УКРАЇНСЬКА(підручник)

Розписка

Розписка – це документ, що підтверджує передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей від установи чи особи. Розписку пишуть від руки в одному примірнику, її підписує особа-одержувач. У випадкуодержаннявеликих сум грошей, матеріальнихзасобів, які мають значну вартість, підпис особи, що дає розписку, засвідчується нотаріально або виконкомом місцевої Радинароднихдепутатів.

Розписка належить до документів з невисоким рівнем стандартизації, складається довільно, але

вній треба зазначити:

1)прізвище, ім’я, по батькові та посада того, хто дає розписку;

2)кому дається розписка (посада, прізвище, ім’я, по батькові);

3)у чому конкретно дано розписку (обов’язково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів);

4)дата і підпис того, хто отримує цінності.

Якщо передаються великі суми грошей, у розписці вказуються адреса, номер і серія паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуть цифрами, а після цифр – у дужках словами:

600 000 (шістсот тисяч) гривень.

Дати у тексті розписки і біля підпису пишуться так: 12 серпня 2009 р. Розписки можуть бути службові та приватні. Наприклад:

Зразок службової розписки:

Розписка

Я, доцент кафедри історії України та філософії Вінницького державного аграрного університету Бойко Ю. М., отримав від завідувача складу Бережного Т. В. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) 20 (двадцять) рюкзаків; 2) 6 (шість) наметів; 3) 23 (двадцять три) лопати; 4) 5 (п’ять) емальованих відер.

Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку. Підстава: наказ ректора університету № 325 від 12. 07. 09.

Зразок приватної розписки:

Розписка

Я, Проценко Тимофій Максимович, отримав від Сорокіна Анатолія Григоровича гроші в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень. Зобов’язуюся повернути всю суму01.10.09.

Домашня адреса: Вінниця, вул. Артема, 31, кв. 8. Паспорт серія АА № 630085.

Література

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К., 1993. – С. 351-355.

Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів. – К., 1993. – С. 163-175.

Сучасна українська літературна мова // За ред. Плющ М. Я. – К.: Вища школа, 1994. – С. 397403.

Язык рынка. – М., 1991. – С. 14-21.

Тест

1. Чи потрібно в цьому реченні перед як ставити кому? Чому?

Оголошення бувають як окремих організацій, підприємств, державних установ, навчальних закладів, так і приватних осіб (підр.).

а) потрібно, бо за допомогою слова як приєднується підрядне речення; б) не потрібно, бо у парному сполучнику як…так кома ставиться лише перед другою

частиною; в) потрібно, боза допомогою слова як приєднується прикладка;

г) потрібно, тому що у парних сполучниках кома ставиться перед обома частинами. 2. Чи потрібно в цьому реченні перед як ставити кому? Чому?

Контракт може укладатися як з ініціативи керівника підприємства, установи, так і особи, яка наймається на роботу (підр.).

а) потрібно, бо за допомогою слова як приєднується підрядне речення; б) не потрібно, бо у парному сполучнику як…так кома ставиться лише перед другою

частиною; в) потрібно, бо за допомогою слова як приєднується прикладка;

г) потрібно, тому що у парних сполучниках кома ставиться перед обома частинами. 3. Відповідно до якого правила в реченні вжито тире?

Резюме – це документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особистості, яка його складає (підр.).

а) тире між підметом і присудком; б) тиреміж частинами складногобезсполучникового речення;

в) тире між частинами складносурядного речення; г) тире відокремлює поширену прикладку.

4. За яким правилом у наведеному нижче реченні вжито тире?

Пам’ятайте: із тексту резюме має вимальовуватися образ автора – досвідченого, надійного, чесного працівника (підр.).

а) тиреміж частинами складногобезсполучникового речення; б) тире між частинами складносурядного речення; в) тире відокремлює поширену прикладку; г) тире на місці пропущеного дієслова-зв’язки.

5. Який розділовий знак потрібно поставити після слова “реквізитів”? Чому?

Може бути й інший варіант розміщення реквізитів спочатку називається посада, яку ви обіймаєте зараз, потім у зворотному, хронологічному порядку перераховуються посади, які ви обіймали до цього, а в кінці зазначається освіта (підр.).

а) тиреміж частинами складногобезсполучниковогоречення; б) двокрапку між частинами складного безсполучникового речення; в) кому між частинами складносурядного речення; г) тире між частинами складносурядного речення.

6.У якому із поданих речень вжитотире, щоб відокремити прикладку?

1.Людина створила культуру, а культура– людину (В. Русанівський).

2.Грамотне, багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів (З журналу).

3.Зачинателем нової української літературної мови був І. П. Котляревський – автор перших великих художніх творів українською мовою (підр.).

а) 1; б) 2; в) 3.

7.За якої умови в складних безсполучникових реченнях ставиться двокрапка?

а) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині;

б) якщо друга частина вказує на причину того, що йдеться в першій; в) якщо друга частини виражає наслідок або висновок з того, про що говорилося у першій.

8. Поставити розділові знаки.

При цьому керівник закладу освіти і працівник повинні за угодою сторін не пізніше як за 2 місяці визначитись у такому контракт припиняє дію, контракт продовжується або укладається на новий термін (підр.).

а) потрібна кома перед як, кома після слів у такому; б) потрібна кома перед як, тире після слів у такому;

в) потрібно двокрапку після слів у такому, кому перед або; г) потрібна двокрапка після слів у такому.

9.Чи буває слово принаймні вставним? а) ніколи; б) завжди вставне;

в) залежно від змісту речення.

10.Чи правильно поставлені розділові знаки?

1.Необхідно знати, як поводитися з візитними картками.

2. Це сприймається як неповага (підр.).

а) у другому реченні помилка, кома потрібна; б) у першому реченні помилка, кома не потрібна; в) розділові знаки поставлені правильно;

г) у першому реченні після слова знати потрібна двокрапка.

Практичне завдання

1.Запам’ятайте значення слів. За поданим зразком складіть з ними словосполучення й уведіть їх у речення.

1.Вірний – який заслуговує довіри; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий: вірний даному слову. Правильний – який відповідає певним правилам, істинний, безпомилковий, справедливий: правильне рішення.

2.Складати – розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці; збирати докупи щонебудь; монтувати: складати чемодан, валізу. Становити – бути чим-небудь, являти собою щось; утворювати певну суму, кількість: становить 90.5 відсотка.

3.Вимагати – наполягати на чомусь, домагатися чогось у когось: вимагати документів. Потребувати – мати в чомусь потребу: документ потребує доопрацювання.

2.Речення перепишіть ірозставте в нихпотрібнірозділовізнаки.

1.Могутня течія підпирала зісподу суцільну кригу і вона з оглушливим тріском розколювалася рвалася на шматки наповнюючи білим кришивом темні розводдя.

2.Деякі крижини ставши сторчака проносилися мимо затиснуті іншими брилами льоду неначе вітрильники.

3.Усе тут жило рухалося і Петро спостерігаючи цю вражаючу картину скресання Дніпра відчував ніби й сам він звільняється від якоїсь шкаралупи.

4.Зима відступила за одну ніч поспіхом у сум’ятті як відступає вороже військо захоплене зненацька в своєму таборі.

3.Випишіть слова в дві колонки:

1)без подвоєння н;

2)з подвоєнням нн.

Хро(н)іка, тисне(н)ий, щоде(н)ик, оборо(н)ий, олов’я(н)ий, закордо(н)ий, недоторка(н)ий (з наголосом на а), рва(н)ий, освітле(н)ість, автохто(н)ий, єдиноплемі(н)ий, моното(н)ий, з’ясова(н)ий, узгодже(н)ість, анте(н)ий, моторизова(н)ий, іме(н)ини, легкорозчи(н)ий, осі(н)ій, єди(н)ий.

Ключ. З перших букв повинно скластися закінчення вислову Маттіаса Клаудіуса: „Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той,...”

4. Перекладіть подані словосполучення українською. Складіть порівняльну таблицю вживання прийменників в обох мовах.

Тетрадь по морфологии, оценка по языку, по моей вине, отправить по адресу, по той причине, по обеим сторонам, знать по газетам, по собственному желанию, по случаю женитьбы, называть по фамилии, по направлению к университету, по недоразумению, отпуск по болезни, пришлось по вкусу, с понедельника по пятницу, написать по распоряжению, сделано по поручению, выезд по назначению, по последней моде, работа по совместительству, белый по цвету, концерт по заявкам, назвать по имени, пьеса по роману, скучать по сыну, пришел по просьбе, явился по требованию, по недоразумению, классификация по признакам.

Розкрийте значення наведених слів, перевірте себе за словником: цитологія,

ланцюг живлення, вегетативний, нектар.

ТЕМА 15 (2 год.)

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ

Науково-практична конференція “Ну що б, здавалося, слова ...” за участю студентів першого курсу.

БЛОК ЗАПИТАНЬ ДО ДРУГОГОМОДУЛЯ

1.На які види поділяється усне ділове спілкування і залежно від чого? Етичні вимоги у стосунках керівника і підлеглих.

2.Керівник і колектив. Які риси відзначають керівника? Основні гріхи керівника.

3.Етика ділових контактів та приймання відвідувачів (графік прийому, час прийому, робочий стіл керівника). Вимоги до відвідувача.

4.Ділові наради і засідання. Види нарад.

5.Підготовка наради та її проведення. Вимоги до головуючого на нараді.

6.Етикет та основні форми спілкування.

7.Що таке мовний етикет? Як мовний етикет впливає на культуру спілкування? Які традиції українського народу відбиті в правилах мовного етикету?

8.Тактовність і ввічливість. Ступені і відтінки ввічливості.

9.Найважливіші компоненти ділового спілкування: звертання, вітання, “ВИ” чи “ТИ”, прощання, прохання, порада, пробачення, подяка, відмова, співчуття, комплімент.

10.Телефонна розмова – один з видів усного ділового мовлення. Складові компоненти службової телефонної розмови. Які вимоги ставляться до мовця, що говорить по телефону?

11.Назвіть жанри публічних виступів. Етапи публічного виступу. Особливості виступу перед мікрофоном.

12.Особливості та специфіка писемного мовлення. Неалфавітні види письма.

13.Документ. Загальні вимоги до оформлення документів.

14.Види документів та групи документів за ознаками.

15.Бланк та основні його реквізити.

16.Текст документа і його складові частини.

17.Особливості використання термінів у діловому мовленні.

18.Професіоналізми і ділове мовлення. Якими професіоналізмами Ви послуговуєтесь у повсякденній практиці?

19.Якими мовними засобами виражається точність мовлення?

20.Особливості використання синонімів у діловому мовленні. Компоненти синонімічного ряду – евфемізми та перифрази.

21.Іншомовні слова у діловому мовленні.

22.Стилістичні можливості омонімії. Групи лексичних омонімів.

23.Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.

24.Чистота мовлення і культура спілкування (просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, арго, лайливі слова, суржик).

25.Що таке тавтологія і плеоназм? Яке мовлення вважається образним?

26.Канцеляризми і штампи у діловому мовленні. Коли і чому треба уникати канцеляризмів?

27.Евфонічність мови. Якими фонетичними засобами створюється милозвучність? Художні засоби милозвучності мови.

28.Розвиток українського правопису у 20 ст. Принципи українського правопису. Зміни у новому правописі.

29.Морфологічні особливості ділового мовлення (особливості вживання відмінкових закінчень іменників, вживання форм чоловічого та жіночого роду в діловому мовленні, ступені порівняння прикметників, основні типи відмінювання числівників та ін.).

30.Синтаксичні особливості українського ділового мовлення (типові форми вираження присудків у текстах офіційно-ділового стилю, складні випадки узгодження членів речення та складні випадки керування).

ПАРАЛЕЛЬНІФОРМИДІЛОВОГОМОВЛЕННЯ

АБОНЕМЕНТ–АБОНЕНТ

абонемент, -а. Право користуватися чимось протягом певного терміну, а також документ, який посвідчує це право.

абонент, -а. Особа чи організація, що користується абонементом

АВІЗО–АВІЗО

авізо, невідм., с. Повідомлення про преказ грошей, надісланий товар тощо. авізо, невідм., с. Розвідувальне судно військового флоту.

АВТОБІОГРАФІЯ–БІОГРАФІЯ

автобіографія, -ї. Опис свого життя.

біографія. Опис чийогось життя й діяльності.

АДРЕС–АДРЕСА

адрес, -а. Письмове, переважно ювілейне вітання особи.

адреса, -и. Позначення місця проживання когось, місцезнаходження когось.

АДРЕСАТ–АДРЕСАНТ

адресат, -а. Одержувач листа, телеграми тощо. адресант. Відправник листа, телеграми тощо.

АКТИВІЗУВАТИ–АКТИВУВАТИ

активізувати, -ую, -уєш. Робити діяльнішим, активнішим когось, щось.

активувати. Збільшувати нагромадження енергії в організмі або речовині, посилювати діяльний стан.

АКУМУЛЯЦІЯ–КУМУЛЯЦІЯ

акумуляція, -ї. Збирання, нагромадження, зосередження чогось.

кумуляція. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут тощо) внаслідок тривалого вживання їх; концетрація енергії спрямованого вибуху.

АКЦІОНЕРНИЙ–АКЦІОНЕРСЬКИЙ

акціонерний. Який стосується акцій, заснований на акціях. акціонерський. Який належить акціонерові, властивий акціонерам.

АРКУШ–ЛИСТ

аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плаского матеріалу певної форми й розміру – преважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо.

лист. 1. Тонкий шматок якогось матеріалу (зі словами паперу, паперовий не вживається). 2. Писане повідомлення. 3. Орган живлення рослини, листок.

БАНКОВИЙ–БАНКІВСЬКИЙ

Збігаються у значенні, але різняться за сполучуваністю. Обидва слова вж. із сл.: білет, внесок,

документ, капітал, книжка, операція, переказ, політика, справа, стіл. Тільки з банківський вж. сл.: актив, контроль, крах, кредит, кредитування, працівник, робота, система, службовець.

ВАРІАНТ–ВАРІАНТА

варіант, -а. Видозміна, різновид будь-чого; одна з кількох редакцій твору, одна з можливих комбінацій тощо.

варіанта. Організм тварини або рослини, який відхиляється за певною ознакою від основного типу; у статистиці– кожен член ряду чисел.

ВИТІКАТИ–ВИПЛИВАТИ

витікати, -ає. Вживається переважно в прямих значеннях – литися звідкись, брати початок десь (про річку, джерело тощо).

випливати. Крім прямих значень, вживається переносно „бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього”.

ВІДІГРАВАТИ–ГРАТИ

Відігравати. У значенні „мати певне значення, вагу” вживається словосполученнявідігравати роль. Грати роль – втілювати в художнім образі на сцені, укінофільмітощо; удавати з себе когось.

ВІЙСЬКОВИЙ–ВОЄННИЙ

військовий. Який стосується війська, військовослужбовця, призначений для потреб війни. воєнний. Який стосується війни; пов’язаний з нею.

ВРАЖЕННЯ–УРАЖЕННЯ

враження, р. мн. -ень. Слід у свідомості; вплив; уявлення. ураження. Пошкодження, поранення тощо.

ГІПОТЕЗА–ГІПОТЕТИЧНІСТЬ

гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом

гіпотетичність, -ності. Здогадність.

ГОЛОВНИЙ–ОСНОВНИЙ

головний. 1. Прикм. Від голова. 2. Найважливіший, найсуттєвіший. 3. Який рухається попереду когось, чогось. 4. Який перебуває в центрі чогось. 5. Який очолює що-небудь, старший над кимось тощо.

основний. 1.Те саме, що головний. 2. Вж. із словами: вклад, елемент, засіб, закон, зміст, капітал, колектив, мотив, наголос, напрям, обов’язок, осередок, показник, район, вирощування, рід військ, сорт, тип, тягар, урок, факт, фонд, фундамент, відмінність, група дисципліна, ділянка, ланка, олійна культура, маса, причина, риса, робота, споруда, суперечність, тема, умова, виробництво, завдання, значення, зусилля, знаряддя, питання, види зброї, заходи, сили.

ДВИГУН – МОТОР. Обидва слова мають однакове значення – „силова установка, яка перетворює будьякий вид енергіїв механічну роботу”.

двигун. Вживається переважно із словами: вітряний, вічний, двотактний, двоциліндровий тощо. мотор. Переважно вживається для позначення двигунів утранспортних засобах.

ДЕВІЗ–ДЕВІЗА

девіз, -у.Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; короткий віслів або слово тощо. девіза. Вексель, чек тощо, виражений в іноземній валюті для оплати його за кордоном.

ЕКОНОМІКА–ЕКОНОМІЯ

економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин; стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузігосподарськоїдіяльності. економія, -ї. 1. Бережливе, ощадливе витрачання чогось, вигода від цього; наука тощо. 2. Поміщицьке господарство в дореволюційній Росії.

ЕФЕКТИВНИЙ–ЕФЕКТНИЙ

ефективний. Який дає потрібні наслідки, найбільший ефект. ефектний. Який справляє сильне враження, ефект, розрахований на це.

ЗАВДАННЯ–ЗАДАЧА

завдання. Наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити. задача, -і. Питання (переважно математичного характеру), яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною умовою.

ЗАПИТАННЯ–ПИТАННЯ

запитання. Звернення до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення тощо.

питання. Вживається переважно тоді, коли йдеться про якусь проблему, справу, котрі потребують розв’язання, обговорення, вивчення тощо.

ЗДАТНИЙ–ЗДІБНИЙ

здатний. Який може, вміє здійснювати, виконувати, робити щось; придатний для когось, чогось. здібний. Який має здібності, обдарований.

ІНЖЕНЕРНИЙ–ІНЖЕНЕРСЬКИЙ

інженерний. Пов’язаний з діяльністю інженера; технічний. інженерський. Який стосується інженера.

КНИЖКА–КНИГА

книжка. Друкована праця увигляді зброшурованих іоправлених аркушів паперу з якимсь текстом.

книга. Велика за обсягом або важлива за змістом: книга скарг і пропозицій, бухгалтерська, вхідних і вихідних паперів, Біблія (Книга (книг)).

НАЗУСТРІЧ–НАЗУСТРІЧ

назустріч, присл. У напрямку, протилежному тому, в якому хтось, щось рухається, наближається тощо.

на зустріч, ім. з прийм. Нас запросили на зустріч до прем’єр-міністра.

НАПАМ’ЯТЬ–НАПАМ’ЯТЬ

напам’ять. З пам’яті, не дивлячись утекст.

на пам’ять, ім. з прийм. Подарувати на пам’ять.

НЕЗВАЖАЮЧИ–НЕ ЗВАЖАЮЧИ

незважаючи, прийм. Вживається з прийменником на при позначенні предметів, явищ, понять, усупереч яким відбувається дія.

не зважаючи, частка з дієприс.: Не зважаючи на винесену догану, вона продовжує порушувати дисципліну.

ОБ’ЄМ–ОБСЯГ

об’єм, -у. Величина чогось у довжину, вимірювана укубічних одиницях. обсяг, -у. Взагалірозмір, величина, кількість, значення, важливість, межічогось.

ПОКАЗНИК–ПОКАЖЧИК

показник, -а. Свідчення, доказ, ознака чогось; переважно умножині– результати, дані про досягнення чогось тощо.

покажчик, -а. Знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось;

РОБІТНИК–ПРАЦІВНИК

робітник, -а. 1. Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві. 2. Трудівник.

працівник, -а. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом, в якійсь галузі народного господарства, науки, культури.

ТАКТИЧНИЙ–ТАКТОВНИЙ

тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойовоїоперації.

тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь.

УСТАНОВА–ЗАКЛАД

установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій галузі.

заклад, -у. Організація, яка провадить переважно навчально-виховну, культурно-освітню, оздоровчу роботутощо.

УЯВА–УЯВЛЕННЯ

уява. Здатність уявляти – змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості; фантазування.

уявлення. Знання, розуміння чогось.

ЦЕГЕЛЬНИЙ–ЦЕГЛЯНИЙ

цегельний. Який виробляє цеглу, призначений для її виробництва. цегляний. Виготовлений, зроблений з цегли.

ЧИСЕЛЬНИЙ–ЧИСЛЕННИЙ

чисельний. 1. Який стосується числа; 2. Кількісний.

численний. 1. Який складається з великоїкількостічогось. 2. Наявний увеликій кількості.

ЯЩИК–СКРИНЬКА–ШУХЛЯДА

ящик, -а. Посудина з дощок, фанери тощо для зберігання або транспортування чогось. скринька. 1. Висячий ящик; 2. Маленька скриня; шкатулка.

шухляда. Висувний ящик шафи, комода, стола, буфета тощо.

Міні-словник наукових термінів

Аграрій – землевласник.

Аграрник – фахівець з аграрного питання.

Агробіогеоценоз – нестійка екосистема зі штучно створеною чи збідненою видами природною спільнотою, яка дає сільськогосподарську продукцію.

Агробіологія – наука про біологічні закономірності життя рослин і тварин, а також про використання цих закономірностей у хліборобстві.

Аномалія – стійке, звичайно не прогресуюче відхилення від нормальної структури чи функції, притаманної певному біологічному видові.

Адсорбент – тіло, на поверхні якого відбувається адсорбція, наприклад, активоване вугілля. Біом – сукупність видів рослин і тварин, які становлять живе населення природної зони

(регіону).

Біомаса – кількість живої речовини, визначена в одиницях маси чи енергії. Біотоп – місце існування (місцезнаходження) біоценозу.

Біоценоз – історично утворена сукупність видів рослин і тварин, які становлять живе населення природної зони (регіону).

Вегетативний – пов’язаний з ростом і живленням рослинних і тваринних організмів, рослинний.

Ветеринарія – система наук, які вивчають хвороби тварин, методи їх профілактики і способи лікування.

Віруси – надзвичайно малі за розмірами збудники інфекційних захворювань людини, тварин, рослин і бактерій.

Гемоглобін – речовина крові, що міститься в еритроцитах.

Генезис – походження, виникнення, становлення, зародження, розвиток.

Гібрид – організм, отриманий унаслідок схрещення генетично різних батьківських форм (видів, порід, ліній та ін.).

Гігроскопічний – здатний легко вбирати в себе вологу. Гіпоталамус – ділянка головного мозку, розміщена під таламусом. Діагноз – визначення хвороби.

Етіологія – учення про причини і умови виникнення хвороб. Ін’єкція – уведення під шкіру або у вену лікувальних препаратів. Консистенція – ступінь густини або в’язкості речовин.

Концентрати – сухі концентровані харчові продукти, які можуть довго зберігатися і не потребують багато часу для приготування.

Нектар – цукриста речовина, що виробляється в нектарниках квіток багатьох видів і є продуктом харчування для деяких видів комах.

Санітарія – галузь гігієни; система заходів, спрямованих на дотримання гігієнічних нормативів і вимог.

Симптом – характерний вияв, ознака хвороби.

Стрес – емоційний стан людини, що виникає під впливом сильних переживань. Технологія – сукупність виробничих способів переробки матеріалів, виготовлення якої-

небудь продукції.

Фауна – тваринний світ – сукупність тварин тієї чи іншої території або будь-якого якого проміжку часу в історії Землі, що склалася історично.

Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму, що сформувалися внаслідок його індивідуального розвитку.

Ферменти – білкові речовини, які містяться в усіх живих клітинах тварин, рослин і мікроорганізмів.

Фітопланктон – сукупність водоростей, пристосованих до життя в товщі води у вільному, неприкріпленому стані.

Хромосома – структурний елемент клітинного ядра рослинних і тваринних організмів, який є основним носієм одиниць спадковості (генів).

Цитологія – наука про будову, розвиток і функції клітин рослинних і тваринних організмів.

Навчальне видання

УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ Методичні матеріали для самостійної роботи студентів технологічного факультету

ТИМКОВА Валентина Андріївна, МАРЦІНКО Тетяна Іванівна

Підписано до друку________. Формат А5 (148,5х210 мм). Умовн.-друк. арк.___. Зам. №____. Тираж 100 примірників.

Видавничий відділ Вінницького державного аграрного університету

21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3