4. Активна і пасивна лексика мови.

Активна і пасивна лексика української мови — два шари лексики, наявність яких зумовлена такими основними чинниками, як поява нових слів і вихід з ужитку слів, що позначали старі явища й реалії.

Активна лексика

Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини.

Зокрема слова хліб, молоко, яблуко, дорога, тролейбус, повітря, дочка, дощ, великий, солодкий, читати, тут тощо — загальновживані слова, використовуються у побуті. Проте до активної лексики належать і такі слова як синус, косинус, діагональ, перпендикуляр, префікс, іменник, речення, кома, кут — терміни. Активна лексика - це слова, які часто часто вживаються в повсякденному спілкуванні. Вони зрозумілі для кожного члена мовного колективу. Це загальновживані слова (хліб, сіль, гіркий, добрий, іти, бігти) та широковідомі терміни (нація, діаспора, принтер, квартет).

Пасивна лексика

Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку, а також нові слова, недавно створені чи запозичені з інших мов — неологізми.

5. Стилістичне розшарування словникового складу мови. Спеціальна і термінна лексика.

За стилістичною класифікацією вся лексика поділяється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену.

Стилістично нейтральна лексика – слова, які вживається у усіх стилях мови( розмовно-побутовому, худ. літер., публіцистичному, науковому, офіційно-діловому). Вони не мають стилістичного забарвлення і є загальновживаними.

Висока(книжна) лексика – лексика, яку використовують передусім у літературно-писемному і піднесеному усному мовленні – науковому й публіцистичному, в ділових документах, в художній літературі.

До піднесеного стилю належать:

- поетична лексика

- народно-поетична лексика

- наукова лексика

Серед наукової лексики виділяють терміни. Термін – спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки.

- професіоналізми

- публіцистична лексика

- офіційно-ділова лексика

До низького стилю належать:

- розмовно-побутова лексика

- просторічна лексика

- діалектизми

- вульгарна та лайлива лексика

- жаргонізми та арготизми

За соціальною важливістю лексику поділяють на активну і пасивну.

Активна лексика – частовживані(вони ж загальновживані) слова. Цю лексику використовують усі носії мови незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо.

До активної лексики належать такі тематичні групи: назви спорідненості, назви частин організму людини і тварин, назви свійських і широковідомих диких птахів, назви риб, рослин, явищ природи, часових понять, жител та їх частин …

Пасивна лексика – це рідковживані(вузьковживані, нечастотні) слова, якими переважно є застарілі слова, слова, які тільки-но з’явилися в мові, а також професіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.

Професіоналізми – слова, що їх уживають люди, об’єднані певною виробничою діяльністю, тобто слова, притаманні мовленню представників певної професії.

Діалектизми – слова, які вживають на певній території.

Екзотизми – слова, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття.

Жаргонізми(або сленгові слова) – слова, властиві розмовній мові людей, пов’язаних певною спільністю інтересів. Наприклад, хвіст «заборгованість», плавати «слабо знати матеріал».

Арготизми – спеціальні слова й вирази, типові для якогось соціального прошарку, вживані з метою засекречення комунікації( щоб сторонні не розуміли, про що йдеться).

Говорячи про активну і пасивну лексику, слід також згадати про такі явища, як табу та евфемізми.

Табу - – полінезійське слово, яке стосується етнографії; означає заборону на вживання тих чи інших слів, виразів або власних імен через забобони, вірування із цензурних і етичних міркувань.

Евфемізми – слова або вислови, які вживають замість заборонених слів.