3.Взаємодія соціального педагога з класними керівниками та шкільним психологом

Їхня робота пов'язана самим її об'єктом - це людина, учень, вихованець в соціальному середовищі.

Якщо ми порівняємо функції, що їх класним керівником і соціальним педагогом, то вони багато в чому подібні. Відмінності полягають лише в обсязі реалізації. На відміну від класних керівників, які практично завжди мають навчальне навантаження, у соціального педагога на першому місці не навчальна і не освітня функція.

Класний керівник, на мій погляд, є сполучною ланкою між учням і соціальним педагогом. Від нього надходить первинний запит і первинна інформація про дитину. У нашій школі класні керівники на початку кожного навчального року заповнюють соціальний паспорт класу, в якому відображають кількість дітей проживають в місті і в селі, кількість неповних сімей, малозабезпечених, багатодітних, неблагополучних сімей, кількість дітей залишилися без піклування батьків, що перебувають під опікою, що проживають не з батьками, інвалідів, дітей з девіантною поведінкою, переростків, дітей із сімей чорнобильців та дітей із сімей батьків-інвалідів. Всі ці дані потім складають соціальний паспорт школи і банк даних різних категорій сімей та дітей.

Найчастіше класний керівник звертається до соц. педагогу тоді, коли власні заходи впливу на вихованця і його сім'ю не приносять бажаного результату.

Взаємодія класного керівника і соц. педагога має на меті спільне виявлення причин виникають у дитини проблем і проведення соціально-педагогічної корекційної роботи для надання допомоги та попередження можливих проблемних ситуацій.

Найбільш поширені питання, з якими звертаються класні керівники до соціальних педагогам:

надання допомоги у соціально-педагогічному обстеженні дитини, оскільки класні керівники не завжди можуть самостійно зібрати і проаналізувати всю необхідну інформацію в повному обсязі;

своєчасна підтримка дітей, що потрапили в екстремальні ситуації (позбавлення батьків їхніх прав, визначення дитини в держустанови для подальшого його навчання і виховання, збір документів для направлення дітей і підлітків в спеціальні виховно-профілактичні установи і т.п.);

вживання заходів виховного впливу до дитини в разі пропусків занять;

взаємодія в ході роботи з сім'єю дитини;

отримання будь-якої спеціальної інформації чи консультації.

Аналізуючи досвід взаємодії класних керівників та соц. педагогів можливо виділити наступні загальні проблеми:

організація виховної роботи з дітьми, спрямованої на формування загальної культури особистості, адаптацію до життя в суспільстві, вивчення психолого-педагогічних особливостей особистості та її мікросфери, умов життя дитини;

виявлення наявних у дітей проблем і труднощів, з одного боку, та їх інтересів і потреб - з іншого;

своєчасне вирішення конфліктних ситуацій;

надання соціальної допомоги і підтримки учнів;

сприяння реалізації прав і свобод дітей та підлітків, створення конкретної і безпечної обстановки в школі;

забезпечення охорони життя і здоров'я, пропаганда здорового способу життя серед дітей та підлітків;

розвиток демократичних основ життя дитячих колективів;

підтримання партнерських відносин з родиною дитини, спільне рішення дитячих проблем;

взаємодія з учителями, батьками, фахівцями соціальних служб та надання допомоги дітям та підліткам, які потребують опіки та піклування; з обмеженими фізичними можливостями, а також потрапили в екстремальну ситуацію;

Виходячи з спільно розв'язуваних проблем, можна назвати і загальні форми роботи: спільні консультації, проведені на підставі даних соціально-психолого-педагогічної діагностики як окремих учнів, так і класів в цілому, проведення психолого-педагогічних практикумів з дітьми та їх батьками, де обговорюються питання морального розвитку дітей, відхилення в поведінці, їх причини та шляхи подолання, способи корекції; спільні семінари для учнів, батьків, педагогів школи; ігрові способи корекції поведінки дітей; спільне проведення батьківських зборів; спільне відвідування сімей, проведення спільних заходів.

Найбільш складними питаннями і відповідно ділянками роботи для класного керівника є робота з важкими дітьми. Провідну роль в ній займає діяльність соціального педагога. Класний керівник виступає в якості помічника і союзника у вирішенні виникаючих проблем. Працюючи з важкими дітьми, соц. педагог проводить не тільки корекційно-реабілітаційну, але і профілактичну роботу. У нашій школі робота з цими дітьми відбувається наступним чином: виявляються, заносяться в банк даних, після неодноразового порушення правил поведінки та Статуту школи ставляться на внутрішньошкільний облік з наступним обстеженням соціальним педагогом і психологом при безпосередній допомозі класного керівника. При необхідності ці діти запрошуються разом з батьками на засідання Ради профілактики правопорушень і неуспішності, з ними проводяться профілактичні заходи не тільки фахівцями школи, а й інспектором ОДН. У цій діяльності, співпраця соціального педагога і класного керівника є запорукою успіху.

Говорячи про взаємодію класного керівника і соціального педагога, необхідно відзначити, що ефективність умов для нормального розвитку особистості дитини, формування її індивідуальності і згуртування дитячого колективу буде залежати від реалізації принципу комплексності у підході до вирішення проблем учня, його сім'ї та класного колективу.

Професійний діалог, співпраця і взаєморозуміння - та основа, на якій має будуватися взаємодія класного керівника і соціального педагога. Без цього неможливо досягти повноцінного успіху у вихованні дітей, вирішення виникаючих проблем.

Роль психолога та соціального педагога в школі в школі

Робота психолога, соціальний педагог в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа - хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа - це величезний соціальний інститут. Психолог та соціальний педагог працюють не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками. В школі працюють декілька фахівців: психолог та соціальний педагог (психологічна служба), так як поле діяльності досить широке. Розглянемо основні напрями діяльності психологічної служби в школі:

-Психологічне просвітництво - формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

-Психологічна профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

-Психологічна діагностика - поглиблене психолого - педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

-Психологічна корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів - психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців, Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи ( в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, КВК) також входять до компетенції психолога.

-Консультативна діяльність - надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування.

Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров'я. Також характеристика дає повну картину сімейного клімату, інтересів дитини і т.д. Консультування в школі грає дуже важливу роль: кожен батько чи педагог має право звернутися до психолога з проблемою, або просити про допомогу щодо дитини.

Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога, і соціального педагога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

Від успішної роботи психологічної служби залежать умови формування педагогічних завдань. Працівник психологічної служби може виявити причини неуспішності, расторможенности чи агресивності дітей. Потім робота ведеться з батьками учня. Хто краще може розібратися в поведінці дітей, як не їхні батьки? Успішне співробітництво працівників психологічної служби, батьків та вчителів школи часто призводить до потрібних результатів щодо поведінки дитини.