкою в каудальному та краніальному напрямках (4-12-й тиждень внутрішньоутробного розвитку).

Неповноцінна парасимпатична іннервація за рахунок відсутності гангліонарних клітин у стінці кишечнику призводить до порушення перистальтики, закрепів, функціональної непрохідності кишечнику. Відділ кишечнику, який розташований проксимально від ураженої ділянки, під дією калових мас та газів значно розширюється (розвивається мегаколон, який носить вторинний характер). Діаметр розширеної кишки може досягати значних розмірів, стінки кишечнику в зоні розширення потовщені, за рахунок компенсаторної гіпертрофії м’язів (для забезпечення просування калових мас через агангліонарну ділянку).

Класифікація

Залежно від протяжності зони агангліозу, розрізняють такі форми хвороби Гіршпрунга:

1) прямокишкова – агангліоз поширений на частину прямої кишки (наданальна форма) або захоплює її всю; 2) прямокишково-сигмоподібна – агангліоз прямої та сигмоподібної

кишок (найпоширеніша форма – близько 85% випадків); 3) субтотальна – ураження лівої половини товстої кишки та часткове поширення процесу на праву половину товстої кишки;

4) тотальна – ураження всієї товстої кишки, а іноді й частини тонкої кишки; 5) сегментарна.

Розрізняють такі клінічні стадії хвороби:

- компенсована, субкомпенсована і декомпенсована; - гостра і хронічна

Клініка

-закрепи (випорожнення лише після клізми; при чому процес лише прогресує)

-стілець має вигляд дрібних «камінців», іноді – стрічкоподібний або рідкий.

-збільшення розмірів живота внаслідок метеоризму, розширення кишечнику калом та газами - при важкому перебігу з’являються симптоми інтоксикації та

мальабсорбції: гіпотрофія, затримка росту, анемія, розлади серцево-судинної та дихальної систем, полігіповітаміноз, порушення білкового та електролітного обміну, дисбіоз кишечнику, кишкові дисфункції (парадоксальна діарея), зниження імунітету.

**Такі діти мають характерний вигляд – тонкі кінцівки, випнутий живіт, набряки, що помилково, особливо при діарейному синдромі, вважають за прояви соматичного захворювання із синдромом мальабсорбції (наприклад, целіакія).